Об’єкти промислової власності

У законодавчих актах, навчальних посібниках основними об’єктами промислової власності вважаються винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Втім, варто звернути увагу на певну суперечливість тверджень, як у законодавчих актах, так і в юридичній літературі, щодо об’єктів промислової власності. По-перше, як видно, з назви Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993р. (із змінами від 22 травня 2003р.) мова йде про різні об’єкти (винаходи і корисні моделі), однак у цьому ж законі при визначенні термінів (ст.1) поняття „винахід” і „корисна модель” ототожнюються („винахід (корисна модель)”). Але, в реаліях життя це не зовсім однакові об’єкти інтелектуальної власності. Немає, на наш погляд, чіткості щодо цього питання і в Цивільному кодексі України. У цьому законодавчому акті вони розглядаються як окремі об’єкти інтелектуальної власності, але визначення термінів „об’єкт винаходу” (ст.459) і „об’єкт корисної моделі” (ст.460) ідентичні. Хоча, за нашим переконанням, „корисна модель” за змістом більше відповідає поняттю „промисловий зразок”.

По-друге, викликає термінологічні суперечності і невизначеності правова сутність поняття „промисловий зразок”. В Законі України „Про охорону прав на промислові зразки” від 23 грудня 1993 р. (із змінами від 22 травня 2003р.) зазначається, що „об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб” (ст.5). Майже дослівно (за виключенням останніх слів) це поняття наводиться і в ЦК України (ст.461). Тобто, у законодавчих актах промисловий зразок характеризується, передусім ознаками, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу, що логічно асоціюється з поняттям „корисна модель”. Однак, і саме поняття „корисна модель”, на наш погляд, є не зовсім вдалим, і в законодавчих актах фактично не відповідає своїй суті. Дещо парадоксально звучить, наприклад, словосполучення „корисна модель речовина” або „корисна модель спосіб”. До речі, навіть відносно пристрою (конструктивного виконання пристрою) чинне поняття „корисна модель” не зовсім адекватно відображає його суть, бо швидше асоціюється з зовнішнім виглядом, формою, кольором промислового виробу, ніж з його конструктивним виконанням. Втім, ці поняття існують і використовуються у чинному законодавстві України.

Винахід. В Законі України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (із змінами від 22 травня 2003р.) винахід визначено як результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології (ст.1). Винаходом може вважатися будь-який досягнутий людиною творчий результат, суть якого полягає в знаходженні конкретних технологічних або технічних засобів рішення завдання, що виникло у сфері практичної діяльності.

Відповідно до ст.6 зазначеного закону правова охорона надається винаходу, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає критеріям патентопридатності. Варто звернути увагу на те, що у ЦК України (ст.459) термін „патентоздатність” винаходу замінено на „придатність” у зв’язку з тим, що український законодавець розмежував понятття „придатності” та „здатності”, встановивши, що „здатність” притаманна лише живим істотам, в той час як неживі продукти, технології можуть бути лише придатними для будь-чого, зокрема патентування. Тобто деякі винаходи, які відповідають передбаченим законом критеріям, стають у встановленому порядку офіційно визнаними запатентованими винаходами. Інші, які таким вимогам не відповідають або хоча й відповідають, але не оформлені у встановленому порядку, правовою охороною не користуються, однак не перестають через це бути винаходами. До останніх можна, зокрема, віднести рішення, які не мають об’єктивної новизни, хоча вони є результатом самостійної творчої роботи, а також рішення, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.

Дата добавления: 2015-07-15