Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Програма практичного заняття № 9

Читайте также:
  1. IX. Матеріали контролю основного етапу заняття.
  2. V. Зміст теми заняття
  3. Виробнича програма гарячого цеху
  4. Виховна мета заняття
  5. До практичного заняття по модулю №2
  6. До практичного заняття №2
  7. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

 

ДИСЦИПЛІНА ЗВ’ЯЗКУ І ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ НА РАДІОСТАНЦІЯХ ПІДРОЗДІЛІВ МНС УКРАЇНИ.

 

Мета заняття:

– Перевірка рівня теоретичних знань, отриманих курсантами та студентами знань про застосування радіозв`язку в цивільному захисті.

– Придбання навиків самостійного вивчення конструкцій та інструкцій зі застосування засобів радіозв’язку.

 

ВИТЯГ З ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ:

– перед початком заняття з робочого місця повинні бути видалені усі зайві речі, які не мають відношення до теми заняття;

– при роботі з ПК поводитися з ними охайно і бережливо, не треба пересувати без потреби і дозволу викладачів монітори і системні блоки комп’ютерів;

– при роботі на клавіатурі не треба використовувати силу рук, а м’яко натискати на клавіші;

– забороняється витягати з’єднувальні кабелі та проводи при роботі комп’ютерів;

– у кінці роботи усі комп’ютери повинні бути відключені.

– при роботі з контрольно-вимірювальними приладами не допускати під час вимірювання торкання до металевих контактів приладів і наконечників з’єднувальних проводів;

– підключення з’єднувальних проводів до контрольних точок електричної схеми виконувати однією рукою.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Чудинов В.Н., Козловский Г.Я. Связь в пожарной охране и основы электроники, М., «Радио и связь», 1986, с. 3, 235-246.

2. Шаровар Ф.И. Автоматизированные системы управления и связь в пожарной охране, М., «Радио и связь», 1987, с. 3-5.

3. Чуб І.А. та ін. Автоматизовані системи управління та зв`язок у цивільному захисті. - Харків: АЦЗУ, 2005.- 240 с.

4. Настанова по службі зв'язку і АСУ пожежної охорони МВС України, гл.1, 2.

 

 

1. Курсантам нагадуються основні теоретичні положення з побудови систем радіозв’язку і видаються завдіння для індивідуального виконання по варіантах/

1.1. Поняття дальність прямої видимості (формула).

1.2. Поняття чутливість радіоприймача, її вплив на дальність радіозв’язку.

1.3. Поняття вихідна потужність радіопередавача, її вплив на дальність радіозв’язку.

1.4. Вплив висот підйому антен на дальність радіозв’язку.

1.5. Порядок оцінки щільності потоку потужності радіохвиль на певній відстані від радіопередавача.

 

 

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Самостійно вивчити навчальний матеріал.

 

1. СХЕМИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ. РАДІОНАПРЯМОК ТА РАДІОМЕРЕЖА.

Для виконання бойових задач на місці події обов’язково створюється система зв’язку.

Для забезпечення надійності у роботі системи повинні застосовуватися всі можливі засоби зв’язку. Засоби радіозв’язку включаються до складу підсистеми радіозв’язку. Для ефективного розподілу засобів та каналів зв’язку між абонентами розробляється схема радіозв’язку.

Існує два основних способи організації радіозв’язку – по радіомережі і по адіо напрямка. Вибір способу залежить від обстановки, призначення і важливості даного зв’язку, специфіки ведення бойової роботи пожежними(рятівними) розрахунками.

Радіомережа – це спосіб організації зв’язку між кількома (трьома і більше) пунктами управління (керівниками, штабами), при якому кожному з них виділяється радіостанція, що працює на радіоданних, встановлених для цієї радіомережі.

 

 

Рис. 1. Схема радіомережі.

Радіонапрямок – це спосіб організації зв’язку між двома пунктами управління (керівниками, штабами), при якому кожному з них виділяється радіостанція, що працює на радіоданних, встановлених для цього радіонапрямка.

Радіонапрямок, як правило, створюється для забезпечення найбільш важливих напрямків управління.

 
 

 


Рис. 2. Схема радіонапрямка.

 

Наприклад, керівник ліквідації пожежі – диспетчер ЦПЗ, або оперативний штаб ліквідації пожежі – диспетчер ЦПЗ.

