Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 4 Наслідки економічної інтеграції

Читайте также:
  1. Бюджетний дефіцит: види, джерела фінансування та економічні наслідки.
  2. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
  3. Економічної інтеграції та її розвиток в сучасних умовах
  4. З економічної теорії
  5. Загальна характеристика АРМ, особливості та етапи автоматизації економічної інформації
  6. Кафедра європейської інтеграції
  7. Ключові поняття: передумови та шляхи інтеграції, СНД, ЧЕС.

 

Ключові поняття: Статичні ефекти інтеграції. Ефект згортання торгівлі. Ефект розширення торгівлі. Статичний ефект інтеграції. Субоптимальний стан. Динамічний ефект інтеграції.

 

Внайбільш загальному вигляді економічна інтеграція характеризується двома основними наслідками, які ще називають статичними ефектами інтеграційного процесу. Внаслідок створення інтеграційного об'єднання реалізація принципу взаємної вільної торгівлі веде до зростання товаропотоків між його учасниками. Цей результат називається ефектом розширення торгівлі. Разом з тим, протекціонізм у відносинах з третіми країнами та інтенсифікація взаємного товарообороту в межах інтеграційного угруповання призводить до певного згортання торговельно-економічних відносин між ними та членами об'єднання. Такий результат в економічній науці називається ефектом згортання торгівлі з третіми країнами.

За визначенням Дж. Вінера, який вперше описав дані ефекти, розширення торгівлі має місце тоді, коли економічна інтеграція веде до зміни походження продукту, тобто товар, виготовлений національним виробником при більш високих видатках, замінюється аналогічним продуктом, виготовленим в іншій країні-члена інтеграційного об'єднання, але при менших витратах ресурсів. Така заміна є, без сумніву, кроком у напрямку розподілу ресурсів між галузями з використанням механізму вільної торгівлі. А це потенційно сприяє підвищенню добробуту країни.

Ефект згортання торгівлі з третіми країнами має місце тоді, коли імпорт товару з низькими видатками виробництва з цих країн замінюється імпортом товару з порівняно вищими видатками виробництва з країни-члена об'єднання. Така заміна означає відхід від розподілу ресурсів через механізм вільної торгівлі і, відповідно, веде до зменшення добробуту. Оскільки ці два ефекти мають місце одночасно, то економічну інтеграцію можна оцінювати як певний субоптимальний стан оскільки економічна інтеграція являє собою частковий рух у напрямку до вільної торгівлі, то можливість окремої країни отримати виграш від цього процесу являє собою емпіричну проблему. В цьому зв'язку зазначимо, що в теоретичному плані оптимальним варіантом вважається вільна торгівля.

Очевидно, що країна матиме чистий виграш від участі в інтеграційному процесі тоді, коли ефект розширення (збільшення) торгівлі буде в абсолютному вимірі більшим від ефекту згортання. В протилежному разі країна зазнає чистих втрат внаслідок участі в тому чи іншому інтеграційному об'єднанні, і добробут нації зменшується.

Тепер проілюструємо графічно, як реалізуються ефекти розширення та згортання торгівлі з точки зору окремо взятої країни (рис1).

 

 

Рис 1 Ефекти розширення та згортання торгівлі та добробут країни — члена інтеграційного об'єднання.

Пропозиція товару країнами-членами об'єднання позначається кривою Sm, третіх країн — Snm Створення зони вільної торгівлі приводить до переміщення рівноваги з точки Е в точку F. Ефект розширення торгівлі має місце, оскільки.імпорт зростає з (X3—Х2) до (X4—X1). Разом з тим обсяг товарообігу з третіми країнами скорочується внаслідок переорієнтації співробітництва на партнерів по об'єднанню, що веде до зменшення ефективності. Величина такої втрати представлена площею прямокутника е.

Запропонована схема базується на припущенні, що членом інтеграційного об'єднання є мала країна. Припускається також, що в межах даного інтеграційного об'єднання (наприклад, зони вільної торгівлі) скасовуються всі обмеження щодо торгівлі товаром X. D та S являють собою криві попиту та пропозиції країни. Sm характеризує пропозицію товару з країн - членів інтеграційного об'єднання, тоді як Snm — пропозицію товару з третіх держав.

До вступу країни в інтеграційне об'єднання імпорт товару в країну обкладається митом, ставка якого становить t. Беручи до уваги цей факт, реальна пропозиція даного товару визначається кривими Sm+t (імпорт з країн - членів зони вільної торгівлі) та Snm+t (імпорт з держав, що не входять до об'єднання). Припустимо також, що країна може придбати товар поза межами зони вільної торгівлі дешевше, ніж на внутрішньому ринку інтеграційного об'єднання (Рnm< Рm).

