IV. Повторення вивченого про прикметник.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Спостереження за роллю прикметників у мовленні, а) Робота над загадками (за вправою 190).

—Які слова в загадках допомогли вам правильно відгадати їх? (Аналі­зується кожна загадка окремо).

—Якою частиною мови є ці слова?

—Що ви знаєте про згадану частину мови з попередніх класів?

—Спробуйте самостійно зробити висновок про те, яку роль відігра­ють прикметники у нашому мовленні.

б) Колективна робота над віршем "Прикметник" (за вправою 191).

— Чому прикметник має таку назву?

— Яку основну роль прикметника в мові розкрила поетеса?

— Запишіть одну строфу вірша, багату на прикметники, і підкресліть їх хвилястою лінією.

в) Порівняльний аналіз текстів (за вправою 192).

— Прочитайте перший варіант тексту, з якого вилучено прикметни­кові форми.

—Прочитайте опис, створений автором. Зверніть увагу на те, як прик­метники поліпшують його.

г) Складання опису сьогоднішнього дня.

— Продумайте опис сьогоднішнього дня, не вживаючи при цьому прик­метників.

3. Робота з прислів'ями (записати на дошці).

Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водицю.

Без вірного друга велика туга. Дружній череді вовк не страшний.

—Як ви розумієте зміст кожного прислів'я?

— Знайдіть у прислів'ях прикметники і доберіть до них спільнокоре-неві іменники.

4. Каліграфічна хвилинка.

КК кр ри шз ця криниця

До доброї криниці стежка утоптана.

—Побудуйте звукову модель слова криниця..

—Подайте його звуковий запис.

5. Робота на текстом (за вправою 193).

а) Читання тексту і визначення його теми (Синички — зимуючі пташки.) та мети. (Як треба допомагати взимку пташкам.)

б) Добір заголовка.

в) Розгляд ілюстрації до тексту.

г) Розповідь про синичку на основі власних спостережень.

ґ) Добір синонімів і антонімів.

6. Розвиток зв'язного мовлення.

Учням пропонується розглянути різні зразки годівничок для птахів і розповісти, яку годівничку вони влаштували (або обов'язково влашту­ють) у себе вдома.

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

—Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

—Яку роль у мовленні виконують прикметники?

2. Гра "Впіймай прикметник".

Прикметник Що прикметник означає? Він прикмети називає — всі ознаки визначає. Розуміється на всьому: який смак в кого буває, і за кольором впізнає, і за розміром, і віком, яким стане чоловіком. Почуття він розпізнає, про характер думку має, про красу і про вроду, про навколишню природу, і про місяць, і про сонце, ще й загляне у віконце. Всі ознаки добре знає, слово точно добирає — їх багато дуже має. Коли хтось про щось спитає, тут же він відповідає:

— Яка мама? — Добра, щира, і привітна, співчутлива... — Який тато? — сильний, мужній, гарний, чуйний, дужий... Всіх ознак не перелічиш. Перевір, якщо лиш хочеш.

VI. Домашнє завдання.

С. 97, вправа 193 (третє завдання).

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми та прикметники — багатозначні слова. (Вправи 194-198.)

Мета. Ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та анто­німічними значеннями; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвива­ти словниковий запас учнів; виховувати любов до праці.

Обладнання. Мовний матеріал, тлумачний словник, схема-опора.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Відповіді на запитання.

— Яка частина мови називається прикметником?

— Яку роль у мовленні виконують прикметники?

— Наведіть приклади прикметників, які відповідають на питання яка⁰, які"?

2. Вправа 193 (третє завдання).

—Прочитайте опис синички, який ви знайшли в тексті вправи.

— За допомогою яких прикметників зображено пташку? Назвіть їх.

— Спробуйте доповнити опис синички, поданий у тексті, власними спостереженнями.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми уроку.

— Слова, неначе кольорові камінчики. І недостатньо їх назбирати в купу... треба ще й уміти складати узори з них, а для цього треба розум­іти значення слова.

— Сьогодні ми працюємо з прикметниками, близькими і протилеж­ними за значенням, вжитими в прямому і переносному значенні.

2. Спостереження за прикметниками-синонімами.

— Пригадайте визначення слів — синонімів.

— Згрупувати подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і за­писати.

Дорогий, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий, ласкавий, охайний, ніжний, чепурний, привітний, акуратний.

—Яке слово зайве? (Духмяний.)

