Рейганоміка» і «тетчеризм».

Коли до влади в США прийшов республіканець Рональд Рейган (1981-1988 рр.), наступила так звана «рейганоміка» як один із варіантів неоконсервативної політики, що протягом 80-х початку 90-х років, застосовувалася в багатьох розвинених капіталістичних країнах. Вона стала відповіддю на погіршення умов капіталістичного відтворення і, передбачала:

1. Скорочення податків на прибутки корпорацій та громадян.

2. Скорочення урядових витрат за допомогою скорочення соціальних програм.

3. Перегулювання підприємницької діяльності.

4. Проведення жорсткої кредитно-грошової політики, спрямованої на подолання інфляції.

Однак реалізація даної програми наштовхнулася на певні труднощі:

- почався економічний спад;

- дефіцит державного бюджету склав 290 млрд. дол. США;

- зріс державний борг, близько 4 млрд. дол. США.

У зв’язку з цим, президент Білл Клінтон, поставив завдання оздоровити економіку, стимулюючи інвестиційний капітал. Основні риси даного оздоровлення:

1) вирішення довгострокових завдань, активне застосування фінансових заходів, що відрізнялося від монетарних заходів свого попередника;

2) державне регулювання і підтримка науково-дослідних та конструкторських робіт (НДКР), розвиток державної інфраструктури, створення умов для діяльності малого бізнесу;

3) посилення ролі держави у вирішенні актуальних проблем економіки.

Це означало, що Б. Клінтон повернувся до основних ідей «Нового курсу» Ф. Рузвельта. Даний поворот в економічній стратегії, згодом, дав позитивний результат:

1. Скоротився рівень безробіття. Було створено 6 млн. нових робочих місць.

2. Ефективніше стали працювати структури бізнесу.

3. Зменшився дефіцит державного бюджету.

4. Розширилася зовнішня торгівля.

Отже, досвід американської економічної політики засвідчує, що вирішення її проблем залежить від вибору методів державного управління, вміння адаптуватися до світоглядних умов взаємозалежності та демократичної альтернативи.

До кінця 70-х років, критики економічної політики Великобританії називали країну «хворою людиною Європи». для такого порівняння були підстави:

- інфляція;

- зростання безробіття;

- падіння продуктивності праці;

- зменшення впливу країни у світі.

В цій обстановці до влади при йшов уряд консерваторів на чолі з енергійною Маргарет Тетчер. Вона запропонувала нову програму економічного розвитку, яка увійшла в історію під назвою «тетчеризм». М. Тетчер:

1. Зробила ставку на ідеї економічного лібералізму, відійшовши від домінування регулюючої функції держави (кейнсіанство) і запропонувала посилити значення ринку в економіці.

2. Проголосила децентралізацію, перегулювання, де бюрократизацію, приватизацію – це означало підтримку підприємницької ініціативи та крайній індивідуалізм.

3. Переконала англійців, що всі працездатні громадяни мають забезпечувати себе самі.

4. Згортала соціальні програми, а ті хто потребував допомоги, були віддані під опіку доброчинних організацій.

5. В ідеології пропонувала повернутися до «вікторіанських цінностей»: повага до сім ї, релігії, закону, порядку, ощадливості, акуратності, працьовитості, самостійності тощо, відмовитися від корупції, хабарництва, бездуховної маскультури.

6. Застосувала жорсткі монетарні заходи, щоб зупинити процес довгострокового спаду економіки – скорочення витрат і оподаткування, послаблення профспілок, відмова у субсидіях збанкрутілим підприємствам.

7. Починаючи із серпня 1984 р. у приватну власність було передано 9 найважливіших концернів (це складало біля третини власності держави у промисловості), у т. ч. телекомунікації, підприємства газової промисловості, нафтової компанії «Брітіш петролеум», сталеливарної промисловості, енергетики, водопостачання.

8. Держава зберегла за собою роль значного вкладника капіталів у переоснащення промисловості на основі новітніх досягнень НТР, проводила агресивну зовнішню політику, захищала транснаціональні корпорації.

9. Підтримувався малий і середній бізнес і перетворився на нову економічну силу.

10. Був пригальмований робочий рух.

11. Збільшилася частка робочого класу в сфері обслуговування.12. Зріс клас дрібних власників.

13. Утворилася велика група високооплачуваних менеджерів середнього рівня. Більшість англійців стали вважати себе середнім класом.

14. Тим часом з кінця 80-х років, почали набирати силу інфляційні процеси, бюджетний дефіцит, соціальні проблеми тощо. У зв’язку з цим, М. Тетчер змушена була піти у відставку, пробувши на посту прем’єр-міністра Великобританії з 1979-1989 рр.

Дата добавления: 2015-10-13