Курс на перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки. Проблеми реформування різних її галузей та секторів.

У 1996 р. в Україні починається новий, третій етап реформ, який характеризується проголошенням коригування курсу і реформ на створення державного регулювання, соціально спрямованої ринкової економіки. Іншими словами, проголошено курс на добудову соціально-ринкового господарства, яке давно вже є реальністю в промислово-розвинутих країнах.

Без сильної і цілеспрямованої державної політики, подолати економічну кризу – неможливо. Держава має управляти процесом формування регульованої, соціально спрямованої ринкової економіки. процес цей тривалий і він повинен мати ряд послідовних етапів, які б наближали нас до бажаної моделі.

1996 рік українському народу приніс:

- скорочення ВВП на 10%;

- падіння промислового виробництва на 5%;

- зменшення виробництва товарів народного вжитку на 20%;

- залишилася заборгованість із заробітної плати та стипендій.

За 1997-1999 рр. – продовжується трансформаційний спад. Поряд з цим, починаючи з 1995 р., фіксується уповільнення темпів падіння ВВП майже у 2 рази. Значне ускладнення українському виробництву, придає залежність від імпортних енергоносіїв.

Національний банк України:

- проводить політику у сфері грошового обігу та кредиту;

- створює більш міцну національну валюту;

- організовує міжбанківські розрахунки;

- визначає курс гривні відносно інших валют;

- створює державну скарбницю;

- зберігає фонди грошових знаків;

- утворює золотовалютні резерви;

- накопичує дорогоцінні метали.

У 1997р. загальний обсяг продажу споживчих товарів населення, за всіма каналами реалізації, збільшився на 4.2%, товарооборот, офіційно зареєстрованих підприємств усіх форм власності у порівняльних цінах проти попереднього року, збільшився майже на 6%.

Болючим місцем в економіці України кінця 90-х початку 2000-х років є бюджетно-податкова система, яка не стимулює підвищення результативності у суб’єктів. До тіньового сектору відносять понад 50% усіх економічних операцій.

Важлива подія – грошова реформа, в результаті якої:

1) зросла довіра населення до нової валюти;

2) упродовж тривалого часу, валютний курс гривні, залишався практично незмінним.

Перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України В.А.Ющенко у 2000 р. намагався покращити ситуацію в економічному становищі країни, але йому не вдалося:

- створити безпечні і стабільні умови для національного капіталу;

- добитися значного зниження податків;

- навести необхідний порядок у державному секторі економіки.

Разом з цим, з січня по квітень 2001 р., порівняно з аналогічним періодом попереднього:

- приріст реального ВВП становив 8.5%;

- продукції сільського господарства – 6%;

- промислового виробництва – 18.4%. цей показник був одним з найкращих в Європі;

Деревообробна промисловість зросла на 28.6%;

- легка – 27.4%;

- харчова – 27.4% тощо.

Не дивлячись на суттєві досягнення в економічному житті суспільства, ВР України прийняла рішення про відставку Ющенка. Причина – незадоволення комуністів та олігархів, які, по суті, об’єдналися в парламентську більшість. Уряд Ющенка, навівши елементарний порядок в економіці, спробував зламати звичну для них систему, ввести рівні правила гри на ринку для всіх, почав призупиняти процеси нечесної приватизації, змусив розраховуватися, зокрема на енергоринку, грошима, відмінив адресні пільги більш ніж 200-ам фірмам, що і привело до опору олігархів. А комуністів не влаштовувало оздоровлення країни, оскільки з поліпшенням життя народу їхні шанси перемогти на виборах істотно знижувалися.

Наступним очолив уряд України був А.Кінах, який продовжив курс на зростання вітчизняної економіки і у 2001 р.:

- ВВП на 9%;

- промислове виробництво на 14.2%;

- рівень інфляції скоротився до 6.1%;

- зібрали зерна 39.7 млн. т., що у півтора рази більше ніж у 2000 р.

