|
Читайте также: |
— Що називається відмінюванням іменників?
— Як розрізнити в реченні називний і знахідний відмінки іменників, що є назвами неістот?
— Як розрізняти знахідний і родовий відмінки іменників чоловічого роду, що означають назви істот?
— Як можна розрізнити давальний і місцевий відмінки?
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 126).
— Які думки викликав у вас текст вправи?
— У якому відмінку вжито іменники жіночого роду?
— Яким за метою висловлювання є останнє речення?
2. Пояснювальний диктант.
Край села стояла невелика хата. Вузька втоптана стежка вела від порога до глибокої криниці. Вода в ній була завжди студена і прозора. Понад стежкою росли пахучі квіти. Із хати вийшла молода дівчина. У її довгій косі червоніла стрічка. З вишитої сорочки сміялися голубі незабудки.
—Визначте відмінок іменників жіночого роду.
I варіант — у п'ятому реченні.
II варіант — у шостому реченні.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Робота над текстом вправи 127.
— Про що ви дізнались із змісту тексту?
— Як називається місцевість, у якій ми з вами проживаємо?
— Спишіть текст, ставлячи іменники, що в дужках, у родовому відмінку однини.
— Позначте закінчення у таких іменниках і зробіть висновок. 3. Засвоєння теоретичного матеріалу (с. 65).
IV. Тренувальні вправи.
1. Творче списування. Вправа 128.
а) Бесіда за змістом прочитаного.
б) Списування тексту, користуючись орфографічним словником.
в) Фонетико-орфографічна хвилинка. (За таблицею підручника).
г) Словникова скарбничка.
Вночі — прислівник (у нічний час).
Спільнокореневі слова. Ніч, ніченька, нічний, нічка, ночувати. Прикмета. Як вночі ясно, то вдень буде хмарно. Вранці (уранці) — прислівник (в ранній час).
Спільнокореневі слова. Рано, ранок, раненько, вранішній, ранній, ранковий.
Антонім. Вранці (уранці) — ввечері (увечері). Приказка. Хто вранці плаче, той увечері сміється.
2. Каліграфічна хвилинка.
В в вр нц ці вранці вночі
Чого вранці не зробили, того ввечері не здоженем.
— Як ви розумієте зміст цього прислів'я?
— Вимовте звуки у слові вранці.
—Якими буквами вони позначенні на письмі?
Фізкультхвилинка
3. Групова робота (вправа 129).
—Запишіть подані іменники у родовому відмінку однини.
— Перевірте виконання роботи за орфографічним словником.
— Що об'єднує іменники кожного стовпчика?
4. Гра „Виправ помилки".
З дна океана, малювати з портрета, немає гектару, кров з мізинця, готуємось до диктанта, звук сигнала, провід телефона. (Океану, гектара, диктанту, сигналу, телефону).
5. Складання речень (вправа 131).
— Складіть речення з поданими словами, ставлячи їх у родовому відмінку однини.
— Запишіть три речення (на вибір).
6. Робота з прислів'ями.
— Складіть прислів'я, ставлячи слова, що в дужках, у родовому відмінку однини.
Зима без (сніг) — літо без (хліб). (Вовк) боятися — в ліс не ходити.
V. Підсумок уроку.
1. Відповіді на запитання.
— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?
— Чому потрібно знати закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку однини?
— Як можна себе перевірити, якщо ви не впевнені у правильності виконання завдання?
2. Гра „Знайди зайве слово". (За вправою 130).
—Поставте подані іменники у родовому відмінку однини.
— Знайдіть "зайве" слово у кожній групі іменників. (Жовтень, іній, горох, біль.)
VI. Домашнє завдання. Вправа 132, с. 65, правило.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Зміна приголосних перед закінченням в іменниках жіночого та чоловічого роду. (Вправи 133-137.)
Мета. Ознайомити учнів з чергуванням приголосних в іменниках; формувати вміння й навички застосування правил для пояснення правопису іменників у давальному і місцевому відмінках однини; закріплювати навички правильного відмінювання іменників; розвивати пізнавальну самостійність; виховувати бережне ставлення до природи.
Обладнання. Малюнки звірів тайги, прислів'я.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 132.)
— Чи можна вважати текст вправи художнім. Чому?
— Як ви поділили його на абзаци?
— Прочитайте кожен абзац вправи, вставляючи іменники, що в дужках, у родовому відмінку однини.
— Як ви зробили звуко-буквений аналіз слова шия?
2. Самостійна робота.
— Прочитайте, поясніть, спишіть. У виділених словах визначте рід, число, відмінок.
І варіант
Краще фунт розуму, ніж пуд краси.
Поганий жнець довго серпа вибирає.
II варіант
Героя народжує боротьба.
Без вітру і трава не колишеться.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення завдання уроку.
— Ми навчилися розрізняти відмінки іменників, а сьогодні розглянемо нове мовне явище.
2. Робота над текстом. (Вправа 133.)
—Про що ви дізналися із прочитаного тексту?
— Які недоліки є в ньому? Як їх усунути?
— Випишіть виділені іменники в таблицю за зразком. Позначте закінчення.
— Спробуйте сформулювати правило про зміну кінцевих приголосних звуків основи в іменниках жіночого та чоловічого роду перед закінченням -і.
3. Робота над усвідомленням правила, с. 68 (перше правило).
— У яких відмінках іменників перед закінченням вживаються приголосні [г], [к], [х], а в яких - [з'], [ц'], [с']?
— Чому тверді приголосні змінюються на м'які? (Тому що в давальному і місцевому відмінках кінцевий приголосний основи стоїть перед -і.
А перед -і вживаються лише м'які або пом'якшені приголосні.)
4. Самостійне дослідження. (Вправа 134.)
— Поставте подані іменники у давальному і місцевому відмінках.
— Зробіть висновок, чи в іменниках чоловічого і середнього роду чергування кінцевих приголосних основи відбувається так само, як в іменниках жіночого роду.
5. Засвоєння правила, с. 68 (друге правило).
(Звертається увага не те, що змінювання приголосних основи відбувається у місцевому відмінку однини у деяких іменниках чоловічого і середнього роду.)
Фізкультхвилинка.
IV. Тренувальні вправи.
І. Творче списування. (Вправа 135.)
а) Бесіда за змістом тексту.
— Що нового ви дізналися із тексту?
— Про яких звірів розповідав Василько?
б) Словникова робота.
Тайга — природна географічна зона Росії, поросла хвойними лісами.
Сопка — невелика гора з круглою вершиною.
Росомаха - хижий звір з густою довгою і грубою шерстю, подібний до куниці.
в) Виконання завдань.
— Спишіть текст вправи, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку.
— Знайдіть в реченнях однорідні члени і визначіть, якими членами речення вони є.
2. Робота з прислів'ями.
— Поясніть зміст кожного прислів'я.
— Спишіть, вставивши на місці крапок потрібну букву.
— Поряд запишіть початкову форму іменників, виділіть в обох словах букви, що позначають звуки, які чергуються.
Гостя запрошуй на поро...і.