Для більшості інших абонентів застосовуються радіомережі.

Для графічного відображення системи зв’язку застосовують спеціальні умовні позначки засобів і ліній зв’язку.

За допомогою цих позначок можна відобразити системи зв’язку різних рівнів, як систему зв’язку гарнізону МНС, так і окремого підрозділу.

В радіомережах і радіонапрямках радіостанція старшого начальника (штабу) є головною. Її вказівки і розпорядження обов’язкові для підпорядкованих радіостанцій.

В радіомережах і радіонапрямках з радіостанціями різних відомств головна радіостанція призначається керівником, що організує взаємодію.

Для встановлення і забезпечення радіозв’язку на кожну радіостанцію видаються радіо данні, які включають:

- частоти;

- позивні;

- вид зв’язку;

- час зміни частот і позивних;

- азимути на кореспондентів (при використанні спрямованих антен).

Якщо радіозв’язок безпосередньо між двома радіостанціями не встановлюється з–за обмеженої дальності їх дії або важких умов розповсюдження радіохвиль, в цьому випадку організуються пункти переприйому або ретрансляції повідомлень. Рис. 3, 4.

 

 

 

Рис. 3. Схема автоматичної ретрансляції.

 

Рис. 4. Схема переприйому.

 

4. Дисципліна зв’язку, загальні вимоги.

Вивчити основні положення дисципліни зв’язку, загальні вимоги внести у свій зошит.

Дисципліна зв’язку це точне й чітке дотримання особовим складом пожежної охорони встановленого порядку ведення обміну повідомленнями в мережах проводового і радіозв’язку.

Допуск до роботи на засобах зв’язку одержують особи, які пройшли спеціальну підготовку.

Дисципліна зв’язку досягається:

— високими морально-політичними якостями особового складу;

— знанням і чітким виконанням особовим складом правил встановлення зв’язку, ведення переговорів та їх реєстрації;

— ретельним виконанням вимог, що викладені в документах, регламентуючих експлуатацію засобів зв’язку;

— встановленням дійового контролю за використанням засобів зв’язку за прямим призначенням і веденням переговорів;

Перевірка зв’язку проводиться з метою підтримання технічних засобів у постійній готовності до дії і контролю несення служби черговими операторами.

Перевірка зв’язку може проводитися шляхом виклику і відповіді на виклики або передачі спеціальних повідомлень. Вона може бути двобічною або однобічною.

Строки і порядок перевірки зв’язку визначаються начальником ГУ МНС в області у відповідності з встановленим режимом роботи засобів зв’язку. Позачергова перевірка зв’язку проводиться тільки з дозволу старшого диспетчера ЦПЗ.

Високий рівень дисципліни зв’язку забезпечується добре організованим контролем і неухильним виконанням правил обміну повідомленнями.

У випадках погіршення проходження сигналу, збільшення рівня перешкод радіостанціям за розпорядженням головної станції може бути надано розпорядження перейти до запасних каналів зв’язку (частот).

Функції контролю ведення зв’язку виконують ЦПЗ, ЦПР гарнізону пожежно-рятувальної служби.

До порушень дисципліни ведення зв’язку відносяться:

— передача повідомлень, що не підлягають оголошенню,

— переговори приватного характеру;

— передача позивних більшу кількість разів, ніж передбачено Настановою;

— переговори з абонентами, які не назвали свої позивні;

— розголошення позивних і частот робочих каналів.

Ефективність контролю за веденням зв’язку досягається вірним підбором особового складу, його здійснюючим застосуванням для контролю ретельно перевіреної апаратури, своєчасним вжиттям заходів до порушників правил ведення зв’язку.

Посадові особи, які одержали повідомлення про порушення дисципліни ведення зв’язку, зобов’язані негайно провести розслідування, виявити причини та вжити заходів до їх припинення.

Загальні правила ведення всіх видів зв’язку.

Обмін повідомленнями передбачає передачу і прийом телефонограм, радіограм, телеграм, графічних текстових зображень, сигналів, команд та ад.

