Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначте зміст поняття «методи навчання». Обґрунтуйте роль цих методів в організації навчального процесу.

Читайте также:
  1. I. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприйняття теми
  2. I. Змістовий модуль
  3. V. Зміст навчального матеріалу для студентів
  4. Аналіз та обґрунтування варіантів організації виробничих процесів
  5. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. Поняття про бюджет. Мета складання бюджетів
  6. В. М. Дударець методи організації хвойних рослин на об’єктах
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.

Метод - це головний інструмент педагогічної діяльності, лише з його допомогою виробляється продукт навчання, здійснюється взаємодія вчителя й учнів.

Методи навчання поділяються на загальні та спеціальні. Загальні застосовуються у школі при вивченні різних навчальних предметів; спеціальні - під час вивчення окремих дисциплін.

Сукупність методів викладання того чи іншого предмета є методикою викладання.Методика навчального предмета - це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета.У 4060-х роках існувала спрощена класифікація, яка складалася із трьох груп методів:словесні, наочні, практичні.Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:-за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант);

-за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін);-залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов);

-класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).Методи навчання не тільки спрямовані на передачу та сприймання знань, умінь і навичок, а й мають значно ширший діапазон дій, який виражається у функціях навчального процесу: освітній, виховній, розвивальній.Освітня функція як основа передбачає застосування тих методів і прийомів керування навчальною діяльністю учнів, які сприяли б успішному засвоєнню знань, умінь, наукового світогляду та його відповідних складових - переконань, як упевненості у правильності своїх знань. Тут застосовувалася вся палітра методів, що класифіковані вище. Освітня функція служить для здійснення завдань творчого характеру, художньо-естетичного ставлення до явищ природи та суспільного життя.Виховна функція є невіддільною від освітньої та призначена для єдності навчально-виховного процесу. У ході навчання завдяки застосуванню вчителями цілеспрямованих методів і прийомів виховання почуття обов'язку, відповідальності розвивається інтерес до того чи іншого предмета, що інколи впливає на майбутній вибір конкретної професії.Розвивальна функція має психологічно-педагогічний зміст. У 7080-х роках у педагогічній літературі автори доводили, що розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно-наукової групи методів, що кмітливість і спритність їх думки краще розвивається, коли діти змалку привчаються не тільки заучувати матеріал, а й розмірковувати над ним, цілеспрямовано формують у них абстрактне мислення. У процесі викладання української, російської літератури розвивають в учнів загальну культуру та моральність. У процесі вивчення іноземної мови учні також прилучаються до певних здобутків світової культури. При вивченні математики - логічне мислення, старанність.Отже, саме у здійсненні цих трьох функцій підтверджується закономірність єдності навчання, виховання й розвитку учнів.

Роль цих методів дуже значна ,оскільки метод – це мистецтво вчителя спрямувати думки учнів у потрібне русло та організувати роботу за планом,це означає,що правильно підібрані методи дозволяють досягнути максимально відмінного результату навчання учнів.

15.Охарактеризуйте основні предмети навчальної діяльності (тексти, запитання, ситуації, вправи, наочні матеріали тощо). Назвіть типи дидактичних запитань.

В широкому смислі текстом можна назвати семіотично організовану послідовність знаків. У тлумачному словнику російської мови Д. М. Ушакова текст визначається як «будь-яка відображена в писемності чи пам’яті мова, написані чи сказані ким-небудь слова, які можна відтворити в тому ж вигляді».Текст — термін не лише лінгвістичний, але й психологічний. Він має задані властивості, від яких залежить психологія його сприймання. Тексти бувають художні, релігійні, наукові, навчальні, нормативні, рекламні... (перелік можна було б продовжити). Кожний має свого читача і сприймається по-різному. Текст може бути емоційно забарвлений і сухий, точний. В одних випадках музикальність тексту превалює над змістом, в інших головний стрижень складає смисл, інформація.Запитання — це речення у запитальній формі, яке спрямоване на уточнення або доповнення певного знання. Основні види запитань можна класифікувати за їхньою семантикою, структурою, відношенням до теми, функціями.За відношенням до теми, яка обговорюється, запитання можуть бути змістовними інезмістовними. Змістовні запитання прямо або опосередковано пов’язані з темою дослідження, а незмістовні — не мають ніякого відношення до неї.За своєю семантикою запитання не може бути ані істинним, ані хибним. Воно лише містить певну інформацію і спирається на певне базисне знання. Це знання є передумовою питання. Якість базисного знання визначає правильність або неправильність постановки запитання. Правильне (коректне) запитання спирається на істинний (несуперечливий) базис. Неправильне (некоректне) запитання спирається на хибний (суперечливий) базис.

