Усний переказ (за вправою 2). 4 страница

Фізкультхвилинка.

5. Вибіркове списування (за вправою 77).

а) Бесіда за змістом вправи 77.

б) Інформація учнів про народні традиції українців.

в) Виписування однорідних членів речення разом зі словами, від яких вони залежать.

Берег (який?) укритий, пологий. Хлопців (яких?) веселих, збуджених.

V. Підсумок уроку.

1. Запитання для повторення.

— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Які члени речення називають однорідними?

— Які члени речення можуть бути однорідними?

2. Практична робота над реченнями, записаними на дошці.

— Визначте основу кожного речення а також однорідні члени цих речень.

— Сіреньке кошеня вийшло на злітну стежину, на мить застигло, а потім рвануло з місця.

— Воно пробігло всю стежину й урізалося в ялину.

— Складіть міркування "Що було далі?"

VI. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 78, с. 38 — правило.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників. (Вправи 79-82.)

Мета. Продовжити удосконалювати знання про структуру речення. Фор­мувати поняття про сполучниковий зв'язок між однорідними чле­нами. Виробляти вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами, ставити розділові знаки на письмі. Вихо­вувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка виконання домашнього завдання. (Вправа 78.)

— Прочитайте речення, назвіть у ньому однорідні члени речення. Уточніть, чи це однорідні підмети, однорідні присудки чи однорідні другорядні члени речення.

— Які розділові знаки поставимо в реченнях з однорідними члена­ми? Доведіть правильність свого твердження.

ІІІ. Каліграфічна хвилинка творчого характеру.

1. Пригадайте і запишіть найкоротші слова, які трапляються у мов­ленні (усному, писемному).

І у в а з за але й під на та

2. Складання речень спочатку зі словами, підкресленими однією лінією, потім зі словами, підкресленими двома лініями.

— Знайдіть у реченнях однорідні члени і зверніть увагу, як вони зв'я­зані між собою.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Дослідницька робота (за матеріалами вправи 79).

а) Читання речень й спостереження, як з'єднані в них однорідні члени речення.

б) Вивчення правил (с. 39) з наведенням власних прикладів.

в) Уточнення знань про частину мови "Сполучник".

В нашій українській мові

є слова цілком службові.

Одні гарно зв'язують слова,

щоби мова милозвучною була,

при іменниках живуть,

ПРИЙМЕННИКАМИ їх і звуть.

Інші з'єднують і спонукають —

таку службу вони мають.

Це - СПОЛУЧНИКИ малі:

А, АЛЕ, БО, ЧИ, ТА, І.

Є їх в мові ще чимало,

бо і справ у них немало.

2. Списування із завданням (за матеріалами вправи 80).

Фізкультхвилинка.

3. Творча вправа (за матеріалами вправи 81). Утворені речення.

1) У нічному небі яскраво світять зорі та місяць.

2) Я дуже люблю Україну, рідний край і свою родину.

—Друге речення опрацюйте за алгоритмом.

4. Робота над інтонуванням речень з однорідними членами.

а) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу з інтонуван­ням речень з однорідними членами (підручник, с. 40).

б) Пояснювальний диктант (речення з однорідними членами). Наступний день був сонячний і сприятливий для польотів. Кошенята уро­чисто поклялися поводитися чемно в небі й не ображати птахів.

Кіт Васько вийшов на стежину, розігнався й несподівано для всіх злетів. Він пролетів над низькими яличками і з тріскотом упав у малинник. Повер­нувся на галяву подряпаний, але дуже задоволений.

(За Андрієм Курковим "Школа котоповітроплавання")

Завдання до тексту:

— відшукайте у тексті сполучники і підкресліть їх, повправляйтесь в інтонуванні цих речень.

— Третє речення розберіть за алгоритмом.

V. Підсумок уроку.

— Яка інтонація речень з однорідними членами?

— Якими сполучниками найчастіше з'єднуються однорідні члени в ре­ченні? (і/й, а, але).

— Перед якими сполучниками завжди ставиться кома? (Перед а, але.)

— Чи ставиться кома перед сполучником і, якщо він з'єднує два од­норідні члени?

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 82, с. 39-40 — правила.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Залежні слова при однорідних членах речення. (Вправи 83-86.)

Мета. Виробляти вміння визначати однорідні члени речення із залежни­ми від них словами, поширювати речення однорідними членами.