— Доберіть до нього синоніми. Запишіть. (Пахучий, запашний.)

—Складіть з ними речення.

—Доберіть синоніми до поданих прикметників у словосполученнях. Добра (людина) — привітна, співчутлива (людина). Добра (страва) — смачна (страва).

3. Спостереження за прикметниками-антонімами.

— Пригадайте визначення слів-антонімів. (Антоніми — пари слів з про­тилежним значенням.)

— Прочитайте прислів'я, подані у вправі 194, вставляючи замість кра­пок антоніми до виділених слів. Поясніть їх зміст. (Коротка виховна бе­сіда про значення праці в житті людини.)

—Яку роль відіграють антоніми у прислів'ях?

— До яких частин мови належать ужиті тут антоніми?

— Спишіть прислів'я із прикметниками-антонімами.

4. Спостереження за прямим і переносним значенням прикметників (за вправою 195).

а) Добір відповідних антонімів до кожного прикметника, подано­го в словосполученні.

б) З'ясування значення прикметників (прямого і переносного).

VI. Тренувальні вправи.

1. Робота в парах. (Вправа 196.)

а) Читання словосполучень і з'ясування, з яких частин мови вони складаються.

б) Заміна поданих словосполучень словосполученнями прикметників з іменниками за зразком.

в) Словникова робота.

Фанера —

1) тонкі листи деревини для облицювання столярних виробів;

2) деревний матеріал з кількох склеєних тонких пластинок дерева з перехресним розміщенням волокон.

Спільнокореневі слова. Фанера, фанерка, фанерний, фанерування, фа­нерувальник. Фартух —

1) частина одягу, що захищає плаття, костюм від бруду, знищення під час виконування різних робіт;

2) шкіряна, полотняна та ін. запона в колясці, візку для захисту їздця. Синоніми. Фартух, запаска (розм.).

2. Творча робота.

— З ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте замість кра­пок найбільш влучне.

Багряний, рум'яний, червоний, рожевий, малиновий.

На сході небо стало... Щічки у дівчинки були... кольору. Ліс восени став...

3. Гра "Скажи без затримки".

— Учасники гри швидко називають антонім до названого вчителем прикметника. У разі затримки відповідає наступний.

Важкий — легкий, великий — малий, висока — низька, верхнє —нижнє, голосний — приголосний, цікавий — нудний, повна — порожня, босе — взу­те, лівий — правий, широка — вузька.

4. Складання речень (за вправою 197).

— Складіть речення з поданими словосполученнями. Запишіть одне речення (на вибір).

— Зробіть висновок про значення прикметника гострий у кожному словосполученні.

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

— Сьогодні на уроці ми працювали над...(прикметником).

—Виконуючи різні завдання, ми вчилися... (розрізняти і вживати в ре­ченнях прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, використовуючи в мовленні прикметники в прямому і переносному значенні).

2. Узагальнення вивченого за опорною схемою.

VI. Домашнє завдання.

С.99, вправа 198.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Спостереження за вживанням прикметників у художніх та науко­во-популярних текстах. (Вправи 199-207.)

Мета. Вчити учнів розрізняти тексти за їх стилістичними ознаками, вжи­вати прикметники в мовленні зі стилістичною метою; розвивати мовленнєве чуття, культуру мовлення; виховувати любов і живий інтерес до рідної мови, до природи рідного краю.

Обладнання. Мовний матеріал, книга В. Нестайка "Казкові пригоди і та­ємниці"; малюнки берези і клена.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 198.)

— Прочитайте текст із дібраними з довідки пропущеними словами.

— Які ви знайшли синоніми серед прикметників, поданих у довідці?

— Доберіть спільнокореневі слова до слова спочатку.

2. Самостійна робота.

1 варіант

—Утворіть такі словосполучення прикметника з іменником, щоб прикметник набув переносного значення. Запишіть їх.

Гарячий, срібний, солодкий, щедрий.

II варіант

— Утворіть і запишіть тільки ті словосполучення, в яких прикметни­ки вжито в переносному значенні.

Глибокий (озеро, горе). Золотий (ланцюжок, серце). Залізний (людина, цвях). Чистий (совість, посуд).

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

Сс Сс сп по оч ку спочатку Спочатку думай, а тоді кажи.

— Поясніть зміст прислів'я.

— Доберіть антонім до слова спочатку.

