Усний переказ (за вправою 2). 1 страница

а) Самостійне читання тексту учнями.

б) Словникова робота.

в) Пояснення заголовка "Безсмертний скарб".

г) Переказування тексту учнями.

д) Виконання завдання 3 (переказування самостійно прочитаної ра­ніше легенди або розповіді з серії "А це цікаво ").

Фізкультхвилинка.

4. "Поміркуймо разом" (за вправою 3).

а) Прочитайте текст. Поміркуйте над прочитаним.

б) Дайте відповіді на запитання третього абзацу вправи 3. (А чи можеш ти сказати, що вже знаєш рідну мову, що вмієш використову­вати її багатства у власному мовленні? Що для цього потрібно?)

в) Колективна практична письмова робота над розвитком власно­го мовлення (виконання завдання 2).

5. Вправа-спогад (за вправою 4).

а) Самостійне читання тексту вправи.

— Знайдіть і прочитайте будь-яке питальне речення у цій вправі. Спробуйте дати відповідь.

б) Спогад про першу книжку (завдання 2).

в) Самостійна письмова робота (завдання 3).

— Прочитайте, які назви книжок та їх авторів ви записали.

— Чим особлива, цікава прочитана вами книжка?

— Чи пам'ятаєте назву видавництва, яке видрукувало цю книгу?

— Яку із прочитаних книжок ви порекомендуєте своєму товаришеві?

6. Робота за таблицею "Правильно вимовляй і пиши" (с. 5).

IV. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 5, повторити вірш Т. Шевченка із вивчених раніше.

V. Підсумок уроку.

— Яке із двох понять "мова" і "мовлення" ширше?

— Що означає мова?

— Що означає мовлення?

— Як ви можете розвивати своє мовлення?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Збагачення мови новими словами. (Вправи 6-8.)

Мета. Допомогти учням зрозуміти, що мова — це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток як і людське середовище, яке користується» даною мовою. Виховувати любов і повагу до слова.

Обладнання. Таблиця для запису словникових слів "Мовна галявина".

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання (вправа5).

— Зачитайте записані вислови про книгу.

— Поясніть один із записаних висловів (той, що найбільше сподобався).

— Як поєднані знання і книжка?

— Назвіть послідовно звуки у словах знання і книжка.

—Пригадайте, яке із понять ширше — "мова" чи "мовлення". Чому?

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

— Сьогодні підручник нам ставить запитання (с. 5): як живе і розви­вається наша мова? Отож, приступаємо до дослідження цього питання.

1. Слухання поезій Т. Шевченка (перевірка домашнього завдання). Зав­дання для слухання.

— Чи зрозумілою є поезія, створена понад 100 років тому?

— Чи є в поезії Шевченка такі слова, які в сучасній мові не вживають­ся? (кайдани, ярмо, розкуйте, до паю, не дуріте, учітесь, не цурайтеся тощо.)

— Назвіть поезію Шевченка, яка найбільше подобається вам. Чому?

2. Робота за таблицею "Правильно вимовляй і пиши", с. 6.

3. Словничок.

а) Вступне слово вчителя.

— Діти, в українській мові є багато слів, правопис яких треба запа­м'ятати. Це словникові слова. У підручнику "Рідна мова" для 4 класу ми зустрінемо багато таких слів. Отож, починаймо збагачувати своє мов­лення.

На цьому великому аркуші ми будемо записувати всі словникові слова, які передбачені для вивчення у 4 класі. Але розміщуватимемо їх у колон­ки за частинами мови.

Словничок
Іменник	Прикметник Дієслово	Інші слова

б) Проблемна ситуація.

— Прочитайте три окремих слова в синіх рамочках (с. 6) і визначте, до якої частини мови належить кожне з них. (Щодня, щоденно, щогодини.) Поставте запитання, щоб визначити, до якої частини мови належить кож­не слово. (Слова відповідають на питання Коли? Як часто?)