Хто у кожу...і, тому зима не страшна.
Що на умі, те й на язи...і.
Лихе по людях ходить, а не по лу...і.
3. Виконання вправи 136.
— У кожній групі знайдіть „зайвий" іменник. (Площа, ваза, ніж.)
— Усно провідміняйте іменник площа.
— Вимовте звуки у цьому слові. Якими буквами вони позначаються на письмі?
V. Підсумок уроку.
1. Відповіді на запитання
— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?
— Чому потрібно знати про зміну приголосних перед закінченням -і в іменниках жіночого та чоловічого роду?
Гра „Встав пропущене слово".
Як виконуєш завдання, не забудь про чергування. Як поріг — то на... (порозі), ну а ріг — пиши на... (розі). Коли вухо — то у... (вусі), а кожух — то на... (кожусі). Як урок — то на... (уроці), око — порошинка в... (оці).
VI. Домашнє завдання.
С. 68, правила; вправа 137.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Чергування звуків [і]з[о],[е]в іменниках жіночого та чоловічого роду. (Вправи 138-142.)
Мета. Ознайомити учнів з чергуванням голосних звуків в окремих відмінках іменників чоловічого і жіночого роду на приголосний; виробляти уміння визначати звуки, що чергуються; виховувати почуття поваги до старших.
Обладнання. Оповідання В. Сухомлинського „Іменинний обід", загадки, метаграма.
Хід уроку
І.Організація класу до уроку.
— Побажаймо собі успіху! Посміхнімося, і хай гарний настрій нам допоможе працювати.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 137.)
— Прочитайте загадки і відгадайте їх.
— У яких іменниках зі зміною форми слова відбувається зміна кінцевого приголосного основи? Прочитайте записані пари слів.
2. Творча робота.
— Спишіть, розкриваючи дужки.
Зима. Тумани сизі.
А річка спить у (крига).
Замерзла на морозі
берізка при (дорога).
І холодно у лісі
кленку, калині, (вільха).
З зимою наодинці
не страшно лиш (ялинка).
— Визначіть відмінок іменників.
І група — у 3 реченні.
ІІ група — у 4 реченні.
ІІІ група — у 5 реченні.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми і мети уроку.
— Пригадайте, в яких іменниках відбувається чергування приголосних.
— Коли це відбувається?
—Що відбудеться зі зміною форми слів кіт, повінь?
2. Спостереження над мовним матеріалом. (Вправа 138.)
а) Бесіда за змістом тексту.
— Який це текст — розповідь, опис чи міркування? Доведіть свою думку.
— Коли осінь приносить людям радість, а коли — смуток?
б) Складання таблиці.
— Складіть у зошиті таблицю за зразком підручника.
— Складіть правило про чергування голосних звуків у деяких іменниках чоловічого і жіночого роду, що в початковій формі мають нульове закінчення.
3. Засвоєння правила, с. 70.
4. Хвилинка-цікавинка.
Коли „І" кінчає слово,
„ Е " чи „ О " завжди готові
„І" в основі замінити
і за нього послужити.
Порівняй: в печі, до печі,
слово, сказане до речі,
солі, осені і кості,
від хоробрості, від злості...
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з підручником. (Вправа 139.)
а) Відповіді на запитання.
— Про кого ви дізналися з тексту?
— Що можна сказати про родину Юрка? А про самого хлопчика?
— Що ви можете розповісти про свого дідуся? Про свою бабусю?
— Як ви їм допомагаєте?
б) Виконання завдань.
— Випишіть слова, в яких відбувається чергування голосних і приголосних звуків.
— Знайдіть у тексті вправи антоніми.
Фізкультхвилинка.
2. Робота із загадками.
— Відгадайте загадки.
— Запишіть слова-відгадки у початковій формі та в родовому відмінку однини.
• Махнула птиця крилом, закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч.)
• Білий камінь у воді тане. (Сіль.)
• Я морозу не боюсь, а хто замерзне — я сміюсь. Бабу гріє не кожух, а веселий теплий дух. (Піч.)
3. Робота з деформованими реченнями. (Вправа 141.)
а) Складання речень і записування за зразком підручника.
б) Звуко-буквений аналіз слова ячмінь.
в) Визначення відмінка іменників за поданими моделями.
4. Гра „Чарівне сито".
— Утворіть від даних слів іменники.
— "Пересійте" утворені слова через "сито" і залишіть тільки ті, що стосуються теми сьогоднішнього уроку.
Юний —..., болючий —...,
щирий —..., возити —...,
вечірній —..., збоку —...,
мудрий — вітати —....
V. Підсумок уроку.
1. Відповіді на запитання.
— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
— Коли відбувається чергування голосних звуків в іменниках жіночого і чоловічого роду?
2. Робота над метаграмою.
З „н" — частина я доби, з „п" — я грію щозими, з „р " — предметом стану я. Ось вам загадка моя.
(Ніч, піч, річ)
3. Пограймося разом! (За вправою 140.)
VI. Домашнє завдання.
С. 70, правило; вправа 142.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини. (Вправи 143-147.)
Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини. Розвивати вміння пояснювати закінчення іменників жіночого роду в даній формі за допомогою засвоєного правила.
Обладнання. Картини зимової природи, мовний матеріал.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
Не гаймо часу, поспішаймо, урок скоріш розпочинаймо!
II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 142.)
— Про яку пору року розповідається у тексті вправи?
— Які вирази вжито в переносному значенні?
— У яких словах відбувається чергування голосних у корені?
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми і мети уроку.
2. Колективна робота з таблицею. (Вправа 143.)
—В яких іменниках жіночого роду в родовому відмінку однини пишеться закінчення -і, а в яких -и?
— Від чого залежать закінчення таких іменників?
3. Засвоєння правила, с. 72.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з текстом. (Вправа 144.)
а) Читання тексту і поділ на частини.
б) Коротка бесіда про допомогу дорослих і дітей птахам і звірам взимку.
в) Списування тексту, вставляючи пропущені закінчення іменників.
г) Визначення відмінків іменників.
ґ) Пояснення вимови і написання виділених слів.
2. Робота з прислів'ями. (Вправа 145.)
—Утворіть прислів'я і запишіть їх.
— Як ви їх розумієте?
— Утворіть родовий відмінок однини від виділених іменників і визначіть їх закінчення.
Фізкультхвилинка.
3. Творчий диктант.
— Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини.
Держава, земля, телеграма, Оксана, миша, береза, задача, праця, хвиля, роса, книжка, неділя, волошка, пшениця.
—Доберіть спільнокореневі слова до слова хвиля.
4. Каліграфічна хвилинка.
X х Хх хв ля хвиля Тиша в морі... Ледве-ледве колихає море хвилі. (Леся Українка)
5. Робота із загадками. (Вправа 146.)
а) Відгадування загадок.
б) Списування трьох загадок (за вибором).
в) Пояснення закінчень іменників жіночого роду в родовому відмінку однини.
6. Розвиток зв'язного мовлення.
