Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наведіть приклади активізації уваги на заняттях з дисципліни ППЦ (з власного досвіду).

Читайте также:
  1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
  2. Викуп емітентом ЦП власного випуску
  3. Властивості уваги та їх розвиток
  4. Доведіть ефективність застосування методу «мозкового штурму» в економічній освіті. Наведіть приклад.
  5. Додаткові приклади розрахунку
  6. З позиції власного досвіду обґрунтуйте необхідність дотримання принципів навчання.
  7. За який період характеризує збільшення власного капіталу чистий прибуток, а за який – нерозподілений прибуток?

Початком і необхідною умовою процесу засвоєння навчальної інформації є увага. Саме це психічне явище забезпечує вибір з навколишнього середовища особистісно значущих сигналів і відкидає зі сфери психічного аналізу все неактуальне в даний момент. Враховуючи те, що навчальна інформація, яка надається в навчальному процесі, як правило, складна і велика за обсягом, навіть лише саме усвідомлення її значущості і необхідності у майбутньому не може забезпечити тривалу константність її сприйняття і опрацювання психікою. Будь-які сильніші й актуальніші подразники відволікають увагу учня. В зв’язку з цим першим завданням будь-якого викладача є забезпечення уважності учня, що побудоване на усвідомленні особливостей цього психічного явища. Наприклад, використання таких прийомів привертання уваги:

¨ забезпечувати різноманітність, насиченість інформації, що надається (картинки, слайди, таблиці і схеми);

¨ постійно чергувати і дозувати інформацію, забезпечуючи її послідовне опрацювання учнями (поступове пояснення, з використанням різних видів інформації, та забезпечення поступового і послідовного розуміння викладеного матеріалу);

¨ запобігати монотонності, стандартності, стереотипності операцій, що виконуються (і рухових, і інтелектуальних).

¨ при одноманітній роботі — попереджати стомлення від моногонії (на короткий час переключати роботу аналізаторів (слухової інформації на зорову), змінювати темп роботи, використовувати гумор для зняття втоми);

¨ при усних повідомленнях забезпечувати інтенсивність сигналу:

— фактори «новизни», «неочікуваності» (ефектна розповідь, виклад якого-небудь парадоксального випадку або суперечливого твердження);

— інтонаційне виділення найсуттєвіших аспектів повідомлення (гучність, паузи, темп промови, повторення);

— гучні звуки (голосне звертання до аудиторії, стук ручкою по парті з наступним проханням уваги, плескіт у долоні, голосне зачинення двері та інше — чим більший гомін в аудиторії — тим голосніше повинен бути звук);

— пересування по аудиторії (але не занадто динамічно і довго);

— актуалізуючі слова («Послухайте!», «Це цікаво!», «Запишіть, будь ласка!»).

29. Опишіть класифікацію методів та прийомів мотивації навчання. ???

1. Комунікативна атака: швидке включення, мо­білізація аудитори до на­вчання; зацікавлення; активізація емоційної сфе­ри – викликання подиву, захоплення через використання ефекту но­визни, несподіваності.

Прийоми:

– ефектна цитата,

– незвичайна дія;

– розповідь казки, анекдоту, притчі;

– цікаве запитання;

– парадокс;

– особисте зацікавлення (щось, близько пов'язане з ін­тересами учнів, питання до аудиторії);

– приклад, опис ситуації з власного життя викладача;

– театралізація.

2. Доказ та переко­нування: активізація вольових зу­силь черезпояснення учням необхідності нав­чального матеріалу для життєдіяльності. Аргументація в разі виникнення сумнівів аудиторії.

