Дипломних проектах (роботах)

1. Державне управління у системі цивільного захисту.

2. Планування технічного забезпечення заходів цивільного захисту (ЦЗ) у мирний час.

3. Організація технічного забезпечення розосередження і евакуації населення із небезпечної зони.

4. Організація технічного забезпечення під час просування сил ЦЗ у осередок зараження і при виконанні рятувальних і інших невідкладних робіт.

5. Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші, прийняття рішення.

6. Підготовка підприємства до роботи у надзвичайній ситуації.

7. Управління підприємством у надзвичайній ситуації.

8. Подолання зараженої отруйними речовинами ділянки на автомобільній та інший техніці.

9. Характеристика осередків ураження при аваріях на АЕС.Розрахунок можливих доз опромінення.

10. Подолання зараженої радіаційними речовинами ділянки та на автомобілях чи у пішому порядку.

11. Характеристика осередків ураження при аваріях на АЕС. Розрахунок можливих радіаційних втрат працівників та населення.

12. Характеристика осередків ураження при аваріях на АЕС. Розрахунок допустимої тривалості перебування людей на зараженій місцевості.

13. Установка додаткового обладнання на автобусах, яке забезпечує перевезення пасажирів без засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) в умовах радіаційного зараження місцевості.

14. Додаткове обладнання кабіни вантажного автомобіля для роботи без ЗІЗ в умовах хімічного зараження місцевості.

15. Організація спецобробки об’єктів транспортної інфраструктури.

16. Організація часткової спецобробки транспорту підприємства.

17. Організація повної санітарної обробки персоналу підприємства.

18. Особливості захисту співробітників при виникненні пожежі на підприємстві.

19. Розробка плану евакуації співробітників при виникненні пожежі на підприємстві.

20. Розрахунки системи протипожежного водопостачання,

21. Норми забезпечення засобами пожежогасіння території та приміщень підприємства.

22. Організація радіаційної та хімічної розвідки на території підприємства.

23. Оцінка радіаційної обстановки після аварії об’єкті атомної енергетики.

24. Визначення режиму радіаційного захисту для підприємства, яке розташоване у зоні зараження.

25. Оцінка радіаційної обстановки на маршрутах руху транспортних засобів.

26. Організація дозиметричного контролю на підприємстві (моніторинг).

27. Визначення джерел забруднення навколишнього середовища на підприємстві і методи їх усунення.

28. Організація та порядок виконання хімічного контролю на території підприємства.

29. Методика визначення небезпечних і шкідливих факторів на підприємстві, розробка способів їх усунення.

30. Визначення небезпечних явищ, які призводять до аварійного передчасного руйнування деталей машин та обладнання.

31. Визначення шкідливих речовин у робочій зоні, розробка методів щодо визначення їх параметрів (санітарні норми, гранично допустимі рівні і гранично допустимі концентрації шкідливих речовин ГДР та ГДК).

32. Методи і засоби оцінки загазованості, запиленості і наявності шкідливих факторів на підприємстві та захист працюючих від їх негативної дій.

33. Електронебезпека. Особливості дії електричного струму на організм людини. Способи та засоби захисту працівників від ураження електричним струмом під час дотику до струмоведучих частин електроустаткування.

34. Характеристика осередків ураження при стихійних лихах і їх вплив на виробничу діяльність підприємств автомобільного транспорту.

35. Прогнозування аварійних ситуацій і можливих осередків ураження при проектуванні техніки, технологічних процесів, конструкцій об’єктів. Методи і засоби захисту та локалізації аварійно небезпечних зон.

36. Захист населення у разі виникнення комбінованого ураження.

37. Інженерний захист співробітників підприємства у НС. Захисні споруди ЦЗ та розрахунок їх коефіцієнту ослаблення (К осл.)

38. Характеристика осередку ураження при повені від прориву дамби (греблі). Розрахунок параметрів хвилі пропуску на відстанях 25,50,100км від зруйнованої греблі.

39. Особливості захисту співробітників та населення від радіоактивного опромінення.

40. Особливості захисту співробітників від хімічного ураження.

