Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Невиснажливе використання тваринних та рослинних ресурсів

Читайте также:
  1. Аналіз забезпеченості персоналом та використання робочого часу
  2. Вивчення методики підрахунку терміну вичерпання невідновних ресурсів
  3. Використання бази даних.
  4. Використання біоенергетики для енергопостачання будинків
  5. Використання в кримінальній справі відомостей, одержаних|отриманих| в інших державах при здійсненні міжнародного співробітництва
  6. Використання енергії вітру для енергопостачання будинків
  7. Використання енергії сонця для енергопостачання будинків

Зміцнення спроможностей країни щодо екологічно збалансованого розвитку зумовлює необхідність подальшої інтеграції питань збереження біорізноманіття в усі сфери господарської діяльності людини. Ресурсно-охоронний підхід у справі збереження біорізноманіття має бути трансформований в єдиний еколого - економічний підхід, що інтегрує природу та економіку максимально гармонійним чином.

В даний час сфера використання об’єктів рослинного та тваринного світу (біоресурсів) характеризується пришвидшенням процесів фрагментації ландшафтів, девастації екосистем, руйнування еко- та біотопів, зменшенням числа і чисельності популяцій промислових видів.

В сфері екологічного управління не завершено виконання цілей та завдань в частині розподілу функцій, формування нормативно-правового інструментарію, створення системи моніторингу та держконтролю. Разом з тим, в останні роки було прийнято низку законів за напрямками рослинного і тваринного світу, ратифіковано конвенції в сфері живої природи, започаткувано формування інституційної та регулятивної системи щодо використання ресурсів тваринного і рослинного світу. Найбільш проблемним моментом є неврахування екологічних вимог в діяльності різних галузей та слабкість екоінспекцій, які не здатні забезпечити виконання вимог законодавства.

Основними проблемами в сфері використання ресурсів рослинного та тваринного світу є подальша втрата природних еко- та біотопів, виснаження популяцій промислових видів рослин та тварин внаслідок надмірної експлуатації, як промислової, так і браконьєрної, фрагментація ландшафтів та девастація екосистем, занесення видів-чужинців, насамперед інвазійних, поширення хвороб та інфекцій, в тому числі нових, забруднення довкілля та втрата його природності.

Основною стратегічною метою збалансованого використання рослиних і тваринних ресурсів є: впровадження невиснажливого використання та забезпечення відновлення біоресурсів в контексті максимального збереження природності довкілля.

Основними завданнями досягнення цієї мети є:

· екологізація галузей господарства з метою впровадження невиснажливого використання біорізноманіття, у тому числі - стимулювання впровадження відповідних технологій;

· забезпечення дотримання вимог законодавства щодо регулювання невиснажливого використання біорізноманіття;

· розроблення системи економічної оцінки біорізноманіття та врахування вартості біорізноманіття в питаннях власності, ціни ресурсів і кінцевих продуктів, в процесі виробництва і операцій в торгівлі;

· дотримання "принципу запобігання" (шкоді) в соціально-економічній діяльності, зокрема при використанні живих змінених організмів;

· впровадження принципів справедливого розподілу вигод при використанні генетичних ресурсів.

· підтримка природного стану популяцій, попередження розповсюдження хвороб, шкідників і паразитів серед видів природної флори та фауни шляхом створення відповідних умов і вжиття системи реабілітаційних та упереджувальних заходів;

· збереження внутрішньо-популяційного генетичного різноманіття природних популяцій, у тому числі збереження та відтворення генофонду мисливських тварин і рослинних ресурсів;

· збереження різноманіття структури природних популяцій організмів (просторової, вікової, генеративної тощо), збереження і підтримка всієї просторово-генетичної популяційної структури видів;

· підтримка природних процесів формування складу та структури угруповань, збереження та відтворення фауністичних комплексів і природного фітоценофонду, збереження і підтримка цілісності екосистем;

o збереження та відтворення природних екосистем, в тому числі – в зв’язку з відтворенням біомів, попередження антропогенної деградації природних екосистем та регулювання невиснажливого використання їх біоресурсів;

· збереження та відновлення природно-культурних комплексів;

· контроль та моніторинг використання територій та акваторій у межах допустимого екологічного навантаження, впровадження систем оцінки впливу на природне довкілля та оцінки стратегічних аспектів розвитку держави з урахуванням впливу на біокомпоненти ландшафтів.

На середньострокову перспективу до 2012 року, передбачається досягнення координації впровадження державних програм, у межах яких заплановані відповідні заходи щодо збереження біорізноманіття та невиснажливого використання біоресурсів, у тому числі: Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки; Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води; Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів; Державної програми „Ліси України” на 2002-2015 роки;

Загальнодержавної програми розвитку водного господарства; Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року; а також загальнодержавних програм, проекти яких розроблені і підлягають схваленню найближчим часом в Верховній Раді України.

В рамках виконання профільних цільових програм, а саме Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2008-2025 рр і Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на 2008-2020 рр. передбачається:

ü впровадження заходів щодо збереження видів та угруповань у природних еко- та біотопах на всій території України, незалежно від природоохоронного статусу земельної ділянки удосконалення національного законодавство щодо збереження і невиснажливого використання видів та зеленокнижних угруповань, забезпечення контролю за його дотриманням на землях користувачів та власників з різною формою власності та у відповідних секторах економіки.

ü вжиття системних заходів щодо припинення втрат біорізноманіття як основного чинника збіднення біоресурсів.

 

В довгостроковій перспективі до 2020 року передбачається розроблення та впровадження системних заходів щодо екологізації галузевої діяльності, а саме:

ü впровадження системи «зелених» індексів, екологічно-обґрунтованих сертифікатів, маркування, ДСТУ, здійснення технічної політики, орієнтованої на відновлення і невиснажливе використання біоресурсів;

ü впровадження політики економічного заохочення та стимулювання щодо екологізації діяльності;

ü впровадження галузевих заходів щодо підтримки невиснажливого використання біоресурсів, насамперед в промисловості, зокрема, гірничо-видобувній, нафтовидобувній, хімічній, енергетиці, на транспорті, в системі зв’язку, комунального господарства, агросфері.

 


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 220 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Удосконалення регіональної екологічної політики | Становлення системи інтегрованого екологічного управління | Промисловість | Житлово-комунальне господарство | Cільське, лісове та рибне господарство | Рекреація та розвиток туризму | Зміна моделей споживання та виробництва | Розділ 4. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування | Екологобезпечне водокористування та запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами | Екологічно-збалансоване лісокористування |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Екологічно стале надрокористування та забезпечення охорони надр| Екологічно збалансоване використання морських екосистем

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)