Усний переказ (за вправою 2). 3 страница

Усе це тому, що кульбабки не звичайні квіти, а чарівні. їх вирощують на землі сонячні зайчики. А діти, навіть не знаючи цього, дуже люблять куль­бабки — чи не найбільше за всі квіти.

6. Творча вправа 49.

— За даним зачином і кінцівкою складіть і запишіть основну частину.

VI. Підсумок уроку.

— Діти, вже який урок поспіль ми завершуємо грою-казочкою "Ащо ж буде далі?"

Зараз я знову прочитаю уривок, а ви поміркуйте, чи це зачин, основна частина, а може, кінцівка. Доведіть.

Отже, приготуйтесь уважно слухати. Попередній уривок закінчився тим, що Морські їжаки врятували Вовка з печери Морського Страховиська.

...їжаки розплутали Вовка і відчинили клітку з Морським Півником. На­ступної миті Вовк ухопився за сомів вус і опинився біля Вовченятка.

— Таточку! — радісно вигукнуло мале і повисло у Вовка на шиї.

Вовк сто разів усім подякував, а Півник заспівав про славних рятівників морських їжаків, які назавжди зачинили Страховисько у його ж печері. Це була перемога! А перемогу слід відсвяткувати. Усі друзі попливли до Теат­ральної Галявини на веселий карнавал.

Вовк переодягся на короля, Дельфін — на водолаза, окунці — на морських янголів, а морські їжаки — на футбольні м'ячі.

Раптом з-за театру виринуло морське Страховисько.

— У-у.у-у.у! Я всіх вас розірву-у-у!.. — загукало воно.

Риби злякано відсахнулися, але наступної миті Страховисько зняло мас­ку, і всі впізнали... Вовченятка. Ото було сміху!..

Морський Скат, неначе підводна електрична станція, освітлював собою всю Галявину. Музики теж були пречудові. Восьминіг із Крабом грали як цілий оркестр.

VII. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 50.)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Робота над удосконаленням власного тексту. (Вправи 51-53.)

Мета. Виробляти вміння покращувати, вдосконалювати, повторювати влас­ний текст. Розвивати відчуття краси мовленого слова, образне мис­лення.

Обладнання. Таблиця-схема будови тексту з урахуванням абзаців, серія малюнків для складання тексту-розповіді.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повторення вивченого про текст.

— Що таке текст?

— Які типи текстів вивчили?

— Що ви знаєте про будову тексту?

— Яку роль в тексті відіграє абзац?

III. Закріплення вивченого матеріалу про будову тексту.

1. Колективне виконання вправи 51.

2. Творче списування.

а) На дошці — записаний текст.

Їжачок

Настала зима. Тепло й затишно їжачкові.

Та ось знайшов він собі кімнату у дуплі старої липи. Тепло там і сухо. Ось настала осінь. Падає жовте листя з дерев. Скоро й зима настане. Почав готуватись їжачок до зими. Пішов до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї кімнатки, розіслав листя, стало ще тепліше.

У лісі жив їжачок.

— Прочитайте текст, подумайте, чи правильно розташовані в ньому абзаци. Який абзац слід переставити і куди?

б) Творче списування тексту.

— Спишіть текст, правильно розташовуючи абзаци.

в) Визначення типу тексту, його зачину, основної частини і кінцівки.

г) Творче завдання (усне).

—Якщо б вам запропонували удосконалити зачин і кінцівку, як би ви Це зробили?

3. РЗМ. Складання тексту-розповіді за серією малюнків.

а) Розгляд малюнків, їх розміщення у такій послідовності, якої потребує розвиток подій, визначення теми і мети майбутнього тексту.

б) Колективний підбір заголовка до майбутнього тексту.

в) Розгляд таблиці-схеми, яка визначає структуру майбутнього тексту.

г) Колективне складання тексту за малюнками і його запис у зошити,

Фізкультхвилинка.

4. Робота над удосконаленням власного тексту. (За матеріалами вправи 52.)