— Поділіть на склади для переносу слово думай.

2. Оголошення теми і мети уроку.

Тема наша непроста, та для вас цікава,

будуть в ній слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть знання й уміння, правила й завдання,

думки вашої творіння і оповідання,

і пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку послухайте, будь-ласка.

3. Вступна бесіда.

— Ми з вами вже зустрічалися з тим, що про один і той самий пред­мет, подію, явище можна розповісти по-різному, залежно від поставле­ної мети. Пригадайте, як описано котика в казці чи в іншому художньо­му творі, а як — на уроці природознавства, коли про нього говориться як про звичайну тварину.

4. Робота з підручником (вправа ¡99).

а) Читання наукового й художнього текстів на тему "Ніч".

— Яка мета кожного тексту.

—Знайдіть в обох текстах слова і вирази, вжиті в переносному зна­ченні. (Сонна земля; місяць показував золоті роги; зорі лупали; усе заснуло мертвим сном.)

Висновок. Слова в переносному значенні вживаються тільки в художніх текстах і їх немає в науково-популярних. Важливим для худож­нього тексту є порівняння. (Тихо було всюди, як у вусі.)

—Спишіть художній текст, підкресліть у ньому прикметники. Усно поставте до них запитання.

б) Усне виконання вправи 200.

— Який з цих текстів можна було б помістити в читанці, а який — в підручнику з природознавства? Чому?

Висновок. Перший текст — науково-популярний. А другий — художній. Художнім цей текст вважається через велику кількість вжитих у ньому прикметників.

— Спробуйте знайти порівняння в художньому тексті. (Ковили, як морське шумовиння.)

IV. Тренувальні вправи.

1. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні.

а) Творча робота.

— Утворіть словосполучення.

Ягоди (їстівний, соковитий); листя (широкий, багряний); ночі (довгий, чарівний); стебло (тендітний, тонкий/, пшениця (золотий, озимий).

—Які з утворених словосполучень доцільно використати в художньо­му тексті, а які — в науковому?

б) Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 202).

—Зіставте науково-популярний й художній опис ромашки, подані у вправі 203.

—За опорними словами та малюнком складіть усно науковий опис клена або берези (на вибір).

— Складіть художній опис того самого дерева. (Залежно від рівня підго­товки класу, твір-опис оформляється колективно або індивідуально.)

в) Робота із загадками та прислів'ями. (Вправа 205.)

—Відгадайте загадки.

— Поясніть зміст прислів'я.

— Знайдіть у записах прикметники-антоніми.

— Спишіть прислів'я, підкресліть прикметники.

г) Фонетико-орфографічна хвилинка. (За вправою 207.)

— Знайдіть у вірші форми прикметників найвищого ступеня по­рівняння.

— Простежте, як утворився прикметник найкращий.

— Спробуйте пояснити, як утворилися прикметники. Найспритніший — спритний — спритніший — найспритніший. Найясніший — ясний — ясніший — найясніший.

—Правильно вимовляйте і пишіть слова, подані у таблиці на с.104. Складіть речення із цими словами.

V. Підсумок уроку.

1. Мовна розминка.

— Пригадайте поняття, з якими ми працювали на уроці. (Художній текст, науково-популярний текст, порівняння.)

— Утворіть прикметники з префіксом най- від слів: великий (найбіль­ший), дорогий (найдорожчий), дужий (найдужчий), високий (найвищий).

2. "Рекламна пауза".

...Тепер я знаю, що ти справжній молодець і тебе спокійно можна вести у надзвичайну країну Ластовинію.

Ось вона перед тобою — лежить на березі моря-океану, серед дрімучих лісів, синіх гір та золотих долин...Бачиш, які чепурненькі біленькі хати, які квітучі садки, яке дивовижне місто з візерунчастими вежами!..

Чудова казкова країна. І незвичайна.

—Ви теж можете побувати в цій чудовій країні, якщо прочитаєте повість-казку "В Країні Сонячних Зайчиків" із книги Всеволода Нестайка "Каз­кові пригоди і таємниці".

VI. Домашнє завдання (диференційовано).

С.101, вправа 201; с.102, вправа 204; с.10З, вправа 206.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Зв'язок прикметників з іменниками в реченні. Вправи на визна­чення роду й числа прикметників. (Вправи 208-217.)