Обладнання. Ілюстрації для складання речень з однорідними членами.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 82.)

— Охарактеризуйте перше і останнє речення за алгоритмом (додаток 3).

—Поясніть написання слів ПІР'ЇНКУ, КІГТІВ.

—Які члени речення називаються однорідними? Наведіть при­клади.

ІІІ. Каліграфічна хвилинка.

а) ззааллеежжнніі слова

б) Складання і написання слів з використанням запропонованих букв.

Залежні, слова, зал, ніжна.

в) Ознайомлення з правилом про залежні слова при однорідних членах речення.

Залежні слова не однорідні, бо зв'язані з різними словами.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Колективне виконання вправи 83.

а) Встановлення зв'язку між словами в реченнях за допомогою пар слів.

Учителька розповідала нам про далекі походи, цікаві зустрічі, захоплю­ючі пригоди.

Учителька (що робила?) розповідала; розповідала (кому?) нам; розповідала (про що?) про походи; походи (які?) далекі; розповідала (про що?) про зустрічі; зустрічі (які?) цікаві; розповідала (про що?) про пригоди; пригоди (які?) захоплюючі.

б) Розгляд зв'язку між словами за допомогою схеми (підручник, с. 41).

в) Головне і залежне слово в словосполученні.

Питання в словосполученні ставиться від головного до залежного слова.

2. Коментоване списування із завданнями (за вправою 84).

Фізкультхвилинка.

3. Самостійна робота із фронтальною перевіркою (за вправою 85).

4. Творче завдання.

Складіть і запишіть речення за моделлю, записаною на дошці, підкресліть в них граматичну основу речення.

I в.

Хто?, хто?, хто?, хто?, що роблять?, де?

II в.

Хто?, що роблять?, що роблять?, що роблять, де?

—Якщо можливо, підберіть до однорідних членів залежні слова. Про­читайте утворені речення.

V. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися про однорідні члени речення?

— Складіть речення з однорідними членами за ілюстраціями, почеп­леними на дошці.

— Поширте це речення залежними словами.

— Чи є однорідними залежні слова, які вживаються при однорідних членах?

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 86, с. 41 — правило.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Говоримо — чуємо, читаємо — пи­шемо. Складання оповідання за поданою темою.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Закріплення знань про однорідні члени речення. (Вправи 87-90.)

Мета. Закріпити знання про однорідні члени речення, розділові знаки при однорідних членах, інтонування речень з однорідними членами. Ви­ховувати почуття любові до природи, дбайливе ставлення до птахів.

Обладнання. Ілюстрації морських тварин, зимуючих птахів, таблиця слов­никових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 86.)

1. Повторення правила про залежні слова при однорідних членах ре­чення.

2. Зачитування речень домашньої вправи, виділення залежних слів при однорідних членах речення.

3. Зачитування самостійно складених речень з однорідними члена­ми шо мають залежні слова.

III. Каліграфічна хвилинка.

а)оккееаанн

б) Складання і запис слів із використанням букв каліграфічної хвилинки, з'ясування значень невідомих слів.

Океан, око, на, канна і т. д.

в) Робота з таблицею словникових слів.

Слово океан,

г) РЗМ.

— Складіть речення зі словом океан, використовуючи однорідні чле­ни речення із залежними словами. Для цього пригадайте казочку "Вовче­нятко, яке запливало далеко в море".

IV. Закріплення вивченого матеріалу про однорідні члени речення.

1. Списування із завданням (за вправою 87).

а) Читання тексту вправи, з'ясування значення невідомих слів, підбір заголовка до тексту.

б) Виписування речень з однорідними членами, вправляння в інто­нуванні речень зі сполучниками.

в) Робота над словом.

— Доберіть усно синоніми до виділених слів.

Захоплюючий — захопливий, привабливий, звабливий, принадний, ваб­ливий, приманливий, притягальний, чарівливий, цікавий, інтересний, понадливий, спокусливий.

Безмежний (про простір, який не має видимих меж) — безконечний, безкрайній, безкраїй, нескінченний, безкінечний, безбережний, неокраїй, бездонний, безмірний, незмірний, незміренний, невимірний, неоглядний, неозорий, неосяжний, несходимий, несходжений.

2. Колективне виконання вправи 88 (усно).

а) Підбір заголовка до вірша і відшукування синонімів у тексті. Пісня — ллється, літа, щебече (у значенні — звучить).

