|
Читайте также: |
Часткові знімні протези – це вид ортопедичного лікування, який використовується при частковій адентії, а саме 1-4 класах дефектів зубних рядів по Кенеді і 1-2 класах за Бетельмаом.
Частковий знімний протез складається з таких частин:
| Пластинчатий протез | Бюгельний протез |
|
|
Пластинчасті протези передають жувальне навантаження на підлеглу слизову оболонку протезного ложа, а бюгельні протези – забезпечують перерозподіл навантаження між слизовою оболонкою та зубами. Повноцінність функціонування будь-якого з цих протезів залежить від раціональності вибраної конструкції, а саме, кожної з її частин, а розподіл жувального навантаження залежить від меж базисної пластинки, її відповідності топографії дефекту. Тому, правильне визначення меж часткових знімних протезів - це важливий етап при протезуванні.
Сьогодні існують наступні варіанти фіксації знімного протеза:
1. Кламерні системи.
Фіксація за допомогою утримуючих кламмерів.
Фіксація за допомогою опорно-утримуючих кламерів.
2. Безкламерні системи.
Фіксація за допомогою замкових кріплень.
Фіксація за допомогою телескопічних систем.
Магнітна фіксація.
Для досягнення оптимального результату ортопедичного лікування системи кріплення повинні забезпечувати знімній частини протеза наступні функції:
· Надійну ретенцію - охороняти протез від руху по напрямку від опорних тканин.
· Горизонтальну стійкість - охороняти протез від бічних зсувів.
· Вертикальну опору - передавати жувальний тиск не тільки на слизову оболонку, але й на опорні зуби, призначені для сприйняття жувального тиску.
Утримуючі кламери (гнуті або литі) виконують практично тільки одну функцію - функцію ретенції та призначені для утримання протеза в порожнині рота. При цьому весь вертикальний жувальний тиск передається на слизову оболонку. Утримуючі кламмери охороняють протез від мимовільного зняття й бічних зсувів.
При тривалому користуванні пластинковими протезами наступають деструктивні зміни еластичних волокон сполучної тканини, кровоносних судин і нервових елементів слизової оболонки.
Однієї з найбільш істотних причин, що викликають патологічні зміни в яснах, вважають дію надмірних навантажень, нерівномірний розподіл тиску під базисом такого протеза, виникнення зон підвищеного тиску. Зміни слизової оболонки позначаються й на стані кісткової тканини. Під базисом пластинкових протезів через рік спостерігається зниження висоти альвеолярного краю на 2-3%, через 2 роки - на 7-20%.
Часткові пластмасові зубні протези повинні застосовуватися тільки як тимчасові. Через шість місяців їх необхідно замінити бюгельными протезами. Можливо їхнє застосування при малому числі зубів, що залишилися, з ослабленим пародонтом, тому що все жувальне навантаження в цьому випадку потрібно перенести на слизову оболонку.
Опорно-утримуючі кламери (в основному литі, дуже рідко гнуті) є більш зробленими у функціональному відношенні, чим звичайні утримуючі кламмери. У конструкції опорно-утримуючих кламерів виділяють декілька частин:
а) оклюзійна накладка;
б) стабілізуюча частина;
в) ретенційна частина.
При застосуванні опорно-утримуючих кламмерів при кінцевих дефектах зубних рядів за рахунок оклюзійної накладки частину жувального тиску можна перенести на опорні зуби. При цьому на слизову оболонку вже буде доводитися менший тиск, чим при застосуванні утримуючих кламмеров. Тому під базисом бюгельних протезів атрофія кісткової тканини буде розвиватися повільніше, ніж під базисом пластинкових протезів. Але при цьому опорні зуби можуть отримувати більше навантаження, тому при застосуванні бюгельних протезів при кінцевих дефектах зубних рядів опорні елементи кламмерів повинні охоплювати не менш двох зубів, що обмежують кінцевий дефект. Бюгельні протези показані в тих випадках, коли опорні зуби здатні витримувати додаткове жувальне навантаження.
Дуже часто опорні кламмерні елементи виготовляються так, що викликають зворотний ефект, вносячи більше недоліків, чим переваг, і приводять у результаті до передчасної втрати зубів. (конструкції бюгельного протеза, варто приділяти особливу увагу, тому що погано сконструйований зубний протез може заподіяти велику шкоду збереженим зубам і щелепі.)
Замкові кріплення (аттачмени) - це механічні пристрої, що складаються із двох основних частин - патриці (внутрішньої) і матриці (зовнішньої), з'єднання яких забезпечує фіксацію знімного протеза на опорних зубах. У більшості випадків одна частина замкового кріплення розташовується в знімній частині протеза, інша закріплена на штучній коронці, що покриває опорний зуб. З'єднання двох частин аттачмена відбувається або в штучній коронці, або усередині базису знімного протезу, що дозволяє одержати високо естетичний результат.