41. Характеристика осередків ураження при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Розрахунок глибини(Г),ширини (Ш) і площі (S) зони хімічного зараження (ЗХЗ).

42. Характеристика осередків ураження при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Розрахунок терміну уражаючої дії СДОР та можливих втрат людей від цього.

43. Особливості захисту співробітників від біологічного ураження.

44. Особливості надання першої медичної допомоги постраждалим у надзвичайній ситуації.

45. Зменшення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище від роботи двигунів транспортних засобів.

46. Стійкість роботи комунально-енергетичних систем підприємства у надзвичайній ситуації. Оцінити стійкість ОГ при землетрусі.

47. Проектування та реконструкція підприємств з урахуванням їх стійкої роботи в умовах виникнення надзвичайної ситуації.

48. Особливості забезпечення та використання засобів індивідуального захисту у разі виникнення надзвичайної ситуації.

49. Обґрунтування необхідності евакуації співробітників підприємства та населення із небезпечної зони.

50. Підвищення стійкості роботи підприємства у надзвичайній ситуації.

51. Прогнозування і оцінка обстановки під час вибуху ємкості з вуглеводнем (пропаном).

52. Розробка заходів по забезпеченню стійкості роботи підприємств у надзвичайних ситуаціях.

53. Розробка заходів по забезпеченню надійного захисту співробітників підприємства та населення у надзвичайних ситуаціях.

54. Розробка реального плану евакуації співробітників підприємства при виникненні НС.

55. Організація моніторингу на території підприємства, або інші завдання.

4.4. Питання з «Безпеки у надзвичайних ситуаціях

(Цивільного захисту)», які включаються до білетів

державних іспитів (додатково)

1. Галузевий моніторинг за станом безпеки.

2. Найменування та визначення основних показників джерел природних та техногенних НС.

3. Впровадження превентивних заходів щодо зменшення масштабів НС.

4. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

5. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

6. Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків.

7. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС.

8. Зонування територій за ступенем небезпеки.

9. Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС.

10. Методика планування заходів із ліквідації наслідків НС.

11. Організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.

12. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон.

13. Характеристика ступенів руйнування.

14. Метод розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибуху газоповітряних, паливно-повітряних сумішей.

15. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

16. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

17. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення і часу зберігання диму.

18. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні.

19. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.

20. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа.

21. Методи визначення іонізуючих випромінювань.

22. Ознайомлення з основними технічними характеристиками приладів радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

23. Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження.

24. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та отруйними речовинами (ОР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки.

25. Порядок нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).

26. Оцінка радіаційної та хімічної обстановки.

27. Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об’єкті.

28. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

29. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.

30. Укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації.

31. Прогнозування обстановки і дії персоналу під час вибуху ємкості з газоповітряною сумішшю.

32. Визначення порядку оповіщення робітників і службовців.

33. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження.

34. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

35. Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ.

36. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища.

37. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі.

38. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

39. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях.

40. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.

41. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

42. Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів.

43. Розрахунок загального обсягу збитків.

44. Методика оцінки збитків від негативних наслідків НС.

Питання профільної підготовки

1. Відшкодування збитків постраждалим у НС.

2. Страховий механізм відшкодування збитків від НС.

3. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

4. Поняття державного резерву, його склад, призначення.

5. Єдина система державного резерву України.

6. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду.

7. Утримання і розвиток системи державного резерву.

8. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), поновленням матеріальних цінностей державного резерву.

9. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС.

10. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву.

11. Порядок створення резервних фондів, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.

12. Організація постачання продуктів харчування і товарів першочергового вжитку для постраждалого населення.

13. Економіка катастроф.

14. Домінантні показники під час вибору ОГ інвестування.

15. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного і природного характеру ОГ.

16. План здійснення маркетингових досліджень.

4.5. Методичний матеріал з питань Цивільного захисту

4.5.1. Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху

газоповітряної суміші

Загальна обстановка на об’єкті та вихідні дані.

Підприємство (авторемонтний завод), розміщений на південній околиці м. Зарічинська – великого обласного центру з населенням майже 300 тис. осіб. Підприємство виконує капітальний ремонт вантажних автомобілів. Виробничий процес організований у дві зміни:

- перша зміна 150 осіб;

- друга – 100 осіб.

