II. Повторення вивчених частин мови.

1. Вступна бесіда.

— Діти, пригадайте лінгвістичну казку про Царицю Граматику і скажіть, на скільки частин мови Цариця поділила всі слова. (На 10 частин мови.)

—Які частини мови ви вже вивчили і розпізнаєте серед інших слів? (Іменник, прикметник, дієслово, прийменник, сполучник.)

2. Гра "Відгадай і доведи".

— Визначте, до якої частини мови належать названі слова. Чому ви так вважаєте?

Вітер, дужий, поглянув, до, над, перед, а, але, і, сім.

3. Проблемна ситуація.

— То до якої частини мови належить слово сім? (...)

— Діти, в українській мові є багато слів, що називають числа, — це числівники. Наведіть приклади.

Такі слова об'єднані в окрему частину мови. І про це записано у правилі на с.10.

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила про числівник (с.10). Наведення прикладів.

2. Впізнай і запам'ятай числівник.

Числівник

Число числівник назове,

у світ лічби нас поведе.

Ми навчимося рахувати,

додавати, віднімати.

Одна на світі Батьківщина,

і матір теж одна-єдина,

над нами сонечко одне,

проміння шле нам золоте.

Земля одна, планет - багато,

на небі — тисячі зірок.

Шість буднів тижня —

одне свято, і безліч у полях квіток.

Число числівник називає,

і всяк школяр це добре знає.

Один, два, три, чотири, п'ять —

учімось, друзі, рахувать.

— Назвіть числівники, які почули у вірші.

3. Колективне виконання вправи 11.

а) Розгляд малюнка у підручнику (с.9).

б) Відповіді учнів на запитання до малюнка.

в) Самостійне записування відповідей на два запитання (на вибір).

4. Цікава інформація.

Числівник — чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

На шляхах історії числівники "загубили" категорії роду, числа і виокремились в особливий клас слів. У середині XVIII століття Михайло

Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і досі. За частотою вживання серед інших слів числівник займає у нашому мовленні восьме місце.

• Цікаво знати.

Людині часто доводиться щось лічити: години, дні, гроші, роки тощо, тобто встановлювати кількість предметів, позначати її на письмі відповідними цифрами.

Звідки взялися цифри? Як виникла лічба?

Виявляється, потребу у цьому породило саме життя. Звичайно, первісна людина не користувалася такими словами: "один", "три", "чотири" тощо. Для того, щоб порахувати предмети, досить було показати їх на пальцях. Загнувши всі пальці на одній руці, переходили на другу. А коли пальців не вистачало, продовжували лічбу на тих самих пальцях, але вже по другому колу. У сиву давнину люди рахували десятками. Вчені вважають, що десяткова система числення (якою, до речі, користуємося і ми) пішла від десяти пальців на руках.

Пальці були одночасно і лічильною машинкою. Щоб, наприклад, до п'яти додати два, достатньо загнути п'ять пальців на одній руці і два на другій. Загинаєш пальці — додаєш, розгинаєш — віднімаєш.

Подекуди чинили інакше: якщо не вистачало пальців рук — переходили до ніг, тобто лічили двадцятками. Так, наприклад, лічили індійці майя, що жили на території сучасної Мексики та Гватемали. Інші люди рахували дюжинами — по 12. Напевно, тому, що число 12 має багато дільників, тобто його можна подати як дві шістки, три четвірки, чотири трійки і шість двійок.

5. Виконання усних вправ на визначення часу за допомогою моделі годинника з рухомими стрілками.

6. Виконання вправи 12 (можна запропонувати виконувати цю вправу у парах).

Фізкультхвилинка.

7. Словничок.

Футбол, футболіст.

—Що означає слово футбол? (Спортивна гра. Слово походить від англійських слів "фут " — нога і "бол " — м 'яч.)

—Як називають учасників гри у футбол? (Футболісти.)

—За допомогою якого суфікса утворилось слово футболіст? (За допомогою суфікса —іст.)

—Назвіть ще слова, утворені за допомогою цього суфікса. (Танкіст, мотоцикліст, хокеїст і т.д.)

• Цікава інформація.