Сучасні замкові кріплення складаються з тих же основних частин, що й опорно-утримуючі кламери:
а) оклюзійна накладка;
б) стабілізуюча частина;
в) ретенційна частина.
Комбіновані протези показані в усіх випадках часткових дефектів зубних рядів, коли є показання для виготовлення знімного протеза.
Основним показанням для застосування замкових кріплень у комбінованих протезах є підвищення естетичних результатів протезування.
Замкові кріплення можуть застосовуватися й у незнімних конструкціях. У цьому випадку вони з'єднують дві або кілька частин мостоподібного протезу й застосовуються:
· При неможливості зробити паралельними всі опорні зуби й встановити єдиний шлях введення протеза.
· Для поділу великих незнімних конструкцій на окремі частини, щоб усунути вплив лінійної усадки металевого каркасу на етапі лиття й попередити відколи керамічного облицювання.
· При сумнівному прогнозі функціональної придатності деяких опорних зубів.
· При протезуванні на імплантатах.
· Для надійного з'єднання штучної коронки й опорного зуба при невисокій коронковій частині можна використати допоміжне замкове кріплення у вигляді втулки та утримуючого гвинта.
Протипоказання до застосування замкових кріплень:
1. Загальні протипоказання.
1.1. Атрофія пародонта опорних зубів більше 1/3 довжини кореня.
1.2. Обмежені мануальні навички пацієнта (артрит, хвороба Паркінсона, цереброваскулярні захворювання, які можуть порушувати моторну мануальну функцію).
1.3. Незадовільна гігієна порожнини рота або неможливість подальшого диспансерного спостереження пацієнта.
2. Місцеві протипоказання.
2.1. Низька клінічна коронка зуба (менш 5 мм).
2.2. Недостатня у вестибуло-оральному напрямку ширина різців і іклів.
Основні принципи вибору конструкції базису при різних клінічних ситуаціях на основі оцінки статики, догляду за протезом, профілактики ускладнень, стабільності протеза й комфорту в порожнині рота при користуванні протезом.
" Альвеолярний відросток може бути деякою мірою навантажений без наступної атрофії кісткової тканини. Тільки при значному навантаженні кістка піддається атрофії. Щоб цього не відбулося, незважаючи на значне навантаження, потрібно збільшити площу опори. Тому що величину сили й навантаження на кістку неможливо визначити заздалегідь, потрібно в кожному випадку базис протеза максимально збільшувати.
" Навантаження на базис по його середині не викликають процесів атрофії, але при її впливі на край базису можуть виникнути ушкодження альвеолярного відростка. При цьому те ж навантаження концентрується на малій площі й у цій ділянці відбувається атрофія альвеолярного відростка, "занурення" краю протеза.
" Базис протеза при кінцевому дефекті зубного ряду опирається на зуб тільки з мезиальної сторони.
" Уникнути атрофії кісткової тканини в дистального краю (задньої третини) базису можна тільки в тому випадку, якщо не навантажувати цей край. Цього можна досягти найкраще тим, що не ставити зуб у дистальної третини базису, а сам базис подовжити дозаду якнайбільше.
" Якщо не зробити опору базису на зуб, то виникне значна атрофія альвеолярного відростка.
YI. План і організаційна структура заняття
| № | Етапи заняття | Методи контролю та навчання | Матеріали та мет.забезпечен. | Рівень засвоєння | Час, хв. |
| І. Підготовчий етап Орнанізаційні заходи Постановка навчальної мети та мотивація. Контроль вихід- ного рівня знань, навичок, умінь: 1. Розвиток наукових поглядів до вибору конструкції знімного протезу. П. Основний етап Визначити диференціально-діагностичні критерії для вибору знімного протезу. Вміти вірно обирати тактику лікувальних дій. Ш. Заключний етап Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків заняття (теоретичного, практичного, організаційного). Домашнє завдання. | Усне опитування Тестовий контроль Ситуаційні задачі Практичний тренінг 1.Індивідуальний контроль навичок. 2. Аналіз та оцінка результатів клінічної роботи. | Питання та тести Шляхом заповнення Історії хвороби При обстеженні хворих Основні та допоміжні відбитки Історії хвороби хворих | П-Ш П Ш-ІV Ш | 2-3 3-5 5-10 70-80% 3-5 2-3 |
7. Матеріали методичного забезпечення заняття.
7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу занять.
1. Яка мета періодичних повторних прийомів пацієнтів, яких лікують частковими знімними протезами?
2. Які елементи перешкоджають руху базису (базисів) протеза з опорою на зуби по напрямку протезного ложа?
7.3. Матеріали контролю заключного ця па заняття.
Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 212 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| П. Навчальні цілі заняття | | | Тестові завдання |