На території підприємства (рис. 4.1) розміщено 18 будівель і споруд, в тому числі:

- виробничий цех – промислова будівля з металевим каркасом, бетонним заповненням (будівля №1);

- адміністративний корпус – багатоповерховий будинок з металевим каркасом (будівля №2);

- складські приміщення готової продукції, запчастин, ПММ, лаків, фарб, карбіду кальцію (будівлі №3, 5, 7, 9, 10, 11);

- допоміжні приміщення – майданчик прийому і видачі продукції (№4), пожежне водосховище (№6), компресорна (№8), пожежне депо (№12), гараж (13), бюро перепусток (№14), їдальня (№15), спортмайданчик (№16), газгольдерна (№17) на 25 т пропану, СТО (станція технічного обслуговування) авто техніки.

За територією підприємства на хімічно небезпечному об’єкті знаходиться ємкість місткістю 50 т СДОР- аміаку.

Для захисту робітників і службовців є три герметичниі сховища з розрахунковим надлишковим тиском ∆ Р_ф=200 кПа і коефіцієнтом ослаблення радіоактивного випромінювання К_осл=2000, місткість сховищ №1 – 50 осіб, №2 – 50 осіб; №3 – 50 осіб. 100% робітників і службовців забезпечені промисловими протигазами марки “К”, що зберігаються поблизу робочих місць. Система цивільного захисту на підприємстві організована наступним чином.

Для організації захисту працюючих створено штаб ЦЗ у НС, який організовує роботу та управління службами ЦЗ, невоєнізованими формуваннями ЦЗ (рятувальними, протипожежними, медичними інженерно-технічними, транспортними та ін.). У кожній із змін передбачені ланки, які створюються із співробітників робочої зміни, а саме: радіаційної і хімічної розвідки (РХР), зв’язку, група моніторингу та розвідки, команда пожежегасіння, група охорони громадського порядку, команда знезараження, ланки сховищ та ін.

Управління силами та засобами ЦЗ об’єкту забезпечується з трьох пунктів управління (ПУ), один з яких обладнаний в будівлі заводоуправління (основний), другий (запасний) - в заміській зоні – с. Биков, де розміщена філія підприємства, третій рухомий(запасний) – на автомобілі керівника підприємства.

Обстановка на підприємстві після вибуху пропану

Умовні позначення

№п.п	Елементи підприємства
	Виробничий цех
	Адміністративний корпус
	Склад готової продукції
	Площадка прийому і видачі продукції
	Склад рем. фонду
	Протипожне водосховище
	Склад запчастин
	Компресорна
	Склад паливо-мастильних матеріалів
	Склад лаків і фарб
	Склад карбіду кальцію
	Пожежне депо
	Гараж
	Бюро перепусток
	Їдальня
	Спорт майданчик
	Газгольдерна
	СТО авто техніки

- Повні руйнування

- Сильні руйнування

- Середні руйнування

- Слабкі руйнування

- Завалений проїзд

- Радіуси зон руйнувань

- Пошкоджений газопровід

-Пошкоджений водопровід

- Напрям евакуації

- Сховища №1, №2, №3

- Протирадіаційні укриття

- Пожежі  

R20- Надмірний тиск зони руйнувань

Згідно планом цивільного захисту, керівництвом підприємства проводяться теоретичні заняття та практичні тренування з особовим складом формувань.

З командирами формувань періодично проводяться заняття щодо прогнозування можливої аварійної обстановки на території об’єкту та управління діями формувань у надзвичайних ситуаціях.

Загальна ситуаційна обстановка на час НС.

Погода та метеорологічні умови: день, хмарно, вітер північно-західний, середня швидкість вітру на висоті 30 км, складає 8,3 км/год, а у приземному шарі 1 м/с, температура повітря минус 1⁰С.

Можлива обстановка і дії персоналу під час вибуху ємкості з пропаном.

О 12.00 год. внаслідок порушень правил безпеки при заповненні газгольдера на території заводу стався вибух 25 т пропану (споруда №17, див.рис.4.1).