—Діти, ми ще не вивчили частини мови, до якої належать ці слова. Отже, запишемо ці слова у четверту колонку таблиці "Словничок" (інші слова), але може хтось з вас запам'ятає, що слова щодня, щоденно, щогоди­ни належать до частини мови, яка називається прислівник. Ми будемо вивчати його пізніше.

— Як ви гадаєте, яка орфограма у кожному із цих слів?

— Тепер ми візьмемося за виконання вправи 6.

4. Виконання вправи 6.

а) Читання тексту вправи 6 самостійно і вголос.

б) Усний переказ (стислий) — завдання 2.

в) Коментоване письмо — завдання 3

4. Фізкультхвилинка.

5. Списування із граматичним завданням (за вправою 7).

а) Повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання вправи 7.

— навчаючись у другому-третьому класах, ми вживали у мов­ленні такі поняття: корінь, префікс, суфікс, закінчення, основа слова. А те­пер підберіть слово, яке складається тільки з одного кореня. (Сад, хліб, мир, сніг.)

— Змініть слово сад так, щоб воно мало закінчення. (Сади.) А де тут основа слова?

— Те саме слово змініть так, щоб у ньому був суфікс. (Садок, садочок.)

— А де стоїть префікс у слові? (Перед коренем.)

б) Читання тексту вправи самостійно.

— Знайдіть і прочитайте у тексті виділені слова. Від яких слів вони утворені?

— Як називається "трудівник", який утворив ці слова? (Суфікс.)

— Яка ще частина основи служить для творення нових слів?

в) Письмове виконання завдання 3 вправи 7.

— Спишіть текст, у виділених словах позначте частини основи.

6. Гра-змагання "Хто більше". Клас ділиться на 3 команди (3ряди).

Кожній команді пропонується підібрати якомога більше спільнокореневих слів до слова, записаного на дошці. Кожна команда отримує інше слово. Діти записують слова на дошці. Час проведення гри – 3 хв. Слова для гри:

ліс дуб хліб

IV. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 8.)

V. Підсумок уроку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Українська мова. Висловлювання про мову. (Вправи 9-12.)

Мета. Розширити знання учнів про багатство української мови; формува­ти уявлення про мову як національну ознаку народу; виховувати почуття патріотизму через влучне слово.

Обладнання. Плакати з висловлюваннями про рідну мову.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 8.)

— Прочитайте спільнокореневі слова, виписані вами. Назвіть корінь.

— Про яку рослину розповідається у вправі? (Подорожник.)

—Чим особлива ця рослина? (Це лікарська рослина.)

— Що ви знаєте цікавого про подорожник?

— Які ще лікарські рослини ви знаєте? Звідки у вас ці відомості?

III. Робота над вивченням нового матеріалу. Інформація для вчителя.

Вислови про мову.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, досвід, почування. Панас Мирний.

Мова — така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей. Панас Мирний.

Щоб добре знати рідну мову, треба їй вчитися змалку до гробу, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Хто вміє пошанувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови. М.С. Возняк, 1917.

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам виклика­ти поваги до себе. Олесь Гончар.

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив. Сократ.

1. Коментоване письмо із граматичним завданням (за матеріалами вправи 9).

а) Читання висловів про мову у вигляді конкурсу на виразність читання.

б) Розмірковування учнів над змістом прочитаного (завд. 2, впр.9).

— Чому так високо цінували і цінують рідну мову відомі педагоги, письменники?

в) Списування із граматичним завданням.

— Спишіть перше висловлювання про мову. Назвіть орфограму у слові людської. У кожному слові позначте наголос, назвіть наголошені склади.

Фізкультхвилинка.

2. Робота зі словником (з і матеріалами вправи 10).

Інформація для вчителя.