а) Читання першого і переробленого творів.

б) Порівняльна характеристика цих творів.

— До якого типу тексту більше підходить кожен із творів? ("Надхо­дить осінь" — текст-розповідь, "Незвичайна осінь " — текст-опис.)

5. Вправа "Перевір себе".

— Уважно послухайте текст, визначте його тип, тему і мету. Назвіть зачин і кінцівку. Спробуйте удосконалити їх. (Підвести учнів до думки про довершеність високохудожніх творів, які не потребують удоско­налення.)

...Веснянка здивувався — невже казкові герої теж вчаться в школі? Такт виявляється, в Палаці Чарівних Казок була спеціальна школа, де вчилися казкові діти. їх учили там, як поводитися в різних казкових випадках. Ілля Муромець та Котигорошко викладали силу і хоробрість. Іванко-дурник був учителем розуму та кмітливості. Капітан Врунгель — викладачем навігації, тобто науки капітанів — як водити в морі кораблі. Доброті навчала стара чарівниця з казки "Попелюшка". А сама Попелюшка показувала, як найкра­ще господарювати. Спортивними заняттями керував гімнаст Тібул з казки про Трьох Товстунів.

Було ще багато інших спеціальних наук, які необхідно було знати малень­ким казковим героям. І треба сказати, вчилися вони всі на "відмінно". Двієчників серед них не було.

(В. Нестайко "Вкраїні Сонячних Зайчиків")

IV. Підсумок уроку.

— "А що ж буде далі?" Уважно послухайте і скажіть, чи не хотіли б ви вдосконалити цей текст і як саме.

... Тільки-но закінчився карнавал, як море враз затремтіло, завирувало і взяло­ся тисячами каламутних бульок. Риби злякано кинулися хто куди, а Вовченя вхопилося за Вовка і прикинулося камінчиком.

Став прикидатися камінчиком і Вовк, але камінчик з нього не дуже й виходив, бо скидався він таки на гарну каменюку. Добре, що Медуза встигла накрити його своєю парасолькою — дуже вчасно, бо тієї ж миті над самісінькою медузою промайнули здоровенні Акули. На щастя, вони кудись поспішали, тому нікого не помітили.

А тоді настав час прощатися.

— Вовчику і Вовченятко, не забувайте нас! Припливайте знову! — то­ненько квилили рибки і махали їм услід своїми різнокольоровими плавничками.

А Морський Півник наздогнав вовчиків і подарував їм дві справжні морські

перлини!..

Незабаром Вовк із синочком уже стояли на березі.

— Що я бачу! Що я бачу! — раптом вигукнуло Вовченя і показало лапкою на море.

Недалеко від берега повільно й гордо пропливав велетенський Кит. Він випустив такий високий фонтан, що здалося, ніби над маленьким острівцем прошуміла справжня гроза.

- О-о, це найцікавіший день у моєму житті! — сказало Вовченятко.

- О-хо-хо! — зітхнув Вовк. — Чесно кажучи, в моєму також.

V. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 53.)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Замітка до газети. Діалог. (Вправи 54-59.)

Мета. Вчити учнів вдало добирати матеріал та писати замітки до газети. Розвивати зв'язне мовлення учнів. Здійснювати перевірку рівня сформованості діалогічного мовлення.

Обладнання. Таблиця словникових слів, книжка Марійки Луговик "Вов­ченятко, яке запливало далеко в море" (видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ").

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Каліграфічна хвилинка.

— Сьогодні нам необхідно запам'ятати правопис таких слів. Запишіть їх каліграфічно.

щотижня, жебоніти, дзюркотіти

— На які питання відповідають дані слова? До яких частин мови на­лежать? Запишемо у відповідні колонки таблиці.

— Складіть речення з кожним із цих слів.

III. Робота над новим матеріалом.

1. Замітка до газети (за матеріалами вправи 55).

2. Проблемна ситуація (за вправою 56).

а) Словникова робота.

