Передача прав на твір

Авторський договір: основні поняття, види. Автор твору або інший власник авторських прав на твір може передати свої права будь-якій іншій особі цілком чи частково на підставі авторського договору. Договірна форма використання твору забезпечує реалізацію і охорону як особистих, так і майнових прав автора. Відповідає вона і інтересам користувачів, оскільки вони набувають певних прав, яких не мають інші особи, і у зв'язку з цим можуть окупити свої затрати, пов'язані з відтворенням і розповсюдженням творів, і отримати доход.

У законодавчих актах України немає визначення поняття „авторський договір”, хоча у юридичній літературі наводяться числені визначення цього поняття. Зокрема, відомий фахівець О.А. Підопригора зазначає, що авторський договір це консесуальна угода, що має взаємний характер і є оплатним [10]. Існують й інші визначення цього терміна. Втім, незважаючи на різні формулювання, за змістом вони є схожими, оскільки передбачають, що авторським договором автор передає або зобов’язується передати іншій особі або організації свої права на використання твору в межах і на умовах, узгоджених сторонами.

Варто звернути увагу ще на один аспект. З прийняттям ЦК України в законодавстві відбулися доволі значні зміни стосовно передачі майнових прав на використання творів. Передусім, мова йде про розширення ліцензійної форми передачі прав інтелектуальної власності.

Виходячи із статті 1107 ЦК України, розпоряджання майновими правами на твір може здійснюватися на підставі таких видів документів:

– ліцензії на використання твору;

– ліцензійного договору;

– договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;

– іншого договору щодо розпоряджання майновими правами на твір.

Визначення понять перших трьох видів договорів щодо використання об’єкта права інтелектуальної власності, умови цих договорів та порядок їх укладання визначаються ЦК України (ст.1108, 1109, 1112).

Згідно із ст.1108, ліцензію (дозвіл) на використання твору може надати особа, яка має виключне право дозволяти використання твору (ліцензіар) шляхом видачі іншій особі (ліцензіату) письмового повноважання, яке надає їй право на використання цього твору в певній, обмеженій автором, сфері.

Ліцензія може виступати як самостійний договір або бути складовою частиною ліцензійного договору. При цьому ліцензія на використання твору може бути виключною, одиничною, невиключною, а также іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром твору у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього твору у зазначеній сфері. Зразок авторського договору про передачу виключного права на використання літературного твору наведено в додатку А.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання твору у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром твору у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього твору у зазначеній сфері. Зразок авторського договору про передачу невиключних прав на використання твору наведено в додатку Б.

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання твору іншій особі (субліцензію).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання твору (ліцензію) на умовах, визначених взаємною згодою сторін з урахуванням чинного законодавства. Відповідно до п.3 ст.1109 ЦК України у ліцензійному договорі про надання дозволу на використання твору повинні бути визначені: вид ліцензії, сфера використання твору (конкретні права, що надаються за договором, способи використання твору, територія та строк, на які видаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання твору, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити в договір. При цьому не можуть бути надані ліцензіату права на використання твору яких не було на момент укладення договору.

Законодавець надає автору (ліцензіару) право на обмеження прав, що надаються ним за ліцензійним договором ліцензіату. Обмеження можуть стосуватися способів використання твору (вони визначені ст.441 ЦК України), строку дії ліцензійного договору (ст.1110), який може бути меншим у порівнянні зі строком чинності виключного майнового права на визначений у договорі твір, території дії договору (якщо відсутні умови про територію, на яку поширюються надані права на використання твору, дія ліцензії поширюється на територію України). Не можуть бути включені до ліцензійного договору умови, що погіршують становище автора та умови, які суперечать законодавству. Такі умови ліцензійного договору визначаються нікчемними (ст.1109, 1113).

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлене законом (ст.1109).

Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання твору. Ліцензіар або ліцензіат також можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших його умов.