Прийоми:

– посилання на взаємозалежність причини і наслідку (негативні наслідки незнання, позитивні наслідки знання);

– використання індукції (від конкретних прикладів до загального твердження про необхідність),

– використання дедукції (від загального твердження про необхідність до конкретних прикладів);

– наведення несуперечливих фактів та відомостей;

– посилання на авторитети та авторитетні джерела в даній галузі;

– використання аналогій та порівнянь;

– підкреслення актуальності та практичності (діє­вість, актуальність знань з теми у житті, можливість на практиці перевірити свої знання, легке впровад­ження; засіб вирішення особистих проблем; складова професійності, компонент ділової кар'єри);

– виявлення суперечностей у критичних зауважен­нях аудиторії;

– прийом «так, але...» (прийняття думки аудиторії з наступним повертанням до думки викладача);

– прийом «бумерангу» – відповідь запитанням на запитання, аргументом на аргумент.

3. Сугестія (навіювання): опосередковане формування думки про не­обхідність навчання.

Прийоми:

– періодичне повторення однієї і тієї ж думки;

– висування вимог до бажаної емоційної реак­ції слухачів (думаю, що ви погодитеся зі мною, що...);

– автоматичне включення до певної роботи, коли не надається час на обмірковування її необхід­ності.

4. Метод до­лання перешкод: активізація розумової діяльності.

Прийоми:

– завдання на вирішення певних навчальних задач, ситуацій, виконання тестів, яке неможливо виконати без вивчення матеріалів теми;

– стимулювання часом (обмеженість в часі чи нагорода за швидкість);

– удавана недовіра до слухачів (підкреслюється складність завдання та низька ймовірність його виконання)

5. Метод де­легування: залучення учнів до будь-якого етапу управління процесом навчання.

Прийоми:

– особистісно-довірливе звертання до аудиторії;

– домовленість з аудиторією;

– звертання за порадою до аудиторії;

– формування почуття «ми»;

– гра, конкурс, змагання;

– спільне планування навчання (відбір змісту; форм і методів навчання, контролю);

– взаємоперевірка;

– взаєморецензування;

– самоперевірка;

– мікровикладання (індивідуальне та в підгрупах);

– організаційно-мотиваційна гра;

– участь студентів у створенні навчально-методичної літератури, підручників, методичних посібників;

6. Метод закріплення позитивного враження: залишити добре враження у слухачів. Спрямувати їх на подальшу роботу.

Прийоми:

– узагальнення основних думок, підбиття підсумків, резюме;

– заклик до дії («запрошення» до подальшого вивчення теми);

– комплімент слухачам, подяка;

– викликання сміху, особливо потрібно, якшо слухачі помітно стомилися;

– ефектна цитата (примушує замислитись про її зміст);

– нагнітання та кульмінація – розрядження (на самкінець залишається найважливіше);

– встановлення зв'язку з попередніми та наступними темами (включається асоціативне запам'ятовування);

- «навчальне коло» – повторення початку заняття, але на глибшому рівні (наприклад, те ж питання, але слухачі самі знаходять відповідь);

– «ефект Шахерезали» – відстрочення закінчення (почати цікаву розповідь, пов'язану з темою заняття, і пообіцяти її завершити на наступному занятті).


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 277 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Поясніть зміст поняття «навчальний менеджмент» та визначте основні функції управління навчанням. | Складіть перелік професійно важливих якостей педагога як керівника. | З позиції власного досвіду обґрунтуйте необхідність дотримання принципів навчання. | Доведіть необхідність цілепокладання у навчанні. | Наведіть приклади хибних формулювань навчальних цілей різних типів. | Складіть порівняльну характеристику класифікацій методів навчання та вкажіть , що в них спільне ,а що відмінне :А) за джерелами знань | Визначте зміст поняття «методи навчання». Обґрунтуйте роль цих методів в організації навчального процесу. | Дайте порівняльну характеристику інформаційно-рецептивного та репродуктивного або частково –пошукового та дослідницького методів навчання | Назвіть види стимулів навчання і наведіть приклади їх використання викладачами. | Визначте спільне і відмінне між поняттями «мотив» і «стимул». |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначте та охарактеризуйте види стимулів навчання.| Охарактерезуйте основні форми організації навчання.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)