б) З'ясування, хто вже писав листи, кому, чи складне це завдання.

в) Повторення і запис словникових слів. Щоранку, щодня, щоденно, щогодини, щотижня.

3. Розвиток зв'язного мовлення. (За матеріалами вправи 57.)

Фізкультхвилинка.

4. Творче списування (за вправою 58).

5. Діалог.

Оцінювання.

Клас	Рівень	Бали	Характеристика складених учнями діалогів
	Початковий	1-3	Учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі реплі­ки співрозмовника, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, при­пускається більше трьох помилок у мовленні, будує діалог з 1-2 реплік.
	Середній	4-6	Учень достатньо швидко вклю­чається в діалог, хоч і робить паузи, добираючи потрібні слова, окремі реп­ліки співрозмовника залишає без відповіді, не завжди вживає слова ввічливості, припускається до трьох помилок у мовленні, будує діалог із 2-3 реплік.
	Достатній	7-9	Учень в міру швидко включається в діалог, швидко добирає потрібні сло­ва, вживає їх у правильних граматич­них формах, демонструє належну культуру спілкування. При цьому припускається 1-2 помилок у мовно­му оформленні реплік, які одразу ж сам виправляє.
	Високий	10-12	Учень швидко включається в діа­лог, демонструє високу культуру спілкування, вміння уважно й добро­зичливо слухати співрозмовника, вис­ловлює свою думку з приводу пред­мета розмови. Обсяг і мовне оформ­лення діалогу відповідає нормам.

Теми для діалогів

1. У книжковому магазині.

2. Розмова по телефону (Виклик лікаря).

3. Краплинка і травинка.

4. Мої канікули.

5. Знайомство.

6. В аптеці.

7. На прогулянці в парку.

8. Бесіда з татом.

9. Метелик і квіточка.

IV. Підсумок уроку.

— Діти, сьогодні ми завершили вивчати велику тему "Текст".

— То що таке текст?

—Які найголовніші ознаки тексту?

— Які бувають тексти?

—З яких частин складається текст?

— Як уникнути у тексті одних і тих самих слів?

—Діти, протягом усієї великої теми "Текст" кожен урок рідної мови завершувався грою-казочкою "А що ж далі?". Сьогодні ця гра-казочка завершується. Отже, слухайте!

...Тільки-но вляглися хвилі, що їх розгойдав Кит, Вовк повитягав з моря обидві драбини і підійшов до Мавпочки.

— Дякую тобі, Мавпочко, — сказав він і простягнув їй перлину.

Мавпочка з радістю тричі підстрибнула, спробувала перлину на зуб, по­терла лапкою між вушками, а тоді вискочила на пальму і зірвала для вов­чиків дві найбільші в'язки бананів.

А коли сонце почало ховатися за край неба, Вовченятко з Вовком вос­таннє підійшли до моря.

— Море, прощай! — сумно мовило Вовченя і кинуло у воду копієчку. — Ми незабаром повернемось!

— До зустрічі, море! — пробасував Вовк і теж кинув монетку.

Адже якщо на прощання кинути в море монетку, то якогось дня ти обов'язково повернешся до нього знову. Навіть коли воно тобі тільки наснилося.

—Ось і казочці кінець, а хто слухав — молодець!

Ця книга народилась з казочки шестирічної дівчинки Марійки Луго­вик. Марійчин тато розповів казочку письменнику-видавцеві Івану Мал­ковичу, який трішки дописав цю казочку, запропонував художникові зро­бити фантастичні ілюстрації і вийшла така чудова книжечка.

— Діти, чи сподобалась вам казочка про пустотливе Вовченятко? А читала я вам цю історію, щоб ви зрозуміли, що навіть мала дитина може складати цікаві історії. А ви вже багато знаєте про текст, його будову, що таке діалог. І якщо відчуваєте в собі сили і маєте ба­жання, пробуйте писати казочки. А я точно знаю, що ніяка праця в ліс не йде, а винагороджує людину. Успіхів вам!

V. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 59.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. «А мова — як море». Творча робота над текстом.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Види речень за метою висловлювання та інтонацією. (Вправи 60-63.)

Мета. Повторити вивчене про речення. Продовжити формувати поняття про речення за метою висловлювання (розповідні, питальні та спону­кальні) та інтонацією (неокличні, окличні). Виробляти вміння впізна­вати ці речення в усному мовленні, знаходити їх у тексті і складати самостійно.

Обладнання. Таблиця "Речення", портрет Т. Шевченка, ілюстрації з вида­ми Дніпра, Канева, Чернечої (Тарасової) гори.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

— Діти, пригадайте, що означають поняття "мова" і "мовлення". Яке з цих понять ширше? (Мова.)

- 3 чого складається наше мовлення? (З речень.)

- Що таке речення? (Група слів, що виражає закінчену думку.)

—Наведіть приклад будь-якого речення. (Приклади речень.)

- Пригадайте, які бувають речення за метою висловлювання. (Про­понується розглянути таблицю "Речення ".)

III. Робота з таблицею "Речення".

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Вибіркове списування (за вправою 60).

а) Читання тексту вправи з урахуванням розділових знаків в кінці речень, з'ясування значень незнайомих слів.

б) Впізнавання речень за метою висловлювання.

в) Виписування речень із звертаннями.

2. "На науковій конференції". Захист власних досліджень і висновків про види речень за метою висловлювання та інтонацією (з використан­ням таблиці підручника, с. 31). (За матеріалами вправи 61.)

3. Каліграфічна хвилинка (за підручником, с. 32).

Т ор Тарасова гора

— Складання учнями слів і речень з використанням букв, буквосполучень і слів каліграфічної хвилинки.

— Пошукове завдання.

— Знайдіть і прочитайте у вправі 62 речення, в яких трапляються слова з каліграфічної хвилинки.

Фізкультхвилинка.

4. Списування із граматичним завданням (за матеріалами вправи 62).

а) Читання тексту вправи, зіставлення його з підготовленими ілюс­траціями, з'ясування значень невідомих слів.

Сила-силенна — дуже багато.

Натовп — великий гурт людей.

Круча — високий стрімкий берег, урвище, крутояр, крутосхил, круто­бережжя.

б) Пошукова робота.

— Прочитайте другий абзац вправи і визначте, які речення за метою висловлювання та інтонацією є там.

в) Пояснення написання слів з великої букви (впр. 62, завд. 3).

г) Списування із граматичним завданням (впр. 62, завд. 4). Колек­тивна перевірка.

— Спишіть друге речення. Поділіть вертикальними рисочками всі сло­ва на склади.

5. Диктант прислів'їв та приказок із наступною самоперевіркою.

• Хвали море, а держися землі.

• 3 вогнем не жартуй, з водою не дружи і вітру не вір.

• Будьте здорові, в кого чорні брови!

• Щоб тобі добро було!

—Звірте з записом правильність написання диктанту. Правильно про­читайте і охарактеризуйте кожне речення за метою висловлювання та інто­нацією.

6. Творча вправа.

На дошці записані речення.

— Визначте вид кожного речення за метою висловлювання та інтона­цією.

Ми любимо свою землю. Перед їдою треба мити руки. За партою слід сидіти правильно. Люди повинні берегти рідну природу.

- Перебудуйте ці речення у спонукальні, запишіть, прочитайте їх з ок­личною інтонацією і поставте відповідний знак в кінці кожного речення.

V. Підсумок уроку.

— З чого складається наше мовлення? (З речень.)

- Які ви знаєте речення за метою висловлювання? (Розповідні, пи­сальні, спонукальні.)

- Ось послухайте усмішку і визначте питальне речення.

Не розгубився

На уроці географії учитель розповідає про кліматичні умови Англії і пояснює, що в Лондоні часто бувають густі тумани. Наступного уроку викликає до карти учня, щоб той показав Лондон.