б) Звуко-буквений аналіз слова ллється

в) Відшукування однорідних членів речення у другій строфі.

Гори і долини (пов'язані сполучником і).

3. Самостійна робота з фронтальною перевіркою (за вправою 89, завд. 3).

а) Виписування речень з однорідними членами, вправляння в інто­нуванні цих речень.

б) Робота над словом.

• облагороджує, олюднює;

• овдовіти, оволодіти, оглухнути, огляд, оголосити, одвірок, озимина, озиратися, одружений, ожиріння, ожити, одужати, озброєння, оздоров­чий, опалення, спадати, оніміти.

4. Розвиток зв'язного мовлення (за вправою 90).

а) Розгляд малюнка (підр., с. 44.), підготовлених ілюстрацій і співставлення його з текстом вправи.

б) Визначення теми, мети, підбір заголовка до тексту.

в) Встановлення зв'язку між членами речень (усно, перше і останнє речення).

г) Стислий переказ (усний) тексту.

5. Конструювання речень за моделями і схемами,

а) і.

б) і.

в) не, а.

6. Складання схем до речень.

а) Реве та стогне Дніпр широкий.

б) На могилі Кобзар сидить та на кобзі грає.

V. Підсумок уроку.

— Діти, запишіть під диктовку речення, з яких ми будемо починати наступний урок, підкресліть в них граматичну основу.

Зійшло сонце. Туман розвіявся.

Блиснула блискавка. Загримів грім.

Настав травень. Зацвіли каштани.

— Скільки граматичних основ у кожному реченні?

— Запам'ятайте це.

VI. Домашнє завдання. Вправа 90 (завд. 4).

№ уроку_______ Дата__________

УРОК 26

Тема. Поняття про складне речення. (Вправи 91-95.)

Мета. Ознайомити учнів із складним реченням. Вчити дітей розрізняти просте і складне речення, визначати головні члени в реченнях, що складаються з двох-трьох основ.

Обладнання. Ілюстрації осінніх пейзажів, художні книги, які зараз чита­ють учні.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 90, завд. 4.)

—Прочитайте речення з однорідними підметами, присудками, друго­рядними членами (якщо такі є).

III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. — Підготовку до вивчення нового матеріалу починаємо з останніх речень, які записали в попередній класній роботі. Прочитайте ці ре­чення.

Зійшлосонце. Туманрозвіявся.

Блиснула блискавка. Загримівгрім.

Наставтравень. Зацвіликаштани.

2. У кожному реченні підкресліть граматичну основу.

3. "Словесна подорож до поняття складне речення".

— Діти, скільки граматичних основ в кожному реченні? Запам'ятайте! Речення, в якому тільки одна граматична основа, нази­вається простим.

— А тепер з кожних двох простих речень складіть одне речення, за­пишіть, підкресліть головні члени речення.

Зійшлосонце і туманрозвіявся.

Блиснулаблискавка і загримівгрім.

Наставтравень і зацвіликаштани.

— Скільки граматичних основ в кожному із записаних речень? Запам'ятайте! Речення, в якому дві чи більше основ, є складним.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила про складне речення (підр., с. 45).

2. Тренувальний диктант (за матеріалами вправи 91).

а) Слухання тексту і з'ясування значення невідомих слів.

б) Запис диктанту (текст вправи 91).

в) Завдання до тексту:

— відшукати речення, в якому є дві граматичні основи;

— прочитати речення з однорідними членами;

— усно встановити зв'язок між словами у першому реченні.

3. Самостійна робота (за матеріалами вправи 92).

4. Самодиктант (за матеріалами вправи 93).

а) Читання вірша Миколи Луківа і з'ясування значення невідомих слів.

б) Заучування напам'ять другої строфи вірша.

— Яким є речення другої строфи — простим чи складним? Доведіть свою думку.

— Скільки простих речень містить у собі це складне речення?

— Відшукайте у тексті вправи речення з однорідними членами. Виз­начте в них граматичну основу.

в) Самодиктант другої строфи із наступною самоперевіркою.

5. Каліграфічна хвилинка.

— Запишіть каліграфічно, які ви знаєте сполучники.

І а але коли як де бо чи

— Діти, є ще й інші сполучники, і вони часто трапляються в реченнях.

(Коли, як, де, бо, чи тощо).