— Складіть усний твір за поданим початком, використовуючи іменники в родовому відмінку однини.
Був морозний ранок. Навколо тиша. І раптом у нашу шибку хтось постукав: „Тук-тук! Тук-тук!". Я побачив (побачила) у вікні синичку... (Використовуються картини зимової природи).
V. Підсумок уроку.
1. Продовжіть речення.
— У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення – і після.... Наприклад:.....
— У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення - и після.... Наприклад:.....
2. Гра „Впіймай іменник у родовому відмінку однини".
У Марічки, у сестрички
засмутилось кругле личко:
повернулася із річки,
а в косі немає стрічки.
Біля вільхи, край дороги
не знайшла, втомила ноги.
Сльози бризнули в Марічки:
„Як же буду я без стрічки?"
VI. Домашнє завдання.
С. 72, правило; вправа 147.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в орудному відмінку однини. (Вправи 148-152.)
Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в орудному відмінку однини; виробляти вміння пояснювати правопис закінчень іменників жіночого роду в даній формі за допомогою засвоєного правила; розвивати вміння аналізувати мовні явища, виділяти істотні ознаки, встановлювати при-чинно-наслідкові зв'язки, виховувати увагу до мовленого слова.
Обладнання. Довідковий матеріал, прислів'я, схема-опора, мовний матеріал.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Відповіді на запитання.
— Які закінчення мають іменники жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини?
— У яких випадках дані іменники мають закінчення -і, а в яких — закінчення -и. Наведіть приклади.
2. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 147.)
— Про що ви дізналися із тексту вправи?
— Прочитайте кожне речення тексту.
— Поясніть написання слів з пропущеними буквами.
— Як ви виконали звуко-буквений аналіз слова якщо?
3. Довідкове бюро „Чи знаєш ти?"
• Мати-й-мачуха передбачає погоду. Перед дощем її квіти закриваються.
• Перед дощем „плачуть" степові і лугові трави, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, помідори, огірки.
• Коли біля жовтої акації кружляє безліч комах, — чекайте негоди.
4. Робота з прислів'ями.
— Відновіть і поясніть зміст кожного прислів'я.
— Спишіть прислів'я, підкресліть іменники жіночого роду в родовому відмінку однини.
Без роботи вже й ріка тече.
Людина без Батьківщини — день роком стає.
В усякої справи як соловей без пісні.
Крапля до краплі — початок важкий.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Створення проблемної ситуації.
Одного разу Незнайко писав лист бабусі: „ Мені дуже подобається математика. Сиджу зараз над... "і спіткнувся: не знає, як написати — задачею чи задачою.
— Хто може йому допомогти?
2. Оголошення теми і мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми будемо працювати над правописом іменників жіночого роду в орудному відмінку однини. Спробуємо зрозуміти і запам'ятати особливості закінчень таких іменників, щоб не опинитися в такій ситуації, в якій був Незнайко.
3. Спостереження над мовним матеріалом. (Вправа 148.)
—Які закінчення мають іменники жіночого роду в орудному відмінку?
— Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи і спробуйте пояснити, чому закінчення у них різне.
4. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 74.
— Подані іменники поставте в орудному відмінку однини.
Роса, верба, лінія, пожежа, тиша, круча.
5. Складання опорної схеми.
Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з підручником. (Вправа 149.)
а) Читання тексту і добір заголовка.
б) Списування тексту, ставлячи слова, що в дужках, в орудному відмінку.
в) Пояснення написання закінчень
г) Звуко-буквений аналіз слова лінія.
г) Повторення правила вживання апострофа після префіксів і пояснення написання слова з'являється.
2. Тренувальні вправи.
а) Вправа 150.
— Запишіть письмові відповіді на запитання.
— Подумайте, чому орудний відмінок має таку назву. (Вказівка: використати подані слова-синоніми.)
б) Вправа 151.
— Відгадайте загадки.
— Спишіть загадки, ставлячи іменники, шо в дужках, в орудному відмінку однини.
— Зробіть звуко-буквений аналіз слова яєць.
3. Розумова гімнастика.
— Казкові герої Крутивус, Вернидуб і Вернигора вирішили позмагатися в орфографії.
— Хто з них переміг?
Крутивус Вернидуб Вернигора
мовою музикою скрипкою
пшеницею черешнею яблунею
душею їжою вежою
— Запишіть слова без помилок.
4. Завдання в групах.
— Запишіть словосполучення, ставлячи іменники в орудному відмінку. Виділіть закінчення іменників.
І група. Сиділи (під чим?) вишня, груша, слива, акація.
ІІ група. Йшли (чим?) стежка, межа, вулиця.
III група. Жити (з чим?) мрія, надія, пісня.
5. Гра „Зрозумій мене".
— Відгадайте загадку з бабусиної скрині.
• Якщо не маєш сили — виходить, мало її з'їв. Коли безлад у думках — то вона може бути у голові. І, нарешті, якщо вона березова, то може бути дуже боляче. (Каша.)
— Які вислови, пов'язані зі словом каша, ви знаєте?
(Каша в голові, заварити кашу, березова каша, мало каші зів, каші маслом не зіпсуєш.)
— Провідміняйте (усно) іменник каша.
V. Підсумок уроку.
1. Взаємоопитування.
Клас ділиться на дві групи. Учні кожної групи по черзі ставлять запитання з теми уроку і відповідають на них.
2. Поетична хвилинка.
Хай іменник візьме —ею
за потребою своєю.
Отже, груш... смачнішою,
А задач... складнішою,
Ну, а вдач... ледачою,
Як і каш... гарячою.
VI. Домашнє завдання.
С. 74, правило; вправа 152.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Культура мовлення. Складання тексту-опису за уявою.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 153-159.)
Мета. Поглиблювати знання учнів про орудний відмінок іменників; формувати вміння й навички застосування правил для пояснення правопису закінчень іменників чоловічого роду; розвивати пізнавальну самостійність; виховувати любов до праці.
Обладнання. Мовний матеріал, схема-опора, малюнки людей різних професій.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 152.)
— Яку пору року зображено у вірші?
— Які слова вжито у переносному значенні?
— Визначіть відмінок виділених іменників.
2. Самостійна робота.
а) Робота з картками.
Картка №1.
—Прочитай загадки і відгадай їх.
— Спиши, використай правильні закінчення.
• Білі птахи летять над зем..., згра... сідають.
• Зим... народжуюсь, навесні вмираю, своїм тілом землю зігріваю.
• Ніжна зірка сніжно-біла на рукав згори злетіла. Поки ніс її сюди, стала крапл... води.
Картка №2.
— Дай повні відповіді на запитання, скориставшись опорними словами.
— Вкажи рід і відмінок іменників.
• Леся працювала з ким?
• Квіти поливали чим?
б) Робота з класом.
— Складіть і запишіть прислів'я.
— Використайте правильні закінчення.
— Вкажіть число, рід, відмінок іменників останнього прислів'я.
Сніданок їж сам, а служба служб...