Учитель. Ну, довго ще шукатимеш?

Учень. Лондон саме в тумані, тому я його не бачу.

— Питальне речення перебудуйте у спонукальне.

VI. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 63.)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Основа речення. (Вправи 64-67.)

Мета. Закріплювати знання про підмет і присудок як граматичну основ речення. Удосконалювати вміння визначати в реченні його основ і встановлювати зв'язок між словами в реченні. Виховувати дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання. Таблиця "Члени речення", таблиця словникових слів.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

— З чого складається наше мовлення?

—Які бувають речення за метою висловлювання? Наведіть приклад

III. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 63.)

— Прочитайте спонукальні речення. Які ці речення за інтонацією?

Гра "Впізнай речення за метою висловлювання".

— Діти, яким реченням ви можете себе уявити: розповідним, питальним чи спонукальним?

(Діти вибирають собі роль конкретного виду речення.)

Вчитель зачитує уривок зв'язного тексту, в якому є всі три типи речення

Завдання: Впізнай себе.

"... Побачивши, що Веснянка не рухається з місця, Джон Дибуль вихопив з-за пояса ножаку і замахнувся на хлопчика:

— Ти що — нещастя захотів?! Веди, а то тут тобі й смерть!

Ще хвилина — і довелося б нам назавжди попрощатися з Веснянкою. Веснянка сам це добре розумів..."

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

— Діти, пригадайте, з чого складається речення.

— Чи всі слова в реченні однаково сильні, важливі, потрібні? Що ви знаєте про такі слова?

1. Робота з таблицею "Члени речення".

2. Списування з граматичним завданням (за вправою).

а) Читання тексту, з'ясування значень незнайомих слів, підбір заголовка до тексту.

б) Вибіркове списування (з коментарем про головні і другорядні чле­ни речення).

в) Усний розбір одного із записаних речень.

3. Каліграфічна хвилинка.

єре осе ред вс всередині посередині

а) Словничок.

— Слова всередині, посередині належать до групи слів, правопис яких треба запам'ятати.

— На які питання відповідають ці слова? (Де?)

—В яку колонку таблиці словникових слів можна їх записати?

б) "Цікаві загадки" зі словами каліграфічної хвилинки. Що знаходиться посередині Києва? (Літера "Є".)

Що посеред землі стоїть? (Літера "М".)

Що посередині Ворскли стоїть? (Літера "С".)

Що стоїть посередині між стіною і дверима? (Літера "і".)

4. Вибіркове списування (за вправою 65).

а) Виписування головних членів з кожного речення.

б) Виписування іменників із залежними від них прикметниками.

5. Самостійна робота (за вправою 66, чотири речення).

—Визначте основу у перших чотирьох реченнях і запишіть її.

6. Самодиктант із взаємоперевіркою (за вправою 67).

а) Заучування першої строфи напам'ять.

— Зверніть увагу на речення із звертанням, запам'ятайте розділові знаки, визначте тип цього речення.

б) Самодиктант із наступною взаємоперевіркою.

V. Підсумок уроку.

— Які бувають члени речення?

—Назвіть синонімічний ряд до слів головні члени речення. Головні члени речення — основа речення, підмет і присудок.

—Який член речення називається підметом?

— Який член речення називається присудком?

— Складіть речення за запитаннями.

І в II в

Хто? Як? Що робить? Де? Як? Хто? Що роблять? Коли?

Жайворонок високо літає в небі. Тихенько діти сплять вночі.

—Назвіть основу цих речень.

VI. Домашнє завдання. Вправа 67 (завдання 4).

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Зв'язок слів у реченні. (Вправи 68-72.)

Мета. Закріплювати вміння визначати основу речення та встановлювати зв'язки між словами в реченні. Збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання. Осінні пейзажі.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

П. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 67, завдання 4).

1. Зачитування дієслів, виписаних з тексту вправи. Пояснення напи­сання не з дієсловами.

2. Питання для повторення.

