Читайте также: |
|
Тема практичної роботи: Розрахунок параметрів підземного сховища газу.
Мета практичної роботи: навчитись розраховувати параметри підземного сховища газу, користування нормативними даними.
Матеріально-технічне забезпечення: інструкційні картки, довідникова література, калькулятори.
Література:
1) Руднік А.А. Довідник працівника газотранспортного підприємства. – К.: Росток, 2001. – 1090с. 425-434с.
Студент повинен знати:
- призначення підземних сховищ газу;
- вимоги до підземних сховищ газу;
- склад підземних сховищ газу;
- порядок визначення вмісту підземного сховища газу;
Студент повинен вміти:
- користуватися довідниковою літературою;
- проводити розрахунок максимального об’єму газу, який можна закачати в сховище;
- розраховувати загальний об’єм газу в сховищі;
- розраховувати поровий простір сховища при відборі газу;
- розраховувати забійний тиск;
- розраховувати тиск на гирлі нагнітальної свердловини в кінці періоду закачування;
- розраховувати необхідну кількість компресорів, для закачування газу в пласт.
Послідовність виконання практичної роботи
1.Перевірка викладачем готовності до виконання практичної роботи.
2.Ознайомлення студента з завданням на практичну роботу.
3.Виконання практичної роботи в присутності викладача.
4.Оформлення звіту з практичної роботи.
5.Захист практичної роботи.
Вихідні дані для виконання практичної роботи
Початковий тиск у сховищі Рп, МПа | 2,5 | 2,4 | 2,3 | 2,2 | 2,1 | 2,0 | 1,9 | 1,8 | 1,7 | 1,6 | 1,5 | 1,4 | 1,3 | 1,2 | 2,6 |
Обєм парового простору Ω, 106м3 | |||||||||||||||
Потужність пласта, м | |||||||||||||||
Кількість нагнітальних свердловин, шт. | |||||||||||||||
Обєм закачування газу Q, тис.м3/добу | |||||||||||||||
Максимально допустимий тиск у сховищі Р мах, МПа | 9,0 | 8,5 | 8,0 | 7,5 | 7,0 | 6,5 | 6,0 | 5,5 | 5,0 | 9,0 | 8,5 | 8,0 | 7,5 | 7,0 | 6,5 |
Глибина свердловини, м | |||||||||||||||
Внутрішній діаметр експлуатаційної колони, см | 13,2 | 13,0 | 12,8 | 12,5 | 12,3 | 12,0 | 15,0 | 14,8 | 14,5 | 14,2 | 14,0 | 14,6 | 14,4 | 12,6 | 13,6 |
Коефіцієнт гідравлічного опору λ | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02 |
Відносна густина газу по повітрю ∆ | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,6 |
Температура газу в приймальному колекторі Т 0К | |||||||||||||||
Коефіцієнт стислості газу Z | |||||||||||||||
Температура газу в забої Тз0К | |||||||||||||||
Продуктивність компресора qк, тис.м3/добу |
Теоретична довідка
У теперішній час великого значення набуло регулювання нерівномірності споживання газу, яку класифікують так:
- внутрішньодобова - за часом доби;
- внутрішньотижнева - у межах тижня;
- внутрішньомісячна - у межах місяця;
- сезонна - протягом року.
Внутрішньодобові нерівномірності споживання газу в основному пов'язані з його витратою на побутові потреби, а також зі зменшенням витрати газу промисловими підприємствами, які не працюють у нічний час.
Внутрішньотижневі коливання споживання газу звичайно зумовлюються тими обставинами, що й добові, але також певний вплив має витрата газу у вихідні й святкові дні.
Внутрішньомісячні нерівномірності споживання газу залежать від пори року, а також від причин, які викликають внутрішньотижневу нерівномірність споживання газу.
Сезонні нерівномірності споживання газу пов'язані з періодами року; в осінньо-зимовий період споживання збільшується, у літній період - зменшується.
Сезонна нерівномірність споживання газу є найбільшою.
У зимовий період різко збільшується об'єм споживання газу на комунально-побутові й опалювальні потреби, можливе збільшення витрати газу промисловими підприємствами залежно від їх технологічного процесу та інших причин.
Для покриття і вирівнювання нерівномірностей споживання газу необхідно в години пік мати оперативний резерв газу, тобто слід створити різного типу сховища для газу.
Для зберігання великих обсягів газу найдоцільнішим є застосування підземних сховищ.
Підземні сховища газу (ПСГ) є технологічною складовою частиною магістральних газопроводів і призначені для регулювання нерівномірності газоспоживання, утворення довгострокового й оперативного резерву газу.
За типом пористого середовища розрізняються сховища:
- у водоносних пластах;
- у вичерпаних газових, газоконденсатних та нафтових покладах.
За складністю геологічної будови об'єктів сховища діляться на:
- простої геологічної будови, яка характеризується витриманістю літологічного складу порід, їх колекторськими властивостями;
- складної геологічної будови, яка характеризується тектонічними порушеннями, різницею літологічного складу порід, наявністю зон із незадовільною проникністю.
За умовами залягання сховища поділяються на пластові, масивні, літологічне або тектонічно екрановані.
Для створення ПСГ можуть бути використані вичерпані поклади газових, газоконденсатних і нафтових родовищ, водоносні пласти, а також розмиті соляні куполи.
Мережа підземних сховищ газу України
Підземне зберігання газу (ПЗГ) в Україні має два призначення: для внутрішнього та зовнішнього споживання.