Скільки ж слів у сучасній українській мові? На це питання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень. Ніхто! Адже мова формувалася протягом віків, завжди відгукую­чись на зміни в житті. Кожне покоління збагачувало її і передавало цей неоціненний скарб нащадкам. Хіба можна — навіть у думках! — спро­бувати порахувати усі слова, наявні в сучасній українській мові?! Це і загальновживані слова літературної мови, і терміни різних наук, і професіоналізми, і діалектичні та застарілі слова. До того ж, повсякчас на­роджуються нові слова. Ні, перелічити усі слова не під силу нікому з нас.

Але ви поцікавитесь приблизною кількістю слів. На це прохання відпо­вімо так. У недавно опублікованому Словнику української мови нарахо­вується близько 135 000 слів. Сюди входять насамперед загальновживані слова сучасної української літературної мови.

135 000 слів — дуже велика кількість. Більшість дорослих людей розумі­ють значення майже 35 000 слів, але використовують у 10 разів менше. Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібно­стей.

а) Самостійне усвідомлене читання учнями тексту вправи 10.

б) Виконання вправи 10 (завдання 2).

— Випишіть зі словника кілька споріднених слів до одного із виділених у тексті (на вибір учнів — мова, словами.)

Звуко-буквений аналіз слова учень

1. Промовте слово вголос. (Учень.)

2. Назвіть послідовно всі звуки ([У], [Ч], [Е], [Н'].)

3. Побудуйте звукову модель слова учень.

4. Назвіть і охарактеризуйте кожен голосний звук (наголошений чи ненаголошений). Якою буквою позначений на письмі?

5. Назвіть і охарактеризуйте кожен приголосний звук (дзвінкий чи глу­хий, твердий чи м'який). Якою буквою позначається на письмі?

6. Порівняйте кількість звуків і букв. Якщо є невідповідність у їх кількості, поясніть цю невідповідність.

3. Колективне виконання вправи 11.

а) Словникова робота.

Нащадки — люди майбутніх поколінь, внуки, правнуки, потомство.

—Прочитайте рядки з віршів. Про що в них ідеться?

Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє.

Юрій Рибчинський.)

—Чи можете повторити ці слова від свого імені?

б) Списування з коментуванням орфограм (завдання 2).

—Позначте будову виділених слів: невгасиму, незабутнє.

в) Проблемне запитання. — Як, на вашу думку, утворилося слово МАЙБУТНЄ?

IV. Домашнє завдання з попереднім інструктажем. (Вправа 12.)

V. Підсумок уроку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Усне і писемне мовлення. (Вправи 13-16.)

Мета. Вчити учнів дотримуватись вимог щодо усного і писемного мовлен­ня. Удосконалювати вміння правильно висловлюватися. Спонукати учнів до збагачення свого мовлення засобами художньої літератури.

Обладнання. Таблиця "Усне і писемне мовлення".

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання.

— Прочитайте висловлювання про мову, які ви записали. Назвіть ав­торів цих висловлювань і "джерело", звідки списане висловлювання.

III. Каліграфічна хвилинка. усне мовл пис ення

—Які слова можна утворити, використовуючи ці склади? Запишіть ці слова каліграфічно.

—Поясніть значення термінів "мова" і "мовлення". Яке з цих понять вужче? (Мовлення.)

IV. Робота над новим матеріалом.

1. Розгляд таблиці "Усне і писемне мовлення".

Інформація для вчителя

"Сучасна цивілізована людина, за статистикою, на писання й читан­ня витрачає 20%, а на слухання й говоріння — 80% спілкувального часу.

Усне безпосереднє мовлення обмежене рамками "тут-тепер".

Письмове мовлення не має таких обмежень — воно долає час і простір. Завдяки йому ми сьогодні можемо сприймати думки і почуття, висловлені давньокиївським князем Володимиром Мономахом у його славетному "Поученні дітям" або ж невідомим автором безсмертного твору про похід князя Ігоря на половців. Маючи таку суттєву перевагу над усним мовлен­ням, писемне мовлення поступається йому в тому, що воно сприймається як готовий продукт, а не в процесі його народження мовцем..."