З метою організації ліквідації наслідків аварії та прийняття найбільш оптимального рішення керівництвом проводиться оцінка ситуації, що виникла.

Визначаються:

· радіус зони детонаційної хвилі R_1;

· радіус дії продуктів вибухуR_2;

· радіуси дії повітряної ударної хвилі R₃ для надмірних тисків ∆ Р_ф=50; 30; 20; 10 кПа при яких виникають руйнування різного ступеню елементів об’єкту, а саме: повні, сильні, середні, слабкі.

Визначивши радіуси зон руйнувань, нанесемо їх на карту, схему, чи план об’єкту, дотримуючись масштабу.

За даними аналітичних та графічних розрахунків проводимо оцінку характеру руйнувань елементів підприємства, прогнозований чи фактичний розмір зон руйнувань, визначаємо місця завалів, зон пожеж та зони можливого зараження території сильнодіючими отруйними речовинами(СДОР).

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКІВ

Аналітичні та графічні розрахунки проводяться з використанням довідникових матеріалів [5, с.96-102, або Довідника Демиденка Г.П. та ін.].

1. Визначимо радіус зони детонаційної хвилі R₁ для надмірного тику у фронті ударної хвилі - ∆ Р_ф1, який приймається постійним і рівним 1700 кПа [5] і визначається за формулою :

R₁ =17,5 , (4.1)

тоді R₁=17,5 ,

,

де Q – кількість вибухонебезпечної речовини, т.

2. Визначимо радіус зони дії продуктів вибуху R₂, що охоплює всю площу розльоту продуктів газоповітряної суміші в результаті детонації, де тиск ∆Р_ф2 змінюється від 1350 кПа до 300 кПа [5]:

(4.2)

3. Визначимо радіуси дії повітряної ударної хвилі для Р_ф = 10, 20, 30, 50 кПа [5].

За графіком (рис.4.2) визначаємо радіуси слабких, середніх, сильних та повних зон руйнувань:

R₁₀ = 650 м, R₂₀ = 400 м. R₃₀ = 300 м, R₅₀ = 250 м,

Прогнозування обстановки під час дії вибухонебезпечної суміші

Аналітичні розрахунки та аналіз ситуації показали, що надмірний тиск, створений вибухом, викликав руйнування елементів підприємства різного ступеня, а саме:

Руйнування будівель і споруд:

- повні – склад ПСМ №9, склад лаків і фарб №10, компресорна №8, склад запчастин №7, газгольдерна №17;

- сильн і – виробничий корпус №1, склад карбіду кальцію №11, ємкості СДОР (аміаку) за територією заводу, СТО №18;

- середні - виробничий корпус №1, склад ремфонду №5, пожежне депо №12;

- слабкі – гараж №13, бюро перепусток №14, адміністративний корпус “2, їдальня №15, склад №15, склад готової продукції №3.

На території біля споруд №1 і №5 утворились місцеві завали.

В результаті руйнувань можливі аварії на газових і енергетичних мережах, можливе виникнення окремих пожеж.

В зоні сильних руйнувань опинилися ємкості СДОР (аміаку), внаслідок чого можливе хімічне зараження території підприємства і ураження людей.

Начальник служби оповіщення та інформації, отримавши розпорядження керівництва підприємства, подає відповідний сигнал про факт виникнення надзвичайної ситуації і періодично забезпечує необхідною інформацією працюючих та населення про обстановку у зоні лиха.

Порядок оповіщення працівників

“УВАГА!”

Говорить начальник штабу ЦЗ об’єкту. О 12 год внаслідок порушення правил безпеки при заповненні газгольдера на території заводу стався вибух ємності з пропаном. Є руйнування будівель і споруд різного характеру.

У будівлі виробничого корпусу виникли пожежі, в районі складу готової продукції виникли завали, можливе хімічне зараження території заводу від СДОР (аміак).

Рішення керівництва об’єкту.

Використовуючи систему сповіщення та інформації керівництво видає необхідні розпорядження та інформує співробітників про фактичну ситуацію на об’єкті. О 12 год. 10 хв. командири формувань ЦЗ викликані на ПУ ЦЗ об’єкту (адміністративний корпус №2), де директор підприємства ставить завдання на проведення РіНР та організацію ліквідації наслідків аварії.

