Особливості становлення української журналістики.

Питання до іспиту

1. Особливості становлення української журналістики.

2. Перші видання Львова: приклади, зміст, мова, тематика.

3. Роль Харківського університету у становленні слобідської журналістики: «Украинский вестник», «Харьковский Демокрит», «Украинский домовод», «Украинский журнал»: коротка характеристика видань.

4. Роль Харківської школи романтиків у становленні альманахової журналістики, основні імена й видання.

5. Видавнича діяльність П. Куліша. Альманах “Хата”.

6. Журнал “Основа” та його роль в розвитку української журналістики.

7. Наукова діяльність журналу “Основа”.

8. Цензурні документи в історії української журналістики: коротка характеристика.

9. Зміст і наслідки введення Валуєвського циркуляру 1863 року.

10. Зміст і наслідки введення Емського указу 1876 року.

11. Газета Леоніда Глібова “Черниговский листок”: проблематика, жанрові здобутки автора, причини закриття.

12. Історичні умови перенесення розвитку української журналістики в Галичину.

13. Типологія москвофільської журналістики.

14. Газета “Зоря Галицька” та її роль у висвітленні діяльності Головної Руської Ради. Редакційна політика газети, причини занепаду видання.

15. Газета “Слово”: історія існування видання, місток між Сходом і Заходом України.

16. Народовство як культурна й суспільно-політична течія.

17. Народовська преса: “Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” – коротка характеристика видань.

18. Журнал “Правда”, періодичність, редактори, загальна характеристика програми.

19. Суспільно-політичне значення діяльності журналу “Правда”.

20. Історія заснування газети “Діло”, загальна характеристика часопису. Найважливіші матеріали.

21. Журнал “Зоря”: історія заснування, редакторська політика. Роль Івана Франка у розвитку журналу “Зоря”.

22. Дискусія про шляхи розвитку українства 1888 – 1889 років: Б. Грінченко, М. Комаров, М. Драгоманов на сторінках журналу “Зоря”.

23. Газета “Буковина”: загальна газети, літературна діяльність.

24. “Буковинська” дискусія між Б. Грінченком і М. Драгомановим: загальна характеристика.

25. Радикальна соціалістична течія в Україні: політичний пафос, персоналії, вплив на журналістський процес.

26. Загальна характеристика радикальної преси: політичні маніфести, літературна діяльність, причини закриття.

27. Журнал “Житє і слово”: історія існування, роль Івана Франка у становлення часопису.

28. Еміграційна журналістика: загальна характеристика.

29. Українська альманахова журналістика в Росії: загальна характеристика видань.

30. Газета “Киевский телеграф”: загальна характеристика.

31. Журнал “Киевская старина”: історія видання, програмні засади, провідні автори.

32. Іван Срезневський “Слов’янська міфологія, або Про богослуження руське за язичництва” як пам’ятка українського міфологічного світогляду.

33. М. Костомаров «Думки южноруса»: освітня концепція автора.

34. М. Костомаров «Дві руські народності»: історіософська концепція, суть відмінностей українців і росіян.

35. М. Костомаров «Украинофильство»: ідейний зміст і суть аргументів автора.

36. П. Куліш «Зазивний лист до української інтелігенції»: ідейний зміст, логіка претензій автора.

37. П. Куліш «Листи з хутора»: відносини міста, села і хутора: логіка аргументацій і справедливість висловлених ідей.

38. П. Куліш «Листи з хутора»:

39. І. Нечуй-Левицький «Органи російських партій»: політико-журналістський коментар до ситуації в російській журналістиці.

40. І. Нечуй-Левицький «Українство на літературних позвах з Московщиною» як формула розвитку української літератури.

41. І. Нечуй-Левицький «Криве дзеркало української мови»: спроба критичного аналізу впливу мови преси на комунікацію з читачем.

42. М. Драгоманов «Что такое украинофильство»: авторська концепція патріотизму.

43. Провідні ідеї праці М. Драгоманова “Шевченко, українофіли і соціалізм”: чи є Шевченко соціалістом?

44. Критика марксизму в праці «Що таке поступ?» І. Франка.

45. «Два панславізми» І. Франка як спроба критичного аналізу релігійного питання.

46. Трактат І. Франка «Україна іrridenta»: авторське бачення українського питання.

47. І. Франко «Критичні письма о галицькій інтелігенції» як аналіз інтелектуальної кризи галицького суспільства.

48. «Чудацькі думки про українську національну справу» М. Драгоманова: основні ідеї українського національного буття.