Скільки у нашій мові префіксів чи суфіксів? Виявляється, цього точно не знає ніхто. Вчені називають кілька десятків (понад 50) префіксів і близько трьохсот суфіксів.

- Назвіть знаменитих футболістів України.

— Яка орфограма у слові футбол? (Футбол.)

8. Каліграфічна хвилинка.

Од од ина дц ця дцять одинадцять У команді одинадцять футболістів.

9. Бувальщина. (Підготовча інформація до вправи 13.)

Як посперечалися числівники з іменниками

Жили собі мирно два сусіди. І були вони тоді ще одинаками. Скрізь сусіди бували разом: і на роботі, і під час відпочинку. Шанобливо ставилися один до одного. Усі про них казали: нерозлучні друзі.

Одного сусіда звали Іменником, другого — Числівником. Жили вони, поживали, горя не знали. Тільки шану один до одного виявляли. Ідуть — ніяк не домовляться, кому іти першим. Дають дорогу один одному. Доходило іноді й до смішного. Коли почнуть взаємно шану виявляти, то багато хто їх по дорозі минав. А вони все кланялися і прохали один одного іти першим.

— Слухай, Числівнику, - нарешті не витерпів Іменник. - Давай домовимося. Ти завжди будеш стояти чи іти першим, а я — за тобою. А то вже люди сміються з нас.

— Добре, — аж захвилювався від задоволення Числівник. — Як ти хочеш, так і буде.

Добрі друзі домовилися, що на першому місці розташується Числівник, на другому місці - Іменник. І міцно дотримувалися цього правила.

Числівник пишався своїм сусідом. І думав, що б то приємне йому зробити. Нарешті надумався і, сяючи від щастя, промовив:

— Любий Іменнику! Ти так до мене гарно ставишся. Твоя скромність не знає меж. Я завжди попереду. А ти, Іменнику, немов у тіні. Давай домовимося так. Я стоятиму попереду тебе. Але я хочу тобі підпорядковуватись. Що ти скажеш, усе буду робити.

Так і вирішили. Числівник гордо стоїть попереду Іменника. Іменник, стоячи позаду Числівника, прохає чи пропонує йому виконувати то те, то се. Заманулося Іменникові, щоб Числівник повторював усе те, що має він, його приятель Іменник. Числівник погодився. І сліпо наслідував Іменника. Стояв у тому числі і відмінку, що й Іменник.

З'явилися і у Числівника, і в Іменника діти. І дітям мирний лад передавався у спадок. У Числівника вже були сини: Один, Два, Три, Чотири. їх батько навчив стояти попереду Іменника та мати те число й відмінок, які хоче Іменник.

10.Творча вправа 13.

а) Утворити словосполучення і записати

(П'ять окунів, одна книга, двадцять курчат, два олівці, три вікна, одинадцять футболістів.)

б) Скласти речення з двома словосполученнями (на вибір учнів), записати.

в) Перевірка виконання вправи.

— Назвіть числівники і поставте до них запитання. 11. Вибіркове списування (за вправою 14.)

IV. Підсумок уроку.

— З якою новою частиною мови ви ознайомились?

— Які слова називають числівниками? Наведіть приклади. Цікаве завдання.

—Прочитайте слова.

г1а пі2л ві3ло

пі100лет 100янка мі 100

ві3на 100ляр 7я

100рона 3буна по3вожив

V. Домашнє завдання з інструктажем. С. 10, правило, вправа 15.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Спостереження за функціональною роллю числівників у реченні. (Вправи 16-19.)

Мета. Вчити учнів застосовувати знання про числівник на практиці і правильно вживати у власному мовленні. Розвивати інтерес до вивчення природи, заохочувати дотримуватись правильного режиму дня.

Обладнання. Ілюстрації пташок: соловейка, жайворонка, перепілки, зозулі, кропив'янки, горихвістки, шпака, трясогузки (до вправи 16).

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують свої відповіді на запитання.

— На яке запитання найважче було дати відповідь?

Коротка бесіда про роль ранкової зарядки.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Загадка (мовна)

Що тримає всьому лад ще й полічить все підряд?