Голк... дороги то й змія з нори виповзе
Дружба дружб..., а вечер... поділись,
Якщо ласк... манити, не міряють.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
— На сьогоднішньому уроці ви маєте самостійно сформулювати правило про правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. Цього правила в підручнику немає, бо автори вирішили перевірити вашу кмітливість, уміння самостійно робити висновки.
2. Колективна робота з таблицею. (Вправа 153.)
а) Визначення основи і закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку.
б) Формулювання правила.
3. Робота зі схемою-опорою.
4. Проблемна ситуація.
— Коли учні сформулювали правило про правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку, Незнайко вигукнув: „У мене є доповнення до правила. В іменниках чоловічого роду на [й] кінцевий приголосний основи [й] в орудному відмінку однини зникає".
— Чи правильно міркує Незнайко?
— Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з віршем. (Вправа 154.)
— Про що ви дізналися із тексту вірша?
— Поставте запитання за його змістом і дайте на них відповіді.
— Знайдіть іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини і поясніть їх закінчення.
2. Каліграфічна хвилинка.
Р р Рр ро об тя ящ роботящі Роботящі руки гори вернуть.
— Як ви розумієте зміст прислів'я?
— Вимовте звуки у слові роботящі.
—Доберіть спільнокореневі слова до поданого слова.
3. Тренувальні вправи.
а) Вправа 156.
— Визначення типу тексту.
— Списування із завданням: вставити потрібні закінчення іменників.
— Звуко-буквений аналіз слів вщерть, якоїсь (за варіантами).
б) Вправа 157. (Робота в трьох групах).
—Поставити подані іменники в орудному відмінку.
— З одним іменником в орудному відмінку скласти і записати речення.
4. Хвилинка-веселинка.
— Дайте відповіді на жартівливі запитання.
• Під яким кущем сидить зайчик у дощ? (Під мокрим.)
• Яким ключем не відчиниш двері? (Журавлиним, скрипічним.)
• Яким гребінцем не розчешеш волосся? (Тим, що у півня на голові.)
5. Спостереження над мовним матеріалом.
ховатися за будинком з являтися над горизонтом брат із сестрою Мишко з Івасем доріжка перед школою звучить над краєм
—Визначіть відмінок іменників.
— Як називаються слова за, над, із, перед?
— Зробіть висновок про вживання прийменників з іменниками в орудному відмінку однини.
(Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника, с. 78.)
6. Гра „Асоціація".
— У тлумачному словнику читаємо.
Асоціація: 1. Добровільне об'єднання осіб або організацій.
2. Зв'язок між уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття викликає інше.
— Нас цікавить друге значення цього слова. Наприклад, художник асоціюється з картиною.
— Продовжіть гру.
Письменник — (з книгою), композитор — (з піснею),
драматург — (з п'єсою), футболіст - (з м'ячем),
кухар — (з їжею), Аладін — (з лампою),
пожежник — (з вогнем), Кирило Кожум'яка — (з мечем),
поет — (з віршем), Котик — (з Півником).
7. Літературна хвилинка. (Вправа 158.)
а) Виконання завдань з підручника.
б) Словникова робота.
Ватра - вогнище, багаття.
Кличе ватра — внучка сонця
всіх дітей у коло дружби.
І ніхто побіля неї
не сумує та й не тужить.
(С. Жупанин)
Легіт — легкий приємний вітерець.
V. Підсумок уроку.
— Над чим ми працювали на уроці?
— Зіставте правила про правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду у формі орудного відмінка однини. Знайдіть спільне і відмінне у правилах.
VI. Домашнє завдання.
С. 76., правило; вправа 159
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини. (Вправи 160-163.)
Мета. Ознайомити учнів з правописом закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку; формувати вміння перевіряти правопис закінчень іменників з основою на -р в орудному відмінку однини за допомогою орфографічного словника; розвивати зв'язне мовлення; виховувати сумлінне ставлення до праці.
Обладнання. Орфографічні словники, мовний матеріал, загадки.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
— Працюймо наполегливо, швидко, старанно, щоб жодна хвилинка не втратилась марно.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Взаємоперевірка виконання вправи 159.
2. Пояснювальний диктант.
За високою кручею сховалося сонечко. Повітря дихало прохолодою. За огорожею в зеленому саду виспівував соловейко. Сім'я сіла вечеряти під старим дубом. Стіл накритий свіжою скатертиною. Бабуся пригощала всіх свіжою вечерею. Пахло свіжим хлібом.
Як чудово у батьківській хаті!
— Знайдіть іменники в орудному відмінку однини і поясніть їх написання.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми уроку.
2. Робота з підручником. (Вправа 160.)
а) Бесіда за змістом твору.
— Про які професії ви дізналися із учнівського твору?
— Які професії подобаються вам?
— Розкажіть, ким ви мрієте стати у майбутньому.
б) Словникова робота
Інженер — спеціаліст із вищою технічною освітою.
Інженер-механік. Інженер-електрик. Військовий інженер.
Словосполучення. Грамотний, талановитий, майбутній, молодий, український... інженер. Працювати інженером. Звернутися до інженера.
Речення. Інженери розробили нові моделі верстатів. Мій тато працює інженером на комбайновому заводі.
в) Виконання мовного завдання.
— Випишіть з тексту іменники чоловічого роду на -р в орудному відмінку.
— Які закінчення мають ці іменники?
г) Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 79. г) Звуковий аналіз слів.
— Зробіть звуковий аналіз слів створені, працював.
IV. Тренувальні вправи.
1. Робота над твором. (Вправа 161.)
—Доберіть заголовок до твору учня.
— Які недоліки є в побудові твору?
— На які абзаци треба розділити текст?
— Подумайте, в якій послідовності їх слід розташувати.
— Спишіть перший абзац перебудованого тексту.
— Підкресліть закінчення в іменниках чоловічого роду на -р.
— Доберіть до слова красою кілька форм і кілька спільнокореневих слів. Запишіть їх. (Красою, краса, краси, у красі, красу. Красою, красивий, прекрасний, красень.)
2. Робота із загадками.
— Відгадайте, про які професії йдеться, чим вони корисні.
• У пору літню, в час осінній, навесні — в гарячий час косять, жнуть вони і сіють, орють лан у котрий раз!
(Хлібороби)
• Першим стрічає він сонце у місті. Двір наш і вулиця — глянь, які чисті! Будеш на вулиці, біля будинку — знаю: не кинеш ти навіть смітинку!
(Двірник)
• Хто розносить нам листи, телеграми і газети?
Ой, важка у нього ноша! Діти, хто він?
(Листоноша)
• Він нам, як мама, дорогий, він хоче нас навчити любити край чудовий свій — це мудрий наш... (учитель).
Фізкультхвилинка.
3. Вибірковий диктант.
— Випишіть іменники чоловічого роду на -р у стовпчик і поставте їх в орудному відмінку однини.
— Перевірте себе за орфографічним словником.
Лаком і фарбою пахне маляр, глиною — муляр, замазкою - скляр.
Учитель, лікар чи геолог, письменник слюсар чи кресляр — всі називають головною одну професію — школяр.