Мета. Розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв'язок прик­метників з іменниками; вчити розпізнавати рід і число прикмет­ників; розвивати вміння будувати зв'язні розповіді на граматичні теми; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання. Книга В. Нестайка "Казкові пригоди і таємниці", прислів'я, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Вправа 201.

— Прочитайте свої розповіді про дятла.

— Яка розповідь вам сподобалась найбільше? Чому?

2. Вправа 204.

— Прочитайте удосконалений текст.

— Визначте відмінок іменників землею, землі.

3. Вправа 206.

— Прочитайте текст із пропущеними словами.

— Назвіть головні члени у першому реченні.

III. Вибірковий диктант.

— Випишіть прикметники у стовпчик. (Вчитель читає уривок повісті-казки "В Країні Місячних Зайчиків " із книги В. Нестайка "Казкові пригоди і таємниці", с. 136.)

...Сьогодні вранці Нуся була не в настрої. Бо наснився їй сон — дивний і тривожний... Буцімто стоїть вона вночі у страшному темному лісі. Поряд з нею маленький дідок, осяяний місячним сяйвом, що пробивається крізь віти. Дідок у червоному крислатому капелюсі, на ногах чоботи з високими халя­вами. І сорочка-вишиванка біла. І борода, й вуса сиві. Тому й видно його добре у темному лісі, хоч місячне сяйво осяває лише червоний капелюх...

— До кожного прикметника доберіть іменник (можна використати імен­ники з казки або дібрати інші).

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

Кк Дд Шш кр до шл жк ще

Краще добра стежка, ніж поганий шлях.

—Як ви розумієте зміст цього прислів'я?

— Знайдіть у прислів'ї прикметники. З якими іменниками вони зв'я­зані? (Добра стежка, поганий шлях.)

2. Оголошення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над прикмет­ником, будемо вчитися визначати рід і число прикметників.

3. Робота з підручником.

а) Вправа 208.

— Про який цікавий народний обряд ви дізналися з тексту вправи?

— Випишіть з тексту прикметники з іменниками і визначте їх число та рід (за зразком).

Висновок. Рід і число прикметників можна визначити за іменником, пов'язаним з цим прикметником.

б) Вправа 210.

— Про що ви дізналися з тексту вірша?

— Визначте його головну думку. (Рідна батьківська хата і рідне слово, що подарувала дитині мати, є найдорожчими в житті.)

—Пригадайте інші твори українських поетів та письменників про Бать­ківщину, з якими ми ознайомились на уроках мови і читання.

— Доберіть синоніми до слова отчий. (Батьківський, рідний.)

—Знайдіть у тексті словосполучення іменників з прикметниками. Визначіть їх рід і число.

V. Тренувальні вправи.

1. Спостереження за родовими закінченнями прикметників з осно­вою на твердий і м'який приголосні.

Папір (який?) білий. Хустинка (яка?) біла. Молоко (яке?) біле.

Край (який?) рідний. Земля (яка?) рідна. Село (яке?) рідне.

Костюм (який?) синій. Фарба (яка?) синя. Море (яке?) синє.

День (який?) літній.

Ніч (яка?) літня.

Вбрання (яке?) літнє. Висновок. Усі прикметники залежно від кінцевого приголосного ос­нови поділяються на дві групи—тверду і м'яку. (Учні співставляють родові закінчення прикметників твердої і м якої груп.)

2. Добір прикметників за поданими моделями (вправа 211).

— Спробуйте визначити рід прикметників за їх закінченнями.

— Запишіть прикметники, що відповідають поданим моделям.

Фізкультхвилинка.

3. Робота з граматичною казкою. (Вправа 212.)

— Чому Іменник не зрозумів пропозиції Прикметника?

Висновок. Прикметники можуть змінюватися за родами, числами і відмінками, а іменники за родами не змінюються. Кожен імен­ник, що вживається в однині, належить тільки до одного з ро­дів — чоловічого, жіночого або середнього: пісня (ж.р.), мед (ч.р.), зерно (с.р.).

4. Робота із загадками. (Вправа 214.)

а) Відгадування загадок.

б) Визначення числа і роду прикметників.

в) Самостійне складання загадок (робота в парах).

5. Самостійна робота.

1 варіант — вправа 213.

— Випишіть сполучення іменників з прикметниками, підкресліть прик­метники хвилястою лінією, а іменники — прямою.

— Визначіть число і рід прикметників.

II варіант — вправа 215.

