Невиснажливе використання тваринних та рослинних ресурсів

Зміцнення спроможностей країни щодо екологічно збалансованого розвитку зумовлює необхідність подальшої інтеграції питань збереження біорізноманіття в усі сфери господарської діяльності людини. Ресурсно-охоронний підхід у справі збереження біорізноманіття має бути трансформований в єдиний еколого - економічний підхід, що інтегрує природу та економіку максимально гармонійним чином.

В даний час сфера використання об’єктів рослинного та тваринного світу (біоресурсів) характеризується пришвидшенням процесів фрагментації ландшафтів, девастації екосистем, руйнування еко- та біотопів, зменшенням числа і чисельності популяцій промислових видів.

В сфері екологічного управління не завершено виконання цілей та завдань в частині розподілу функцій, формування нормативно-правового інструментарію, створення системи моніторингу та держконтролю. Разом з тим, в останні роки було прийнято низку законів за напрямками рослинного і тваринного світу, ратифіковано конвенції в сфері живої природи, започаткувано формування інституційної та регулятивної системи щодо використання ресурсів тваринного і рослинного світу. Найбільш проблемним моментом є неврахування екологічних вимог в діяльності різних галузей та слабкість екоінспекцій, які не здатні забезпечити виконання вимог законодавства.

Основними проблемами в сфері використання ресурсів рослинного та тваринного світу є подальша втрата природних еко- та біотопів, виснаження популяцій промислових видів рослин та тварин внаслідок надмірної експлуатації, як промислової, так і браконьєрної, фрагментація ландшафтів та девастація екосистем, занесення видів-чужинців, насамперед інвазійних, поширення хвороб та інфекцій, в тому числі нових, забруднення довкілля та втрата його природності.

Основною стратегічною метою збалансованого використання рослиних і тваринних ресурсів є: впровадження невиснажливого використання та забезпечення відновлення біоресурсів в контексті максимального збереження природності довкілля.

Основними завданнями досягнення цієї мети є:

· екологізація галузей господарства з метою впровадження невиснажливого використання біорізноманіття, у тому числі - стимулювання впровадження відповідних технологій;

· забезпечення дотримання вимог законодавства щодо регулювання невиснажливого використання біорізноманіття;

· розроблення системи економічної оцінки біорізноманіття та врахування вартості біорізноманіття в питаннях власності, ціни ресурсів і кінцевих продуктів, в процесі виробництва і операцій в торгівлі;

· дотримання "принципу запобігання" (шкоді) в соціально-економічній діяльності, зокрема при використанні живих змінених організмів;

· впровадження принципів справедливого розподілу вигод при використанні генетичних ресурсів.

· підтримка природного стану популяцій, попередження розповсюдження хвороб, шкідників і паразитів серед видів природної флори та фауни шляхом створення відповідних умов і вжиття системи реабілітаційних та упереджувальних заходів;

· збереження внутрішньо-популяційного генетичного різноманіття природних популяцій, у тому числі збереження та відтворення генофонду мисливських тварин і рослинних ресурсів;

· збереження різноманіття структури природних популяцій організмів (просторової, вікової, генеративної тощо), збереження і підтримка всієї просторово-генетичної популяційної структури видів;

· підтримка природних процесів формування складу та структури угруповань, збереження та відтворення фауністичних комплексів і природного фітоценофонду, збереження і підтримка цілісності екосистем;

o збереження та відтворення природних екосистем, в тому числі – в зв’язку з відтворенням біомів, попередження антропогенної деградації природних екосистем та регулювання невиснажливого використання їх біоресурсів;

· збереження та відновлення природно-культурних комплексів;

· контроль та моніторинг використання територій та акваторій у межах допустимого екологічного навантаження, впровадження систем оцінки впливу на природне довкілля та оцінки стратегічних аспектів розвитку держави з урахуванням впливу на біокомпоненти ландшафтів.

На середньострокову перспективу до 2012 року, передбачається досягнення координації впровадження державних програм, у межах яких заплановані відповідні заходи щодо збереження біорізноманіття та невиснажливого використання біоресурсів, у тому числі: Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки; Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води; Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів; Державної програми „Ліси України” на 2002-2015 роки;

Загальнодержавної програми розвитку водного господарства; Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року; а також загальнодержавних програм, проекти яких розроблені і підлягають схваленню найближчим часом в Верховній Раді України.

В рамках виконання профільних цільових програм, а саме Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2008-2025 рр і Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на 2008-2020 рр. передбачається:

ü впровадження заходів щодо збереження видів та угруповань у природних еко- та біотопах на всій території України, незалежно від природоохоронного статусу земельної ділянки удосконалення національного законодавство щодо збереження і невиснажливого використання видів та зеленокнижних угруповань, забезпечення контролю за його дотриманням на землях користувачів та власників з різною формою власності та у відповідних секторах економіки.

ü вжиття системних заходів щодо припинення втрат біорізноманіття як основного чинника збіднення біоресурсів.

В довгостроковій перспективі до 2020 року передбачається розроблення та впровадження системних заходів щодо екологізації галузевої діяльності, а саме:

ü впровадження системи «зелених» індексів, екологічно-обґрунтованих сертифікатів, маркування, ДСТУ, здійснення технічної політики, орієнтованої на відновлення і невиснажливе використання біоресурсів;

ü впровадження політики економічного заохочення та стимулювання щодо екологізації діяльності;

ü впровадження галузевих заходів щодо підтримки невиснажливого використання біоресурсів, насамперед в промисловості, зокрема, гірничо-видобувній, нафтовидобувній, хімічній, енергетиці, на транспорті, в системі зв’язку, комунального господарства, агросфері.

Дата добавления: 2015-10-30