Економічне диво» ФРН.

Після війни Німеччина була розколота і до неї застосовувалися принципи «Три «Д» (демілітаризація, денацифікація, демократизація), які були покладені в основу Потсдамських рішень, але, в подальшому, перетворені на фарс.

Демілітаризація – в Західній Німеччині була зведена до відродження відомих і важливих монополій – Круппа, Кленнера, Манесмана та ін., до її фактичної ремілітаризації.

Денаціоналізація – обіцялося повністю викорінити фашизм, проте лише незначна частина - 77 тис. осіб, потрапили під слідство, як особи, що вчинили злочин в період нацистської диктатури, а всього таких нараховувалося близько 1 млн. осіб. Колишні нацисти одержали компенсацію «за понесені втрати» і пенсію, до 2750 марок на місяць, у той час як жертви нацизму – лише 300 марок на місяць.

Демократизація політичного життя також була зірвана. Інтересів монополістичного капіталу не торкнулися, а діяльність демократичних організацій, припинилася.

У 1949 році була створена Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) на Заході, а на Сході – Німецька Демократична Республіка (НДР).

Продовжувався глибокий спад промислового виробництва Німеччини, воно скоротилося у 2 рази порівняно з довоєнним 1938 р. Державний борг Німеччини за роки війни, збільшився у 12 разів, кількість паперових грошей, що перебували в обігу, зросла майже у 20 разів.

У важких умовах розрухи, у Західній Німеччині було проведено реформи, спрямовані на рішуче встановлення вільного ринкового господарства. У результаті їх здійснення, вже у 1950-1951 рр. промислове виробництво вийшло на рівень передвоєнного 1938р., досягнувши середнього річного приросту промислової продукції на 29.6%.

Промислове виробництво Західної Німеччини і надалі продовжувало зростати і, у результаті, частка ФРН у промисловому виробництві капіталістичного світу з 1948-1960 рр., збільшилася не менше ніж у 10 разів, а частка в золотовалютних запасах капіталістичного світу, за цей самий період, майже у 24 рази. Це швидке піднесення було приводом для виникнення міфу про нібито «економічне диво», як доказ перспективності капіталістичного способу виробництва. Проте, слід відзначити, що все це сталося з ряду причин, основною з яких є розширення внутрішнього ринку країни і яке відбулося:

1) завдяки масовому відновленню основного капіталу в країні, після чого почалося виробництво продукції для мирного життя;

2) завдяки налагодженню значного попиту в країні: зріс попит на предмети масового вжитку, що стимулювало економіку в цілому;

3) завдяки тому що до середини 50-х років, коли Західна Німеччина не стала членом НАТО, вона не здійснювала значних військових витрат, податки були не дуже здирницькими, а тому відносно більша частина прибутків могла використовуватися для купівлі потрібних споживчих товарів;

4) завдяки переселенню кількох мільйонів німецьких переселенців із країн Східної Європи, поліпшилися можливості для збуту продукції сільського господарства.

Дата добавления: 2015-10-13