Екологічно стале надрокористування та забезпечення охорони надр

Україна відноситься до найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів світу (8658 родовищ 97-и видів корисних копалин). Серед основних ресурсів належать запаси вугілля, залізних, марганцевих, титанових, уранових руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, вогнетривких глин, облицювального каменю. Відносно обмеженими є ресурси нафти, природного газу, більшості рідкісних та кольорових металів, агроруд. Регіонами найбільш значного розвитку гірничих робіт є Донбас, Кривбас, Середнє Придніпров¢я, Прикарпаття.

Інтенсивне використання надр із значними обсягами вилучення мінеральних ресурсів, розкривних і супутніх гірських порід поряд з їх переробкою та накопиченням продуктів збагачення негативно позначається на екологічному стані довкілля. Масштабна гірничо видобувна діяльність в цих регіонах призвела до виникнення небезпечних техногенних явищ та деградації навколишнього природного середовища. Звідси, сформована на даний час еколого-геологічна ситуація характеризується безперервним зростанням ризиків як для життєдіяльності людей, господарського комплексу, так і для природного середовища.

В Донецькому регіоні площі, підроблені гірничими виробками, складають на сьогодні біля 8% від загальної території регіону. Породними відвалами зайнято близько 7200 га землі, накопичувачами відходів – 2400 га. У Криворізькому гірничопромисловому регіоні вилучено 70000 га доброякісних земель. При цьому йде відкачка і періодичне скидання в поверхневі водостоки високо мінералізованих вод, спостерігається підтоплення земель і забруднення підземних вод. У Львівсько-Волинському регіоні до основних екологічних проблем відносяться просадки територій на площі понад 5000 га, наянвість териконів на площі 1400 га доброякісних земель. У Прикарпатському гірничопромисловому регіоні кризові екологічні явища пов¢язані з неякісно ліквідованими свердловинами, шурфами та колодязями на старих нафтопромислах, які призводять до міграції вуглеводнів у поверхневі шари та до виникнення вибухонебезпечних ситуацій. Спостерігається наявний масовий характер порушень правил надрокористування та без ліцензійного видобутку корисних копалин, особливо місцевого значення.

Позитивним надбанням останніх років є застосування комбінованих відкрито-підземних технологій гірничих робіт, технологій сухої магнітної сепарації, флотаційного до збагачення залізорудних концентратів, залучення в експлуатацію техногенних родовищ (із складу накопичених в минулі роки відходів) залізорудної, титанової, марганцеворудної сировини, а як енергетичного ресурсу – шламів збагачення вугілля. Розширюється також використання розкривних порід та інших відходів гірничозбагачувального виробництва. У 2005-2006 роках, зокрема, відповідні обсяги використання склали 78-85 млн.т.

В той же час дуже повільно розробляються і впроваджуються технологічні процеси і обладнання для використання ресурсного потенціалу шахтного метану, процеси збагачення вугілля з ефективним вилученням з нього сірки. В недостатніх масштабах здійснюється тушіння породних відвалів на шахтах Донбасу.

На шляху екологічно сталого надрокористування в Україні визначається необхідність вирішення наступного кола питань:

· еколого безпечного спеціального складування та зберігання відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, що є перманентним фактором негативного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів Донбасу;

· впровадження технологічних схем очищення і використання або еколого безпечного відведення мінералізованих шахтних вод (відповідні питання не вийшли зі стадії проектних розробок як в Донбасі, так і в Кривбасі);

· створення надійних технологій і вітчизняного обладнання для закладки породи у відпрацьований підземний простір шахт та рудників;

· локалізації та зменшення забруднення повітря в гірничодобувних регіонах мінеральним пилом, продуктами горіння териконів, викидами вибухових робіт на кар¢єрах тощо;

· розробка засобів боротьби з явищами підтоплення при "мокрому" закритті шахт та при веденні ліквідаційних робіт загалом;

· локалізації забруднення довкілля радіоактивними елементами в районах урановидобувних робіт та на об¢єктах роміщення відходів, що містять радіонукліди;

· локалізації і ліквідації забруднення підземних вод внаслідок виробничої діяльності підприємств нафтопереробної та нафтогазовидобувної галузі, а також внаслідок незадовільного стану звалищ відходів, наявності великої кількості занедбаних (безхазяйних) свердловин тощо;

· розширення масштабів рекультивації порушених гірничими роботами земель, особливо глибоких кар¢єрів.

Стратегія національної екологічної політики у сфері надрокористування ставить своєю метою стабілізацію та покращення екологічної ситуації в гірничодобувних регіонах та на окремих об¢єктах надрокористування, а також досягнення більш повного і комплексного використання корисних копалин шляхом розробки відповідних засобів та механізмів реалізації. Центральним питанням охорони надр є впровадження прогресивних технологій гірничих робіт передусім із закладкою виробленого підземного простору, що дозволяє різко скоротити втрати запасів вугілля, калійних і залізних руд тощо. В нафтогазовидобутку це застосування вторинних і третинних технологій з активним впливом на продуктові горизонти, впровадження горизонтального буріння тощо. Стратегія виходить із пріоритетності питань гарантування екологічної безпеки в ході структурної перебудови галузей гірничодобувного комплексу України.