За структурою запитання поділяються на прості й складні. Просте запитання має у своєму складі лише одне судження, складне запитання складається з двох і більше суджень. Залежно від типу зв’язки складні запитання можуть бути кон’юнктивними, диз’юнктивними і змішаними.

Ситуація — це складна подія, кон’юнкція описів декількох дій, що обов’язково відбуваються в певний час («тепер», «сьогодні», «у 2003 році», «у ХХІ ст.»). Ситуація може пред’являтись слухачам різними способами: усно (розповідь про подію), наочно як демонстрація, показ або письмово, у вигляді опису. Опис конкретної ситуації містить глибокий і деталізований виклад певної реальної чи імітованої ситуації для організації роботи учнів з виявлення її окремих та загальних характеристик, пошуку найоптимальнішого способу її вирішення, а також інструкцію про хід її вирішення. Ситуації бувають різних видів в залежності від сфери життя, до якої відноситься дана ситуація: побутові; навчальні; професійні та інші ситуації.Підвправами розуміють повторне (багаторазове) виконання розумової чи практичної дії з метою оволодіння предметом чи підвищення його якості. Вправи застосовуються при вивченні всіх предметів і на різних етапах навчального процесу У вправу звичайно входять завдання, інструкція, допоміжні матеріали, опис ходу виконання. Вправи за своїм характером підрозділяються на усні, письмові, графічні й учбово-трудові. При виконанні кожного з них учні роблять розумову і практичну роботу.За ступенем самостійності учнів при виконанні вправ виділяють:а) вправи по відтворенню відомого з метою закріплення — відтворювальні вправи;б) вправи по застосуванню знань у нових умовах — тренувальні вправи.

Наочний матеріал, що є предметною і зображальною наочністю, — це органічна частина інформаційного компонента в нав­чанні, що підвищує ефективність засвоєння інформації при будь-яких способах її викладу. Народна мудрість недарма говорить: краще один раз побачити, ніж сто разів почути: науково доведено — пропускна здатність зорового аналізатора («око—мозок») у 100 разів вище, ніж слухового («вухо—мозок»). Сло­весна інформація не завжди сприймається відразу, і пояснюється це не лише її багатоступеневою складністю, опорою на минулі знання, яких у слухачів може не виявитися.

Основні засоби наочного подання інформації при її словесному викладі: -аудиторна дошка та крейда;-плакати;-проектні пристрої статичної проекції;-проектні пристрої динамічної проекції;-роздатковий матеріал;-аудіо- та відеотехніка.

Дидактичні запитання — це завдання, що вимагають відтворення учнем певної навчальної інформації. В усному інформаційному повідомленні питання до слухачів допомагають підтримувати їх необхідну розумову активність, повторювати і запам’ятовувати основні положення доповіді, спільно обговорювати суперечливі питання і доходити висновків.

Існують декілька типів дидактичних запитань:

1Репродуктивні — запитання, що потребують однозначної відповіді — прояву певного знання:закриті ,відкриті

2.Продуктивні (проблемні) — запитання, що потребують розгорнутої відповіді учня, не мають готової і однозначної відповіді, стимулюють своєю несподіваністю його розумову активність і зацікавленість: запитання на встановлення схожості і відмінності; запитання на встановлення причиново-наслідкових зв’язків; запитання на порівняння різних варіантів прийнятих рішень; некоректні (провокаційні); суперечливі (парадоксальні); риторичні; навідні.

Проаналізуйте ,які особливості пізнавальної сфери суб’єкта навчальної діяльності найбільше розкриваються при застосуванні : а) репродуктивних методів навчання;б) проблемних методів навчання ; в) методів активного навчання .Наведіть приклади.

