Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. у своїй сутності

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

(В В). Релігія 465


 


у своїй сутності. Тільки завдяки цьому буде досягнене те, що начебто є вимогою протилежного: об'єкт свідомості духу матиме водночас форму вільної ре­альності; проте тільки дух, що є в своїх очах об'єктом як абсолютний дух, усвідомлює себе вільною реаль­ністю не меншою мірою, ніж усвідомлює себе в тому об'єкті.

Оскільки передусім самоусвідомлення і власне свідомість, релігія і дух у своєму світі, або існування духу, відрізняються, це існування полягає в цілості ду­ху тією мірою, якою його моменти репрезентовані як порізнені й кожен для себе. Але ці моменти — свідо­мість, самоусвідомлення, розум і дух, — дух саме як безпосередній дух, який ще не став свідомістю духу, їхня взята разом тотальність становить земне існу­вання духу загалом; дух як такий містить усі свої по­передні форми в загальних визначеностях свого бут­тя, якраз у тих названих моментах. Релігія припускає, що ці моменти вже пройшли цей шлях, і є простою тотальністю 'їх, або 'їхнім абсолютним Я. А втім, шлях цих моментів у відносинах із релігією не можна ре­презентувати в часі. В часі є тільки дух у своїй цілості й форми, що є формами цілого духу як такого й ре­презентуються послідовно: адже тільки ціле має влас­тиву реальність, а отже, форму чистої свободи відно­сно іншого, — форму, що виражається як час. Але мо­менти цілого — свідомість, самоусвідомлення, розум і дух — не мають, будучи тільки моментами, ніякого окремого одне від одного існування. Як дух відрізня­ється від своїх моментів, так слід, по-третє, відрізняти від самих тих моментів і їхню індивідуалізовану ви­значеність. Ми бачили, що кожен з цих моментів у собі знову диференціюється на своєму шляху й по-різному формується, скажімо, у свідомості диферен­ціюються чуттєва вірогідність і сприйняття. Ці остан­ні аспекти розпадаються в часі й належать одному окремому цілому. Адже дух опускається зі своєї зага­льності до одиничності через визначеність. Визна­ченість, або середній термін, — це свідомість, само­усвідомлення й т. ін. А одиничність становлять фор­ми тих моментів. Отже, ці форми репрезентують дух


у його одиничності, або реальність, і диференцію­ються в часі, але так, що кожна наступна зберігає в собі попередні.

Тож якщо релігія — це довершеність духу, в яку по­вертаються й повернулися, немов до своєї основи, псі його окремі моменти — свідомість, самоусвідом­лення, розум і дух, — вони становлять разом сутню реальність духу в його цілості, духу, що існує тільки як процес диференціації та повернення в себе цих своїх аспектів. Становлення релігії взагалі полягає в русі цих загальних моментів. А л е оскільки кожен з цих атрибутів репрезентував не тільки те, як він ви­значає себе загалом, а й те, яким він є у собі й для се­бе, тобто як він у самому собі проходить свій шлях як ціле, то, таким чином, сформувалося не тільки стано­влення релігії взагалі, бо оті завершені шляхи окре­мих аспектів духу містять водночас і визначеності самої релігії. Дух у його цілості, дух релігії — це зно­ву-таки процес, у якому він іде від своєї безпосеред­ності до знання, чим він є в собі, або безпосередньо, й досягає стану, коли форма, в якій він постає перед своєю свідомістю, цілком тотожна його сутності й дух споглядає себе таким, яким він є. Отже, в процесі становлення релігії сам дух постає у визначених фор­мах, що становлять відмінності цього процесу, тож водночас і визначена релігія також має якийсь визна­чений реальний дух. Отже, якщо свідомість, самоус­відомлення, розум і дух належать загалом духові, що знає себе, то до визначених форм духу, що знає себе, належать і визначені форми, які розвиваються в кож­ному з цих моментів, зокрема, у свідомості, самоус­відомленні, розумі та духові. Визначена форма релігії вибирає з форм кожного з тих моментів ту форму, яка відповідає їй, і робить її своїм реальним духом. Будь-яка визначеність релігії пронизує всі аспекти її реального існування й надає ' ї м спільної ознаки.

Таким чином, форми, які поки що постали перед нами, впорядковуються інакше, ніж вони з'являлись у своїй послідовності, і про це слід попередньо дати потрібну заувагу. В розглянутій послідовності кожен момент, заглиблюючись у себе, розвивається до ціло-


30 — 4-288


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Б. Ошуканство | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Прекрасна душа, зло і прощення зла | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія| Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)