Читайте также:
|
|
Хоча Європейський Союз та Україна надають один одному сприятливі умови для підприємництва, деякі обмеження все ж таки існують. Угода зобов'язує Європейський Союз та Україну "зробити все найкраще”, щоб не приймати заходів, що можуть ускладнити умови заснування і діяльності компаній, порівняно з теперішніми умовами. Це означає, що, в принципі, нові обмеження з 23 березня 1994, дати коли було зараховано Угоди, не дозволяються, але за винятком окремих випадків. Зокрема, було погоджено що:
• Якщо Україна має намір прийняти законодавство, яке може зробити умови для компаній Європейського Союзу менш сприятливими, вона має оголосити про свої наміри. Європейський Союз може звернутися з проханням отримати проекти такого законодавства та провести консультації з Україною.
• Якщо нові обмеження були введені, вони протягом трьох років не розповсюджуються на ті компанії Європейського Союзу, які на момент прийняття обмежень вже були відкриті Україні.
Багато з існуючих обмежень відносяться до сфери послуг, навіть, якщо Україна та Європейський Союз, в принципі, дозволяють компаніям одне одного надавати послуги на своїй території. Умови для бізнесу в цій сфері поступово покращаться та будуть лібералізовані. Європейський Союз та Україна проведуть взаємні консультації щодо того, яким чином можна сприяти подальшому розвитку сектору орієнтованих на ринок послуг в Україні. Найвищим досяжним рівнем лібералізації послуг будуть правила передбачені Генералізованою Угодою по Торгівлі Послугами, укладеною в рамках СОТ.
Наближення законодавства.
Україна та Європейський Союз визнають, що наближення економічного законодавства та пов'язаного соціального законодавства, законодавства про стандартизацію, закону про охорону довкілля - є важливою умовою зміцнення економічних зв'язків. Україна намагатиметься поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу, що полегшить роботу та інвестиції компаніям Європейського Союзу та України на території одне одного. Європейський Союз, з свого боку, допомагає Україні в досягненні цієї мети, надаючи технічну допомогу.
Вільна та справедлива конкуренція.
Угода містить цілий ряд пунктів, що послуговують встановленню вільної і справедливої конкуренції на Українському ринку та ринку Європейського Союзу між компаніями і товарами.
Вільна та справедлива конкуренція між компаніями
Європейський Союз та Україна зобов'язались усунути всі обмеження конкуренції між підприємствами. Тут є три важливих аспекти:
• що стосується відносин компаній між собою: як Європейський Союз, так і Україна, мають прийняти і ввести в дію закони, що б залучали компанії до конкуренції. Компанії не повинні намагатися її обмежувати, наприклад, шляхом відмови купувати чи продавати продукцію певної компанії або домовляючись про фіксовану продажну ціну з однією чи двома компаніями, тощо. Європейський Союз готовий допомогти Україні в розробці такого законодавства та обговорити з нею можливі випадки заниженої конкуренції як в Європейському Союзі, так і в Україні;
що стосується відносин компаній з державою: держава має утримуватись від зниження конкуренції, надаючи субсидії своїм компаніям, якщо ці субсидії можуть негативно впливати на взаємну торгівлю, наприклад, експортні субсидії чи субсидії на виробництво, що призводять до продажу товарів за значно нижчу ціну, ніж імпортовані товари. Все ж таки дозволяється субсидування виробництва первинних товарів (необробленої сільськогосподарської продукції чи сировини). Як Європейський Союз, так і Україна, мають право звертатись до іншої сторони з проханням про інформацію по наданим субсидіям;
• вищезазначені правила застосовуються до державних монополій та компаній, - що перебувають у державній власності чи ні, - що мають ексклюзивні права, надані державою для здійснення окремих видів економічної діяльності. Якщо такі монополії в Європейському Союзі чи Україні дискримінують компанії чи громадян іншої сторони при торгових операціях з ними, тоді така дискримінація повинна бути поступово усунена протягом чотирьох років. По закінченню чотирирічного строку, діяльність цих монополій не повинна мати негативного впливу на торгівлю.