А) репродуктивні методи - відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності. Ці методи вважаються традиційними. При застосуванні цих методів учень навчається працювати з певними матеріалами,учиться аналізувати,робити висновки,виділяти і запомятовувати найголовніше в тексті. Це добре розкриває аналітичні здібності учня,вміння порівнювати і виділяти головну думку з усього матеріалу. Наприклад,учню надається дидактичний текст і йому потрібно зробити анотацію ,або скласти таблицю за змістом тексту.

Б) проблемні методи визначають порівняно вищий щабель процесу навчання, особливо там, де він організований на вищому, ніж у масовій школі, рівні (гімназіях, ліцеях, колегіумах, колежах). Проблемна методика , на відміну від репродуктивної, має спиратися на самостійну, творчу пізнавальну діяльність учнів. При застосуванні цих методів учні навчаються міркувати у стресових,екстремальних ситуаціях,розробляти власні альтернативи щодо поставленої проблеми,відстоювати власну думку перед іншими,і т.п. Наприклад ,проведення Проблемної лекції, що містить у собі проблемні, дискусійні твердження, варіанти вирішення яких досягаються обов'язковим обговоренням їх між усіма присутніми. Цьому передує монолог викладача, в якому він вводить слухачів у проблему, вказує на можливі підходи до її аналізу на матеріалі співставлення різних факторів та теорій і знайомить з деякими умовами та прецендентами її розв'язання, створюючи тим самим грунт для проблематизації зовнішнього діалогу.

В)методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мислення студентів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу. Можна виділити сім основних методів активного навчання: ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажування. Ці методи дозволяються суб’єктам уявити себе в ролі працівника ,у вигляді гри навчають вирішувати серйозні питання .Це розкриває якості учня,як актора, який може грати різні ролі і вирішувати різні проблеми. Це допомагає на практиці застосувати вміння і навички,які здобули учні піл час навчання.

17. Порівняйте поняття «зміст освіти» і «зміст навчання»Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Зміст освіти — це педагогічна категорія. Він не копіює соціальне замовлення, а інтерпретує його засобами педагогічної науки. Школа повинна дати дитині тільки те, що вона здатна взяти. Підготовка високопрофесійних спеціалістів завжди була, є і буде одним з головних зав­дань освіти. Освіта- це категорія історична: вона змінюеться під впливом розвитку виробництва, науки, культури, а також у зв'язку з прогресом дидактики і методик, історичною є й теорія змісту освіти. На методологічному рівні зміст освіти можна визначити як педагогічну модель соціального замовлення, яке звернено до школи. Соціальна сутність змісту освіти визначається тим, що саме вона служить головним засобом передачі соціального досвіду підростаючим поколінням.Зміст навчання — це науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем.Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою. Історія світової педагогічної думки знає дві структури змісту навчання — предметну і комплексну. Головним принципом комплексного конструювання структури змісту навчання було узагальнення навчального матеріалу навколо трьох основних тем: природа, праця, суспільство. Основою предметної структури змісту навчання є положення про те, що змістом навчання є сума змісту тих навчальних предметів, які вивчаються у школі. Отже, зміст навчання кожного конкретного учня визначається змістом тих навчальних предметів, які він вивчає у школі впродовж усього шкільного часу.


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 306 | Нарушение авторских прав


 

 

Читайте в этой же книге: III. Нарушения обмена веществ | IV. Поражение кожи | Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти. | Дайте порівняльну характеристику трьох освітніх парадигм. | Поясніть зміст поняття «навчальний менеджмент» та визначте основні функції управління навчанням. | Складіть перелік професійно важливих якостей педагога як керівника. | З позиції власного досвіду обґрунтуйте необхідність дотримання принципів навчання. | Доведіть необхідність цілепокладання у навчанні. | Наведіть приклади хибних формулювань навчальних цілей різних типів. | Назвіть види стимулів навчання і наведіть приклади їх використання викладачами. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Складіть порівняльну характеристику класифікацій методів навчання та вкажіть , що в них спільне ,а що відмінне :А) за джерелами знань| Дайте порівняльну характеристику інформаційно-рецептивного та репродуктивного або частково –пошукового та дослідницького методів навчання

mybiblioteka.su - 2015-2022 год. (0.033 сек.)