Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціально-економічний Розвиток Франції на початку ХХ ст.

Читайте также:
  1. Араби в Іспанії. Реконкіста та її вплив на соціально-політичний розвиток країн Піренейського півострова.
  2. Боротьба міст за незалежність (на прикладах Італії, Франції, Німеччини).
  3. В 1453 р. Столітня війна закінчилась перемогою Франції. Англія зберегла лише Кале.
  4. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ГРІХА
  5. Виникнення і розвиток гріха
  6. Виникнення і розвиток держави англосаксів
  7. Виникнення та розвиток в Україні

Прискорення зкономических развнтня. На початку XX в. промьшленннй зростання у Франції не талько досяг вельми високого ті мла - порадков 5% на рік, а й набув якісно новьій характер. Раніше його забезпечували одночасно підйом великої машин-ної івдустріі і розширення виробництва в традиційному сек торі (в останньому випадку - завдяки використанню більшої кількості робочих рук, повьішенію інтенсивності праці, збільшен-нію тривалості робочого дня і т.п.). Однак у годьі «великої депресії» традіціонньїй сектор, що не вьщержав перев-зок, зазнав краху, про що свідчило різке скорочення зайнятості в тих галузях промншленності, де переважало крейда-кое ручне виробництво. Наприклад, в текстильній промьішлен-ності департаменті Кальвадос чисельність робітників зменшилася з 55 тьіс. в 1866 р. до 18,8 тьма. в 1886 р. З кінця XIX в. промьішленньїй зростання стало вирішальною мірою залежатиме від великої індустрії, розвиток якої вимагало великих капіталовкладень-ний в дорогу техніку і технологію.

Новьій промьішленньїй підйом спирався на активну інвес тіціонную політику і ряд інших благопріятньїх предпосьшок. Активний приплив інбєстіцій в промьішленность свідоцтво-вал про фінансове здоров'я страньї, що не іспьітьшавшей брак капіталів. Париж залишався вторьім за значенням, після Лонда на, фінансовьім рьінком світу. У 1900 р. в підвалах Француз - ського банку зберігалося золота на 3,2 млрд франків (в 1913 р. - вже на 3,9 млрд). Французи охоче вкладьівалі свої заощадження в ценньїе паперу, портфель которьіх оцінювався напередодні Першої світової войньї в 111 млрд франків З них 32 млрд франків припадало на акції отечественньїх підприємств. Грошова маса подвоїлася в період між 1895 і 1913 гт. і досягла 27 млрд франків. При зтом французький франк залишався символом стабільності і надійності.

Серйозною предпосьілкой прискорення промьішленного зростання бьшо подолання аграрної кризи. Завдяки протекціоніст-ської політиці ценьї на сільськогосподарську продукцію знову зросли, що забезпечило повьішеніе прибутковості селянських і фермерських господарств. Розвиток сільськогосподарського кредиту

Франція вьтустіла в 1913 р. 45тью. автомобілів, зайнявши друге місце в світі з їх виробництва (після США), перше - по зкспорта.

Але навіть гірімер автомобільної промьішленності свідок-ствуст про опрсдслснньїх изьянов французького виробництва на початку XX в., Насамперед про його великий распьшенності. У 1906 р. у Франції насчітьівалось 189 підприємств з кількістю робітників свьіше 1 тьіс. чоловік. Крупньм вважалося підприємство, на якому працювали від 100 до 300 осіб. Але близько третини всіх наемньїх працівників бьіло зайнято на підприємствах, персонал которьіх НЕ превьішал 10 осіб. Слабка концентрація вироб ництва служила перешкодою застосуванню більш раціональньїх методів організації праці. Заважала вона і стандартизації про-дукдіі. Поразітельньїй факт: одне тільки підприємство «Рено» пропонувало покупцям одночасно 10 моделей автомобілів!

Всі зто несприятливо відбивалося на собівартості, а сле-послідовно, і на відпускній ціні товарів. Позтому на міровьіх рьшках французька велика індустрія часто не могла на равньїх конкурувати з іностранньїмі виробниками. Незважаючи на зростання французького зкспорта (в середньому 3,7% на рік між 1895 і 1914 гт.), Його структура залишалася багато в чому застарілої: тради-ціонньїе вироби «ізьісканного смаку» переважали над продук єю совремеїшого машинобудування (автомобілі - одне з не- багатьох іскліоченій).

За динамічними показниками розвитку Франція на початку XX в. не поступалася іншим країнам, але втрата темпу в останній третині XIX в. обернулася невосполнімьімі утратами. Поки Зкон-міка Франції тупцювала на місці, вирішуючи проблеми зффектом-ності виробництва, некоторьіе інші страньї, особливо Сіла і Німеччина, пішли далеко вперед. Вони значно перевершили Францію за фізичними і стоімостньїм показниками розвитку промьішленного виробництва. Частка Франції в світовому зкспор-ті промьліленной продукції скоротилася з 16% в 1876 р. до 12% напередодні Першої світової войньї.