— З чого складається наше мовлення? (З речень.)

— З чого складаються речення? (Зі слів.)

—З одним із дієслів домашньої вправи складіть розповідне речення. Визначте основу речення. Усно встановіть зв'язок слів у цьому реченні.

— Яким членом речення є дієслово, з яким складали речення?

— Переробіть розповідне речення у питальне.

— Якщо б це речення було із тексту, поміркуйте, на яку тему міг бути цей текст.

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Колективне виконання вправи 68.

а) Читання тексту, розмірковування над першим завданням впра­ви

б) Коментоване списування третього абзацу вправи.

— Назвіть словосполучення іменника з прикметником. За допомо­гою чого зв'язані у них слова?

2. Вибіркове списування (за матеріалами вправи 69).

а) Читання тексту вправи, визначення типу тексту, його теми і мети.

б) Вибіркове списування (завд. 2).

—Випишіть з тексту чотири словосполучення, поясніть, за допомо­гою чого зв'язані у них слова.

в) Пояснення правопису слів із пропущеними буквами.

поч...нає — почин

кр...жані — крига

л.-.тіли —за словником

з...млі — земленька

з…мові — зимно

зам...рзає — замерз

Фізкультхвилинка.

3. Самостійна робота (за матеріалами і зразком вправи 70).

4. Пояснювальний диктант із граматичним завданням. (За бажанням вчителя обсяг диктанту можна зменшити).

а) Читання тексту, з'ясування значень невідомих слів.

Опівнічним небом мляво походжав до блиску начищений півмісяць. Вітер шугав від низу до верху. Мабуть, хотів роздмухати зорі, та це в нього не виходило.

Кіт Орлик міцно спав у своїй лісовій хатинці під стрімкою сосною. Хай вас не дивує прізвище кота: у цій місцевості усі коти носили і носять прізви­ща своїх господарів.

б) Запис пояснювального диктанту.

в) Виконання завдань.

— Підкреслити основу у першому, другому і четвертому реченні.

— Одне із речень з підкресленою основою опрацювати за алгоритмом (додаток 3).

— У першому реченні знайти слово, у якому звуків більше, ніж букв. (Начищений.) Довести свою думку.

— За допомогою питань встановити зв'язок між словами у першому реченні (усно).

5. Розвиток ситуативного мовлення. (За матеріалами вправи 71.)

IV. Підсумок уроку.

Гра "Блискавка".

Вчитель називає короткі речення, а учні швидко за допомогою питань встановлюють зв'язок між словами в реченні (усно).

Речення для гри Андрійко прочитав цікаву книжку. Летіла пташка понад бистрою водою. Сонце вийшло із-за пишної ниви. Кіт Орлик прокинувся перед полуднем. Кіт Орлик дуже розхвилювався.

V. Домашнє завдання з інструктажем. Вправа 72, завдання 3.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Тренувальні вправи на побудову та поширення речень. (Вправи 73-75.)

Мета. Вдосконалювати вміння будувати речення за метою висловлюван­ня та інтонацією. Закріплювати знання учнів про будову речення та виробляти вміння поширювати речення.

Обладнання. Індивідуальні картки.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка виконання домашнього завдання. (Вправа 72, завд. 3.)

1. Питання для повторення.

— Назвіть, які бувають речення за метою висловлювання та інтона­цією. Наведіть приклади.

— Яким за метою висловлювання та інтонацією є останнє речення домашньої вправи?

- Встановіть зв’язок між словами у цьому реченні.

- Охарактеризуйте це речення за алгоритмом.

2. Робота з індивідуальними картками.

Письмово встановіть зв'я­зок між словами в цьому реченні.

Речення для карток.

Красою ранньої зорі милується лелека.

В'ється, наче змійка, неспокійна річка.

Ось калина над рікою віти стелить по воді.

На траві блищать росинки, мов сріблясті намистинки.

III. Каліграфічна хвилинка.

— Запишіть каліграфічно запитання Хто? Що роблять? Яку? Що?

