Як дерева зимують

Немов зачарований, стоїть зимовий ліс. Кремезні дуби в рудих шоло­мах — наче витязі у дозорі. Сосни хвацько збили набік білі берети. Кута­ються у м'які пухнасті накидки ялини. На галявині берізки збилися в гурт і тремтять від холоду. Переливається під променями скупого сонця сніг.

Як же зимують дерева? Сам по собі мороз їм не страшний. Головна не­безпека для дерев—висихання. Природа подбала про їх захист. Поверхня стовбура вкрита особливим водонепроникним шаром.

Принишк зимовий ліс. Та життя триває. Йде активна підготовка до нового буяння зелені.

(85 слів)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вимова і правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. (Вправи 236-240.)

Мета. Вчити дітей утворювати і правильно вимовляти прикметникові фор­ми з суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-; розвивати культуру мовлення; виховувати почуття гордості за героїчне минуле і славне сьогоден­ня української держави.

Обладнання. Портрети козацьких гетьманів, мовний матеріал, орфо­графічні словники.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Аналіз контрольної роботи.

Учитель дає загальну оцінку учнівським роботам. Потім аналізує ти­пові помилки і проводить роботу над ними.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

К к Кк ко за цьк ко го козак

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

(Д. Комілевська)

— Як ви розумієте слова вірша?

— Що ви знаєте про наших славних предків—запорозьких козаків?

— Знайдіть прикметники у рядках вірша і доберіть до них спільнокореневі іменники.

2. Оголошення теми і мети уроку.

3. Робота над текстом "Козацькі могили" (за вправою 236).

а) Читання тексту і визначення його мети.

б) Виписування з тексту прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- і позначення суфіксів.

4. Повторення правила про написання суфіксів -зьк-, -ськ-, -цьк-.

а) Творення власних назв від прикметників (вправа 237).

—Доберіть відповідні географічні назви до поданих прикметників за зразком.

— Запишіть слова парами, позначаючи в прикметниках суфікси. (За­поріжжя, Воронеж, Кременчук, Волга, Кавказ, Чернівці, Полтава, Мико­лаїв, Париж, Прага.)

б) Ознайомлення з теоретичним матеріалом, с. 119.

IV. Тренувальні вправи.

1. Коментоване письмо. (Вправа 238.)

а) Пояснення, від яких назв утворено подані прізвища людей.

б) Списування слів і позначення суфіксів.

в) Запис прізвищ, утворених від назв сіл, міст, місцевостей. (Ви­конання цього завдання бажано пов’язати з написанням відповідних прізвищ учнів класу, людей свого села, міста з відповідними місцевими назвами.)

2. Творча робота (за вправою 239).

— Утворіть за допомогою суфіксів -ськ-, -зьк-, -цьк- прикметники від поданих іменників.

— Звертайтесь до орфографічного словника.

— Допишіть назву свого міста (села) і утворіть від неї прикметник. За допомогою якого суфікса ви це зробили?

3. Самостійна робота.

— Від іменників, що в дужках, утворіть прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. Запишіть утворені словосполучення.

(Тернопіль) область, (Україна) мова, (море) берег, (гори) річка, (Запо­ріжжя) електростанція, (чумак) шлях, (Бучач) район, (село) школа, (Київ) метро.

— Розберіть за будовою слова морський, гірська.

4. Робота з деформованими реченнями. (За варіантами по три речення).

— Складіть з окремих слів речення.

— Запишіть речення, підкреслюючи в них прикметники.

а) Чисту, я, мову, в солов'їнім, щебетанні, українську, чую.

б) Карпатським, пісня, над, радісно, нашим, краєм, дзвенить.

в) Миколка, юнацьких, з, переміг, змаганнях, шахів, на.

г) Туристи, дубом, під, зупинилися, на, велетенським, відпочинок.

г) У, бачили, козацькі, музеї, шаблі, ми.