4. Розвиток зв'язного мовлення. (Вправа 162.)
—Люди яких професій зображені на малюнках?
— Що ви знаєте про ці професії?
— Складіть кілька речень про професії своїх родичів.
V. Підсумок уроку.
1. Відповіді на запитання.
— Які закінчення можуть мати іменники чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку?
— Як слід перевіряти їх правопис?
2. Гра „Розсипалось слово".
— Прочитайте слова, переставивши літери.
— Поставте їх в орудному відмінку однини, перевіривши себе за орфографічним словником.
Капер (пекар), еслятр (тесляр),
фремер (фермер), алямр (маляр),
карупер (перукар), ухарк (кухар),
нержеін (інженер), іаклр (лікар).
VI. Домашнє завдання.
С. 79, правило; вправа 163.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Закінчення іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 164-168.)
Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини; формувати уміння і навички доцільного використання у мовленні паралельних закінчень іменників в давальному і місцевому відмінках; виховувати любов до природи.
Обладнання. Орфографічні словники, схема-опора, мовний матеріал.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання.
а) Аналіз виконання вправи 163.
б) Взаємоопитування і рецензування відповідей.
2. Пояснювальний диктант.
Наші батьки
Мій тато — сталевар. Він варить сталь. Тато Світланки — тесляр. Він робить меблі. У Юлі тато - лікар. А Миколчин тато — токар.
—Випишіть іменники чоловічого роду на -р. Поставте їх в орудному відмінку.
— Перевірте себе за орфографічним словником.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми розглянемо нову мовну закономірність, якою, на жаль, не всі вміють користуватись. Знання цієї закономірності, додержання її робить наше мовлення різноманітнішим, милозвучнішим. А будемо ми працювати над давальним і місцевим відмінком однини іменників чоловічого роду.
2. Робота з підручником.
а) Організація спостережень за мовним матеріалом. (Вправа 164.)
—Поставте запитання до тексту і дайте на них відповіді.
— Випишіть іменники чоловічого роду у давальному відмінку і позначте у них закінчення.
— Які ще закінчення можуть мати ці іменники в давальному відмінку? (Батьк ові — батьку, дідусеві — дідусю, родичеві — родичу, другові — другу, сусідові - сусіду.)
—В якому ще відмінку іменники можуть мати дві форми?
б) Аналіз правила, с. 81.
— Чи обов'язково вивчати правило напам'ять?
— Чи не можна встановити закінчення давального і місцевого відмінків на основі знань з рідної мови?
— Що для цього треба зробити? (Треба дібрати іменники чоловічого роду з основою на твердий, м'який приголосний та на [й], поставивши їх у давальному і місцевому відмінках, виділити закінчення.)
Фізкультхвилинка.
IV. Тренувальні вправи.
1. Вправа 165.
а) Читання вірша і словесне малювання.
б) Пояснення закінчень іменників чоловічого роду в місцевому відмінку однини.
в) Добір синонімів до слова небокрай. (Обрій, небосхил.)
2. Каліграфічна хвилинка.
О о Оо об рі ій обрій
Сонце на обрії, ранок встає, браття, вставайте, сонце стрічайте: ранок встає.
(Олександр Олесь)
—Поділіть на склади для переносу слово обрій.
—Знайдіть у вірші іменник чоловічого роду в місцевому відмінку однини.
3. Вправа 166.
а) Порівняння сполучень іменників у двох колонках.
б) Визначення спільного та відмінного в двох записах.
в) Засвоєння правила про вживання паралельних форм іменників у мовленні.
4. Самостійна робота.
— Поставте іменники у давальному та місцевому відмінках.
— Виділіть закінчення.
— Перевірте себе, скориставшись алгоритмом.
Стіл, сторож, вчитель, Петро, Сергій Миколайович, лебідь, агроном, вокзал, директор, їжак, дядько Микола, комбайнер, край, луг.
5. Розвиток зв'язного мовлення. (Вправа 167.)
—Складіть і запишіть твір-розповідь на запропоновані підручником теми (за вибором).
V. Підсумок уроку.
1. Відповіді на запитання.
— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?
— Яку особливість мають іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини?
— Які закінчення мають іменники чоловічого роду в місцевому відмінку однини?
2. Гра „Будь уважним".
— Визначіть, які із сполучень іменників у формі давального відмінка відповідають вивченому правилу, а які — ні.
Директору Івану Миколайовичу, сусідові Івану, брату Степану, дідусеві Михайлу.
VI. Домашнє завдання.
С. 81, 82, правила.
Вправа 168 (І варіант — перше завдання, II варіант — друге завдання).
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Вимова і правопис іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини. (Вправи 169-172.)
Мета. Ознайомити учнів з вимовою і правописом іменників жіночого роду на приголосний в орудному відмінку однини; формувати правильні правописні уміння і навички; розвивати пізнавальну самостійність і вміння усно переказувати текст; виховувати почуття поваги до старших людей і бажання допомагати їм.
Обладнання. Мовний матеріал, схема-опора.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
Будем на уроці дружно працювати,
всі закінчення в словах чітко визначати.
II. Перевірка домашнього завдання. Вправа 168 (за варіантами).
І завдання.
—Прочитайте перебудовані прислів'я.
— Поясніть їх зміст.
ІІ завдання.
— Чому подані словосполучення іменників суперечать правилу?
— Прочитайте, як їх треба правильно записати.
III. Робота в групах.
Завдання 1.
— Впізнати прислів'я за двома словами.
— Записати складені прислів'я.
Завдання 2.
— Записати прислів'я і визначити відмінок іменників.
— Перша група.
Посієш — пожнеш. Годує — марнує. Згадай йому про роботу, а у нього голова болить. Щастя людини в праці.
Друга група.
Труда — плода. Калачі — печі. Без охоти нема роботи. Під лежачий камінь вода не тече.
Третя група.
Не одежа, а діла. Діло — сміло. Людина славна своєю працею. Без роботи день роком стає.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Робота з текстом. (Вправа 169.)
а) Бесіда за змістом прочитаного.
— Перекажіть зачин тексту.
— Що розповіли жінки про своїх дітей?
— Як ви розумієте відповідь дідуся?
б) Спостереження над мовним матеріалом.
— Випишіть виділені іменники, поставивши їх у початковій формі. (Гордість, печаль.)
—Яке закінчення вони мають?
— Як змінилась основа другого іменника в орудному відмінку?
в) Висновок.
— Які закінчення мають іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини?
3. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 6. Фізкультхвилинка.
V. Тренувальні вправи.
1. Вправа 170.
а) Виконання мовного завдання.
Любов'ю —[л'убовйуі Об'ю — [О б й у] Верф'ю — [в е р ф й уі
б) Формулювання правила.
Коли основа іменника жіночого роду закінчується на приголосний [б], [ßL [Ф1> т0 в орудному відмінку однини кінцевий приголосний не подовжується. Після букв б, в, ф перед закінченням -ю ставиться апостроф.
2. Робота зі схемою опорою.
