Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Народовська преса: “Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” – коротка характеристика видань.

Читайте также:
  1. II. ЛЕ БОН И ЕГО ХАРАКТЕРИСТИКА МАССОВОЙ ДУШИ
  2. III.3.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ИММУНГЛОБУЛИНОВ - АНТИТЕЛ
  3. Z. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНИЗАЦИИ ПРИНЯТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ 379
  4. Архітектурна і конструктивна характеристика аудиторій
  5. Барокко в искусстве Западной Европы (общая характеристика, представители)
  6. Билет № 13 Характеристика надзора за соблюдением Конституции РФ и исполнением законов: цели и задачи, предмет и пределы.
  7. Билет № 4 Понятие и система функций органов прокуратуры РФ, их общая характеристика.

Народовці, виходячи з того, що українці — це окрема нація, яка проживала на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. На початку своєї діяльності народовці проводили значну культурницьку роботу ліберального напряму. Організаційними центрами народовського руху стали редакції журналів:«Вечерниці» (1862–1863), «Мета» (1863–1864), «Нива» (1865), «Русалка» (1866).

« Вечерницѣ» (Вечерниці) — український літературний журнал. Перший тижневик галицько-буковинських народовців, а саме — організації «Молода Русь». Виходив у Львові від лютого 1862 року до червня 1863 року. Водночас із поширенням москвофільського руху серед галицько-українського суспільства у 1860-х роках також поширюються ідеї національного відродження. Близько 1861 року виникла організація«Молода Русь». Її речниками стали відомі часописи, спочатку «Вечерницѣ» (1862–1863), потім — «Мета» (1863–1865) і «Нива» (1865). «Вечерницѣ» — один із перших народовських часописів Галичини, тоді як більшість часописів у ті роки була москвофільською. Журнал видавали молоді патріоти Федор Заревич, Володимир Шашкевич(син Маркіяна Шашкевича) і Ксенофонт Климкович. З перших чисел і впродовж усього періоду виходу редакція публікувала історичні розвідки. Помітне місце на шпальтах часопису займали твори красного письменства, зокрема поезія таких українських авторів, як Кузьма Басарабець. Часопис публікував листи з різних куточків України, а також з Росії, Чехії. З метою виробити єдину мовну норму виходили словнички «южноруських» слів, поширених в окремих місцевостях. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки української літератури.

«Нива» — науково-літературний часопис, що виходив у Львові з січня по липень 1865 (20 чисел) як своєрідне продовження «Вечорниць» та «Основи» у часи, коли журнал «Мета» припинив друкування художніх творів. Редагував «Ниву» педагог і журналіст Кость Горбаль, який прагнув об'єднати на сторінках журналу письменників для публікації художньої, публіцистичної і наукової продукції, щоб довести: «Наша мова сама по собі здібна до науки». Широко висвітлювалося театральне життя. Слідом за редакційною статтею «Народний театр» К. Горбаля, в якій розповідалося про заснування в Коломиї першого українського театру, про перші вистави«Наталки-Полтавки» Івана Котляревського та «Марусі» (за Г. Квіткою-Основ'яненком), майже щономера вміщувалися статті й рецензії О. Марковецького, Т. Андрієвича з театральної тематики.

Змістовною була інформація про культурне життя в Україні та Європі, про вихід нових книг. Принципово орієнтуючись на мову Т. Шевченка, журнал не цурався й місцевих говірок.

«Русалка» — двотижневик для жінок, виходив у Львові в 1868—1870 роках. Видавець і редактор Северин Шехович. Вийшло 24 номери.

Друкувався язичієм. У двотижневику публікувалися художні твори, ліричні поезії, подавалася світська хроніка, корисні поради з ведення господарства, друкувалися замітки про болгар, чорногорців,французів, повідомлялося про становище жінок в Англії та Німеччині, намір львів'янок створити вищу жіночу школу.


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 396 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Особливості становлення української журналістики. | Харьковский еженедельник» і «Харьковские известия» як інформаційні видання. | Видавнича діяльність П. Куліша. Альманах “Хата”. | Журнал “Основа” та його роль в розвитку української журналістики. | Газета Леоніда Глібова “Черниговский листок”: суспільно-політична проблематика матеріалів. | Історичні обставини життя українців в Австро-Угорській імперії та їх вплив на розвиток журналістики в Галичині. | Короче, Эмский указ и Валуевский циркуляр, если до кого не дойдёт. | Журнал “Зоря”: історія заснування, редакторська політика. Роль Івана Франка у розвитку журналу “Зоря”. | Буковинська” дискусія між Б. Грінченком і М. Драгомановим: загальна характеристика. | Радикальна соціалістична течія в Україні: політичний пафос, персоналії, вплив на журналістський процес. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Газета “Зоря Галицька” та її роль у висвітленні діяльності Головної Руської Ради. Редакційна політика газети, причини занепаду видання.| Журнал “Правда”, періодичність, редактори, загальна характеристика програми.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)