Сім’я, життя та життя на віру

(9) Важливо зрозуміти суттєву різницю між подружжям та життям на віру. Саме в цьому полягає докоріннарізниця між сім’єю, яка створюється в шлюбі, і спільнотою, яку породжує життя на віру. Спільнота сім’ї виникає внаслідок укладання союзу між подругами. Шлюб, що з’являється в результаті завіту подружньої любові, не створений жодною громадською владою, бо це природний і первісний інститут, що постав раніше від неї. З іншого боку, в житті на віру існує взаємне почуття. У той же час подружній зв'язок у його первісному громадському вимірі відсутній. Сім’я і життя складають одне ціле, яке суспільство повинно захищати, оскільки це живе ядро неперервності (дітородження і виховання) людського роду.

Сьогодні у відкритих і демократичних суспільствах державна і громадська влада не повинні інституціоналізувати життя на віру, надаючи йому таким чином статусу, подібного до подружжя та сім’ї, а також прирівнювати до подружжя, заснованого на шлюбі. Таке використання влади було б свавільним і не сприяло б спільному благові, оскільки справжня природа подружжя та сім’ї первинна щодо суверенної влади держави та цілковито і повністю її перевищує. Чітка, безстороння перспектива, позбавлена свавільного чи демагогічного ставлення, заохочує нас до дуже серйозних роздумів в різних політичних групах над суттєвими відмінностями між життєвим і необхідним внеском до спільного блага з боку сім’ї, заснованої на шлюбі та з боку іншої реальності, що існує лише як емоційна форма співжиття. Безпідставно вважати, що життєві функції сімейних спільнот, ядром яких є міцний та моногамний інститут подружжя, можуть виконуватись масово, стабільно і впродовж тривалого часу вформі суто емоційного співжиття. Сім’ю, засновану на шлюбі, необхідно дбайливо оберігати і підтримувати як суттєвий чинник суспільного існування, стабільності та миру, заради майбутнього спільного блага суспільства.

(10) Рівність перед законом повинна поважати принцип справедливості, який означає трактування рівних однаково і різних по-різному: віддавати кожному належне по справедливості. Цей принцип справедливості було б порушено, якщо б життя на віру отримало юридичний статус, подібний або ж однаковий з тим, який має сім’я, заснована на шлюбі. Якщо ж сім’я, оперта на шлюбі, та життя на віру ані не схожі, ані не рівні в своїх обов’язках, функціях і служінні в суспільстві, то вони не можуть мати ані схожого, ані однакового юридичного статусу.

Привід, який використовується для тиску, щоб визнати життя на віру (тобто, щоб його не дискримінували), насправді є реальною дискримінацією сім’ї, яка ґрунтується на шлюбі, оскільки тоді її розглядають на тому ж рівні, що й будь-які інші форми співжиття, без огляду на те, чи існує присяга взаємної вірності, народження та виховання дітей чи ні. Сьогодні деякі політичні угрупування зорієнтовані на дискримінацію подружжя шляхом надання життю на віру подібного, а навіть однакового з подружжям і сім’єю інституційного статусу, що є серйозним знаком сучасного розламу в суспільному моральному сумлінні, знаком недостатньої турботи про спільне благо, якщо не реального і суто ідеологічного накидання, здійснюваного впливовими групами тиску.

(11) Продовжуючи цю саму тему, слід пам’ятати про різницю між громадським та приватним інтересами. Щодо першого, то суспільство і державна влада повинні захищати і підтримувати його; стосовно ж останнього держава зобов’язана лише гарантувати свободу. Закон повинен втручатися тоді, коли йдеться про громадські інтереси, і навпаки, коли йдеться про приватні інтереси, це обмежується до приватної сфери. Подружжя і сім’я становлять громадський інтерес; вони – основне ядро суспільства і держави і саме як такі повинні визнаватися і оберігатися. Двоє людей чи більше можуть вирішити жити разом, включаючи або виключаючи статевий вимір, проте на цій підставі таке співжиття не становить громадського інтересу. Державна влада не може втручатися в цей приватний вибір. Життя на віру – це результат особистої поведінки і тому повинно залишитися на приватному рівні. Їхнє громадське визнання чи зрівняння із шлюбом і як результат цього – піднесення приватного інтересу до рівня громадського завдає шкоди сім’ї, яка ґрунтується на шлюбі. В шлюбі чоловік і жінка закладають спільноту на все життя, яка за своєю природою призначена для добра подругів і народження та виховання нащадків. У шлюбі на відміну від життя на віру, присяга та обов’язки приймаються прилюдно та формально, що є важливим для суспільства та необхідним юридично.

Дата добавления: 2015-10-13