—Розгорніть свою художню книжку і прочитайте речення з одним із цих сполучників.

6. Творча вправа (за матеріалами вправи 94).

V. Підсумок уроку.

— Як називається речення з одною граматичною основою?

—Яке речення називаємо складним?

— Що називається граматичною основою речення?

— За допомогою чого пов'язуються слова в реченні?

VI. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 95.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Контроль навчальних досягнень за темою "Мова і Мовлення. Текст. Речення". (Навчальна мовна тема.)

Мета. Перевірити рівень знань учнів за темою "Мова і мовлення. Текст. Речення".

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Виконання завдань навчальної мовної теми.

І варіант

1. Що належить до мови?

а) звуки, слова, речення, текст;

б) спілкування, письмо, читання;

в) звуки, букви, письмо.

2. На які види поділяється мовлення?

а) усне мовлення;

б) писемне мовлення;

в) усне та писемне мов­лення.

3. З яких частин складається текст?

а) тема, мета, заголовок;

б) абзаци;

в) зачин, основна частина, кінцівка.

4. Які бувають тексти?

а) розповідні;

б) історичні;

в) текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування.

5. Речення виражає...

а) погляд на події;

б) закінчену думку;

в) розповідь про когось або про щось.

6. Речення бувають...

а) веселі, сумні;

б) розповідні, питальні, спонукальні;

в) короткі, довгі.

ІІ варіант

1. Що належить до мовлення?

а) звуки, слова, речення, текст;

б) спілкування, письмо, читання;

в) звуки, букви, письмо.

2. Свої думки можна передати за допомогою...

а) усного мовлення;

б) писемного мовлення;

в) усного і писемно­го мовлення.

3. З яких частин складається текст?

а) абзаци;

б) заголовок, абзаци;

в) зачин, основна частина, кінцівка.

4. Які є види текстів?

а) фантастичні;

б) казки;

в) текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.

5. Речення виражає...

а) вислів;

б) закінчену думку;

в) міркування про когось або про щось.

6. За метою висловлювання речення бувають...

а) розповідні, питальні, спонукальні;

б) тихі, голосні;

в) радісні, байдужі.

III. Збір зошитів.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Повторення вивченого про іменник. (Вправи 96-102.)

Мета. Повторити, закріпити і поглибити знання учнів про іменник, його значення і граматичні ознаки. Вдосконалювати вміння розпізнава­ти іменники в тексті серед інших частин мови.

Обладнання. Таблиця "Іменник — частина мови", таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вступна бесіда.

— Діти, з чого складається наше мовлення?

— Які бувають речення за метою висловлювання та інтонацією?

— —З чого складається речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками? Пригадайте каз­ку, яку я розповіла вам у другому класі про Царицю Граматику, що ви­шикувала всі слова мови у 10 довгих рядів.

— Пригадайте, як називались ці ряди. (Іменники, прикметники і т. д.)

2. Гра "Впізнай іменник".

— Я прочитаю вам уривок із поезії Т. Шевченка «І мертвим, і живим», а ви постарайтеся впізнати і назвати іменники.

"Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших.

Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Отака-то наша слава.

Слава України.

— Назвіть іменники, які почули. Доведіть свою думку.

III. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

1. Розв'язання проблемних завдань за матеріалами вправи 96.

2. Опрацювання таблиці "Іменник — частина мови".

3. Вибіркове списування (за матеріалами вправи 97).

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів, добір заголовка.

б) Вибіркове списування (2 групи іменників в 4 колонки).

в) Визначення роду виділених іменників.

Фізкультхвилинка.

4. Гра "Питання на засипку" (за вправою 98, завд. 1).

5. Уточнення предметності іменника.

а) Вправа 98, завдання 2.

б) Вправа 99, завдання 1-3.

6. Словниковий диктант з граматичним завданням (за вправою 99, завд. 4).

а) Записування слів.

Сад, дорога, поле, лоб, серце, руки, любов, горе, окуляри, сани, ножиці, рукавиці, лінь, сила.

б) Визначення роду іменників.

7. Колективне виконання вправи 100 (усно).

8. Редагування тексту з наступною взаємоперевіркою (за вправою 101).

а) Словник.

Шеренга — група людей, вишикуваних в один ряд і повернених об­личчям в один бік (переважно про військових); стрій, лава, ряд, лінія; бути розмішеним, побудованим, поставленим і т. ін. в один ряд а рядами.