НАКАЗ

начальника цивільного захисту об’єкту на проведення

рятувальних та інших невідкладних робіт

(Варіант)

О 12.00 внаслідок порушення техніки безпеки при заповненні газгольдера стався вибух ємкості з 25 т пропану в північно-західній частині території АРЗ.

Є руйнування будівель і споруд різного характеру, виникли пожежі в районах будівель виробничого корпуса, в районі складу готової продукції (будинок №3) утворилися завали. Частина людей не встигли покинути будівлі, є уражені. Можливе хімічне зараження території заводу аміаком через пошкодження ємкості з аміаком за територією заводу. Пошкоджені комунально-енергетичні мережі.

НАКАЗУЮ:

1. Об’єктовим формуванням ЦЗ, приступити о 12 год. 30 хв. всім складом до виконання РіНР у північно-західній частині території заводу. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей і наданні першої медичної допомоги ураженим та постраждалим, а також гасінні пожеж. Провести розвідку стану ємкостей із СДОР (аміак) і у випадку необхідності, локалізувати аварію,

2. Командирам невоєнізованих формувань цивільного захисту негайно організувати та приступити до проведення РіНР у центрально-південній частині території заводу (будівлі № 1, 3, 5). Основні зусилля зосередити на рятуванні людей, наданні їм першої медичної допомоги, локалізації аварій на комунальних і енергетичних мережах.

2.1. Гасіння пожеж здійснює команда пожежогасіння, локалізацію можливої аварії ємкості зі СДОР – команда знезараження.

2.2. Командиру групи механізації організувати роботи по ліквідації завалів зруйнованих будівель та завалів на дорогах.

2.3. Пункт збору уражених – на майданчику перед східним входом до заводу, місце збору тяжко поранених і уражених – сховище № 1 в адміністративному корпусі.

2.4. ПУ начальника ЦЗ – адміністративний корпус № 2, мій заступник – командир І РГ (інженерно-рятувальної групи).

Начальник ЦЗ об’єкта (підпис, прізвище)

Начальник штабу ЦЗ об’єкта (підпис, прізвище)

4.5.2. Аналітичні розрахунки щодо прогнозування

хімічної обстановки на території ОГ

Завдання – виконати аналітичні розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха, а саме, визначити основні параметри зони хімічного зараження (ЗХЗ) та графічно відобразити їх на плані чи на карті місцевості у масштабі, розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.

Аналітика супроводжується прикладом розрахунків.

Прогнозування хімічної обстановки на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) провадиться з метою визначення масштабів зони ймовірного зараження, з урахуванням напрямку вітру, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і терміновій організації заходів щодо мінімізації збитків та втрат.

При вирішенні завдань щодо забезпечення стійкої роботи потенційно небезпечного об’єкта (ПНО) у надзвичайних ситуаціях (НС) заздалегідь проводиться прогнозування можливих подій на цих об’єктах, а також вплив негативних чинників на діяльність, не тільки свого але і сусідніх об’єктів.

При несподіваних аваріях, визначення зон хімічного зараження здійснюється за фактичними даними. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення небезпечної хмари, метеорологічні умови (вертикальну стійкість повітря), напрямок вітру, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників ОГ та населення.

Прогнозування хімічної обстановки включає:

- визначення ступеню вертикальної стійкості повітря;

- визначення параметрів зони хімічного зараження;

- визначення загальної площі зони хімічного зараження;

- нанесення меж зони зараження на карту (схему) у масштабі.

Розрахунково-пояснювальна частина повинна мати: вступ, аналітичні розрахунки та пояснення до них, а також, графічну частину - карту (схему) на якій наносяться зони, прогнозованого чи фактичного, хімічного зараження.

У вступі необхідно розкрити важливість та необхідність проведення прогнозування хімічної обстановки яке має за мету збереження здоров’я та життя співробітників підприємства, територія якого може опинитись у зоні лиха.

Дата добавления: 2015-07-15