За змістом повідомлення підрозділяються на оперативні і службові. Обмін оперативними повідомленнями відбуваються з питань керування частинами і підрозділами пожежно-рятувальної служби та службами взаємодії під час їх бойової діяльності. Обмін службовими повідомленнями відбувається під час встановлення і перевірки зв’язку і вирішення питань адміністративно-господарської діяльності гарнізону.

Обмін повідомленнями повинен бути коротким. Ведення різного роду приватних запитів і приватних переговорів між абонентами категорично забороняється.

Перелік питань, за якими відбувається обмін повідомленнями відкритим текстом, визначається начальником ГУ МНС в області.

 

4. Порядок встановлення зв’язку і ведення радіообміну.

Радіостанції, застосовувані в підрозділах ОРС, призначаються для організації диспетчерського радіозв’язку і зв’язку на місці події.

Вони підрозділяються на стаціонарні, возимі і носимі (мобільні). Стаціонарні встановлюються на центральному пункті зв’язку (ЦПЗ), пунктах зв’язку частин (ПЗЧ).

Перевірка працездатності радіостанцій провадиться входженням у зв’язок. Для цього необхідно включити підготовлену до роботи радіостанцію, поставивши тумблер вмикання в положення «Радіо». Переконатися шляхом прослуховування, що даний частотний канал вільний. Натиснути протягом 3-5 сек. одночасно кнопку тонального виклику «тон» і кнопку «передача» (здійснюється посилка тонального виклику).

Відпустити кнопку «тон» і, натискуючи кнопку «передача», викликати кореспондента голосом по формі: «Омськ! Я Чита, як мене чуєте? Я Чита, прийом».

Після слова «прийом» кнопка «передача» на маніпуляторі відпускається, радіостанція з режиму передачі переходить у режим прийому.

Кореспондент, отримавши виклик, відповідає за формою: «Чита! Я Омськ, чую Вас добре. Я Омськ, прийом».

Обмін повідомленнями повинен бути коротким. Ведення різного роду приватних запитів і приватних переговорів між абонентами категорично забороняється.

Перелік питань, за якими відбувається обмін повідомленнями відкритим текстом, визначається начальником головного управління цивільного захисту.

Встановлення зв’язку здійснюється за формою:

«Ангара! Я, Сокіл! Я Сокіл, прийом!».

При необхідності передачі повідомлень викликаючий абонент після встановлення зв’язку передає його за формою: «Ангара! Я Сокіл! Прийміть повідомлення. (далі іде текст) Я Сокіл, прийом!». Про прийом повідомлень дається відповідь за формою: «Сокіл! Я Ангара (повторюється текст повідомлення) Я Ангара, прийом!».

Після закінчення зв’язку оператор повідомляє словами: «Кінець зв’язку».

Передача повідомлень повинна вестися неквапливо, розбірливо, виразно. Говорити потрібно повним голосом, але не кричати, так як від крику порушується ясність і чіткість передачі.

При поганій чутності й неясності передачі важко проголошені слова передаються за літерами, причому кожна літера передається окремим словом згідно наступної таблиці:

 

А — Алла Б — Борис В — Василь Г — Григорій Д — Дмитро Є — Євдоха Ж — Женя З — Зінаїда І — Іван Й — Іван короткий К — Костянтин Л — Леонід М — Михайло Н — Надія О — Ольга П — Павло Р — Роман С — Семен Т — Тетяна у — Уляна Ф — Федір Х — Харитон Ц — Цапля Ч — Чоловік Ш — Шура Щ — Щука Е — Еко Ю — Юрій Я — Яків Ь — м’який знак

 

Передача цифрового тексту виконується за наступними правилами:

двозначні групи 34, 82 передаються голосом: тридцять чотири, вісімдесят два і т. д.,

тризначні групи 126, 372 — сто двадцять шість, триста сімдесят два і т. д.;

чотиризначні групи 2873, 4594 — двадцять вісім, сімдесят три; сорок п’ять, дев’яносто чотири і т.д.;

п’ятизначні групи 32481, — 76359 — тридцять два, чотириста вісімдесят один; сімдесят шість, триста п’ятдесят дев’ять і т.д.

При поганій чутності дозволяється кожну цифру передавати словами: одиниця, двійка, трійка, четвірка, п’ятірка, шестірка, семірка, вісімка, дев’ятка, нуль.