По порядку поскладає, бо тим числам лік він знає.

Один, два, три, чотири... певну кількість полічили.

Перший, другий, третій... — рядочками поскладали...

Про що йдеться? Відгадали?

(Числівник)

—Отож, сьогодні ми продовжимо вивчати таку невелику за обсягом, але важливу для правильного вживання в мовленні частину мови — числівник.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Колективне виконання вправи 16 (усно).

а) Розгляд ілюстрацій пташок, згаданих у тексті вправи (по можливості).

б) Словникова робота.

Біологічний годинник — властивість живих організмів орієнтуватися в часі. Ґрунтується на строго фізичних і хімічних процесах, які відбу­ваються в організмі. Біологічний годинник відіграє важливу роль у присто­суванні організмів до змін умов навколишнього середовища. Завдяки біологічному годиннику вони орієнтуються у визначенні періоду доби, зміни пір року, деякі морські організми пристосувалися до чергування припливів і відпливів тощо.

в) Самостійне ознайомлення учнів із текстом вправи на знаходження числівників.

г) Постановка запитань до числівників із тексту вправи.

(якої? котрої?) другої години (якої? котрої?) третьої години (о котрій?) о четвертій годині (якої? котрої?) шостої години

— Які ще тварини та рослини, крім названих у тексті, можуть орієнту­вати нас у часі? До наступного уроку підготуйте таку інформацію.

2. Прес-конференція на тему "Як ви знаєте річний календар" (за вправою 17).

а) Частина учнів виступає в ролі журналістів, які ставлять запитання науковцям (решті учнів класу).

Зауваження: повні відповіді на запитання журналістів записують у свої зошити всі учасники конференції, числівники записують словами.

б) Зачитування числівників, які траплялися у відповідях.

Фізкультхвилинка.

3. Відпрацювання вимови і правопису числівників шістнадцять і шістсот за табличкою підручника на с. 13.

4. Каліграфічна хвилинка.

шіс іст стн на дцять шістнадцять шіст стс стсо шістсот

Для виготовлення житньої хлібини витрачається шістсот тридцять грамів борошна.

5. Вибірковий диктант (на закріплення правопису числівників шістнадцять і шістсот).

а) Виберіть з вірша і запишіть словами числівники, які є результатом виконаної дії.

Годі вже вам дармувати —

Можна й далі рахувати,

будем разом додавати,

числівники записати...

добре слова вимовляти,

А тепер ми ще полічим,

наголоси проставляти:

без помилочки запишем:

шість та шість — двісті та триста —

то дванадцять: п'ятсот:

шість та сім — триста плюс триста —

то тринадцять: шістсот:

шість та п'ять — по чотириста двічі —

одинадцять: вісімсот;

сім та сім — а коли ще сто додати,

чотирнадцять: що тоді ми будем мати?

вісім й вісім — Дев'ятсот!

то шістнадцять.

б) Перевірка диктанту. Уточнення вимови та правопису числівників: одинадцять, чотирнадцять, шістнадцять і шістсот.

6. Колективне складання оголошення (за вправою 18).

а) Ознайомлення із текстом запропонованого оголошення.

б) Запам'ятайте. В оголошенні обов'язковими є: дата, час і місце проведення заходу.

в) Колективне складання і записування оголошення про свято, яке незабаром відбудеться у класі.

г) Зачитування складеного оголошення.

V. Підсумок уроку.

— Які числівники зустрічалися протягом уроку?

— Що ви запам'ятали про числівники 16 і 600?

— А тепер за добру працю - винагорода.

Усмішки (з використанням числівників)

Ото пам'ять!

Учитель розповів історію відкриття Америки Колумбом, а на­прикінці каже:

— Все це трапилося майже п'ятсот років тому. В учня округлились від подиву очі:

— Ого! Ну й пам'ять у вас.

Задача на метикуватість

Учитель запропонував розв'язати таку задачу:

— Якщо на вашу парту сяде п'ять мух, а ви одну з них уб'єте, то скільки залишиться?

— Одна! — вигукнув хлопчик з останньої парти, - бо решта втечуть.

Дата добавления: 2015-10-21