— Скориставшись алгоритмом, поставте іменники в орудному відмінку.
Доповідь, зелень, радість, молодість, матір, совість, кров, подорож.
3. Творче списування.
— Спишіть вірш, ставлячи слова, що в дужках, в орудному відмінку.
Пізнай свої можливості, і жити вчись по (щирість). По (щирість), без (хитрість), без (заздрість), (зрадливість). Хай буде більше (радості) від (юність) до (старість). Хвала відвазі й (смілість), війна — (зарозумілість).
4. Робота з деформованими реченнями.
— Зі слів побудуйте речення, ставлячи іменники в потрібному відмінку. Ми, гості, хліб, зустрічаємо, сіль, і, дорогих.
Славиться, багатою, Україна, рослинність. Школа, брат, медаль, закінчив, золотою, із.
— Вкажіть відмінок іменників. (Завдання, виконується за трьома варіантами.)
5. Робота над оповіданням. (Вправа 171.)
— Про кого ви дізналися із тексту оповідання?
— Як допомагала Оксанка дідусеві?
— Як ви оцінюєте ставлення дівчинки до старої одинокої людини?
— Перекажіть текст оповідання (усно).
— Розкажіть про свою допомогу одинокому дідусеві чи бабусі.
— Поставте іменники, що в дужках, в орудному відмінку однини і поясніть написання їх закінчень.
— Визначіть граматичну основу у першому реченні.(Ветеран сидить, милується, чекає.)
VI. Підсумок уроку.
— Що ви запам'ятали на сьогоднішньому уроці?
— Для чого вам потрібні ці знання?
VII. Домашнє завдання. С.84, правила; вправа 172.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Контрольна робота. Письмовий переказ.
Мета. Перевірити вміння переказувати тексти розповідного й описового типу; будувати зв'язні висловлювання на задану тему; викладати матеріал логічно, послідовно; дотримуватися норм літературної мови, вдало користуючись її лексичним та граматичним багатством.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Контрольна робота.
Тексти для письмових переказів взяти із книги „Підсумкова перевірка та оцінювання знань". Дидактичний матеріал. 4 клас. — Тернопіль, „Навчальна книга — Богдан", с. 19-25.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Правопис відмінкових закінчень іменників у множині. (Вправи 173-176.)
Мета. Ознайомити учнів з відмінюванням іменників у множині; удосконалювати вміння і навички правопису відмінкових закінчень іменників; розвивати мислення дітей, уміння узагальнювати; виховувати бережне ставлення до природи.
Обладнання. Мовний матеріал, малюнок білки, загадки.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 172.)
— Прочитайте текст.
— У яких відмінках вжито іменники?
— Які ви дібрали антоніми до виділених слів?
2. Робота з прислів'ями.
— З частин складіть прислів'я.
— Підкресліть іменники жіночого роду в орудному відмінку. Поясніть їх написання.
Зло кінчається прикрістю, не женись за тінню.
Наполегливістю гору доброта — радістю.
Перед матір'ю можна розрубати.
Не змагайся з вітром, ми завжди в боргу.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з загадками.
• Все, малята, дуже просто, склав я загадку легку: круть направо — прошу в гості, круть наліво — на замку. Є відгадка— не мовчи, а кажи, що це... (ключі).
• Два тікає, два доганяє,
а один одного не дожене.
(Колеса)
• Два брати через гору живуть,
а ніколи один до одного в гості не ходять.
(Очі)
• Один „плід" ми їли... Вчотирьох за стіл сідали, ледве-ледве подолали, півгодини смакували, розстебнули пояски,
ще й залишились скибки. Щоб не було дивини — скажи: їли... (кавуни).
— У якому числі вжито іменники-відгадки?
2. Оголошення теми і мети уроку.
3. Колективна робота над віршем. (Вправа 173.)
—Доберіть до вірша заголовок.
— Які іменники вжито в однині, а які—.в множині?
— Які іменники вживаються тільки в однині?
4. Спостереження над мовним матеріалом. (Вправа 174.)
а) Розгляд таблиць відмінювання іменників у множині.
б) Бесіда за матеріалом вправи.
— Як побудована таблиця?
— Порівняйте відмінкові закінчення іменників, що належать до різних груп відмінювання. Який висновок можна зробити?
— В яких відмінках закінчення іменників збігаються?
— Про що це свідчить?
— В одному чи в різних відмінках стоїть іменник дівчина в цих реченнях?
1. На подвір'ї школи ми побачили дівчат.
2. Біля дівчат стояли хлопчики і розмовляли з ними.
—Як ми розрізняємо родовий і знахідний відмінки іменників жіночого роду на -а (-я) у множині?
— А як розрізняємо іменники, що означають назви неістот у називному і знахідному відмінках множини?
Наприклад. Гаї шумлять. Ми проїжджали повз зелені гаї. (Форми іменників — назви неістот можна розрізняти за їх роллю в реченні.)
Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з текстом вправи 175.
а) Визначення теми тексту.
б) Словникова робота.
Кілометр — одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює тисячі метрів.
Словосполучення. П'ять кілометрів, сотні кілометрів, проїхали кілометр дороги.
в) Списування із виконанням завдань.
г) Визначення відомих частин мови в останньому реченні, ґ) Повторення правопису слів з великої букви.
д) Каліграфічна хвилинка.
Краса України — Поділля!
—Яким за метою висловлювання є подане речення?
— Вимовте звуки у слові Поділля.
2. Творчий диктант.
— Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму множини.
Скарбничка білки
В одному зі своїх (гніздо) білка робить склад. Тут вона запасає лісові (горішок, шишка).
Любить білочка ласувати й (грибочок). Вона збирає (маслюк та підберезник), насаджує їх на (гілка) і сушить. Взимку білка стрибає по (гілка дерево) буде (грибочок) їсти.
—Визначіть відмінок іменників у множині. (Використовується малюнок білки).
3. Літературна хвилинка.
У неділю дідусь з онуком пішли гуляти у зимовий парк. Хлопчик взяв з собою горішків, щоб погодувати білочку. Дідусь похвалив малого.
— Добре, синку, що ти дбаєш про звірят. Узимку їм важко самим знайти їжу.
—Висловіть свої міркування над поданим текстом (вкажіть, що було для вас цікавим, незвичним, чи відбувалося з вами).
4. Відмінювання іменників.
— Відгадайте загадки. А слова-відгадки провідміняйте (усно).
• Червоні, солодкі, пахучі, ростуть низько,
до землі близько.
(Суниці)
• Дві зірки весь світ бачать.
(Очі)
• Що це? Що це? — всі кричать, — Білі мухи он летять.
(Сніжинки)
• Всі в блакитнім піджаку, в рожевій сорочці.
В нас зимою у садку гуляють, як гості.
(Снігурі)
V. Підсумок уроку.
1. Продовжіть відповідь.
— Іменники мають форми... (однини) і... (множини).
—У називному відмінку множини іменники мають закінчення... (-м, -і, -а).
—Для розрізнення відмінків іменників, закінчення яких збігаються у множині, можна застосувати ті самі способи,... (що й для розрізнення відмінків іменників в однині).