— До якої частини мови належить слово шеренга? Доведіть.

— Перевірте написання цього слова за орфографічним словником, назвіть орфограму в цьому слові.

б) Колективне редагування тексту (добір іменників-синонімів).

в) Записування речень з дібраними іменниками.

г) Визначення частин тексту вправи, самостійний добір кінцівки.

V. Підсумок уроку.

— Пригадаймо гру, яку ми грали, вивчаючи іменник у третьому класі.

Гра-конкурс "Пригадай іменник".

— Хто добре засвоїв матеріал про істоти та неістоти, про власні та загальні іменники, хто уважно вислухає умови гри-конкурсу, зможе пере­могти.

Опис гри-конкурсу

Ведучий (вчитель) пропонує написати у дві окремі колонки щонай­більше іменників (назв істот і неістот), що починаються на одну букву. Виграє той учень (група, ряд), який протягом визначеного часу (3-5 хв.) записав найбільшу кількість таких слів, правильно згрупу­вавши їх.

VI. Домашнє завдання.

Вправа 102 (завд. 1, 2) — для всіх учнів.

Вправа 102 (завд. 1, 4) — для учнів з високим рівнем знань.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Іменники-синоніми та іменники-антоніми. Слова, що звучать і пи­шуться однаково. (Вправи 103-107.)

Мета. Закріпити знання про іменники-синоніми, іменники-антоніми, іменники-омоніми. Збагачувати словниковий запас учнів, розвива­ти їх мовлення.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 102.)

1. Зачитування іменників, виписаних з тексту вправи, визначення їх роду.

2. Поетична хвилинка.

— Хто вивчив вірш Д. Білоуса про частини мови?

III. Каліграфічна хвилинка.

день — ніч

любов — ненависть

друг — ворог

- До якої частини мови належать слова каліграфічної хвилинки? До­ведіть.

— Як називаються слова, об'єднані в такі пари, як у каліграфічній хвилинці.

IV. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

1. Вибірковий диктант (за матеріалами вправи 103).

—Виписати іменники-антоніми парами.

2. Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу про іменники. (Підручник, с. 51).

3. Повторення про багатозначність іменників (за матеріалами впра­ви 104, усно).

4. Колективне виконання вправи 105.

5. Творча вправа (текст записаний на дошці).

— Прочитайте текст. Замініть підкреслені слова-антоніми і запишіть. Настала весна. У перелітних пташок — радість. Вони летять на бать­ківщину.

— Яка роль антонімів у мовленні?

6. Розбір іменника як частини мови (за матеріалами вправи 106.)

а) — Прочитайте і визначіть, чи це текст. (Завдання 1.)

б) Робота над словом (завдання 2).

в) Аналіз іменника як частини мови за схемою підручника (с. 52).

1. Аналізоване слово. (Донбасу.)

2. Частина мови. (Іменник.)

3. Власна чи загальна назва. (Власна.)

4. Назви істоти чи неістоти. (Неістоти.)

5. У якому значенні вжито — прямому чи переносному? (Прямому.)

6. Рід. (Ч.р.)

7. Число. (Однина.)

8. З якими словами зв'язане в реченні? (У шахтах.)

9. На яке питання відповідає? (Чого?)

10. Яким є членом речення — головним чи другорядним? (Другоряд­ним.)

7. Попереджувальний диктант.

— Запишіть під диктовку прислів'я, підкресліть синоніми.

Праця робить людину розумною.

Пташку впізнають у польоті, а людину — в роботі.

Посій труд, а слава вродить.

V. Підсумок уроку.

Гра-конкурс "Хто більше?"

У конкурсі беруть участь 3 команди, кожна отримує чистий аркуш паперу. (3 ряди). Яка команда запише на аркуші, передаючи його кожному бажа­ючому учасникові, найбільше іменників, що означають почуття, риси характеру, події, явища, властивості — той переможець. Конкурс триває 3-5 хвилин.

VI. Домашнє завдання.

Вправа 107.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Відмінювання іменників. (Вправи 108-113.)

Мета. Ознайомити учнів з поняттям "відмінювання", із системою відмінків іменників, з відмінюванням як зміною форми слова. Виробляти вміння визначати відмінки іменників у контексті. Роз­вивати мовлення і збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання. Ілюстрації українських вишиванок, таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 107.)

