Проаналізуйте переваги та недоліки тестового контролю. Обгрунтуйте зумовленість особливостей суб’єкта навчальної діяльності віковими періодами розвитку людини.

Тест являє собою метод виявлення конкретних якостей особистості та інтенсивності їх вираженості, обігу та якості знань, навичок і вмінь людини за допомогою спеціально підготовлених питань, задач ситуацій, тощо.

Існують переваги та недоліки тестового виду контролю. До переваг відносять

1.Можливість кількісного вимірювання рівня знань і труднощів завдань

2.Об’єктивність і порівнянність оцінки та повне охоплення знань

3.Систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з іспитників

4.Технологічність тестів (вона дозволяє повністю автоматизувати процес навчання за індивідуальними програмами)

Відомі також і недоліки тестового контролю: можливість угадування, відносна складність створення якісного тесту, помилки педагогічних вимірів. Тестування не може дати повну картину успішності засвоєння навчального матеріалу. Такий показник, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, вміння логічно і доказово висловлювати свої думки, деякі характеристики знань, вміння, навичок, тестування діагнозу вати неможливо. Це означає, що тестування повинно обов’язково доповнюватися іншими методами перевірки.

Віковий період — відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку і має характерні, відносно стійкі якісні особливості. У межах періоду відбуваються кількісні та якісні зміни психіки, що дає змогу виділити певні стадії, які послідовно змінюють одна одну. Тобто розвиток психіки людини має періодичний і стадійний характер. У межах стадій розрізняють менші часові відрізки розвитку — фази (наприклад, у періоді раннього дитинства виділяється стадія немовляти, а в межах цієї стадії — фаза новонародженості).

Визначення періодів, стадій, фаз психічного розвитку особистості необхідне для створення оптимальної системи навчання й виховання, використання в повному обсязі можливостей дитини на кожному віковому етапі. Критеріями їх визначення є системні суттєві якісні ознаки — психічні й соціальні зміни на певному етапі життя дитини.На сучасному етапі розвитку педагогіки існують різні підходи до визначення вікової періодизації: за психолого-педагогічними критеріями, що враховують характерні для кожного віку рівень розвитку, зміст і форми навчання й виховання, основну діяльність, відповідний їй рівень свідомості й самосвідомості особистості..Цілком обґрунтованою вважається вікова періодизація В. Крутецького: новонароджений

(до 10 днів); немовля (до року); ранній дитячий вік (1—3 роки) Розвиток психіки і пізнавальної діяльності. Цей період характеризується значним розвитком психічних процесів і пізнавальної діяльності дитини.; переддошкільний період (3—5 років); дошкільний (5—6(7) років Розвиток мислення у дітей дошкільного віку пов'язаний із позитивними зрушеннями в їх мовленні. Швидко збагачується словник дошкільняти. Спостерігаються значні індивідуальні відмінності в збагаченні словника, зумовлені середовищем, в якому росте дитина, різноманітністю її мовних контактів з дорослими.У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення. Розвивається чуття мови, яке допомагає успішніше користуватися мовою, виправляти помилки свого мовлення і помічати такі помилки в інших.

молодший шкільний (6-7)—11); Увага молодших школярів недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання та виховання дитини початкової школи підкоряється вихованню культури уваги. Пам’ять у молодшому шкільному віці має переважно наглядно-образний характер. Безпомилково запам’ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий.

підлітковий (11—15 років) -невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку - його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі.;

вік старшокласників (15—18 років). У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.

Дата добавления: 2015-07-20