Договори щодо розпоряджання майновими правами на твір повинні бути укладені у письмовій формі і підписані сторонами. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним. Разом з тим, ЦК України надає право укладати договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності в усній формі (ст.1107). У відношенні до авторського права на твір це може бути ліцензійний договір про надання дозволу на використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо) [11].

Види авторських договорів. Серед найбільш поширених видів передачі права на твір є авторські договори замовлення і авторські договори про використання твору.

1. Авторський договір замовлення укладається на створення конкретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовнику. У рахунок обумовленої договором винагороди замовник зобов'язаний (за домовленістю) виплатити автору аванс. Розмір і терміни виплати визначаються угодою сторін. Сторона, що не виконала або виконала неналежним чином свої зобов'язання, повинна відшкодувати потерпілій стороні заподіяні збитки, включаючи і упущену вигоду. У разі порушення автором вимог, що містяться у договорі, замовник твору має право вимагати відповідної доробки.

Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.

2. Найпоширенішими видами договорів про використання творів є: видавничі договори – про видання або перевидання твору в оригіналі; постановочні – договори про публічне виконання неопублікованого твору; сценарні – про використання неопублікованого твору в кіно або телевізійному фільмі; договори художнього замовлення – про створення твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу; договори про видання творів у перекладі, у переробці; авторські договори на створення і передачу комп'ютерних програм.

Видавничий договір – це авторський договір на літературні твори, на твори образотворчого мистецтва, на музичні твори, на видання перекладу раніше випущеного у світ літературного твору та інші

У разі укладання договору на видання власнику авторських прав немає потреби оформляти перевідступлення своїх авторських (майнових) прав, у тому числі права контролю за виданням свого твору. При цьому власник авторських прав, як правило, обмежує своє право на призначений до видання твір тією мірою, якою це необхідно видавцеві для виконання своєї роботи. У той же час авторське право залишається за автором або іншим правовласником.

Постановочний договір укладається, коли основним способом використання твору є його публічне виконання. Предметом цього договору можуть бути драматичні твори, музика або лібретто опери, балету, оперетти, музичної комедії, музика до драматичного спектаклю тощо, що використовуються театрально-видовищними організаціями (театрами, філармоніями, цирками, концертними організаціями тощо) для постановки на сцені. Предметом постановочного договору може бути будь-який твір як обнародуваний, так і необнародуваний.

Сценарний договір регламентує відносини, пов'язані з використанням літературного твору, за яким знімається кінофільм, телефільм, здійснюється радіо- або телепередача, проводиться масово-видовищний захід тощо. Сценарним договором передбачається використання твору у зміненій формі.

Договір художнього замовлення визначає відносини, пов'язані зі створенням твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу. Предметом договору є різноманітні твори образотворчого мистецтва, які створюються автором на замовлення організацій та приватних осіб і стають власністю останніх. Власники придбаних творів мають право розпоряджатися ними на свій розсуд, дотримуючись законодавства про авторське право.

Договір на використання в промисловості творів декоративно-прикладного мистецтва призначений для урегулювання питань, що виникають у зв'язку з тиражуванням в промисловості оригінальних творів декоративно-прикладного мистецтва. Договір укладається з позаштатними художниками підприємств. Автори отримують винагороду як за створення твору, прийнятого до використання, так і за подальше його тиражування залежно від обсягу використання.

Авторський договір на створення і використання комп'ютерних програм Специфічними умовами договорів даного типу є: можливість перевідступлення авторського договору; визначення типів персональних комп'ютерів, для яких може бути використана комп'ютерна програма, їх кількість і місцезнаходження; права сторін на подальші модифікації і удосконалення; кількість виготовлених копій; забезпечення доступу до вихідного коду; порядок використання твору третіми особами; терміни і порядок навчання користувача; інші (особливі) умови, які сторони визнають за необхідне передбачити в авторському договорі. Авторський договір на створення і використання комп'ютерних програм може включати такі документи: текст договору; технічне завдання; технічні умови; календарний план або програму робіт; специфікації; опис використовуваного обладнання; угоду між авторами про розподіл винагороди.