2. "Поміркуймо разом!" (Колективне виконання вправи 13.)

Кожна людина має свій мовленнєвий "паспорт" — її мовлення непов­торне, як відбитки пальців.

Що більше ти знаєш, то багатше твоє мовлення, бо тобі є про що розповісти.

3. Самостійне списування з граматичними завданнями (за вправою 14).

а) Читання тексту вправи і з'я­сування значення невідомих слів.

б) Списування висловлювань з наступним поясненням їх змісту.

в) Виконання завдання 3.

— За яким правилом вимовляються і пишуться виділені слова (труд, плід).

г) Виконання завдання 4.

— Назвіть слова, в яких одна буква позначає два звуки. Дві букви позначають один звук.

Фізкультхвилинка.

4. Диктант швидкої дії.

Мудра голова не говорить лихі слова.

Інформація для вчителя.

5. Розвиток зв'язного мовлення (за матеріалами вправи 15).

а) За малюнками підручника (с. 9) і з власного досвіду розповісти, як треба поводитись у громадських місцях, під час спілкування з іншими людьми.

б) Записування у зошит двох-трьох речень із своєї розповіді.

в) Зачитування учнями своїх записів.

— Послухайте кожну розповідь і скажіть, котра з них найвдаліша.

V. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 16.)

VI. Підсумок уроку.

Хвилинка-цікавинка.

Скільки мов на землі? Вчені називають різну кількість: від трьох тисяч до п'яти. За даними лінгвістів, з усіх мов добре вивчені лише п'ятсот.

Цікавий факт: книжка, написана російською мовою, має обсяг більший, ніж та сама книжка українською (наприклад, 525 сторінок російською мо­вою і 500 сторінок — українською). Це означає, що ту саму інформацію українською мовою можна передати меншою кількістю мовних знаків.

За даними японських учених, люди, які з дитинства не розмовляли рідною мовою, частіше хворіють, піддаються різним стресам, у них менше розвинені природні здібності.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Культура мовлення і спілкування. (Вправи 17-22.)

Мета. Формувати уявлення про культуру мовлення і культуру спілкуван­ня. Прищеплювати навички мовного етикету. Виховувати в учнів увагу до слова.

Обладнання. Таблиця "Культура мовлення".

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 16.)

— Зачитайте загадки, які ви склали.

— Назвіть звуки і букви у виділених словах (знання, плавання, якщо). У якому з цих слів більше звуків, ніж букв? Чому?

— Пригадайте правило переносу слів з подовженими приголосними. Як би ви перенесли слова, записані на дошці?

знання

плавання

гілля

читання

обличчя

полювання

взуттєва

III. Каліграфічна хвилинка.

— Спишіть у зошит вислів, що на с. 10.

Добре слово — як музика.

— Як ви розтлумачите цей вислів тому, хто його не розуміє? Ваші міркування.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. "Поміркуйте разом!" (Усне виконання вправи 17.)

— Що ми розуміємо під культурою мовлення?

— Як досягти високої культури мовлення?

2. Робота з таблицею "Культура мовлення".

3. Народна мудрість про культуру мовлення і спілкування.

Інформація для вчителя.

У фольклорі, як ніде інде, віддзеркалений характер опосередкованих мовою людських взаємин, культури спілкування, етикетного ставлення до людей, таких рис людини, як статичність, пристойність, дотримання слова, ввічливість і подібні.

Наведені нижче українські прислів'я і приказки — це мізерна частка того, що говориться в нашому фольклорі про мову і мовлення в аспекті культури людських стосунків. Слушні, часом дотепно сформульовані на­родні оцінки, правила й поради мають і пізнавальний, ужитковий сенс. Їх треба знати, ними треба послуговуватися.

Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

Яка людина, така й мова.

Який розум, така й бесіда.

Вміти не вміти — треба говорити.

Добре тому жити, хто вміє говорити.

