Непряма мова

Чужа мова, передана з дотриманням лише змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлення, наз непрямою мовою. Н-д: Він стверджував, що найголовнішим в його житті була любов до дітей.

При непрямій мові чужі слова від імені їх автора передаються в формі підрядної частини складнопідрядних речень: А.С.Макаренко вважав, що для виховання потрібний не великий час, а розумне використання малого часу.

Речення з непрямою мовою співвідносяться за змістом і структурою. Головне речення – це авторські слова, а підрядна частина – чужа мова. Тому пряму мову можна замінити непрямою. Непряма мова точно не відтворює чужу мову, а передає її лише загальний зміст.

Непряма мова як підрядна частина до головної в підрядному реченні приєднується за допомогою підрядних сполучників та сполучних слів.

Питання, що передається непрямою мовою, наз непрямим питанням. В кінці речення з непрямим питанням знак питання не ставиться.

Діалог – це бесіда прямої мов, одна з форм передачі чужої мови, двох чи більше осіб. Речення, що промовляються учасниками діалогу, наз репліками. Вони й є прямою мовою.

В писемній формі мови репліки діалогу можуть супроводжуватися словами автора, але в діалозі вони не обов’язкові, бо ситуації мовлення зрозуміло, кому належить пряма мова.

Розділові знаки в діалозі:

1. якщо репліка діалога починається з нового рядка, то лапки не ставляться, а перед реплікою пишеться тире (всі інші розділові знаки – як при прямій мові)

2. якщо репліки записуються одна за одною в рядок, то кожна репліка береться в лапки, а між репліками ставиться тире (всі інші розділові знаки – як при прямій мові.)

Цитата – різновид прямої мови, один їз способів відтворення чужої мови. Цитатою наз досліджений уривок з будь-чийого усного висловлювання або письмового твору.

Цитати використовуються:

1. для підтвердження або пояснення своїх думок авторитетним висловлюванням

2. для відокремлення чужих думок, які піддаються критиці

3. для ілюстрування граматичних правил прикладами з худ й іншої літ.

4 для демонстрації з навчальною метою кращих зразків літ мови

Розділові знаки при цитатах:

1. якщо цитата наводиться у формі прямої мови, то вона завжди береться в лапки.

2. якщо цитата вважається як частина речення, то вона пишеться з малої букви і береться в лапки

3. якщо цитата наводиться неповністю, то на місці пропущених слів ставиться три крапки

4. епіграф переважно в лапки не береться. Назва джерела, звідки взято епіграф, пишеться без дужок внизу справа епіграфа.

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з рідної мови у початкових классах. Оцінювання орфографічних та пунктуаційних умінь. Культура оформлення письмових робіт.

Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини,які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об'єктів оцінювання. Аналіз об'єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

- якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість;

- сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях)

- володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

- володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

------------------------------------------------------------------

¦ Рівень навчальних досягнень ¦Критерії оцінювання навчальних ¦

¦ учнів ¦ досягнень учнів ¦

¦--------------------------------+-------------------------------¦

¦I рівень - початковий ¦Учень (учениця) засвоїв(ла) ¦

¦ ¦знання у формі окремих фактів, ¦

¦ ¦елементарних уявлень, які може ¦

¦ ¦відтворити; ¦

¦ ¦володіє різними видами умінь на¦

¦ ¦рівні копіювання зразка ¦

¦ ¦виконання способу діяльності; ¦

¦ ¦виконує самостійну роботу під ¦

¦ ¦безпосереднім керівництвом ¦

¦ ¦учителя, але допомогу не може ¦

¦ ¦сприйняти відразу, а потребує ¦

¦ ¦детального кількаразового її ¦

¦ ¦пояснення. ¦

¦--------------------------------+-------------------------------¦

¦II рівень - середній ¦Учень (учениця) володіє ¦

¦ ¦знаннями у формі понять, ¦

¦ ¦відтворює їх зміст, ілюструє ¦

¦ ¦прикладами з підручника, може ¦

¦ ¦встановлювати засвоєні ¦

¦ ¦внутрішньопонятійні зв'язки; ¦

¦ ¦відповідь будує у засвоєній ¦

¦ ¦послідовності; ¦

¦ ¦виконує способи діяльності за ¦

¦ ¦зразком в подібній ситуації; ¦

¦ ¦самостійно працює зі значною ¦

¦ ¦допомогою вчителя. ¦

¦--------------------------------+-------------------------------¦

¦III рівень - достатній ¦Учень (учениця) володіє ¦

¦ ¦поняттями, відтворює їх зміст, ¦

¦ ¦ілюструє не тільки відомими, а ¦

¦ ¦й новими прикладами, встановлює¦

¦ ¦відомі внутрішньопонятійні і ¦

¦ ¦міжпонятійні зв'язки; ¦

¦ ¦вміє розпізнавати об'єкти, які ¦

¦ ¦охоплюються засвоєними ¦

¦ ¦поняттями; ¦

¦ ¦під час відповіді може ¦

¦ ¦відтворити засвоєний зміст в ¦

¦ ¦іншій послідовності, не ¦

¦ ¦змінюючи логічних зв'язків; ¦

¦ ¦вміннями володіє на рівні ¦

¦ ¦застосування способу діяльності¦

¦ ¦за аналогією; ¦

¦ ¦самостійні роботи виконує з ¦

¦ ¦незначною допомогою вчителя; ¦

¦ ¦володіє вміннями виконувати ¦

¦ ¦окремі етапи розв'язання ¦

¦ ¦проблеми і застосовує їх у ¦

¦ ¦співробітництві з учителем ¦

¦ ¦(частково-пошукова діяльність).¦

¦--------------------------------+-------------------------------¦

¦IV рівень - високий ¦Учень (учениця) володіє ¦

¦ ¦системою понять в межах, ¦

¦ ¦визначених навчальними ¦

¦ ¦програмами, встановлює як ¦

¦ ¦внутрішньопонятійні, так і ¦

¦ ¦міжпонятійні зв'язки; ¦

¦ ¦вміє розпізнавати об'єкти, які ¦

¦ ¦охоплюються засвоєними ¦

¦ ¦поняттями різного рівня ¦

¦ ¦узагальнення, відповідь ¦

¦ ¦аргументує новими прикладами; ¦

¦ ¦вміє застосовувати способи ¦

¦ ¦діяльності за аналогією і в ¦

¦ ¦нових ситуаціях; ¦

¦ ¦самостійні роботи виконує під ¦

¦ ¦опосередкованим керівництвом; ¦

¦ ¦виконує елементарні творчі ¦

¦ ¦завдання. ¦

Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування проводиться: в 1 класі – у кінці кожного семестру. Контрольний диктант проводиться: в 2 класі – один раз у кінці першого семестру і двічі в другому семестрі; в третьому і четвертому класах – двічі на кожний семестр.

Оцінювання диктантів і списування текстів здійснюється за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Кількість помилок
І початковий		9 і більше
ІІ середній
ІІІ достатній
ІV високий		1 негруба або 2-3 виправлення 1 виправлення -

Культура ведення письмових робіт

В оцінці письмових робіт учнів, треба виходити з того, наскільки твір чи переказ відповідає темі, як повно викладено зміст твору, в якій мірі поєднано головне з другорядним, чи забезпечена послідовність викладу, наскільки учень володіє образною правильною, літературною мовою.

Отже, пишучи твір чи переказ, учень повинен глибоко розкрити тему, виділити головну думку у правильній послідовності передати всі факти, дотримуючись логічних, просторових, часових, причинових відношень. Писати потрібно за планом, глибоко розкриваючи кожен його пункт. Всі частини твору чи переказу повинні бути в необхідній мірі розкриті, щоб не було невідповідності у висвітленні окремих частин роботи. Речення в творі треба вміло пов’язувати між собою і правильно їх будувати, не повторюючи одні і ті ж слова.

Текст повинен бути правильно розчленованим на окремі речення. Для вираження певної думки учень мусить вміло добирати слова, ставлячи їх в необхідному порядку. Мова твору чи переказу має бути літературною, образною. Всі ці вимоги повинні відповідати віковим особливостям учнів, їх розвиткові, підготовленості. У письмових творах треба враховувати орфографічну і пунктуаційну грамотність письма, каліграфію, уміння виділяти абзаци, робити переноси з рядка в рядок. Треба враховувати також і кількість виправлень учнем у роботі.

За письмовий переказ або твір ставиться одна оцінка за зміст, стиль, орфографію і пунктуацію. Яскравість і образність мови у творі або переказі учня треба враховувати як додаткову якість, що дає підставу до підвищення оцінки.

У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів.

Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням.

Для виконання різноманітних завдань, пов'язаних із мовним аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, «друкування» тощо), першокласники ведуть окремий зошит у клітинку з графічною сіткою № 5.

У 2-4 класах на уроках української та російської мов паралельно зі звичайним зошитом можуть використовуватися зошити з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Зошит з друкованою основою використовують як на уроці, так і для виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит з друкованою основою перевіряють, виконання завдання оцінюють.

У 3 класі на уроках української (російської) та іноземної мов протягом усього семестру учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з контрольними похилими (зошит з графічною сіткою № 1) або в зошитах у дві горизонтальні лінії без контрольних похилих (зошит з графічною сіткою № 2). У II семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4,0 мм.

У період навчання грамоти (в 1 класі) дату виконання завдань, слова Класна робота учні не пишуть. У цей період між завданнями класних робіт учні залишають по два робочі рядки для записів чи поміток учителя. Починаючи з 2 класу письмову роботу починають записом дати та видом роботи:

7 жовтня

Домашня робота

Вправа 123

Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка.

Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя.

Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають.

Між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної треба пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки).

Дата добавления: 2015-08-21