Платежі і рух капіталів.
Україна та Європейський Союз мають дозволяти своїм компаніям та громадянам здійснювати платежі один одному, якщо ці платежі проводяться у вільноконвертованій валюті і пов'язані з торговими операціями, наданням послуг чи рухом людей.
Більше того, також дозволяються трансфери капіталів, проведені в зв'язку з відкриттям або діяльністю компаній, як описано в попередніх підрозділах (прямі інвестиції). Прибутки від зазначених інвестицій можуть бути вільно переведені та інвестиції можуть бути відкликані.
Угода не містить правил платежів, пов'язаних з рухом ліквідних капіталів, таких, як інвестиції в цінні папери, але в майбутньому Європейський Союз та Україна проведуть консультації, щодо того, як полегшити проведення таких платежів.
Правила та умови платежів (за винятком руху ліквідних капіталів) можуть стати більш сприятливими, але ні в якому разі стати більш обмежуючими. Існує тільки два винятки: якщо Україна надає або отримує короткострокові чи середньострокові позики, вона може встановлювати обмеження на обмін в зв'язку з такими позиками, але тільки тоді, коли такі обмеження будуть умовою позики і, якщо вони дозволені Міжнародним Валютним Фондом. Такі обмеження обміну мають встановлюватись для всіх торгових партнерів України, а не тільки для Європейського Союзу. Другий виняток полягає в наступному: Європейський Союз та Україна можуть обмежувати рух капіталу, якщо існуючий рух капіталу може загрожувати серйозними труднощами грошовій політиці або політиці обмінного курсу, але тільки в разі гострої необхідності та за умови, що такі обмеження будуть вводитись не більш, як на півроку.
Запитання і завдання для самостійної підготовки і контролю знань:
1. Якими є основні товарні групи експорту та імпорту України у торгівлі з країнами СНД?
2. Якою є участь України у СНД?
3. В чому полягає участь України в ЧЕС?
4. На чому ґрунтуються взаємовідносини України та ЄС?
Література.
1. Адокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебное пособие. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, - 1997.- 196 с.
2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі..- К.: Основи, 1996 – 241 с.
3. Козик В., Панкова Л., Даниленко Н. Міжнародні економічні відносини. навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”, 1999, - 267 с.
4. Международные экономические отношения. Учебник для вузов / под редакцией проф. Рыбалкина В.Е./- 3 издание.- М.: ЮНИТИ_ДАНА, 1999. - 503
5. Міжнародна економіка: Підручник /Румянцев А.П. та інші.- К.: Знання – Прес, 2003.
6. Международные экономические отношения.Интеграция: Учебное пособие для вузов /Ю.А. Щербанин, К.Л. Рожков, В.Е. Рыбалкин, Г. Фишер.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.-128 с.
7. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І Рогач, О.І. Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000. – 528 с.
8. Киреев А. Международная экономика. Часть 1. М. “Международные отношения”. – 1997. – 415 с.
9. Пахомов Ю.М. та інші. Національна економіка в глобальному конкурентному середовищі. К.: “Україна”. – 1997.
10. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 1996.
11. Румянцев
12. Науковий економічний журнал “Зовнішня торгівля”1998 рік № 4, ст.65- 79.
13. Науковий економічний журнал “Зовнішня торгівля” 1999 рік № 3-4, ст 140-144.
14. Що таке Угода про партнерство? Короткий довідник по Угоді, підписаній в Люксембурзі 16 червня 1994 року між Європейським Союзом та Україною. Комісія Європейських співтовариств, Київ, 1998 рік.
Підписано до друку р.
Формат 60*90/16
Ум. друк. арк. 3.0. Обл.-вид. 0.8
Наклад 100. Зам.
Редакційно-видавничий центр УкрДЛТУ
79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103
(0322) 39-06-35
Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Доступ товарів на ринок | | | Остатоточно, . |