Під час передачі з місця пожежі необхідно дотримуватися таких приблизних текстів повідомлень:

«Прибув до місця виклику. Проводиться розвідка».

«Горить на горищі чотириповерхового будинку. Надішліть додаткову допомогу».

«Прибули до місця виклику, замикання електропроводів. Надішліть аварійну службу електромережі».

«Пожежу ліквідовано». «Проводиться розбірка».

Оцінка якості зв’язку визначається п’ятибальною системою:

5 — відмінний зв’язок (перешкоди не прослуховуються, слова розбірливі);

4 — добрий зв’язок (прослуховуються перешкоди, слова розбірливі);

З — задовільний зв’язок (сильно прослуховуються перешкоди, розбірливість недостатня);

2 — незадовільний зв’язок (перешкоди настільки великі, що слова розбираються з труднощами);

1 — прийом неможливий.

При неодержані відповіді від викликаного абонента на три послідовних виклики протягом 1-2 хвилин диспетчер (урадіонапрямках) мусить доповісти в ЦПЗ про відсутність зв’язку.

Всі радіостанції зобов’язані працювати тільки на відведених їм частотних каналах. Робота на інших частотних каналах, за винятком випадків входження у радіомережу взаємодіючих служб, забороняється.

Позивні радіостанцій визначаються згідно діючим нормативним актам МВС України.

Призначення довільних позивних категорично забороняється. Зміна частотних каналів і позивних допускається тільки після оформлення радіонапрямку у встановленому порядку.

Перш ніж почати передачу радіооператор шляхом прослуховування на частоті свого передавача повинен впевнитися у тому, що дана частота не зайнята іншими абонентами мережі.

Втручатися у радіообмін між двома радіостанціями дозволяється тільки головним радіостанціям і радіостанціям, що працюють з місця пожежі, при необхідності виклику додаткових сил і оголошення підвищеного номера пожежі.

Перевірку проходження радіозв’язку дозволяється проводити тільки шляхом передачі слів порядкового рахунку: "Даю рахунок для настроювання: один, два, три, чотири, п’ять…".

Проводити перевірку каналу радіозв’язку під час підвищеного номера виклику і шляхом переговорів забороняється.

Працювати на радіостанціях пожежної охорони дозволяється особам, які пройшли спеціальну підготовку і мають відповідний дозвіл начальника ГУ МНС.

На центральні пункти радіозв’язку покладають такі основні завдання з радіоконтролю:

— систематично перевіряти виконання встановленого порядку використання засобів радіозв’язку;

— слідкувати за точним дотриманням правил радіообміну в радіомережах і радіонапрямках;

— виявляти радіостанції пожежної охорони, що входять до зв’язку без дозволу або на невстановлених (довільних) робочих каналах;

— вести спостереження за якістю роботи засобів радіозв’язку;

— вивчати види радіоперешкод у діапазоні виділених частот.

Про закінчення роботи оператор повідомляє словами: «Зв’язок закінчений. Я Чита, кінець, кінець». Радіостанція виключається.

 

4. Порядок підготовки до роботи і перевірка працездатності мобільних радіостанцій.

Вивчити технічні характеристики і інструкції по експлуатації радіостанції KENWOOD TK-278.

Користуючись інструкцією з експлуатації вивчити склад, конструктивне виконання, призначення органів управління та індикації, порядок підготовки до роботи, порядок включення і перевірки працездатності.

Бути у готовності доповісти викладачу про готовність до практичної роботи.

 

ПІДСУМКИ. Розглянуто питання історії розвитку і принципи побудови електрозв'язку, а також види зв'язку і задачі, які вирішуються за допомогою зв'язку в пожежній охороні. На наступних заняттях більш детально будуть розглянуті особливості побудови і застосування засобів радіозв'язку, їх технічні характеристики.

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 321 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Цели и задачи учебной дисциплины. | Требования к уровню освоения содержания дисциплины. | Распределение трудоемкости дисциплины по видам учебной работы. | Педагогічні працівники мають кваліфікаційні категорії. | Виконання мовного законодавства | Безпека життєдіяльності та запобігання дитячого травматизму | Охорона праці | Правовиховна, правоосвітня та профілактична робота. | Завдання | Організація харчування школярів. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Перечень лабораторных работ| Стан і розвиток шкільної мережи.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.024 сек.)