— Випишіть сполучення іменників з прикметниками, додаючи про­пущені закінчення.

— Доберіть і запишіть синоніми до слів суворий, сильний (виходячи із значення іменника, з яким зв'язаний прикметник).

(Суворий, важкий; сильний, міцний).

VI. Підсумок уроку.

1. Складання усної розповіді про прикметник за планом (вправа 216). (До кожного пункту плану розповіді наводити приклади).

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника, с. 108.

3. Гра "Перетвори прикметник в іменник".

Радий, тихий, сумний, хоробрий, добрий, зелений, залізний, пташиний.

VII. Домашнє завдання (диференційовано). С. 105, вправа 209; с. 109, вправа 217.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Вчимося добирати слова на задану тему. Опис снігура.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Відмінювання прикметників. (Вправи 218-222.)

Мета. Ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині і мно­жині, з прийомами розпізнавання відмінка прикметників; розви­вати уміння зіставляти мовні явища (прикметники з основою на твердий і м'який приголосний); виховувати повагу і шану до рідної мови і рідної землі.

Обладнання. Загадка, прислів'я, казка, малюнки природи рідного краю.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу. 1. Перевірка домашнього завдання.

а) Вправа 209.

— Які сполучення прикметників з іменниками ви підкреслили?

— Назвіть синоніми, вжиті в тексті.

б) Вправа 217.

— Який заголовок до тексту вправи ви дібрали?

— Прочитайте розбір прикметників за зразком.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Загадка.

Наче лицарі казкові,

вірно служать рідній мові:

так слова єднати вміють,

що усі їх розуміють.

(Відмінки)

2. Оголошення теми і мети уроку.

— Відгадавши загадку, ви здогадалися, що на сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися відмінювати прикметники.

3. Зоровий диктант (за текстом вправи 218).

—Яке число і рід прикметників білий, біла, білих?

—Чому в них різні закінчення?

—Визначте відмінки іменників, з якими зв'язані ці прикметники (кінь, баба, хат), і за ними дізнайтеся про відмінок прикметників.

4. Робота з таблицями відмінювання прикметників (с. 110-111).

—Порівняйте відмінкові закінчення прикметників чоловічого і серед­нього роду, чоловічого, середнього і жіночого роду.

— Зверніть увагу на особливості відмінювання прикметників чолові­чого роду в знахідному відмінку.

5. Спостереження за мовним матеріалом.

— Пригадайте, на які дві групи поділяються прикметники залежно від кінцевого приголосного основи. (Тверду і м’яку.)

— Виконайте вправу 220 за варіантами:

1 варіант — виписати прикметники твердої групи;

2 варіант — виписати прикметники м'якої групи.

— Перевірте, чи в таблицях підручника прикметники так само роз­биті на дві групи залежно від кінцевого приголосного основи.

6. Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 111.

Фізкультхвилинка.

IV. Тренувальні вправи.

1. Відмінювання прикметників (вправа 221, перше завдання).

— Провідміняйте письмово подані прикметники.

2. Колективне складання таблиці відмінкових закінчень прикметників (вправа 221, друге завдання).

— Складіть таблицю відмінкових закінчень прикметників чоловічого роду в однині.

— Назвіть відмінки прикметників, у яких перед закінченням ставить­ся знак м'якшення. З чим це пов'язано?

3. Робота з прислів'ями (записані на дошці).

• Добра праця ніколи не пропаде.

• Згаяного часу і конем не здоженеш.

• На чорній землі білий хліб родить.

• Весняний день рік годує.

—Поясніть, як ви розумієте зміст кожного прислів'я.

— Знайдіть у прислів'ях прикметники і спробуйте визначити їх відмінок. * Як ви міркуєте?

4. Робота з казкою.

— Послухайте казку. Поставте прикметники у потрібну за змістом форму.

Пташку спіймали і посадили в клітку. Опинившись у полоні, вона день і ніч повторювала: батьківщина, батьківщина, батьківщина. Хазяїн пташ­ки подумав: "Що ж у неї за батьківщина? Де вона? Мабуть, це якийсь пре­красний квітучий край, де (райський) дерева й (райський) птахи. Дай-но випущу я пташку на волю й подивлюсь, куди вона полетить. Вона мені по­каже шлях до тієї (незвичайний) країни".

Хазяїн відчинив золоту клітку, і пташка випурхнула. Вона відлетіла де­сять кроків і сіла на кущ терну, що ріс серед голого каміння. Між колючих гілок цього куща було її кубельце.