Не говори про себе доброго, бо не повірять, ні злого, бо подумають ще гірше.

Розумному не кажи, бо сам знає, а дурневі не кажи, бо не послухає.

Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Легше переконувати словами, як кулаками.

Співати добре разом, а говорити окремо.

Будь добрим слухачем — будеш добрим оповідачем.

Говорить, як три дні не їв.

Говорить п'яте через десяте.

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Тримай язик на прив'язі.

Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика.

Навіть те, що старші кажуть на глум, бери на ум.

Де багато слів, там мало правди.

З пустого в порожнє переливає.

Не ласкаве слово хороше, а правдиве.

Гостре словечко коле сердечко.

Висновок. Культура мовлення — це правильність, точність, виразність мовленого слова (с. 10).

4. Вибіркове списування (за вправою 18).

а) Читання висловлювань і з'ясування значення незнайомих слів.

б) Вибіркове списування (завдання 2) з наступним поясненням

змісту.

в) Звуко-буквений аналіз слова рідної.

— Якою частиною мови виражене слово рідної? Складіть із цим сло­вом речення, назвіть головні члени у цьому реченні.

5. Про культуру мовлення на практиці. (За матеріалами вправи 19.)

а) Читання тексту з подальшою словниковою роботою.

б) Усне опрацювання промови іноземного гостя.

в) Коментований запис виправленого і відредагованого тексту.

6. "Театр у класі". (Розвиток діалогічного мовлення за вправою 20.)

а) Словникова робота.

б) Підготовка до читання в особах.

в) Генеральна репетиція казки "Горда качка" (з дотриманням інтонації).

г) Бесіда за змістом казки.

— Чи завжди гарні слова бувають щирими?

— Чи можна було довіряти словам хитрого лиса?

— Чому лисові вдалося обдурити качку?

— Чого вчить ця народна казка?

Фізкультхвилинка.

6. Словничок. Опрацювання і запам'ятовування правопису слів ввічливості (слів прощання).

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 22. Запитання і завдання для повторення (с.12).

VI. Підсумок уроку.

— Чому мову називають безсмертним скарбом народу?

— Якими мають бути усне і писемне мовлення?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Повторення відомостей про текст. Тема, мета, заголовок. (Вправи 23-26.)

Мета. Поглиблювати і розширювати знання про текст, його тему і мету. Розвивати вміння зв'язно висловлювати думку.

Обладнання. еле­менти національного одягу українців або малюнки із зображенням національного одягу

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання і завдання для повторення (с. 12).

III. Актуалізація опорних знань учнів.

— Діти, прочитайте на с.13 підручника, як називається велика тема, яку ми починаємо вивчати.

— Назвіть художні книжки, які ви читали останнім часом, їх авторів.

— Чи можна назвати текстами твори, які ви читали? Доведіть.

— Пропоную послухати уривок і довести або заперечити, що це текст.

"Але в Країні Сонячних Зайчиків існував закон: раз на сто років до них у гості крізь чарівне дзеркало міг пройти який-небудь хлопчик або дівчинка і гостювати там один тиждень. Протягом цього тижня щасливий обранець міг, якщо забажає, навідатись додому, а потім знову повернутися в Країну Сонячних Зайчиків. Щасливець мусив мати не більше десяти років, і в нього на душі не повинно було бути жодного лихого вчинку. До того ж на обличчі неод­мінно мало бути точно двісті двадцять дві веснянки — не більше й не менше. Про все це пан Морок вивідав уві сні за допомогою кошмарів у одної стодев'ятилітньої бабусі, якій у дитинстві пощастило побувати в Країні Сонячних Зайчиків.

Відтоді пан Морок цілий рік літав ночами по землі, шукаючи потрібну йому дитину. В багатьох країнах побував він і всюди схилявся над дитячими ліжками, пильно вдивляючись в обличчя дітей, що мирно, безтурботно спали.

І нарешті знайшов ".