Очевидно, що за таких умов у країні буде спожито Х2 одиниць товару національного виробництва та (Х2-Х3) одиниць товару з-за кордону. До вступу в зону вільної торгівлі країна імпортує даний товар із країн - нечленів об'єднання, оскільки тут він коштує дешевше. На рисунку 1 ця ситуація характеризується кривою пропозиції Snm, що лежить нижче кривої Sm (або nm+t -нижче Sm+t).

Країна перебуває в стані рівноваги в точці Е, причому обсяг споживання товару становить Х3 одиниць. Економічний виграш споживачів характеризується трикутником Рnm+tКЕ, тоді як доход держави в формі митного тарифу визначається площею прямокутника ZМЕR. Виграш національних виробників характеризується трикутником LPnm+tМ.

Після вступу країни до складу інтеграційного об'єднання країна скасовує імпортне мито на товари, що імпортуються з країн - партнерів по зоні вільної торгівлі, тому тепер пропозиція товару з цього сектора світового ринку зображується кривою Sm. Ці зміни ведуть до встановлення нової рівноваги в точці Р. Тепер споживачі можуть придбати Х1 одиниць товару національного виробництва та Х4-Х1 одиниць товару з країн - членів об'єднання. Внаслідок такої зміни структури споживання за рахунок вступу країни до інтеграційного об'єднання економічний виграш споживачів збільшується і визначається тепер площею трикутника КPmF, тоді як виграш виробників скоротився до величини LPmJ. Уряд перестає отримувати доход у формі митного тарифу, оскільки імпортне мито скасовано.

На схемі добре видно, що частина урядового доходу тепер трансформується в виграш споживачів внаслідок зменшення ціни товару. На схемі цей виграш зображено прямокутником с.

Трикутник b характеризує чистий виграш країни за рахунок підвищення ефективності виробництва: раніше товар у межах від X1 до Х2 вироблявся національними виробниками при більш високих видатках, тоді як завдяки участі країни в інтеграційному об'єднанні ця кількість товару тепер імпортується, що потребує менших видатків. Це і є інтеграційне об'єднання, де реалізується ефект розширення торгівлі у визначенні Вінера.

Слід звернути увагу на той факт, що внаслідок входження країни до інтеграційного об'єднання виникає ще один ефект, точніше частина сукупного ефекту інтеграції, пов'язана із зростанням ефективності виробництва, яким Вінер нехтує в своєму аналізі. Ця складова загального ефекту характеризується трикутником d. Оскільки після вступу до інтеграційного об'єднання споживачам стають доступні товари з нижчими видатками виробництва, то споживання даного виду товарів зростає з X3 до Х4 одиниць. Таким чином, загальний ефект розширення торгівлі завдяки скасуванню імпортного мита на товари з країн - членів інтеграційного об'єднання становить b+d.

Ефект згортання торгівлі внаслідок участі країни в тій чи іншій формі інтеграційного угруповання визначається прямокутником е. До вступу країни в таке угруповання товари на національний ринок даної країни надходили з третіх країн, тобто з неінтегрованого сектора світового ринку. Після інтеграції єдиним джерелом імпорту стали партнери по об'єднанню. Така зміна географії поставок з імпорту лежить в основі зменшення зовнішньоторговельного обороту даної країни. В принципі правильніше було б говорити не стільки про зменшення, скільки про заміну товарів з не інтегрованого сектора світового ринку поставками з країн - членів блоку. Але, оскільки, в результаті такої заміни зовнішньоторговельний оборот даної країни зі своїми старими партнерами зменшується, тому термін «ефект згортання» можна вважати таким, що адекватно визначає сутність явища.

До інтеграції площа прямокутника е характеризувала величину доходу держави від імпортного мита, яким обкладалися всі товари, що завозилися в країну. Після вступу країни в зону вільної торгівлі та відповідної зміни зовнішньоторговельної політики прямокутник е визначає величину чистих втрат. Кожна одиниця імпортованого товару в межах Х2 та Х3 тепер виробляється при більших альтернативних видатках (висота кривої S) порівняно з альтернативними видатками країн - не членів угруповання (висота кривої Snm).

Сукупний вплив інтеграції на добробут країни визначається шляхом співставлення ефектів розширення та згортання торгівлі, якщо перший ефект більший від другого, то добробут збільшується, в протилежному випадку добробут нації зменшується.

Необхідно також вияснити, як вплине інтеграція на економіку даної держави, якщо ціни на товари третіх країн навіть з урахуванням митного тарифу все одно залишаться значно нижчими від цін на аналогічні товари, що виробляються членами економічного блоку? Відповісти на це можна так: у даному випадку участь країни в інтеграційному об'єднанні взагалі не приведе до появи ефекту розширення та ефекту згортання торгівлі. Причина цього очевидна: внаслідок різниці цін споживачі країни, як і раніше (до інтеграції), купуватимуть товар із третіх держав.