д) Розповів, про, вчитель, замок, Збаразький, учням.

V. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

— Над якими прикметниками ми працювали на уроці?

— Яка буква пишеться у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-?

2. Гра "Хто більше знає?"

— Доберіть до кожного прикметника різні іменники. Наприклад: по­дільський (край, письменник, звичай).

Українське..., хліборобський..., морське..., лікарські..., сусідська..., львівська..., кримський..., гірська..., козацька...

VI. Домашнє завдання.

С. 119, правило; вправа 240.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вживання знака м'якшення перед закінченням у прикметниках. (Вправи 241-244.)

Мета. Ознайомити учнів з правописом прикметників чоловічого і серед­нього роду з основою на м'який приголосний у родовому, даваль­ному і місцевому відмінках однини; розвивати в дітей мовний слух, увагу до виражальних засобів у художніх текстах; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.

Обладнання. Мовний матеріал, прислів'я.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 240.)

—Прочитайте речення. Які суфікси ви вставили у словах?

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова устає.

—Які ви дібрали антоніми до слів яскраво, новий? 2. Творчий диктант.

— Утворіть від поданих іменників прикметники і запишіть їх. Житомир, Дрогобич, Харків, Дубровиця, Тернопіль, Галичина, Рига, Фран­ція, Прилуки, Греція, Острог, Київ.

— Позначте у прикметниках суфікси.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Робота з підручником.

а) Колективна робота над вправою 241.

— Пригадайте, яка частина слова становить його основу.

— Назвіть основи в поданих прикметниках. Визначте, на який приго­лосний — твердий чи м'який — закінчується їх основа.

— Запишіть слова у стовпчик. Поставте їх у родовому, давальному і місцевому відмінках однини. Позначте закінчення.

— Спробуйте зробити висновок про правопис прикметників чолові­чого і середнього роду в названих відмінках.

б) Засвоєння теоретичного матеріалу, с. 120.

в) Відмінювання прикметників жіночого роду (за вправою 242).

—Провідміняйте (письмово) подані прикметники разом з іменниками.

— Простежте, в яких відмінках у прикметниках жіночого роду одни­ни перед закінченням вживається знак м'якшення.

— Складіть речення з одним словосполученням.

IV. Тренувальні вправи.

1. Комплексна робота над текстом (за вправою 243).

а) Читання тексту і добір до нього заголовка.

б) Знаходження прикметників чоловічого, жіночого і середнього роду в родовому, орудному і місцевому відмінках однини.

в) Пояснення наявності або відсутності у прикметникових фор­мах знака м'якшення.

г) Добір слів і виразів, близьких за значенням.

(Спадають сутінки — вечоріє; заходить ніч — настає ніч; береться на світ — світає; вичахають — холонуть, бліднуть, зникають; зникають —гаснуть).

Фізкудьтхвилинка.

2. Творче списування.

— Спишіть речення, ставлячи прикметники, що в дужках, у родовому відмінку однини.

1 варіант.

З (ранній) ранку до (пізня) ночі гудуть в полі трактори. Проміння {вечірнє) сонця освітлювало соснові верхівки. Село розташувалося біля (сосновий) лісу.

2 варіант.

— Спишіть речення, ставлячи прикметники, що в дужках, у місцево­му відмінку однини.

По (осіннє) небу пропливали важкі хмари. На (зелений) горбочку при­тулилася хатинка. Багато цікавого учні дізналися у (художній) музеї.

3. Розподільний диктант.

— У перший стовпчик запишіть прикметники, в яких відсутній знак м'якшення перед закінченням у родовому, давальному і місцевому відмінках, а в другий стовпчик — прикметники, в яких пишеться знак м'якшення.

Світлий, пізній, добрий, дужий, дружній, широке, порожнє, шкільний, городній, майбутній, могутнє, обережний.

V. Підсумок уроку.

1. Проблемна гра "Так чи ні".