Расул Гамзатов

— Сформулюйте основну думку казки.

—Спробуйте визначити відмінок прикметників у другому абзаці казки.

V. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Від чого залежать закінчення прикметників в однині?

— Які закінчення мають прикметники з основою на твердий приго­лосний у називному відмінку однини? А які — з основою на м'який приголосний?

— Як визначити відмінок прикметника в реченні?

VI. Домашнє завдання.

С. 111, правило; вправа 222.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вправи на визначення відмінків прикметників у реченні. (Вправи 223-225.)

Мета. Вчити учнів за допомогою відмінкової форми іменника визначати відмінок прикметників у реченнях; розвивати словниковий за пас учнів; виховувати любов до рідної мови, до народної пісні.

Обладнання. Вірші, прислів'я про Батьківщину,

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Фронтальна бесіда.

— Яка частина мови називається прикметником?

— За чим змінюється прикметник?

— Як визначити відмінок прикметника в реченні?

2. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 222.)

—Текст вправи — це розповідь чи опис?

— Прочитайте речення із дібраними з довідки прикметниками.

— Які головні члени у перших двох реченнях другого абзацу ви підкреслили?

3. Самостійна робота.

— Спищіть вірш.

— Підкресліть прикметники разом з іменниками, визначте їх число рід і відмінок.

У рідному краї і серце співає,

лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,

її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

співають в садах солов'ї.

(М. Бакал)

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

Бб ба ать щі вн батьківщина

Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.

(В. Симоненко)

— Як ви розумієте рядки поезії "Лебеді материнства"?

— Доберіть прикметники до іменника Батьківщина.

2. Оголошення теми і мети уроку.

3. Робота з підручником. (Вправа 223.)

а) Читання вірша і визначення його теми.

б) Відшукування прикметників, вжитих у переносному значенні.

в) Визначення відмінків прикметників з поясненням своїх міркувань.

г) Ознайомлення з правилом, с. 113.

IV. Тренувальні вправи.

1. Робота з текстом (за вправою 224).

—Визначте головну думку тексту.

— Доберіть до нього заголовок.

— Виконайте друге завдання вправи.

— Зверніть увагу на прикметники з посиленою ознакою, які є в да­ному тексті: коротшою, цікавішою. (Учні встановлюють, що вони утво­рені від прикметників коротка, цікава.)

—А які форми за цим зразком можна утворити від прикметників дзвінкий (дзвінкіший), веселий (веселіший), бадьорий (бадьоріший).

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова єднає.

2. Поетична хвилинка.

Батьківщина

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

тиха казка бабусі,

ніжна пісня матусі,

дужі руки у тата,

під тополями хата,

під вербою криниця,

в чистім полі пшениця,

серед лугу лелека,

і діброва далека,

і веселка над лісом,

і стрімкий обеліск.

(П. Боднарчук)

—Які прикметники допомагають відповісти на питання: що таке Батьківщина?

3. Робота з прислів'ями. (Записані на дошці.)

— Відновіть прислів'я, поясніть їх зміст. Спишіть прислів'я.

У рідній стороні і в жмені мила.

Рідна земля від чужої — холодом.

Від рідної землі віє теплом, і камінець знайомий.

Всюди добре, а в рідній хаті накраще.

—Підкресліть прикметники і визначте їх відмінок.

4. Тлумачний словниково-логічний диктант.

а) Той, хто дотримується порядку, точності. (Акуратний, охайний, чепурний.)

б) Який має велику силу. (Могутній, потужний, сильний, міцний.)

в) Дуже розумний, той, що знає життя і має досвід. (Мудрий, до­свідчений.)

г) Який іде за попереднім. (Наступний.)

ґ) Який має або видає приємний запах, аромат. (Запашний, пахучий, ароматний, духмяний.)

д) Той, що віддає усі сили і знання для виконання якоїсь роботи. (Працьовитий.)

е) Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі). (Розлогий, крислатий, гіллястий.)

—Складіть речення з двома прикметниками (на вибір) і визначте їх відмінок.

V. Підсумок уроку.

1. Продовжіть речення.

• Прикметник змінюється за....

• Щоб визначити відмінок прикметника, потрібно....

2. Гра "Загубився прикметник".

— Пригадайте і вставте у текст "Пісні про рушник" А. Малишка про­пущені прикметники.

