Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів

Рідкі лікарські засоби для парентерального застосу­вання зазвичай контролюють за такими показниками якості: опис, ідентифікація, прозорість, кольоровість, pH, супровідні домішки, об'єм, що витягається, стерильність, пірогени або бактеріальні ендотоксини, аномальна токсичність, механічні включення, кіль­кісне визначення антимікробні консерванти.

Для рідких лікарських засобів для парентерального застосу­вання у вигляді в'язких рідин додатково контролюють густину.

Для рідких лікарських засобів для парентерального застосу­вання у вигляді суспензій додатково контролюють розмір части­нок, однорідність вмісту (на випадок суспензій в одноразових кон­тейнерах), стійкість суспензій.

У порошках для ін'єкцій або внутрішньовенних інфузій до­датково контролюють такі показники якості: час розчинення, втра­ту за масою при висушуванні або воду, однорідність вмісту або однорідність маси.

Для проведення випробувань «Прозорість», «Кольоровість», «рН» при контролі порошків для ін'єкційних або внутрішньовен­них інфузійних лікарських засобів використовують розчин лікар­ського засобу в тому розчиннику і в тій концентрації, які зазначе­ні в інструкції для застосування, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Прозорість. Розчини мають бути прозорими ДФУ (вид. I, п. 2.2.1) у порівнянні з водою P або відповідним розчинником, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Кольоровість. Забарвлення лікарських засобів для парентераль­ного застосування визначають шляхом порівняння з еталонами відповідно до вимог статті «Визначення ступеня забарвлення рі­дин» ДФУ (вид. I, п. 2.2.2) або до зазначень окремої статті.

Об'єм, що витягається. Визначення проводять відповідно до вимог статті «Об'єм, що витягається» ДФУ (вид. I, п. 2.9.17).

Однорідність вмісту. Порошки для ін'єкційних або внутріш­ньовенних інфузійних лікарських засобів, а також однодозові су­спензії для ін'єкцій мають відповідати вимогам статті «Однорід­ність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу» ДФУ (вид. I, п. 2.9.6), якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Стерильність. Випробування на стерильність проводять вико­ристовуючи метод мембранної фільтрації або метод прямого висі­вання (ДФУ, п. 2.6.1)

Пірогени. Випробуванню на наявність пірогенів мають підля­гати всі лікарські засоби для парентерального застосування не­залежно від дози, об'єму і шляхів введення, використовуваних у клініці. Випробування на наявність пірогенів проводять відпо­відно до вимог статті «Пірогени» ДФУ (вид. I, п. 2.6.8) або «Бак­теріальні ендотоксини» ДФУ (вид. I, п. 2.6.14). Якщо зазначено випробування на бактеріальні ендотоксини, то випробовування на пірогени не проводять, якщо відсутні інші зазначення в окремій статті.

Аномальна токсичність. Випробування на аномальну токсич­ність проводять відповідно до вимог статті «Аномальна токсич­ність» ДФУ (вид. I, п. 2.6.9).

Механічні включення. Випробування проводять відповідно до вимог статті «Механічні включення» ДФУ (вид. I, п. 2.9.19— 2.9.21).

Для більш об'єктивної оцінки якості розчину за цим парамет­ром були розроблені інші методи:

— візуально-оптичний, побудований на використанні проек­торів, збільшувальних лінз, поляризаційного світла і т.д.;

— оптичний, з автоматичною реєстрацією фотоелементами по­глинання або розсіювання прохідного світла;

— мембрано-мікроскопічний;

— проточний (рис. 19.24).

Рис. 19.24. Будова установки для об'єктивного контролю чистоти розчину в ампу­лах (схема)

Стійкість суспензії та інші показники. Суспензії для паренте­рального застосування після струшування до одержання однорід­ної суспензії мають зберігати однорідність не менше 5 хв, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Суспензія має вільно проходити в шприц крізь голку № 0840, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Розмір частинок для суспензій котролюють за методиками, зазначеними в окремій статті.

Кількісне визначення. Вміст визначуваних речовин в рідких лікарських засобах для парентерального застосування виражають у грамах або міліграмах в 1 мл препарату, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Вміст визначуваних речовин у порошках для ін'єкцій або вну­трішньовенних інфузій в однодозових контейнерах виражають у грамах, міліграмах або одиницях дії (ОД) в одній дозі, якщо немає інших зазначень в окремій статті.

Після отримання задовільних результатів контролю контей­нери з ПЛЗ маркують і упаковують.

19.14. МАРКУВАННЯ I ПАКУВАННЯ

Нанесення напису на ампули роблять на напівавтоматі (рис. 19.25.). У бункер 7 завантажують ампули і барабаном пода­чі 8 направляють до офсетного циліндра, на якому нанесені літе­ри і цифри напису, втиснені у ви­гляді заглиблення 40—50 мкм. Формний циліндр 5, обертаючись у ванні із швидкосохнучою фар­бою для глибокого друку, подає її на офсетний циліндр. Надлишок фарби за допомогоюракеля 4 і регулювального пристрою 2 зні­мається з поверхні офсетного ци­ліндра 6 і залишається в заглиб­леннях напису. При контакті напис наноситься на ампулу, швидко висихає; й ампули передаються на упаковку.

На сьогоднішній час маркуван­ня ампул може здійснюватись використанням самонаклеюваль-них етикеток на спеціальному обладнані.

На автоматі для пакування ампул місткістю 5 мл (модель 529) на полімерній плівці при нагріванні формуються комірки пуансо­нами і стиснутим повітрям. 3 живильника в комірки потрапля­ють ампули, а зверху накладається фольга, яка термосклеюється під дією преса. 3 загальної стрічки вирізаються готові упаковки; вони надходять у нагромаджувач.

На автоматі для пакування ампул місткістю 1 мл (модель 570) відбувається одночасно упаковування і маркування. Плівка полі­хлорвінілу розм'якшується нагрівником, комірка формується ва­куумом при одночасному маркуванні ампул, які завантажуються в комірки, і відбувається термосклеювання з верхнім покривним матеріалом. На упаковку гарячим тисненням наноситься серія, термін придатності препарату; готова упаковка вирізається і потрапляє в нагромаджувачі. Є автомати для пакування ампул у картонні коробки по 10 штук.

Безперечно, що промислове виробництво парентеральних лікар­ських засобів є дуже перспективним, а наукові дослідження, спря­мовані на створення нових препаратів і розробку сучасних техно­логій та виробничого устаткування, мають актуальне значення.

Серед різноманітного асортименту лікувальних засо­бів, які використовує сучасна наукова медицина, лікарські фор­ми для очей посідають особливе місце, а їх виробництво є предме­том окремого розділу фармацевтичної технології. Це пояснюється як унікальними особливостями органа зору людини (своєрідність будови і властивостей), так і специфічними механізмами всмок­тування, розподілення та взаємодії лікарських речовин з різними тканинами та рідинами ока.

Вразливість очних тканин, велика кількість захворювань орга­нів зору людини (абсцеси повіки та очної ямки, аніома, блефарит, глаукома, трахома, катаракта і ціла низка інших захворювань) зумовили необхідність створення і постійного вдосконалювання препаратів, які застосовують в офтальмологічній практиці.

Не менш важливим є завдання створення простої, зручної, естетичної, інформативної та економічно-рентабельної упаковки очних лікарських засобів, яка дозволить упродовж тривалого часу зберігати їх у стерильному й хімічно незмінному стані, а в момент використання забезпечувати швидкість і простоту введення.

Дата добавления: 2015-07-18