Проте, якщо впродовж 2000-2001 рр. дещо зменшилася кредиторська заборгованість, то надалі вона зросла до 299 млрд. грн., перевищуючи річний рівень ВВП майже на третину. Скоротилися виплати боргів населенню, якщо у 2000 р. був профіцит держбюджету, то 2001р. закінчився дефіцитом держбюджету. У листопаді 2002 р. уряд Кінаха було відправлено у відставку, на його місце прийшов уряд на чолі з В.Януковичем і протягом 22003-2004 рр.:

- ВВП зріс на 9.4 та 12.7% відповідно;

- промислове виробництво на 16 і 13%;

- чиста прибутковість підприємств на 65%;

- зернових зібрано 45 млн. т.;

- середня зарплата зросла на 42%.

Але, разом з цим, втричі більшими темпами зросли ціни, а обсяг коштів від приватизації державного майна на загальну суму 9.2 млрд. грн., що більше ніж за часів урядів А.Кінаха, В. Ющенка та В.Пустовойтенка разом взятих, державний борг України за дворічне урядування В. Януковича збільшився на 20 млрд. грн., чисті міжнародні резерви НБУ зменшилися на 1882.5 млн. дол. лише протягом вересня – початку листопада 2004 р., рівень інфляції сягнув 12.3%, дефіцит держбюджету зріс із 1 млрд. грн., за попередній бюджетний період, до 10.2 млрд. грн.

Після обрання президентом України В.А.Ющенка у січні 2005 р., уряд очолила Ю.В.Тимошенко, яка:

- зіграла значну роль у поверненні до державної власності і в наступній чесній приватизації металургійного комбінату «Криворіжсталь», раніше незаконно проданого за безцінь;

- без підвищення податків і без позик, дохідну частину держбюджету було збільшено на 70%;

- сформовано єдину систему оподаткування;

- створено рівні права для ведення бізнесу;

- збільшилися соціальні виплати, пенсії та зарплати. А за народження дитини виплачувалося 8470 грн.

Однак, були непродумане скасування вільних економічних зон, дещо уповільнилося економічне зростання, висока інфляція, сплески цін на м ясо, цукор та бензин. Але найбільшою проблемою стали внутрішні конфлікти влади і це привело до відставки уряду. У вересні 2005 р. уряд очолив Ю.Єхануров, який зосередився на виконанні поточних завдань. У грудні 2005 р. Європейський Союз офіційно визнав Україну з ринковою економікою, з лютого наступного року, новий статус України визнав і сенат США. Загалом у 2005 р.:

- реальний рівень доходів населення зріс на 20.1%;

- номінальна зарплата на 34%;

- зарплата в бюджетному секторі – більш ніж на 50%;

- приріст реальних доходів населення на одиницю ВВП зріс з 1.3 до 7%;

- рівень інфляції скоротився і становив 10.3%.

На початку 2006 р. було зупинено падіння промислових показників у багатьох ключових галузях – хімічній, машинобудівній, нафтовій. У 2005 р. було створено 1 млн. 139 тис. робочих місць.

Послабили діяльність уряду труднощі, які виникли з експортом м’яса, молока, металу тощо в Росію, і, особливо, газовий конфлікт з цією країною. Прагнучи шляхом підняття цін на газ збільшити прибутки від його продажу, а також захопити частину ринку металургії, отримати доступ до української газотранспортної системи та вплинути на зовнішньополітичний курс України, російський уряд руками «Газпрому» спочатку зупинив постачання газу Україні, тоді, 4 січня 2006 р., за домовленістю ціни на гар зросли майже удвічі. Реальні ж доходи українців в останні місяці 2006 р. почали знижуватися. Тому, у серпні 2006 р. В. Янукович знов очолив уряд України.

Незважаючи на величезний потенціал економіки України, на те, що у 2000 р.країна подолала тривалу економічну кризу, істотно підвищила свій ВВП, якісного поліпшення життєвого рівня населення не сталося. Розпорядниками суспільних і природних ресурсів і надалі залишаються олігархи та кланова номенклатура. Сподівання на Помаранчеву революцію про швидке просування України шляхом реформ, як це зробили найближчі західні сусіди, поки що не виправдалися.

Дата добавления: 2015-10-13