... (Рідна) мати моя, ти ночей не доспала,

і водила мене у поля край села,

і в дорогу...(далеку) ти мене на зорі проводжала,

і рушник...(вишиваний) на щастя дала.

Хай на ньому цвіте...(росяниста) доріжка,

і...(зелені) луги, й...(солов'їні) гаї,

і твоя незрадлива...(материнська)...

(ласкава) усмішка, і засмучені очі...

(хороші) твої.

VI. Домашнє завдання.

С. 113, правило; вправа 225.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінко­вих формах. Опис зовнішності людини. (Вправи 226-231.)

Мета. Закріплювати вміння дітей визначати відмінок прикметників у ре­ченнях за питанням, закінченням та відмінком іменника; вчити використовувати прикметникові форми для опису характерних оз­нак зовнішності людини; удосконалювати навички вживати прик­метники в реченні у тій формі, якої вимагають зв'язані з ними імен­ники; розвивати зв'язне мовлення; виховувати старанність і напо­легливість у навчанні, бажання вчитися.

Обладнання. Мовний матеріал, загадки, кросворд, книга В. Нестайка "Каз­кові пригоди і таємниці".

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 226.)

а) Читання загадок з дібраними відповідними прикметниками і відга­дування їх.

б) Визначення відмінків прикметників.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Каліграфічна хвилинка.

Зз Хх Рр зв ха ри річ к ща

Звірі — в хащах лісових,

риби — в водах річкових,

птиці по між віток

учать своїх діток.

—Про що ви дізналися із записаного?

— Чому всім потрібно вчитися?

— Знайдіть у вірші прикметники і доберіть до них спільнокореневі слова. (Лісовий, ліс, лісочок, лісник, узлісся. Річковий, річка, річечка, річенька.)

3. Робота з підручником. (Вправа 227.)

а) Запис поданих прикметників у місцевому відмінку.

б) Добір антонімів до виділених слів. (Далекий — близький, воло­га — суха, гомінливе — спокійне, тихе.)

в) Складання речень із словосполученнями та записування одного речення.

4. Робота з текстом (за вправою 228).

—Доберіть заголовок до поданого тексту.

— Спишіть текст, ставлячи прикметники у потрібному відмінку.

— Визначте відмінок прикметників і надпишіть його скорочено над словами.

— Розберіть за членами третє речення. (Дерева вбралисьуказковібілішати).

Словосполучення.

Дерева (що зробили?) вбрались; вбрались (у що?) у шати; шати (які?) казкові; шати (які?) білі.

5. Загадкова вікторина.

— Відгадайте загадки.

• Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє. Коли це буває? (Взимку)

• Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)

• Сам не біжить, а іншим стояти не дозволяє. (Мороз)

• У воді не тоне, у вогні не горить. (Лід)

• Взимку білим цвітом сад зацвів, неначе навесні. (Іній)

—Загадайте свої загадки про зиму.

6. Робота над описом зовнішності людини.

а) Читання опису зовнішності людини, поданого у підручнику (вправи 39, 40).

б) Спостереження за словами-ознаками, які стосуються зовніш­ності людини (обличчя, волосся, ніс, очі).

в) Опис зовнішності одного-двох учнів класу (хлопчика і дівчинки за їх бажанням), або друга (подруги), знайомого (знайомої).

7. Самостійна робота (за вправою 230).

а) Виконання вправи за двома варіантами (по два речення).

б) Обмін зошитами і взаємоперевірка роботи.

в) Добір синонімів до слова кривавий, які передають ознаки за кольором. (Кривавий, червоний, гарячий.)

8. Гра "Виправ помилку".

(Вчитель читає уривок з книги "Казкові пригоди і таємниці" В. Не­стойка.)

У (похмурий) (підземний) палаці перед каміном, де ледь жевріло темно-синє вогнище, сидів Начальник Канцелярії Нічних Кошмарів Пан Морок. На ньому був чорний оксамитовий плащ з каптуром, що закривав обличчя. Якби не плащ і не синє полум'я в каміні, ми б з вами пана Морока просто не бачили. Бо весь він був із темряви. Саме про це він і співав, перебираючи струни (чорна) гітари...

IV. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання:

— Над чим ми працювали на уроці?

— Яка робота вам сподобалася найбільше?

2. Кросворд "Тлумачний".

— Розгадайте кросворд.