Зміст авторського договору. Зміст авторського договору складають умови, які сторони закріплюють угодою. Змістом зобов’язувального правовідношення, заснованого на авторському договорі, є права і обов’язки сторін. Сукупність умов визначає склад дій, що підлягають здійсненню сторонами. Однією з важливих істотних умов будь-якого договору є умова про предмет, який охоплює все те, з приводу чого укладається договір. Зміст предмету залежить від виду договору.

В науковій літературі неоднозначно розв'язується питання про предмет авторського договору. На думку багатьох дослідників, предметом договору може виступати твір науки, літератури і мистецтва, з приводу якого сторони уклали угоду, або майнові права, які автор або інший правовласник поступається користувачу. У першому випадку йдеться про предмет авторського договору замовлення, в другому – предметом авторського договору є не сам твір, а права, які по ньому передаються, тобто авторські права, діючі відносно певного твору.

На наш погляд, згідно із статтями 32 і 33 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, предметом авторського договору є саме права, які передаються за цим договором.

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, а саме: строку дії договору; способу використання твору;території, на яку поширюється передаване право;розміру і порядку виплати авторської винагороди; інші умови, що до яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Строк дії договору. Сторони вправі вказати будь-який термін дії авторського договору, що відповідає їхнім інтересам та погоджений між ними, Однак, в ЦК України введено верхню межу строку дії авторського договору. Згідно з п. 1 ст. 1110 ЦК України, ліцензійний договір укладається на строк, що має спливати не пізніше закінчення строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. Відповідно до цієї статті, у разі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, він вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін уповноважена в будь-який час відмовитись від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до його розірвання, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Спосіб використання твору. Однією з найважливіших умов авторського договору є спосіб використання договору. Можливі способи використання творів, які передбачені Законом України „Про авторське право і суміжні права” (ст.15), наводилися в попередньому підрозділі. До них, зокрема, відноситься відтворення творів, публічне виконання, переклад, переробка, аранжування тощо. Причому, перелік передбачений законодавством, не є вичерпним. Сторони за погодженням між собою можуть визначати в договорі інші права щодо використання твору.

Предметом договору про передачу права на використання твору не можуть бути права, відсутні на момент укладання договору. Цю вимогу визнає стосовно будь-яких прав на використання об'єкта права інтелектуальної власності п.5 ст.1109 ЦК України. Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену в договорі тему чи в зазначеній галузі, є недійсними. Слід звернути увагу на те, що умови договору, які погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно зі становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.

Не є переданими майнові права, що не зазначаються в авторському договорі як відчужувані. Таке саме положення міститься і в п.6 ст.1109 ЦК України: „права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату”. Таким чином, для того, щоб майнові права вважались переданими за авторським договором, вони мають бути в ньому визначені.

Територія, на яку поширюється право, що передається. Як правило, набувач майнових прав за авторським договором зацікавлений у поширенні прав на якомога більшу територію. Якщо в ліцензійному договорі немає умови про територію, на яку поширюються надані права, то згідно з п.7 ст.1109 ЦК України, дія ліцензії поширюється на територію України. Чинне законодавство України жодним чином не регламентує територіальне поширення авторського майнового права у випадку відсутності в авторському договорі умови про територію.

Авторська винагорода. Авторська винагорода в авторському договорі може бути визначена в таких формах: одноразового (паушального) платежу;відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті); комбінованих платежів.

Відповідно до п.2 ст.33 Закону „Про авторське право та суміжні права” винагорода в авторському договорі встановлюється у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. Сьогодні склалася практика виплати автору одноразової винагороди, тобто паушального платежу.

Авторський договір замовлення може передбачати виплату замовником автору авансу, що є частиною авторської винагороди. В такий спосіб відбувається кредитування виконавця замовлення.

Дата добавления: 2015-07-15