Мережа ПСГ України має підземні газосховища на базі водоносних структур і на базі вироблених газових і газоконденсатних родовищ.
В Україні визначилися чотири комплекси ПСГ:
Західноукраїнський - у Передкарпатті;
Київський - у районі Київської системи газопроводів;
Донецький - у Донбасі;
Південноукраїнський - у районі південних областей Криму і частково Середнього Подніпров'я.
Кожний комплекс ПСГ забезпечується системою газопроводів:
- Західноукраїнський - "Союз", "Уренгой - Помари - Ужгород", "Івацевичі - Долина", "Київ - Захід України", "Долина - Ужгород", "Єлець - Кременчук - Ананьїв - Богородчани";
- Київський - Київ - Брянськ - Москва", "Тула -Шостка - Київ", "Шебелипка - Полтава - Київ", "Єфремівка - Диканька - Київ", "Союз", "Курськ - Диканька, "Острогозьк — Шебелинка", "Новопсков — Шебелинка";
- Донецький - Донецький (кільцевий) газопровід, "Північний Кавказ - Центр Росії" (у межах України) і далі "Луганськ - Лисичанськ - Рубіжне";
- Південноукраїнський - "Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Ізмаїл", "Марявка - Херсон -Крим". Він призначений для газопостачання Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і Республіки Крим.
Характеристика мережі ПСГ країн Західної Європи, США, Канади і Росії подана у табл. 1.
Таблиця1 Підземні сховища газу країн Західної Європи, США, Канади і Росії | ||||
Країна | Кількість сховищ | Загальна місткість, млн м3 | Місткість буферного газу, млн м3 | Місткість активного газу, млн м3 |
Австрія | - | - | ||
Бельгія | - | - | ||
Данія | - | - | ||
Франція | - | - | ||
Німеччина | - | - | ||
Італія | — | — | ||
Нідерланди | - | - | ||
Іспанія | - | - | ||
Великобританія | - | - | ||
Росія | - | - | ||
США | - | — | ||
Канада | - | - |
ПСГ повинні відповідати одній із трьох умов:
- забезпечення безперервного газопостачання споживачів;
- створення аварійних запасів газу;
- можливість збільшення відбору газу в найхолодніші дні.
Останнім двом умовам відповідає більшість водоносних пластів, тому що вони на відміну від вичерпаних газових і нафтових родовищ широко розповсюджені.
Для створення ПСГ у водоносному пласті необхідні такі геологічні умови:
- наявність замкненої антиклінальної структури;
- достатня пористість і проникність пласта;
- наявність герметичної покришки над пластом.
Для вирівнювання сезонної нерівномірності споживання газу використовують:
- підземне зберігання літніх надлишків газу;
- додаткову подачу газу за договорами з інших родовищ;
- обмеження споживачів;
- поєднання вказаних способів.
Для вирівнювання тижневої і добової нерівномірностей використовують:
- підземне зберігання літніх надлишків газу;
- додаткову подачу газу за договорами;
- обмеження споживачів;
- підземне зберігання газу в газгольдерах;
- використання кінцевої дільниці магістральних газопроводів для акумулювання газу;
- поєднання вказаних способів.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи
Максимальний об'єм газу, який можна закачати в сховище (активний), визначається по формулі:
, м3 (1.1)
де Ω - об'єм перового простору, м3;
рп і рк - початковий і кінцевий тиск у сховищі при закачуванні, МПа;
Zп і zk - коефіцієнти стисливості газу при Рп і Рк
Буферний об'єм газу в сховищі визначається по формулі:
, м3 (1.2.)
Загальний об'єм газу в сховищі визначається по формулі:
, м3 (1.3.)
Співвідношення об'ємів активного і буферного газу знаходиться із співвідношення:
(1.4.)
Об'єм парового простору сховища при відборі газу визначається по формулі:
(1.5.)
Забійний тиск газу можна визначити по формулі Г.А. Адамова [1]:
, МПа (1.6.)
де Р г - тиск газу на гирлі свердловин, МПа;
λ - коефіцієнт гідравлічного опору фонтанних труб;
d - внутрішній діаметр труб, см;
Q - об'єм закачаного газу, тис. м3/добу. одну свердловину;
Т - середня температура газу, °К;
Т=, °К (1.7.)
Тз - температура газу в забої, °К;
Тг - температура газу на буфері свердловини, °К;
е - основа натурального логарифма
Показник ступеня S визначається по формулі:
(1.8.)
де Δ - відносна густина газу по повітрю;
L - глибина свердловини, м.
Тиск на гирлі нагнітальної свердловини в кінці періоду закачування по [1]:
, МПа (1.9.)
де Рз - максимально допустимий тиск у сховищі. МПа.
Показник ступеня 2S визначається по формулі:
(1.10.)
Необхідна кількість компресорів для закачування газу в пласт у кінці періоду закачування:
, шт (1.11.)
де qк - продуктивність одного компресора, м3 /добу.
Захист практичної роботи проводиться викладачем по практичним і теоретичним питанням даної теми після повного виконання практичної роботи студентом.
Питання для самоконтролю
1. Призначення підземних сховищ газу.
2. Вимоги до підземних сховищ газу.
3. Склад підземних сховищ газу.
4. Порядок визначення вмісту підземного сховища газу.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 | | | ПРАКТИЧНА РОБОТА №5 |