2. Тлумачні словниково-логічні вправи.
а) Селяни, які вирощують хліб. (Хлібороби.)
б) Віршові твори для співу. (Пісні.)
в) Пасажирські машини, які працюють на електричному струмі. (Тролейбуси.)
г) Перерва між заняттями у навчальних закладах, яка надається учням, студентам для відпочинку. (Канікули.)
ґ) Вузькі металеві полозки, прикріплені до взуття для катання по льоду. (Ковзани.)
VI. Домашнє завдання. С. 88, вправа 176.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Закінчення іменників у родовому відмінку множини. (Вправи 177-180.)
Мета. Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у множині; формувати вміння і навички правильного вживання іменників у родовому відмінку множини; розвивати мовне чуття; виховувати любов до природи, бажання охороняти і примножувати її красу.
Обладнання. Прислів'я, загадки, малюнки звірів і птахів, мовний матеріал.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Відповіді на запитання.
— Що ви знаєте про відмінювання іменників у множині?
— Чим пояснюються відмінності в закінченнях іменників одного й того самого відмінка?
— У яких відмінках збігаються закінчення іменників — назв неістот?
—У яких відмінках збігаються закінчення іменників — назв істот?
— Як ми розрізняємо ці відмінки?
2. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 176.)
а) Читання перебудованого тексту.
б) Визначення відмінків виділених іменників у формі множини.
в) Визначення головних членів кожного речення.
3. Колективне письмо.
На жовте листя лягає перший сніг. Настає час лижних прогулянок.
Перші лижі з'явились давно у мисливців. Спочатку до ніг прив'язувались широкі дерев'яні дощечки. На них було легше пересуватися по снігу. Але полювання за звіром вимагало швидкості. І лижі робили довгими і вузькими.
Великі віддалі мисливці долали швидко.
—Підкресліть іменники у множині, виділіть закінчення, визначіть відмінок.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
— На попередньому уроці ми не з'ясували всіх особливостей відмінювання іменників у множині. Сьогодні розглянемо вживання іменників у родовому відмінку множини.
2. Робота з підручником.
а) Визначення особливостей форм іменників у родовому відмінку множини. (Вправа 177. Використовуються малюнки звірів і птахів.)
б) Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 88.
в) Удосконалення навичок правильного використання іменників у родовому відмінку множини. (Вправа 178.)
(Хмари — хмар, дощі — дощів, шеренги — шеренг, завдання — завдань, сливи— слив, пальта — пальт, вікна — вікон, статті — статей, гвинтівки — гвинтівок.)
IV. Тренувальні вправи.
1. Робота з прислів'ями.
— Поясніть зміст кожного прислів'я.
— Спишіть. Замість крапок допишіть закінчення.
— Визначіть число, рід, відмінок цих іменників.
Батьківщину бережи від ворог....Більше діла, менше сл.... Щастя дає друз..., нещастя їх вивіряє. Шануй своїх батьк.... Нема ріки без берег..., героя — без народу.
2. Робота з текстом вправи 179.
а) Читання перебудованого тексту.
б) Списування першого абзацу тексту.
в) Визначення відмінків виділених іменників.
г) Спостереження над зв'язком речень у першому абзаці.
3. Літературна хвилинка.
— Послухайте учнівський твір і висловіть свої міркування щодо його змісту.
Люблю малювати дерева. Дерева для мене — наче дивні розумні істоти.
Придивіться до них. Дерева, як і люди, відчувають погану погоду і небезпеку, злу людину і прихід весни... Вони бережуть нас від спеки і дощу. Бережіть їх! Спостерігайте за ними! Малюйте, фотографуйте, і ви зрозумієте, яким чудовим є світ, що оточує нас.
(З газети)
4. Робота із загадками
— Відгадайте загадки і усно провідміняйте слова-відгадки, поставивши їх у форму множини.
• Маю плаття зелененьке, гнучкі, ніжні віти,
білі ноги, стан тоненький. Як я звуся, діти?
(Береза)
• Як дерево називається, що влітку в білий пух вдягається?
(Тополя)
• На „я" починається, на „я" кінчається,
в садку росте, на ній плоди є.
(Яблуня)
V. Підсумок уроку.
1. Продовжіть речення.
— У родовому відмінку множини іменники мають закінчення...(-ів (-їв), -ей).
Наприклад....,...,....
— Більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в цьому відмінку мають... (нульове) закінчення.
Наприклад....,...,....
2. Гра „Впіймай іменник у множині".
Сміється поле, річка, ліс,
сміються гілочки беріз,
птахи сміються і луги,
сміються квіти навкруги.
Ставок, що цілу ніч мовчав,
і той сміятися почав.
Я миттю скочив до вікна
поглянуть, що за дивина.
Аж бачу у віконце —
надворі сходить сонце!
(Анатолій Костецький)
VI. Домашнє завдання.
С.88, правило; вправа180.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Говоримо красиво. Твір-опис за картиною І. Левітана "Золота осінь".
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Вживання прийменників з іменниками в різних відмінках. (Вправи 181-185.)
Мета. Розширювати знання учнів про закінчення іменників у множині; розвивати вміння правильно вживати прийменники з іменниками в різних відмінках; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин.
Обладнання. Прислів'я, малюнки лісових тварин, кросворд.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Повторення вивченого матеріалу.
1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 180.)
—Прочитайте складені вами словосполучення.
— Які закінчення мають виділені іменники?
— Прочитайте речення із утвореним словосполученням, яке ви склали.
2. Самостійна робота.
— З частин складіть прислів'я. Спишіть. Іменники у родовому відмінку множини підкресліть, усно поставте в початковій формі.
I варіант
Прислів 'я — варті однієї правди.
Учіння — слово батьків.
Тисяча неправд джерело знань.
II варіант
На вогонь і воду а проти молодця й сам вівця.
Кіт мишей надій не покладай.
Молодець проти овець, в рукавицях не ловить.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Актуалізація опорних знань. (За вправою 182.)
—Визначіть, до якого типу належить поданий текст.
— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників і в якому — лише з прийменниками?
2. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 91.
3. Робота з підручником. (Вправа 183.)
а) Бесіда за змістом тексту.
б) Визначення відмінків іменників.
в) Спостереження за вживанням іменників з прийменниками.
г) Встановлення схематичного зв'язку між словами перших двох речень.
Фізкультхвилинка.
IV. Тренувальні вправи.
1. Робота з народною піснею. (Вправа 184.)
—Про що ви дізналися з української народної пісні?
— Доведіть словами пісні, що козак любить свою Батьківщину.
— Випишіть іменники, вжиті з прийменниками, і визначіть їх відмінок.
— Поясніть написання слів з пропущеними буквами.
2. Вікторина „Чи знаєш ти пісні свого рідного краю?"
Учням пропонується пригадати слова і заспівати пісні, які вони знають, які співають їхні батьки, дідусі, бабусі.
(Вчитель може дітям допомогти: заспівати початок пісні або її приспів.)
3. Каліграфічна хвилинка.
