Читайте также: |
|
Тема: Обмін амоніаку: джерела, зв’язування в тканинах, транспортні форми. Орнітиновий цикл уреогенезу (цикл Г. Кребса). Біологічна роль синтезу сечовини у печінці. Утворення амонійних солей у нирках. Порушення орнітинового циклу. Визначення сечовини і амоніаку у біологічних рідинах.
Актуальність. Унаслідок реакцій дезамінування амінокислот, пуринових і піримідинових нуклеотидів, біогенних амінів та інших процесів вивільнюється амоніак, який є токсичною для організму людини речовиною. Особливо чутливою до амоніаку є центральна нервова система. Вміст його в крові не повинен перевищувати 60 мкмоль/л. Тимчасово знешкодження амоніаку відбувається в місцях його виникнення шляхом відновлювального амінування α-кетоглутарату з утворенням глутамату, амінування аспартату і глутамату з утворенням кислотних амідів аспарагіну і глутаміну, яким, особливо глутаміну, належить важлива роль у транспорті амоніаку до печінки і нирок. В цих тканинах відбувається завершальна стадія знешкодження амоніаку шляхом синтезу сечовини (печінка) та утворення амонійних солей (нирки). Сечовина і амонійні солі виводяться із сечею.
Мета. Ознайомитися з шляхами утворення амоніаку в організмі, його токсичністю, механізмами транспорту та знешкодження. Вивчити ферментні реакції біосинтезу сечовини у печінці, амонійних солей у нирках. Вивчити та вміти охарактеризувати порушення обміну амоніаку – гіперамоніємію, її причини, прояви, наслідки. Ознайомитися з методами визначення сечовини і амоніаку у біологічних рідинах та їх клініко-діагностичним значенням.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. Шляхи утворення амоніаку в організмі.
2. Механізми тимчасового та кінцевого знешкодження амоніаку.
3. Транспорт амоніаку із тканин у печінку та нирки. Реакції утворення глутаміну та аспарагіну, їх роль. Роль аланіну в транспорті амоніаку.
4. Утворення амонійних солей у нирках, значення процесу.
5. Орнітиновий цикл утворення сечовини у печінці: ферментні реакції, роль. Генетичні дефекти ферментів циклу (ензимопатії).
6. Гіперамоніємія: її причини, прояви, наслідки.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Укажіть де переважно локалізований процес утворення сечовини?
А. Нирках. В. Кишечнику. С. Печінці. D. М’язах. Е. Підшлунковій залозі.
2. Укажіть транспортну форму амоніаку в крові.
А. Триптофан. В. Ізолейцин. С. Амонійна соль. D. Глутамін. Е. Сечовина.
3. Укажіть регуляторний фермент орнітинового циклу утворення сечовини.
А. Орнітиндекарбоксилаза. | D. Аргіназа. |
В. Цитрулінсинтетаза. | Е. Аргініносукцинатліаза. |
С. Карбамоїлфосфатсинтетаза. |
4. За рахунок якого процесу відбувається знешкодження амоніаку в нирках?
А. Синтезу амонійних солей. | D. Синтезу сечовини. |
В. Відновного амінування. | Е. Синтезу біогенних амінів. |
С. Непрямого дезамінування. |
5. За рахунок якого процесу переважно відбувається знешкодження амоніаку в нервовій тканині?
А. Трансамінування. | D. Синтезу амонійних солей. |
В. Синтезу сечовини. | Е. Синтезу біогенних амінів. |
С. Утворення амідів дикарбонових амінокислот. |
6. Основна маса азоту з організму виводиться у вигляді сечовини. Зниження активності якого ферменту у печінці призводить до гальмування синтезу сечовини та накопичення амоніаку в крові та тканинах?
А. Уреази. | D. Пепсину. |
В. Аспартатамінотрансферази. | Е. Карбамоїлфосфатсинтетази. |
С. Амілази. |
7. Основним кінцевим продуктом білкового обміну в організмі людини, який виділяється у найбільшій кількості із сечею є:
А. Глутамін. С. Сечова кислота. | Е. Сечовина. |
В. Амонійні солі. D. Аспарагін. |
8. Укажіть нормальний вміст (ммоль/л) сечовини у крові.
А. 3,0-4,0. В. 3,3-8,3. С. 8,4-12,2. D. 10,0-13,0. Е. Більш, ніж 9,0.
9. У хворого, 25 років, спостерігається аргінінемія і аргінінурія. Вміст сечовини в крові та сечі знижений. Дефіцит якого ферменту спостерігається?
А. Глутаматдегідрогенази. | D. Аргініносукцинатсинтази. |
В. Аргінази. | Е.Триптофан-5-монооксигенази. |
С.Орнітинкарбамоїлтрансферази. |
10. Яка амінокислота є проміжним продуктом при біосинтезі сечовини та розщеплюється з утворенням орнітину і сечовини?
А. Лейцин. В. Цитрулін. С. Аргінін. D. Валін. Е. Глутамат.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 335 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ЗАНЯТТЯ 3 | | | Кількісне визначення сечовини та амоніаку в біологічних рідинах |