(Всеволод Нестайко "В країні Сонячних Зайчиків")

—Чи є ця розповідь текстом? Доведіть.

— Чи зацікавила вас ця розповідь? Чи хотіли б ще послухати про цю дивовижну Країну Сонячних Зайчиків?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота над правилом (с. 13).

—А тепер перевіримо це правило на вправі 23.

2. Вправа 23(усно).

— Все, що повторили і довідались із правила, закріпимо на матеріалі вправи 23.

а) Самостійне читання тексту вправи учнями.

б) Словникова робота з використанням підготовлених ілюстрацій.

в) Переказування прочитаного.

г) Визначення теми і мети, підбір заголовка.

— Які із прочитаних вами книг можете назвати істинним джерелом мудрості?

3. Каліграфічна хвилинка (с. 13).

Книги — джерело мудрості.

4. Коментоване письмо (за вправою 24).

—Діти, істинним джерелом знань є підручник "Рідна мова". Він містить надзвичайно цікаву інформацію для вас.

а) — Прочитайте текст вправи так, щоб це звучало, як найважли­віша, найцікавіша інформація серед новин сьогоднішнього дня.

б) Бесіда за змістом вправи. Визначення учнями теми і мети тек­сту, підбір заголовка.

в) Коментоване письмо.

— Спишіть останній абзац, коментуючи всі орфограми. Назвіть у ньому вираз, вжитий у переносному значенні. ("Знайшов вічний спокій ".)

г) Складання звукової моделі слова любов'ю.

—Назвіть у слові тверді і м'які приголосні звуки.

— Охарактеризуйте приголосний звук у другому складі (твердий чи м'який, дзвінкий чи глухий).

Фізкультхвилинка.

5. Вправа-конкурс (за матеріалами вправи 25).

а) Словникова робота.

Нація — конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру; нарід, плем'я, народ­ність.

Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи і т. ін.

Традиція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління.

Занепад — погіршення загального стану, зниження рівня розвитку.

б) Читання тексту вправи, визначення теми і мети.

в) Виконання завдання 3

г) Конкурс на влучніший заголовок до тексту вправи 25.

6. Самодиктант (за вправою 26, друга строфа).

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 26 (завдання 5), с. 13 — повторити правило.

VI. Підсумок уроку.

— Діти, від сьогодні кожен урок за темою "Текст" буде завершуватися грою-казочкою, яку умовно назвемо "А що ж було потім?.."

Отже, я починаю читати казочку, а ви уважно слухайте. Потім я стави­тиму запитання, а ваші відповіді підкажуть мені, чи засвоїли ви новий матеріал.

Казочка

Було собі маленьке Вовченятко.

Одного разу поїхало воно зі своїм татом до моря. О, як там було гарно!.. Чайки пурхали над водою, наче маленькі хмарки, а дельфіни вистрибували ^так високо, мовби хотіли схопити сонечко за промінчик.

Море усміхалося Вовкові, Вовченяткові і всім-усім...

Поки тато Вовк засмагав на сонечку, Вовченя пірнуло у воду й заплило дале­ко в море. У морі багато хижих риб. Тож Вовченятко, щоб ті риби його не покусали, прикинулось камінчиком. Лежить собі нищечком на дні і риб не боїться.

А тато Вовк пригрівся на пісочку та й задрімав. Коли ж прокинувся, а Вовченятка, синочка, немає...

— Чи можна цю розповідь назвати текстом? Яка тема і мета цього тексту? Підберіть до нього заголовок.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Роль слів у побудові тексту. (Вправи 27-30.)

Мета. Розширювати і поглиблювати знання учнів про текст. Вчити вико­ристовувати лексичні засоби зв'язку в тексті, збагачувати словни­ковий запас. Виховувати інтерес до слова, прищеплювати любов до художнього образного мовлення.

Обладнання. Плакати із записом уривків текстів (казка В. Сухомлинського), таблиця для запису слов­никових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 26.)