49. «Чудацькі думки про українську національну справу» М. Драгоманова: космополітизм і національне, національні святощі.

50. «Чудацькі думки про українську національну справу» М. Драгоманова: релігійна проблематика.

51. «Лист до редакції журналу «Друг»» М. Драгоманова: причини написання, зміст, головні ідеї.

52. «Буковинська дискусія» з позиції М. Драгоманова: логіка конртаргументацій «Листів на Наддніпрянську Україну».

53. «Буковинська дискусія» з позиції Б. Грінченка: логіка конртаргументацій «Листів з Наддніпрянської України».

54. Стаття М. Чернишевського «Национальная бестактность»: причини написання, ідейний зміст.

55. Стаття «Русский патриотизм (Ответ «Дню») П. Житецького: національний імператив і логіка аргументів на користь українців.

56. «Моя сповідь» В. Антоновича як спроба пояснити польсько-українські відносини.

57. «Три національні типи народні» В. Антоновича: ідейний пафос і проблемний зміст.

58. М. Могилянський «О культурном творчестве»: зміст і проблематика.

59. Ю. Бачинський «Україна Irridenta»: критичні зауваження щодо дійсних причин еміграційного руху українців.

Особливості становлення української журналістики.

У Східній Україні на початку ХІХ ст. журналістика ще тільки зароджувалася у зв’язку з відкриттям Харківського університету 1805 р. Її становленню сприяли дві пресові традиції: німецька й російська. Особливо на розвиток харківської журналістики вплинула велика група німецьких учених.

Німецькі вчені прищепили університету та Харкову свою національну концепцію журналістики. 1812 р. з’явилася перша газета «Харьковский еженедельник», видавцем якої був професор філософії Й. М. Лангнер. В газеті часто йшлося про важливі події міста, торгівлі, економіки.

Німецькі традиції почали наслідувати місцеві діячі, зокрема український студент Василь Маслович 1816 р. створив сатиричне видання «Харьковский Демокрит». Головна ідея журналу — утвердити природність людської моралі, показати читачеві просвітницький варіант народності, самоцінності народності та індивідуального буття. З закриттям видання завершилася німецька традиція й почалася російська.

Серед відомих журналів був також «Украинский вестник», що виходив одночасно з «Харьковским Демокритом». Видання мало літературно-мистецький та науковий напрями. Творцями журналу були російські діячі Іван Срезневський, Євграф Філомафітський і Розумник Гонорський.

З появою в редакції П. Гулака-Артемовського «Украинский вестник» став виданням і для української творчості. У ньому почали друкуватися відомі українські письменники, зокрема Г. Квітка

Паралельно з «Украинским вестником» з’явилася газета «Харьковские известия», яку започаткував А. А. Вербицький. У ній розміщувалась інформація щодо життя столиці, провінційних міст, повідомлення зі столиць європейських держав.

Завершився умовний період становлення преси на Сході виданням «Украинский журнал». Його заснував Є. В. Корнєв.

В Західній Україні до того часу журналістика вже пройшла довгий шлях. Першим виданням тут стала газета «Kuryer Lwowski», яка побачила світ 9 липня 1749 р. у Львові. Це був одноденний листок польською, присвячений новообраному львівському греко-католицькому єпископові Льву Шептицькому.

Серед головних пресових центрів слід виділити Львів та Краків — університетські й наукові міста, що зберігали культурно-аристократичні традиції.

У Львові було зосереджено головні пресові видавництва й саме тут з’явилися часописи для жінок. Найпопулярнішою на їх шпальтах у ХІХ ст. була виховна проблематика.

Велике значення для становлення української журналістики мав тижневик «Gazette de Leopol». Створений за зразком преси європейських столиць. Видання створило передумови для створення нової періодики. І вона вже в кінці ХVIII — на початку ХІХ ст. з’являється німецькою, французькою, польською, румунською та угорською мовами.

1783 р. у Львові німець Фрідріх Шіц видавав тижневик польською мовою «Pismo uwiadamijace Galicyi».

Із виходом журналу з правознавства «Annales Jurisprudeotiae» 1801 р. та журналу з воєнних наук «Militarische Zeitschrift» 1803 р. у Львові було започатковано галузеву журналістику в Україні

Спільним для обох частин українських земель було те, що журналістика в них зароджувалася неукраїнською мовою і на її початковий етап розвитку впливали пресові традиції інших народів, які на той момент випередили Україну з огляду на історичні умови в культурному розвитку.

Дата добавления: 2015-08-09