Читайте также:
|
|
“Мета видання, – писав у ній майбутній видавець і редактор, – надати можливість місцевим жителям мати друкований орган громадського життя і діяльності”. У газеті передбачалося друкувати літературні твори невеликого розміру; новини й повідомлення з столиці губернії та повітових міст; популярні статті з сільського господарства, домоводства, промисловості, торгівлі, медицини, освіти тощо; бібліографічні повідомлення та короткі відгуки про книжки; а також об’яви приватних осіб та офіційних установ. 12 липня 1861 року Л. Глібов розпочав видання “Черниговского листка”. Переважну більшість матеріалів доводилося писати самому редакторові, який і був не просто основним, але і єдиним співробітником “Черниговского листка”, виконуючи в ньому функції кореспондента, коректора й навіть кур’єра.
Його захопила журналістика так, що стало неможливим займатися власне художньою творчістю. Це дозволяє твердити: газета створювалася зовсім не для публікації художніх творів, а для виконання чисто журналістських, інформативних функцій. В кожному номері своєї газети друкувалися власні матеріали Л. Глібова, статті і нариси, де він описував місцеві події, подавав хроніку культурного життя міста, створював картину тутешніх звичаїв і порядків. Він ставився до Чернігова з великою мірою критичності, але й з любов’ю.
Найбільш охоче Л. Глібов писав про освіту, культуру, але не обминав і політичні події, створював цікаві описові подорожні нотатки, звичаєві нариси.
У статті «Не всі передбачення здійснюються…» Глібов коментує другу річницю скасування кріпацтва. Скасування кріпацтва він вважав великою реформою, яка розв’язала руки мільонам людей.Крім загальних міркувань були викладені статистичні дані про звільнення селянства від кріпацтва. Оцінки Глібова були гарно аргументованими і переконливими.
Глібов на сторінках газети вдавався і до соціальної сатири. Він започаткував цикл нарисів «Нотатки Простодушного», змальовуючи в них соціальні типи. Наприклад, розповідалось про жалюгідне утримання хворих та про відбір становим приставом контрабанди, яку він потім використав на себе.
З матеріалів про освіту важливе значення має стаття “Про стан жіночої освіти”, опублікована 19 липня 1861 року. У ній кілька разів згадується ім’я видатного науковця М. І. Пирогова, колишнього попечителя Київської навчальної округи, при якому були розроблені нові правила виховання дівчат у пансіонах. Французька мова, музика й танці – ось головні предмети, що досі викладалися в таких навчальних закладах. Але, на думку Л. Глібова, програми їх слід наповнювати науковими відомостями.
Незважаючи на всі перешкоди, що виникали на шляху видання газети, Л. Глібов “зумів залучити до співпраці у “Черниговском листке” багато відомих діячів. У газеті друкувалися П. Куліш (вірші, уривки з прозових творів, статті, наукові праці), О. Кониський (вірші, статті, кореспонденції, рецензії, подорожні нариси), О. Лазаревський (історичні розвідки, наукова публіцистика, полемічні замітки).
Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 311 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Журнал “Основа” та його роль в розвитку української журналістики. | | | Історичні обставини життя українців в Австро-Угорській імперії та їх вплив на розвиток журналістики в Галичині. |