Я візьму той рушник, постелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
— З якої пісні ці рядки? („Пісня про рушник"на слова А. Малишка.)
— Які іменники вжиті з прийменниками?
— Вимовіть звуки у слові щебетання.
4. Творче завдання.
— Спишіть, вставляючи потрібні прийменники.
І варіант
... рецепту... базарі дятел вибрав окуляри. Натягнув собі... ніс, полетів трудитись... ліс.
(По, на, на в.)
2 варіант
Змайстрував мій братик Гриць гарну хаточку... птиць. Он... дереві вона,... садку... вікна.
(Для, на, у, біля.)
—Визначіть відмінок іменників з прийменниками.
5. Розвиток зв'язного мовлення. (Вправа 181.)
—За поданим початком і малюнком складіть і запишіть твір. Вказівка: використати у розповіді іменники у родовому відмінку.
V. Підсумок уроку.
1. "Мозкова атака".
— У якому відмінку іменники вживаються без прийменників? Наведіть приклади.
— У якому відмінку іменники вживаються тільки з прийменниками? Наведіть приклади.
— Що ви знаєте про інші відмінки іменників і прийменники? Наведіть приклади.
Кросворд „Загадково-лісовий"
1. Хвіст трубою, спритні ніжки, плиг із гілки на сучок. Носить все вона горішки
в золотий свій „сундучок". (Білка)
2. Ми — лісові мешканці - вправні будівельники, всією громадою будуємо житло із соснових голок. (Мурашки)
3. Влітку ходить, бродить лісом. Все трощить важка нога. Взимку він, накрившись хмизом, у барлозі спать ляга. (Ведмідь)
4. Назва грибів, за якими вирушили до лісу хлопчики із вправи 181 (Опеньки)
5. Я дерево-красень, а звуть мене... (ясен).
6. Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене... (лисиця).
7. Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами. Зачаївся ось, примовк. Грізний звір цей, звісно... (вовк).
— Прочитайте слово у виділеному стовпці.
VI. Домашнє завдання.
С. 91, правило; вправа 185.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.)
Мета. Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у множині; ознайомити із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; виховувати почуття патріотизму, гордості за рідну Вітчизну.
Обладнання. Історичний матеріал, прислів'я, малюнок ліщини.
Хід уроку
1. Організація класу до уроку.
Любіть, шануйте рідну мову — культури нашої основу.
II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа 185.
— Про що ви дізналися із тексту вправи?
— Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками.
— У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?
— Прочитайте різні відмінкові форми однини іменників зброя, місто. (Зброї, зброю, зброєю, на зброї; міста, місту, містом, у місті.)
—Які ви дібрали спільнокореневі слова до поданих іменників? (Збройний, озброєння, озброюватися; містечко, міський.)
2. Історична хвилинка.
Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею і Росією з одного боку та Кримом і Туреччиною з іншого.
Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки попри все завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаштовували свою столицю, Січ. Назва козацької столиці — „Січа, Січ " — виникла, без сумніву, від слова „сікти"... Виникнення, влаштування й історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя запорізьких та українських козаків, князя Дмитра Івановича Вишневецького, відомого в козацьких народних думах під іменем Байди (Д. Яворницький). 3. Каліграфічна хвилинка.
К к ко оз цьк козак Козацькому роду немає переводу.
—Як ви розумієте зміст цього прислів'я?
— Визначіть відмінок кожного іменника у прислів'ї.
III. Повторення вивченого матеріалу.
1. Диктант.
Калина
Найкраще подвір'я в нашому селі у бабусі Марії. Біля її хати ростуть вишні, бузок, шумлять явори. Під вікном посадила вона кущ калини.
Червона калина — це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною.
2. Завдання.
— Визначіть відмінок іменників з прийменниками.
1 варіант — у першому абзаці тексту;
2 варіант — у другому абзаці тексту.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
— Сьогодні, закінчуючи вивчення теми „Іменник", ми перевіримо своє вміння правильно вживати іменники у місцевому відмінку множини, засвоїмо літературну граматичну форму іменників з прийменником по.
2. Ознайомлення із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини.
а) Робота із текстом вправи 186.
— Доведіть, що прочитане вами — це текст, а не окремі речення.
— У якому відмінку вжито виділені іменники?
— Які закінчення вони мають?
б) Робота над усвідомленням правила, с. 93.
— У яких іменниках пишеться закінчення -ах, а в яких -ях?
—Чи однакове звукове значення має закінчення -ях у іменниках на морях і на лініях?
—Які помилки можуть траплятися під впливом російської мови?
V. Тренувальні вправи.
1. Вправа 187.
а) Визначення відмінків іменників.
б) Списування із завданням: поставити виділені іменники у місцевому відмінку, використавши прийменники по, на, в.
в) Позначення закінчення іменників.
2. Роботам прислів'ями.
— З частин складіть прислів'я.
— Поставте іменники у правильній формі.
— Підкресліть прийменники.
Сила птаха в (крила), її (друг).
У кого руки в (мозоль), сила людини в (дружба).
Людину пізнають по у того хліб в (скирта).
У корови молоко на (язик), в доярки — на (рука).
3. Вправа 188.
а) Бесіда за змістом прочитаного. (Чагарник — кущові зарості багаторічних дерев'янистих рослин.)
б) Визначення відмінка іменників у множині.
в) Списування тексту вправи із вписуванням пропущених букв.
г) Пояснення написання слів.
4. Хвилинка-цікавинка.
— А у нас в Україні росте ліщина — кущ з їстівними плодами — горіхами, а також чагарник з кущів цієї рослини.
— Ліщино кучерява,
чому ти стоїш скраю?
— Тому, що я діброву
нову тут починаю.
Як маю сто горішків,
з них буде сто ліщинок,
до царства лісового
аж сто дзвінких стежинок.
(С. Жупанин)
VI. Підсумок уроку.
1. Взаємоопитування (за запитаннями і завданнями для повторення с. 94).
2. Гра „Віднови вірш".
Щоб красувався рідний край
Сосну й дубки малі.
в зеленому гіллі,
посадим на горбочку гай -
(М. Познанська)
—Визначіть відмінок іменників.
— Вивчіть відновлений вірш напам'ять.
VII. Домашнє завдання.
С. 93, правило; вправа 189.
№ уроку_______ Дата__________
Тема. Контрольна робота. Мовна тема 2. Частини мови. Іменник.
Мета. Перевірити рівень знань, умінь і навичок учнів за темою "Іменник".
Обладнання. Завдання тестового характеру.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Контрольна робота.
1 варіант
1. Прочитайте речення. Визначіть відмінок виділеного іменника.
На високій скелі височать залишки древньої фортеці.
а) родовий;
б) давальний;
в) місцевий.
2. Визначіть, у якому слові відбулося чергування приголосного звука перед закінченням -і.
На широкім лузі, у густій лозі вдалося сховатись дідовій козі.
(К. Дідух)
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 456 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Усний переказ (за вправою 2). 5 страница | | | IV. Повторення вивченого про прикметник. |