— Прочитайте складені речення. Іменник орел розберіть як частину мови.

III. Оголошення теми і мети уроку.

— Прочитайте, як називається сьогоднішня тема.

— Яке проблемне питання стоїть перед нами? Прочитайте.

IV. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. Вибіркове списування (за вправою 108).

а) Читання тексту вправи, висловлювання вражень від прочитаного.

б) Виписування словосполучень з виділеними словами за зразком.

Приголубити (що?) сніжинку.

2. Робота в парах (за вправою 109).

Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу підручника.

V. Каліграфічна хвилинка.

— Сьогодні повторимо, як пишуться великі букви:

Н Р Д З О М К

— Скільки букв записали?

— Це не просто так підібрані букви. Ними починаються слова — назви відмінків. Прочитаємо про це у правилі.

VI. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання правила, яке треба запам'ятати.

2. Хвилинка-цікавинка (про відмінки і відмінювання іменників).

Ще грецькі вчені помітили, що іменники мають свою основну форму, пряму, а також непряму, відмінну від прямої. Ці "відмінні" від прямої форми й утворили категорію "відмінка". У сучасній українській мові ка­тегорія відмінка об'єднує сім повноправних відмінків, у тому числі й клич­ний, який чи не найбільше передає специфіку української мови, але дов­гий час вважався лише кличною формою.

Називний — називає предмети. Він є початковою формою кожного імен­ника, його "прямою формою" (тому його ще називають "прямим "відмінком, а всі інші відмінки — "непрямі"). Це "гордий" відмінок, який зі словом справляється сам і не потребує допомоги прийменників.

Родовий — означає "одержаний з народження". Таку назву цей відмінок одержав тому, що вжитий з іменником без прийменника він означає особу, яка є творцем, господарем, власником (син Івана, плаття сестри, дім бать­ка). Родовий відмінок є чемпіоном за кількістю вживаних з ним приймен­ників. Він може поєднуватись аж із 150 прийменниками (а в мові всього прийменників близько двохсот).

Давальний — назва походить від слова "давати". Найтиповіше його зна­чення — назва адресата, тобто особи, якій щось дають. Давальний відмінок довго утримувався без прийменників, а сьогодні вживається в поєднанні з 7 прийменниками.

Знахідний — від слова "знаходити" когось або щось. Із знахідним відмін­ком вживається 28 прийменників.

Орудний — споріднений зі словом "орудувати", найчастіше називає зна­ряддя дії (малювати олівцем, різати ножем). Орудний відмінок поєднуєть­ся з 23 прийменниками.

Місцевий — вказує на місце і вживається усього з п'ятьма прийменни­ками: в, на, о, по, при (колись місцевий відмінок вживався без прийменників).

Кличний — від слова "кликати", виражає звертання до когось і, як і називний, вживається без прийменників.

Лише місцевий відмінок у сучасній українській мові не може вжи­ватися без прийменників. Інші відмінки, крім називного і кличного, можуть поєднуватися з прийменниками, а можуть вживатися і само­стійно.

За частотою вживання перше місце належить називному відмінкові, після нього йде родовий, а на третьому місці — знахідний.

Кількість відмінків у різних мовах неоднакова — від 2 (мова маратхі в Індії) до 48 (в табасаранській мові Дагестану). А болгари уже з давніх-давен не вживають відмінкових закінчень. У них один відмінок, а роль розрізнювачів відмінкових форм виконують прийменники. У німців і французів таку роль виконують артиклі. Отже, кожна мова використо­вує ті засоби, які наявні в її розпорядженні, але всі ці засоби придатні для висловлення думки.

3. Колективне виконання вправи 110.

а) Розгляд таблиці відмінювання іменників.

б) Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.

в) Усне відмінювання іменника вечір в однині і множині (зверну­ти увагу на питання знахідного відмінка).

г) Письмове завдання.

— Складіть три речення з різними формами іменника вечір. Запишіть.

— Що таке початкова форма іменника? (Правило, с. 55).

—Одне з речень опрацюйте за алгоритмом (додаток 7).

Фізкультхвилинка.

4. Поетична хвилинка (за матеріалами вправи 111) на закріплення назв і значень відмінків.

5. "Вчимось редагувати" (за матеріалами вправи 112).

6. Самостійна робота з фронтальною перевіркою.

Дата добавления: 2015-10-21