У порівнянні з іншими країнами, зокрема з Німеччиною та США, французька промьшіпенность на рубежі XIX-XX ст. отлічапась більш слабкою концентрацією виробництва, капіталу і робочої сільї. Рівень концентрації бьіл особливо низьким в тих галузях, которьіе прямо залежали від масового споживчого попиту, наприклад, у текстильній промьішленності і автомоби-лестроеніі. Тут діяло безліч конкурували один з одним дрібних підприємств. Навіть самьіе крупньїе з них не бьііі досить мощньїмі, чтобьі продиктувати рьінку свої умови. Относітсльно вьіше бьіл рівень концентрації в отрас-дозволило поліпшити агротехніку і агрикультуру. У 1892-1912 рр.. втроє - з 1 млрд до 3,2 млрд франків - зросла вартість використовуваного в господарствах інвентарю.За зто же час в аграр-ному секторі приблизно на третину повьісілась виробник-ність праці.

Помітно збільшилася ємність внутреннсю потрсбітельского рьшка, насамперед завдяки зростанню реальної заробітної платьі в годьі «великої депресії». Сам зтот рьінок став зластічнее у зв'язку зі стандартизацією споживчих смаків, прівьічек і запитів широких верств населення, чому сприяли процес-сьі індустріалізації, урбанізації, розвиток засобів спільнота-ня, зв'язку і масової інформації. Правда, гнітюче боздєй-ствовал на попит слабкий демографічне зростання. На початку XX в. продовжувала скорочуватися народжуваність, яка до 1911-1913 рр.. впала до 18,8 проміле (уровя народжуваності і смертності при-мірно зрівнялися).

Важньїм фактором прискорення зкономических розвитку бьію те, що на початку XX в. французи в своїй масі бьілі більш образованьї, ніж будь-коли раніше. Стали приносити плодьі зусилля урядів Третьої республіки з розвитку початково го, середнього та вьісшего освіти. Французька індустрія не іспьггьівала браку ні профсссіонально обученньїх робочих, ні кваліфіцірованньїх інженерів і підприємців.

Далеко не випадково, що Франція на початку XX в. зайняла лідируюче положення в розвитку саме тих галузей промьіш-лінощів, которьіе предьявлять повьпіенньїе вимоги до зна нням, кваліфікації та конструкторської кмітливості працівників, - автомобільної, авіаційної, злектрознергетіческой, алюми-Нієв. Показовий приклад автомобільної промьішлснності. Її піонером у Франції бьіл Арман Пежо, вьіпускнік одного з престіжньїх вьісшіх учебньїх закладів - Центральної школьї ремесел. Починаючи з 1888 р. він закуповував моторьі «даймлср», вьіпускасмьіе паризької фірмою на чолі з Змілем Левассором, і монтував їх на кузова власного виробництва. У 1890 р. Пежо, Левассор і ще один компаньйон приступили до випуску нового, Болса належноє автомобіля. До 1895 бьіло виготовлено 250 примірник зтой моделі. Їх приклад наслідували інші підприємці. У 1900 р. у галузі конкурували вже ЗО виробників, в 1910 р. -57, в 1914 р. - 155, з колгорьіх, правда, не більше третини зуміли створити велике виробництво. Одним з найбільш значітельньїх виробників був Луї Рено. У період з 1900 по 1913 р. чисельність робітників на його підприємстві збільшилася з 110 до 4тьіс., Випуск автомобілів - з 179 до 4481, оборотний капітал вьірос в 100 разів. Всього

лях, в которьіх бьіло зосереджено виробництво сьірья, палива та Промьпиленность обладнання. У 1912 р. в металургійній промьішленності 10 самьіх великих підприємств контролювали 70% вссго капіталу галузі. У головному кам'яновугільному бассей-ні Франції (на півночі страньї) 9 компаній добьгоалі 80% зтого мінералу. Подібного роду олігополії (тобто підприємств і ком-панії, що займали панівне становище в галузі) спо жілісь в машинобудівній промьішленності і злектрознерге-тику. Найбільш вьісокой ступенем концентрації капіталу і про ництва відрізнялися хімічна і алюмінієва промьішлен-ність, в кожній з которьіх панували одне-два великих підприємств. Саме в зтіх галузях на рубежі XIX-XX ст. набули поширення угоди між підприємствами про фіксацію цін на вьіпускаемую продукцію. Наприклад, в 1896 р. по ініціатаве найбільшої хімічної компанії «Сен-ГоЬеі» виник картель виробників содьі і соляної кіслотьі. Однак длітельньїе і устойчівьіе монополістичні угоди у Франції бьілі немногочісленньїмі.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 341 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Соціально-економічний розвиток Німеччини на початку ХХ ст. Мілітаризація країни. | Міжнародні відносини від Віденського конгресу до франко-прусської Війни. | Імперська Конституція 1871 року та Особливості політічного розвітку Німецької імперії в 70-х рр. ХІХ ст. | Робітничий рух у Германии напрікінці ХІХ ст. Виключний закон проти соціалістів. | Канцлерство Л. фон Капріві | Зовнішня політика німеччини напередодні Першої Світової Війни. | Реакційний режим Другої імперії. | Проголошення Третьої РЕСПУБЛІКИ. Уряд національної оборони: військова та соціальна політика. | Паризька комуна: політика, поразка та історичне значення. | Економічний Розвиток Франції в Останній третіні ХІХ ст. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зовнішня політика Франции в Останній третіні ХІХ ст.| Внутрішня політика Франції на початку ХХ ст.: Лівий блок та кабінет Клемансо.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)