— Прочитайте списану строфу.

— У яких словах ви підкреслили букви, що означають два звуки? Про­читайте.

— До якого слова склали звукову модель? Прокоментуйте її. Складіть речення із цим словом, назвіть у ньому головні члени речення. Яким (головним чи другорядним) членом речення виступає слово, до якого складено звукову модель?

III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

— Що таке текст? (Текстом називають зв'язну розповідь.)

—Які ще ознаки тексту ви знаєте? (Кожен текст має тему, мету, до нього можна дібрати заголовок.)

— Діти, неабияку роль у побудові тексту відіграють слова. А яку саме роль, ми ознайомимось під час вивчення теми "Роль слів у побу­дові тексту".

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

а) Записування букв ввооссееннии

б) Складання і запис слів з використанням записаних букв восени, сини, неси, вони, несе, оси, сон, новини і т.д.

—Яке із записаних слів незрозуміле? Що означає слово восени?

— Це ще одне словникове слово, правопис якого необхідно запам'я­тати. Яка це частина мови? Записуємо у четверту колонку. А які турботи у звіряток восени, дізнаємося із вправи 27.

2. Коментоване списування (за вправою 27).

Висновок (с.15). Виділені слова дають можливість уникнути повторен­ня тих самих слів. Вони допомагають зв'язати речення в тексті.

3. Самостійна робота (усно) на 2 варіанти.

— Відредагуйте текст, записаний на дошці.

І в. II в.

Моя сестра — лікар. Сестра Ведмежатко зупинилося на галявині.

любить свою професію. До сестри Ведмежатко злякано прислухається

звертаються по допомогу. до шелесту дерев. Лячно ведмежаткові

самому у лісі.

4. Ознайомлення із роллю синонімів у побудові тексту.

а) Ознайомлення із додатковим теоретичним матеріалом підручни­ка (с. 15).

б) Зачитування тексту з плаката.

Жив у лісі їжачок-Лісовичок. Знайшов він собі хатинку у дуплі старої липи. Приніс сухого листя до своєї кімнатки, розіслав. Тепло і затишно стало лісовому господарю. Але сумно самому. Захотілося йому знайти товариша.

Пішов він до лісу. Зустрів сіру Мишку. Не хоче сіра Мишка іти в хатинку до їжачка. І Ховрашок не хоче, бо в них свої нірки.

Зустрів Лісовичок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на сухій стеблині, трем­тить від холоду.

— Йди до мене жити, Цвіркуне.

Пострибав Цвіркун у дім до їжачка — радий-радий. Настала зима. їжачок казку Цвіркунові розповідає, а Цвіркун пісню їжач­кові співає. (За В. Сухомлинським)

- Спробуйте прочитати цей текст, вживаючи тільки слово їжачок замість вжитих у казці Лісовичок, лісовий господар, йому, він. Як сприй­мається такий текст?

Фізкультхвилинка.

5. Розвиток зв'язного мовлення. Усний переказ (за вправою 28).

а) Спостереження за вживанням слів, вжитих у переносному зна­ченні.

б) Усний переказ тексту вправи 28.

6. Спостереження за роллю слів, які допомагають передати послідовність подій (за вправою 29).

а) Словникова робота.

Шквал — навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем).

б) Читання тексту вправи і підбір заголовка.

в) З'ясування ролі виділених слів у тексті вправи 29.

V. Підсумок уроку.

— Як називається тема сьогоднішнього уроку? (Роль слів у побудові тексту.)

— То що ви повинні пам'ятати, коли будуєте текст?

— А тепер продовжуємо гру-казочку "А що ж далі?". Отже, історію ми перервали на тому, що, коли тато-Вовк прокинувся, Вовченятка коло нього не було. Простежте, які нові герої з'являються в історії і як можна назвати уривок, який зараз почуєте. Отже, слухайте.

Дата добавления: 2015-10-21