Дайте порівняльну характеристику інформаційно-рецептивного та репродуктивного або частково –пошукового та дослідницького методів навчання

Суть інформаційно-рецептивного методу виявляється в таких характерних для нього ознаках:1) знання учням надаються у «готовому» вигляді;2) вчитель організовує різними способами сприйняття цих знань;3) учні сприймають та осмислюють знання, закріплюють їх у своїй пам’яті.При рецепції використовуються всі джерела інформації (слово, наочність), логіка викладу може здійснюватися як індуктивним, так і дедуктивним шляхом. Управління навчанням обмежується організацією сприйняття знань. У репродуктивному методі виділяються такі ознаки:1) знання учнями пропонуються в «готовому» вигляді;2) вчитель не тільки повідомлює знання, але й пояснює їх;3) учні свідомо засвоюють знання, розуміють, запам’ятовують та відтворюють їх; критерієм засвоєння знань виступає правильне відтворення (репродукування) знань;4) міцність засвоєння знань забезпечується багаторазовим повторенням знань.Взагалі людська діяльність може бути репродуктивною, виконавчою і творчою. Репродуктивна діяльність передує творчій, тому відмовлятися від неї зовсім не можна, як і понад міру захоплюватися. Важливо оптимально співвідносити репродуктивні та інші методи навчання. Суть частково-пошукового методу виявляється в таких його характеристиках:1) знання учням не пропонуються в «готовому» вигляді, їх треба добувати самостійно;2) вчитель організовує не повідомлення або виклад знань, а пошук нових знань за допомогою різноманітних засобів;3) учні під керівництвом вчителя самостійно розмірковують, вирішують пізнавальні задачі, створюють і вирішують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють, роблять висновки. Цей метод отримав назву частково-пошукового, тому що учні не завжди можуть самостійно вирішити складну навчальну проблему від початку і до кінця. Частину знань повідомляє вчитель, частину — учні самостійно здобувають, відповідаючи на поставлені питання або вирішуючи проблемні задачі. Однією із модифікацій даного методу є еврістична бесіда. Суть дослідницького методу навчання полягає в тому, що:-вчитель разом з учнями визначають навчальну проблему;-знання учням не повідомляються; учні самостійно здобувають їх у процесі дослідження проблеми, порівняння отриманих результатів; учні самі визначають засоби, способи досягнення результатів; -навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, супроводжується стійким інтересом, натхненністю (як учнів, так і вчителів); отримані знання відзначаються глибиною, міцністю, дієвістю.Таким чином, дослідницький метод передбачає творче засвоєння знань, розуміння категорії проблеми.

19. Дайте порівняльну характеристику методів «дискусія» та «мозкового штурму»

Дискусія — слово латинського походження, що означає дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін дум­ками, ідеями між кількома учасниками.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної дум­ки. Дискусії можуть бути вільними та керованими. Дискусія є доцільною й ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників з теми, яка розглядається.

Завдання дискусії :

1.Поглиблювати знання слухачів з теми, яка розглядається.

2.Виявляти заплутані питання.

3.Розвивати вміння учасників аргументовано обстоювати свою думку, уміння уважно та зважено вислуховувати думки опонентів.

4.Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Головні правила проведення дискусії

1.Сперечатися по суті, пам’ятаючи, що головне в дискусії — аргументи, факти, логіка, доказовість.

2.Не допускати образливих реплік, не давати виступам оцінку, не нав’язувати свою думку. Поважати погляди опонентів, прагнути до того, щоб добре їх зрозуміти, перш ніж критикувати.

3.Виявляти стриманість у суперечках, чітко формулювати власні думки.

4.Намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство.

5.Виявляти самокритичність, уміння з гідністю визнати недостатність своєї аргументації.

6.Постійно пам’ятати, що доблесть не в тому, щоб довести перевагу своєї ідеї, а в тому, щоб відкинути помилкові переконання, визнати істину.

Дискусія як спосіб передачі знань у системі «вчитель — учень», «учень — учень» є методом зі сталими традиціями. Вона входить до групи проблемних методів і має кілька різновидів:

-дискусія, пов’язана з викладом;

-дискусія круглого столу;

-дискусія групова;

-дискусія оглядова (загальна);

-мозкова атака та ін.

Дискусія передбачає організований обмін думками й поглядами учасників групи з приводу даної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди й переконання, уміння фор­мулювати думки та висловлювати їх, учить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів, зважувати їхню істинність.

Від англ. — мозковий штурм — методика стимуляції творчої активності та продуктивності для розв’язання проблеми.

«Мозковий штурм» — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв’я­зання складних проблем. Метод мозкової атаки можна викорис­товувати в різних формах діяльності: у роботах з малими гру­пами, командами, великими групами («гра з глядачами»), індивідуальній роботі віч-на-віч.

Передумови застосування мозкового штурму:

За звичайних прийомів обговорення та розв’язання проблем виникненню новаторських ідей перешкоджають контролюючі механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішень.

Проведення роботи можуть стримувати такі фактори: страх перед невдачею, побоювання видатися смішним тощо. Для нейтралізації цих факторів проводиться мозкова атака, яка поєднує евристичний діалог та метод вільних асоціацій.

Методика мозкового штурму широко застосовувалася в 50-х роках у таких країнах, як США і Франція, переважно під час обговорення технологічних завдань, а також проблем планування та прогнозування. Цей метод ефективно використовується і зараз у системі підвищення кваліфікації керівних кадрів.

Умови ефективності мозкового штуру:

1.Максимальна зацікавленість усіх учасників у досягненні результату.

2.Абсолютний авторитет керівника в організації роботи.

3.Чітке дотримання правил проведення мозкової атаки.

Основні принципи мозкового штурму:

-Не критикувати — можна висловлювати будь-яку думку без побоювання, що вона буде невдалою.

-Стимулювати всяку ініціативу — чим незвичайнішу, тим краще.

-Прагнути до найбільшої кількості ідей.

-Змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї (свої та чужі).

Суть мозкового штурму полягає в тому, що студенти отримують тільки одну проблему для розв’язання, а їхнім завданням є генерація якнайбільшої кількості різних неординарних ідей для її вирішення.

Характерною ознакою методу мозкової атаки в класичному розумінні є відокремлення кроку накопичення ідей від кроку їхнього оцінювання. Такий підхід виник з розуміння того, що відділення кроку оцінювання запобігає впливові оцінки на прийняття рішення.

Методмозкової атаки відносять до групи активних методів навчання й використовують для вирішення конкретних практичних завдань економічного або педагогічного характеру

---

Дата добавления: 2015-07-20