Треба також відзначити, що економічна інтеграція зумовлює ще декілька ефектів статичного характеру. Так, економічне об'єднання держав дає можливість кожному його учаснику зекономити на адміністративних видатках, оскільки в разі усунення різного роду бар'єрів, спрощення процедури митного оформлення вантажів зменшується (або взагалі зникає, якщо мова йде про вищі рівні інтеграції) потреба в складній системі безперервного контролю за рухом товарів та послуг, що перетинають взаємні кордони членів об'єднання.

По-друге, масштаби та глибина інтеграційних процесів може привести до поліпшення сукупних умов торгівлі економічного блоку у відносинах з третіми країнами порівняно з умовами торгівлі окремих країн. І останнє. Кожен учасник інтеграційного об'єднання завдяки членству в ньому може посилити свої ринкові позиції в світовому господарстві, в тому числі у відносинах з третіми країнами.

Крім статичних ефектів, які реалізуються в формі зміни структури зовнішньоторговельних потоків окремої країни і, відповідно, рівня її добробуту, інтеграційний процес багато в чому трансформує загальні умови та параметри функціонування національної економічної системи. Так, а трансформація є суто результатом участі країни в тому чи іншому інтеграційному об'єднанні, а її наслідки в економічній літературі називаються динамічними ефектами економічної інтеграції.

Зменшення (або повне скасування) обмежень руху товарів та факторів виробництва веде до створення більш конкурентного середовища для національних виробників та зменшує рівень їх монопольної влади на внутрішньому ринку порівняно з доінтеграційним періодом.

Разом з тим можливість безперешкодного виходу виробників окремої країни на внутрішній ринок інтеграційного угруповання потенційно сприяє реалізації ефекту економії на масштабах виробництва певних експортних товарів. Така економія виникає внаслідок або збільшення масштабів виробничо-комерційної діяльності національної компанії (в даному разі мова йде про внутрішню економію, яка зумовлена організацією виробничо-комерційного процесу в межах даної фірми), або зменшення вартості виробничих ресурсів (це так звана зовнішня, незалежна від фірми економія). Але в будь-якому разі економія на масштабах виробництва зумовлена розширенням масштабів економічної діяльності завдяки участі країни в міжнародному інтеграційному об'єднанні.

Слід також зазначити, що економія на масштабах виробництва може також супроводжуватися розвитком спеціалізації на виробництві певних товарів, внаслідок чого торгівля характеризуватиметься зростанням рівня внутрішньогалузевого обміну (і, відповідно, зменшенням міжгалузевих товаропотоків).

Наслідком економічної інтеграції може також бути зміна структури споживання. (Нехай читач спробує самостійно пояснити причини такого явища.)

Економічна інтеграція сприяє зростанню інвестицій в економіку країн - членів об'єднання з внутрішніх та зовнішніх джерел. Така активізація інвестиційного процесу зумовлюється структурними змінами в виробництві та споживанні, внутрішньою та зовнішньою економією на масштабах виробництва, а також зростанням доходу та реального попиту. Очевидно, що зростанню інвестицій сприяє і зменшення ризику та елементів невизначеності. До того ж, як свідчить практика, ділові кола третіх країн зацікавлені у вкладенні коштів у розвиток виробничих потужностей на території держав - учасників економічного блоку, щоб обійти торговельні бар'єри та інші обмеження, які застосовуються проти аутсайдерів.

Серед наслідків створення інтеграційного об'єднання слід назвати також зростання мобільності факторів виробництва в межах зони інтеграції. Внаслідок цього капітал та праця можуть переміщатися з галузей, де вони знаходяться в надлишку, до тих секторів економіки, які відчувають дефіцит цих виробничих ресурсів. А це, згідно з мікроекономічною теорією, веде до зростання економічної ефективності виробництва та, відповідно, збільшення віддачі на кожний виробничий ресурс, що застосовується в межах даного інтеграційного блоку.

 

Запитання і завдання для самостійної підготовки і контролю знань:

1. До яких наслідків призводить економічна інтеграція, в чому полягає їх суть?

2. Проведіть порівняльний аналіз ефектів розширення та згортання торгівлі?

3. В чому полягає субоптимальний стан учасника економічної інтеграції.

4. Що таке динамічні ефекти економічної інтеграції?

5. Поясніть зміну структури споживання, як наслідок економічної інтеграції.


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 214 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 2 Теоретичні концепції й об'єктивні передумови та умови міжнародної економічної інтеграції | Тема 6. НАФТА і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці | Тема 7. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-тихоокеанському регіоні | Тема 8 Інтеграційні процеси в Африці | Тема 9 Економічна інтеграція в Латинській Америці та в країнах Арабського світу. | Ключові поняття: передумови та шляхи інтеграції, СНД, ЧЕС. | Доступ товарів на ринок | Подальший розвиток умов для підприємництва |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зона вільної торгівлі (ЗВТ).| Тема 5. Європейська інтеграція. ЄС: практика та перспективи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)