Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. те, щоб одягнути і сформувати душу в ній самій, а по­тім дати цю душу тілу

(В В). Релігія 475

те, щоб одягнути і сформувати душу в ній самій, а по­тім дати цю душу тілу. Обидва аспекти, зблизившись між собою, зберігають відносно один одного визна­ченість уявно репрезентованого духу і оболонки на­вколо нього; єдність духу з собою містить цю проти­лежність одиничності та загальності. Витвір у своїх аспектах наближається сам до себе, і завдяки цьому водночас відбувається й інше, він стає ближчим до самоусвідомлення, що працює, а це самоусвідомлен­ня досягає у витворі знання про себе, про те, яким воно є в собі й для себе. А л е витвір становить тут тільки абстрактний аспект діяльності духу, який ще не знає змісту цієї діяльності в собі, а знає його тіль­ки у своєму витворі, що є річчю. Сам майстер, дух у його цілості, ще не постав, а й досі є внутрішньою прихованою сутністю, що, як ціле, репрезентована тільки як розкладена на діяльне самоусвідомлення і об'єкт, витворений нею.

Отже, навколишнє середовище, зовнішню реаль­ність, піднесену тільки до абстрактної форми тями, майстер своєю працею перетворює на форму, яка має душу. Майстер для цієї мети використовує рос­линне життя, що вже не є священним, як для попере­днього безсилого пантеїзму, бо майстер, розуміючи себе як сутність, що існує для себе, бере це життя як щось придатне до вжитку і зводить його до рівня зов­нішнього аспекту та прикраси. Проте не використо­вує його незміненим, бо майстер самоусвідомленої форми водночас знищує минущість, що має в собі безпосереднє існування цього життя, і наближає свої органічні форми до могутніших та загальніших від них форм мислення. Органічна форма, полишена со­бі, й далі процвітає в одиничності, але, ставши, з од­ного боку, підпорядкованою формі мислення, підно­сить, із другого боку, прямолінійні та рівні форми до наділеної душею заокругленості, — і ця суміш стає джерелом вільної архітектури.

Отже, це житло, аспект універсального елементу, або неорганічної природи духу, містить тепер у собі ще й форму одиничності, що наближає до реальності дух, раніше відокремлений від існування, яке було

внутрішнім або зовнішнім для нього, і тому витвір стає подібнішим до діяльного самоусвідомлення. Ро­бітник береться передусім до форми буття-для-себе взагалі, до тваринної форми. Те, що він уже не ус­відомлює себе безпосередньо у тваринному житті, він засвідчує тим, що конституює себе, перед лицем цьо­го життя, як продуктивна сила і знає себе в ній як у такій, що є його витвором, і завдяки цьому тваринна форма стає водночас скасованою та ієрогліфом ін­шого значення, — ієрогліфом мислення. Через те ро­бітник використовує вже не тільки цю єдину форму, бо вона змішується з формою мислення, з людською формою. Але витворові ще бракує форми та існуван­ня, в яких Я існує як Я, крім того, витвір не спромага­ється виразити в собі, що він містить у собі певне внутрішнє значення, йому бракує мови, елементу, в якому, власне, й наявне значення, що дає наповне­ність. Тому витвір, навіть якщо він цілком очищений від тваринного й має в собі тільки форму самоусвідо­млення, — це ще позбавлена звуку форма, яка потре­бує проміння сонця, що сходить, аби мати звук, що, породжений світлом, теж є тільки звуком, а не мовою, показує тільки зовнішнє Я, але не внутрішнє¹.

Цьому зовнішньому Я форми протиставлена інша форма, яка показує, що має в собі внутрішнє. Приро­да, повертаючись у свою сутність, зводить своє живе розмаїття, що індивідуалізується й заплутується у вла­сному рухові, до рівня несуттєвої шкаралупи, що є покривом внутрішнього, а це внутрішнє — передусім

ще простий морок, нерухлива чорна безформна бри-ла².

Обидві репрезентації містять внутрішнє та існу­вання — два моменти духу — і обидві репрезентації водночас містять ці два моменти у відносинах проти­лежності, Я як внутрішнє, так і зовнішнє, і обидва треба поєднати. Душа статуї, що має людську форму, ще не вийшла із внутрішнього, ще не стала мовою, іс-

Статуя Мемнона, що на сході сонця видає протяжний звук— Пврекл.

Камінь Кааба в Мецці, -т Перекл.

Дата добавления: 2015-07-10