— Прочитайте слово у виділеному стовпці. (Ознака.)

1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. (Добрий.)

2. Непотрібний; без якого можна обійтись. (Зайвий.)

3. Який буде згодом, настане пізніше. (Майбутній.)

4. Який говорить правду; чесний, справедливий. (Правдивий.)

5. Сліпучий, сяючий. (Яскравий.)

6. Приємний на смак. (Смачний.)

V. Домашнє завдання.

С. 116, вправа 231.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченнях. (Впра­ви 232-235.)

Мета. Удосконалювати вміння дітей визначати відмінок прикметників за закінченнями та формою іменника; розвивати аналітичні навички визначати граматичні форми; виховувати спостережливість.

Обладнання. Малюнки зимової природи, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 231.)

—Прочитайте складений опис вибраної вами свійської тварини.

— Які слова допомогли вам виразити на письмі свої думки?

III. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Робота з віршем (за вправою 232).

а) Бесіда за змістом тексту вірша. (Використовуються малюнки зи­мової природи.)

— Як ви розумієте заголовок вірша?

— Які слова і вирази у вірші вжиті в переносному значенні?

б) Визначення відмінка прикметників, вжитих у вірші.

в) Розбір слова осяйні за будовою.

г) Добір синонімів до слова юні. (Юні, молоді, маленькі (ялинята).

3. Комплексна робота над текстом (за вправою 233).

а) Визначення типу тексту. (Опис природи.)

б) Поділ тексту на частини. (Зачин—перше речення; кінцівка—останнє речення.)

в) Списування основної частини з коментуванням правопису слів із пропущеними буквами. (Наприклад: у слові землею пишемо е, бо під наголо­сом—землі.)

г) Добір слів, для яких виділені слова можуть бути перевірними. (Серп — серпом, чисте — чистенький, синє — синіють, небо — небесне та ін.)

ґ) Добір антонімів і синонімів. (Глибоке — мілке; безкрає — безмежне широке.)

Фізкультхвилинка.

4. Творча робота в парах. (Вправа 234.)

— Змініть закінчення називного відмінка однини на закінчення оруд­ного відмінка.

— Запишіть утворені моделі.

— Доберіть по два прикметники до кожної моделі. (Молодий, молода, молоде; молодим, молодою, молодим; виразний, виразна, виразне; виразним, виразною, виразним. Могутній, могутня, могутнє; могутнім, могутньою, могутнім; порожній, порожня, порожнє; порожнім, порожньою, порожнім.)

5. Самостійна робота, а) Робота за картками.

Картка №1

— Складіть із слів речення. Запишіть їх.

У, соловейко, садочку, щебетав, вишневому. Лине, над, рідним, краєм, пісня.

— Підкресліть в реченнях прикметники і визначте їх відмінок.

Картка №2

— Спишіть речення, вставте пропущені букви. На вечірньому небі з явилась перша зоря.За березовим гаєм в'ється тиха річка.

— Підкресліть в реченнях прикметники і визначте їх відмінок.

б) Робота з класом.

— Відновіть прислів'я і запишіть їх.

В глибокій воді вода не тече.

Під лежачий камінь велика риба водиться.

З малого пагінця гарну людину шанують.

Гарного коня хвалять, виростає велике дерево.

— Підкресліть у прислів'ях прикметники і визначте їх відмінок (за варіантами по два прислів'я).

6. Пояснювальний диктант.

Білочка

Від старого дерев'яного будинку під величними ялинками через ліс про­лягала алея. Біля коріння вікових дерев і навіть на стежинах тут частенько з являлись гриби. У дуплі величезної ялини поселилась маленька руда білочка. Під ялиною стояла дерев'яна лава. Тут любив відпочивати старий чоловік.

Дідусь часто залишав білочці на лаві різні солодощі. Спочатку вона бра­ла їх і миттю зникала. Та згодом білочка перестала боятись дідуся. Брала з його рук ласощі і не ховалась. (За О. Богушевич)

IV. Підсумок уроку.

— Чого ви вчилися на уроці?

— Яке правило повторили?

V. Домашнє завдання. С. 117, вправа 235.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Контрольна робота. Диктант.

Мета. Перевірити вміння учнів правильно писати слова на вивчені ор­фографічні правила та словникові слова; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належно оформ­лювати роботу.

Хід уроку

I. Організація класу.

Дата добавления: 2015-10-21