(Учні стверджують або заперечують, доводячи свою позицію.)

—Прикметники змінюються за відмінками.

— Щоб визначити відмінок прикметника, потрібно:

а) з'ясувати, від якого прикметника він залежить;

б) визначити відмінок іменника (прикметник не завжди стоїть у то­му самому відмінку, що й іменник).

— У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишеться апостроф.

— У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на твердий приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини пе­ред закінченням пишеться знак м'якшення.

— У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м'який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини пе­ред закінченням пишеться знак м'якшення.

2. Гра "Продовж прислів'я".

• 3 малого пагінця виростає... (велике дерево).

• Ледачому робітникові...(кожен молоток важкий).

• 3 порожнього колоска...(користі мало).

VI. Домашнє завдання.

С. 120, правило; вправа 244.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Переказуємо детально. Складання твору за серією малюнків.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Вживання прикметників для всебічної характеристики предметів. (Вправи 245-248.)

Мета. Закріплювати знання учнів про відмінювання прикметників; роз­вивати вміння вживати прикметники в мовленні для повнішого роз­криття думки, характеристики предметів; виховувати почуття това­риськості, доброти до людей.

Обладнання. Прислів'я, мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу.

1. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 244.)

—Прочитайте речення. Які букви ви вставили замість крапок?

— Поясніть написання закінчень прикметників.

— Які ви знайшли однорідні члени у п'ятому реченні?

2. Творче завдання.

— Від виділених іменників утворіть прикметники.

Горщик із глини —... Нитка з шерсті —....

Рушник з льону —... Сопілка з калини —....

Будинок з каменю —... Плаття з шовку —....

— Поставте прикметник кам'яний у різних відмінкових формах. (Кам'яний, кам'яного, кам'яному, кам'яним, кам'яному.)

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Робота з підручником. (Вправа 245.)

—Доберіть до кожного іменника по кілька прикметників, які б харак­теризували предмет з різних сторін. —Запишіть за зразком підручника.

3. Робота над текстом (за вправою 246).

а) Визначення теми і основної думки тексту.

б) Словникова робота.

в) Висловлення міркувань щодо завершеності тексту.

г) Складання і запис продовження тексту з метою повного розкрит­тя думки, висловленої в першому реченні. (Використовуються слова для довідок.)

IV. Тренувальні вправи.

1. Побудова речень з прикметниками. (Вправа 247.)

а) Утворення сполучень іменників з прикметниками за допомо­гою поданих прийменників.

б) Складання і записування речень з утвореними словосполученнями.

в) Визначення відмінка прикметників та позначення їх закінчень.

Фізкультхвилинка.

2. Робота з прислів'ями.

— Поясніть зміст кожного прислів'я.

— Спишіть прислів'я, визначте відмінок прикметників.

— За допомогою яких прийменників сполучені іменники з прикмет­никами у поданих прислів'ях?

За хорошим другом іди на край світу. Від доброго слова і лід розмерзає. У лиху годину впізнаєш вірну людину. В здоровому тілі здоровий дух. Лід лежачий камінь вода не тече. До рідної хати ноги самі несуть.

3. Самостійна робота.

— Поширте речення прикметниками.

Скрізь лежить... сніг. Вся вулиця в... заметах.... берізки в цьому... царстві стоять, наче... сад. Поряд зеленіють... ялинки, наче прибралися до... свята.

— Встановіть зв'язок слів у першому реченні (за допомогою питань).

4. Гра "Відновіть вірш".

— Вставте пропущені у вірші прикметники.

— Визначте рід, число і відмінок прикметників.

В... (теплий,) край повідлітали... (сірим) шнуром журавлі, -вже грудки позамерзали на поораній землі. Перший сніг іде і всюди стелить...(білі) килими. Хазяйнує місяць грудень,— знов діждались ми зими.

(М. Познанська)

V. Підсумок уроку.

— Над чим ми працювали на уроці?