— Складіть речення за цими запитаннями, запишіть його, усно вста­новіть зв'язок між словами в реченні.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Складання речень за схемами:

а).

(Маленька Марічка співає веселі коломийки).

б) (Хто?) (що робить?)

(Яка?) (що?)

(які?)

(Маленька Марічка співає веселі коломийки.)

Показати, що до одного речення можна скласти різні схеми (а, б).

2. Колективне виконання вправи 73

Фізкультхвилинка.

3. Вправа "Навпаки" (за матеріалами вправи 74.)

а) Читання тексту і з'ясування значень невідомих слів.

б) Побудова схем до виділених речень:

в) Робота над словом (завд. 4, впр. 74).

— В якому значенні в тексті вжито слово кипить?

Кипить (робота) — у переносному значенні. Відбувається, здійснюється дуже швидко, енергійно, бурхливо.

4. Попереджувальний диктант із завданням.

а) Запис диктанту з попередньою словниковою роботою.

Кошенята розійшлися. Галява опустіла, а кіт Орлик продовжував стояти на ґанку. Він дивився на злітну стежину і думав про те, як легко здійсни­лася його мрія.

Потімкотик згрібіззлітноїстежинивсігіллячки. Узяв із комірчини дощечку і вивів на ній великими літерами: " Кицькодром ". Кіт Орликприв'язавтабличкуміцнодостовбурасосни.

(За Андрієм Курковим "Школа котоповітроплавання ")

Примітка. Підкреслене слово записати на дошці.

Кицькодром — майданчик, де коти вчилися літати.

б) Завдання до тексту.

— Підкреслити головні і другорядні члени речення у перших речення кожного абзацу диктанту.

— Побудувати схему до останнього речення.

— До слова легко підберіть перевірне слово.

V. Підсумок уроку.

Гра "Блискавка".

Вчитель називає короткі речення, а учні швидко встановлюють зв'я­зок між словами в реченні (усно).

Речення для гри

Звірята вийшли на галяву.

Кіт Орлик злетів високо-високо.

Вони приземлилися за околицею.

Секрет котоповітроплавання знав тільки кіт Орлик.

VI. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 75.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Однорідні члени речення. (Вправи 76-78.)

Мета. Удосконалювати знання про структуру речення. Формувати понят­тя про однорідні члени речення. Вчити визначати однорідні члени речення і складати речення з однорідними членами.

Обладнання. Таблиця "Однорідні члени речення".

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 75.)

1. Презентація творів на тему "100 можливостей зробити добро".

2. Завдання для слухання учнівських творів:

— визначити тип тексту;

— впізнати у тексті розповідне, питальне або спонукальне речення.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Коментований диктант.

а) Слухання тексту диктанту, з'ясування значень невідомих слів, запис диктанту.

Перший урок котоповітроплавання розпочався несподівано. Навчав цієї науки кіт Орлик. Учитель розбігся по злітній стежинці, злетів, розвернувся над соснами, але промахнувся і врізався в двері. Вони миттю відчинилися, і він залетів до середини.

(За Андрієм Курковим "Школа котоповітроплавання)

б) Виконання завдань на матеріалі диктанту.

— Визначити головні та другорядні члени речення у першому і друго­му реченні.

— Побудувати схему першого речення.

— Проблемне завдання: у третьому реченні визначити головні члени речення.

У ході виконання цього завдання з'ясовується, що у реченні може бути кілька присудків. Звідси починає формуватися поняття про однорідні члени речення.

IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Опрацювання таблиці "Однорідні члени речення".

2. Колективне виконання вправи 76.

Висновок. Однорідними бувають підмети, присудки і другорядні чле­ни речення.

3. Робота з правилом (с. 38) як підтвердження висновку попередньо вправи.

4. Каліграфічна хвилинка творчого характеру.

У полі ростуть волошки,....

Соловейки співали,... у нічному лісі.

Дата добавления: 2015-10-21