Досягнення зазначеної мети обумовлює необхідність вирішення наступних базових завдань:

створення умов для ефективного, екологічно збалансованого здійснення надрокористування на основі впровадження нових технологій, комплексного використання ресурсів надр, рекультивації територій гірничих робіт;

· забезпечення екологічної реабілітації старих гірничодобувних регіонів в рамках здійснення програм реструктуризації гірничої промисловості та закриття шахт і розрізів, зокрема попередження підтоплення територій та забруднення водоносних горизонтів;

· розв¢язання еколого-гідрогеологічних проблем, що виникають внаслідок закриття гірничодобувних підприємств, шахт, розрізів, забезпечення захисту водоносних горизонтів від шкідливого впливу, відновлення гідрогеологічного режиму територій;

· забезпечення формування джерел коштів для цільового фінансування заходів з ліквідації гірничих підприємств та проведення комплексу реабілітаційних робіт;

· удосконалення законодавчого та нормативно-правового, зокрема ліцензійного, регулювання порядку використання надр, який би забезпечував повноту розробки родовищ корисних копалин, а також використання розкривних порід, відходів збагачення та переробки мінеральної сировини, як техногенних родовищ.

На виконання завдань Стратегії у сфері надрокористування спрямовується здійснення наступних заходів:

ü розроблення технологій та налагодження виробництва устаткування для здійснення закладочних робіт у відпрацьованому підземному просторі вугільних, калійних й інших шахт. Апробація і впровадження відповідних технологій, зокрема на нових шахтах, що будуть вводитися протягом 2010-2020 рр.;

ü реалізація пілотних проектів збагачення вугілля з вилученням з нього сірки;

ü послідовне розширення робіт з рекультивації земель гірничої промисловості, рекультивація окремих глибоких кар¢єрів, у тому числі місцевого значення, консервація тих із них, що залишилися безхазяйними;

ü поширення досвіду створення штучних ландшафтів на територіях, порушених гірничими роботами, як раціональний шлях їх екологічної реабілітації;

ü розроблення та впровадження на гірничодобувних підприємствах ефективних технологій і технічних засобів очистки і демінералізації шахтних вод;

ü здійснення інженерного захисту територій міст, поселень від підтоплення внаслідок закриття шахт та ліквідація його наслідків у гірничо- добувних регіонах;

ü розширення обсягів робіт з гасіння породних відвалів, їх гірничої та біологічної рекультивації;

ü здійснення профілактичних заходів щодо займання породних відвалів вугледобувних підприємств. Задіяння обов¢язкового технологічного регламенту щодо профілактики самозаймання породних відвалів на вугільних шахтах – як в процесі формування таких відвалів, так і стосовно утворених в минулі роки;

ü здійснення післяліквідаційного моніторингу гірничих об¢єктів, виявлення та усунення негативних екологічних наслідків;

ü удосконалення комплексного моніторингу геологічного середовища та створення державної служби оцінки і прогнозування можливих екологічних наслідків гірничої та іншої діяльності.

В рамках нормативно-правового, організаційно-економічного та наукового забезпечення виконання завдань Стратегії передбачається:

- розробка довгострокових державних програм екологічної реабілітації окремих гірничодобувних регіонів з критичним станом довкілля, визначення пріоритетності заходів в їх рамках і задіяння механізмів їх фінансування;

- доопрацювання і прийняття низки нормативно-правових актів, а саме: Закону України "Про відходи", "Про екологічну реабілітацію територій", Кодексу України про надра, проекти законів "Про екологічну реабілітацію територій", "Про екологічне страхування" з метою нормативно-правового врегулювання відповідних питань а також проекту програми реабілітації вугледобувних регіонів України і надання їй статусу державної цільової,

- розвиток механізму бюджетного і позабюджетного фінансування реабілітаційних заходів в гірничодобувних регіонах, включаючи надання низько- та безпроцентних кредитів, грантово-кредитні схеми тощо, а також розширення прямого субсидування в рамках програм реструктуризації вугільної промисловості за рахунок спеціального фонду державного бюджету і місцевих бюджетів, орієнтуючись при цьому на найбільш пріоритетні заходи;

- обґрунтування системи критеріїв екологічного моніторингу стану довкілля в гірничодобувних регіонах. Розробка науково-методичних засад попередження і прогнозування небезпечних процесів у геологічному середовищі, оцінка екологічного ризику і допустимих навантажень на навколишнє середовище.

Дата добавления: 2015-10-30