— Яку роль відіграють прикметники у мовленні?

VI. Домашнє завдання.

С. 122, вправа 248 (друге завдання).

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Тренувальні вправи на побудову речень з прикметниками, визна­чення відмінків прикметників у реченнях. (Вправи 249-252.)

Мета. Закріплювати знання учнів про відмінювання прикметників; удос­коналювати вміння визначати відмінок прикметників у реченнях та добирати синоніми до них, а також сприймати на слух незнайо­мий текст і розуміти його; розвивати зв'язне мовлення учнів; вихо­вувати любов до природи.

Обладнання. Мовний матеріал, вірші про зиму, загадки.

Хід уроку

І.Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 248.)

—Який тип поданого тексту—художній чи науковий? Чому ви так вва­жаєте?

— Прочитайте виписані з тексту сполучення прикметників з іменни­ками та їх розбір за зразком підручника.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

В в в 3 з в зн ння знання

У великому знанні — велика мудрість.

—Як ви розумієте зміст прислів'я?

— Вимовте звуки у слові знання. Якими буквами вони позначені на письмі?

— Розберіть подане прислів'я за частинами мови.

2. Оголошення теми і мети уроку.

3. Робота з підручником.

а) Добір синонімів до прикметників. (Вправа 249.)

б) Творення прикметників і розбір за будовою. (Вправа 250.)

Цемент — порошкоподібна речовина, що використовується у буді­вельній справі. Блоки з цементу.

4. Творча робота.

— Спишіть, розкриваючи дужки.

— Позначте закінчення прикметників.

Тихий-тихий зимовий ранок. Нечутно ходить Дід Мороз і сам милується власною майстерністю. На кущах глоду порозвішував (тонка) мереживо. Гілки черемхи прикрасив (добірний) намистом. Немало трудився він і біля сосен. Торк­нувся (запашна) глиці й (ніжне) серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купаються в (білий) мареві. А верховіття тане в просторі (срібне) неба.

(За Г. Демченко)

—Над прикметниками надпишіть відмінок.

1 варіант — у перших трьох реченнях.

2 варіант — у трьох останніх реченнях.

Фізкульхвилинка.

5. Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 252).

а) Розгляд картини зимової природи.

б) Складання усного опису зимової природи.

в) Запис складного опису.

Зразок твору

Зима. Скуті холодом, стоять непорушні берізки. Мовчки дрімають шум­ливі сосни. Пролітає дрібний сніжок і осідає білими купками між кущами, деревами. Липи стоять у білім мареві, розкинувши тонкі оголені віти. Іній густо вкрив кожну гілочку. Одягнулися ялинки у теплі пухові шапки і з ці­кавістю спостерігають своїми темно-зеленими очима за всім, що діється на­вколо. На полум'яних ягодах горобини лежить білий пухнастий сніг. У гли­бокій задумі, мов у казці, сидить пишний червоногрудий снігур.

6. Навчальне аудіювання.

а) Текст для прослуховування.

Історія з історією

Уже в четвертому класі ми почали вивчати історію. Про Київську Русь, про варягів та греків. Готували уроки з історії втрьох, бо мали всього один підручник. Збиралися найчастіше у Соньки.

Особливо вразив малюнок, на якому був зображений князь Олег зі своєю дружиною. Ми, спантеличені, довго шукали поміж вусатих, озброєних мечами та списами дядьків оту князеву дружину.

— Вона десь позаду,—врешті вирішив Ванько. Сонька не була б Сонькою, коли б не заперечила:

— І зовсім не позаду/ Вона вдома: князеві борщ варить. Ми далі роздивлялися малюнок.

— А навіщо в них ото відра на голові?

— Тю, дурна! То ж шоломи! Щоб голів їм не повідрубували.

— Я собі теж такий меч зроблю.

— Де ж ти заліза візьмеш?

— А я з дерева.

— Ну давайте вже вчитися! — з жалем одірвався від малюнка Ванько. Вивчивши урок, ми закрили книжку. Розходитись нам не хотілося. А си­діти просто так нудно.

— Давайте гратися, — запропонувала Сонька.

— У піжмурки.

— Краще давайте у князів гратися, — обізвався Ванько. — Візьмемо мечі, сядемо на коней і будемо рубатися мечами.

Ми збігали надвір, висмикнули з тину по хворостині на коней. Сонька і я озброїлися замість мечів качалками, а Ванько доп’яв рогача замість списа.

— Стійте, а шоломи! — вигукнув Ванько.

— У мене нехай буде картуз за шолом, — сказав Ванько.

— І в мене.

В Соньки ж картуза не було. Вона вибігла в сіни і згодом повернулася з полив яним горнятком на голові. Ванько зауважив:

— Краще скинь. Ану ж хто вцілить — мати тоді й ноги повисмикує! Сонька погодилася. Вона знову пішла до сіней і цього разу вийшла з нові­сіньким чавунцем на голові.

— Цього вже ніхто не розіб'є!

— Ти ж дивися — по головах не бий, — попередив Ванько. — А то тобі тепер не страшно.

Ми знову роз’їхалися в кутки і з бойовими вигуками помчали одне на одного.

Що то був за бій! Сонька перша щосили вдарила мене качалкою по плечу, я аж в'юном закрутився на місці. Тоді чесний Ванько перейшов на бік потер­пілого. Пішов у наступ і підчепив князеву дружину рогачем під ребро. Та не лишилася в боргу й рубонула свого супротивника качалкою по голові. Ванько засичав, як гусак. Підняв рогача і рушив на Соньку.

По хаті пішов дзвін, як у кузні. Сонька ойкнула. Бігти далі вона не могла: чавунець заліз їй аж на плечі. З переляку я забув про власне плече і підбіг до Соньки:

— Болить?

— Чавунець не скину!—заголосила Сонька.

Удвох ми смикали той чавунець, не жаліючи Соньчиної шиї.

— Ой, я нічого не ба-а-чу! — побивалася вона. — Ой, що мені від мами бу-у-де-е!

(А. Дімаров)

б) Тестові завдання.

1. Який урок готували діти?

а) історію;

б) математику;

в) географію.

2. В яку гру вирішили пограти діти?

а) у піжмурки;

б) в лови;

в) в князів.

3. З чого зробила собі шолома Сонька?

а) із картуза;

б) із горнятка;

в) із чавунця.

4. Яка прикрість трапилася з Сонькою?

а) їй розбили носа;

б) чавунець заліз їй на плечі;

в) її поранили.

5. Як повелися в цій ситуації хлопчики?

а) насміхалися з Соньки;

б) втекли геть;

в) намагалися зняти чавунець.

6. Про що думала дівчинка?

а) що їй скаже мама;

б) чому вона не перемогла;

в) навіщо вона погодилася грати в цю гру.

VI. Підсумок уроку.

1. Загадки.

• Хто наткав полотна аж від лісу до вікна?

І сміється, задається: — Ось така ширина!

(Зима)

• Маленький хлопчик у сірій свитині по дворах стрибає, крихти збирає.

(Горобець)

2. Гра "Впізнай предмет".

Високий, могутній, широкий, гіллястий —... (Дуб).

Білокора, висока, струнка, кучерява —... (Береза).

Червоне, смачне, кругле, кислувате —... {Яблуко).

Мелодійна, народна, весела, дзвінка —... {Пісня).

Яскраве, сліпуче, гаряче, літнє —... (Сонце).

V. Домашнє завдання. С. 123, вправа 251.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Контрольна робота. Аудіювання.

Мета. Перевірити вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст з одного прослуховування і розуміти фактичний зміст, причинно-наслідкові зв'язки та основну думку висловлювання.

Обладнання. Текст з тестовими завданнями.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

---

Дата добавления: 2015-10-21