|
Читайте также: |
(НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО)
6. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з науки європейська інтеграція
для студентів напряму підготовки «міжнародна економіка»
Денна форма навчання
| № семінарського (практичного, лабораторного) заняття | Форма самостійної роботи студента | Види семінарських (практичних, лабораторних) занять | Максимальна кількість балів |
| За систематичність і активність роботи на практичних заняттях | |||
| Змістовний модуль №1 | |||
| Попередня підготовка з визначених питань | Семінар-розгорнута бесіда | ||
| Завчасна підготовка за визначеними темами | Семінар-дискусія | ||
| Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Попередня підготовка з визначених питань | Робота в малих творчих групах. | ||
| Підготовка навчального проекту – аналіз проблеми, розробка концепцій проекту, визначення стандартів діяльності | Робота в малих творчих групах. | ||
| Завчасна підготовка за визначеними проблемними питаннями | Семінар-дискусія | ||
| Відпрацювання виконання конкретних операцій | Міні-кейс | ||
| Розв’язання задач, що ілюструють механізми реалізації зовнішньої торгівельної політики ЄС | Семінар-розв’язання задач | ||
| Завчасна підготовка за визначеними темами | Семінар-дискусія | - | |
| Змістовний модуль №2 | |||
| Завчасна підготовка за визначеними темами | Семінар-дискусія | ||
| Підготовка доповідей та презентацій у малих творчих групах | Семінар-конференція | ||
| Відпрацювання виконання конкретних операцій | Міні-кейс | ||
| Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми | Семінар-мозковий штурм | ||
| Завчасна підготовка за визначеними темами | Семінар-дискусія | ||
| Відпрацювання виконання конкретних операцій | Міні-кейс | ||
| Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми | Семінар-мозковий штурм | ||
| Аналіз конкретної ділової ситуації та підготовка аналітичної записки | Семінар-вирішення ситуаційних вправ | ||
| Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях | |||
| За виконання модульних (контрольних) завдань | |||
| Модуль №1 | Написання модульної контрольної роботи | ||
| Модуль №2 | Написання модульної контрольної роботи | ||
| Усього балів за модульний контроль | |||
| За виконання індивідуальних завдань | |||
| Види індивідуальних завдань | |||
| 1. Написання реферату (есе) | |||
| 2. Аналітичний критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою | |||
| 3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за заданою тематикою | |||
| 4. Підготовка наукових публікацій, тез доповідей для участі у конференціях або олімпіадах | |||
| 5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри | |||
| Усього балів за виконання індивідуальних завдань | |||
| Разом балів за СРС |
7. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ).
Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної та заочної форм навчання.
ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання.
7.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.
Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 32 акад. год. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 15 занять (еквівалент 30 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 2 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:
· відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;
· доброму та задовільному рівням (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних с итуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;
· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.
Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.
Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).
7.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.
З курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).
Перше модульнезавдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 1-4 даного курсу:
Тема 1. Суть, етапи та напрямки розвитку європейської інтеграції;
Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС;
Тема 3. Бюджет Європейського Союзу;
Тема 4. Основні політики ЄС.
Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів.
Друге модульнезавдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 5-11 даного курсу:
Тема 5. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН
Тема 6. Економічна модель Франції
Тема 7. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)
Тема 8. Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)
Тема 9. Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)
Тема 11. Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.)
Тема 12. Україна та ЄС
Критерії оцінювання модульних завдань:
| Види модульних завдань | Методика оцінки | ||
| К-сть балів | Критерії оцінки | ||
| 1. Теоретичні питання | відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; | ||
| доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; | |||
| незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. | |||
| 2.Тести | Відмінну оцінку (3 бали) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ; | ||
| Оцінку добре (2 бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів; | |||
| Задовільну оцінку (1 бал) студент отримує за 60-69% вірних відповідей; | |||
| Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей; | |||
| РАЗОМ | Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань |
Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.
Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 7.1 – 7.2 − дозволяють в сумі набрати максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання.
7.3. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати:
- 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання, поверх 40 балів, що дозволяє претендувати на іспиті на рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.
Для цього пропонується альтернативний вибір з трьох видів наукової роботи:
7.3.1. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів за умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій.
7.3.2. Альтернативним видом індивідуального завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Аналітичний звіт оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів.
Написання аналітичного звіту виконується на тему «Соціально-економічна модель країни ЄС». Аналітичний звіт виконується на прикладі конкретно обраної країни-члена ЄС. Структура звіту є стандартизованою:
Розділ I. Позиції країни у провідних світових рейтингах (за останні п’ять років):
1.1. Місце країни за рейтингом «Global competitivness index» (Світовий економічний форум).
1.2. Місце країни за рейтингом «Doing business» (Світовий банк)
1.3. Місце країни за рейтингом «Human Development Index» (ООН)
1.4. Місце країни за рейтингом «Corruption Perceptions Index» (Transparency international).
1.5. Висновок.
Розділ II. Позиції країни в економіці ЄС (за останні п’ять – десять років):
2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ВВП країни із середнім по ЄС.
2.2. Аналіз ВВП на душу населення країни та у відсотках від середнього по ЄС.
2.3. Аналіз структури ВВП країни за секторами та субсекторами економічної діяльності.
2.4. Аналіз динаміки та структури експорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).
2.5. Аналіз динаміки та структури імпорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).
2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «Revealed Comparative Advantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.
2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.
2.8. Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни.
2.8. Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по ЄС.
2.9. Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по ЄС.
2.10. Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. євро та % від ВВП).
2.11. Висновок
Розділ III. Розробка матриці SWOT-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.
3.1. Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін економічної та соціальної моделей розвитку країни.
3.2. Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) для економічного та соціального розвитку країни.
3.3. Складання матриці SWOT-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій щодо:
ü використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для підсилення внутрішніх сильних сторін соціально-економічної моделі країни;
ü використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для усунення або зменшення внутрішніх слабких сторін соціально-економічного розвитку країни;
ü використання внутрішніх сильних сторін країни для зменшення негативного впливу зовнішніх загроз соціально-економічного розвитку;
ü недопущення посилення недоліків (слабких сторін) соціально-економічної моделі країни внаслідок інтенсифікації дії зовнішніх загроз.
3.4. Висновок
Виконання завдання аналітичного характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:
– он-лайн статистичні бази Євростату, аналітичні матеріали та звіти Комісії ЄС, Директоратів Комісії ЄС та статистичних органів країн-членів ЄС;
– бази даних та знань таких міжнародних організацій, як МФВ, Світовий банк, ЮНКТАД, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Всесвітнього економічного форуму та ін..;
– статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики.
Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 5-10 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання.
Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться. Орієнтовний обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру складає 8-10 сторінок (без врахування базових статистичних таблиць).
Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:
| Критерії | Максимальна кількість балів |
| Дотримання вимог до оформлення завдання | |
| Адекватність виявлених тенденцій статистичним даним | |
| Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу) | |
| Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію | |
| Обґрунтованість зроблених висновків | |
| Всього |
7.3.3. Альтернативним видом індивідуального завдання є пошук таогляд літературних джерел за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.
Пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою виконується за обраною студентом тематикою. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 5. Метою критичного огляду наукових публікацій є аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження не повинен перевищувати 5 сторінок. Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:
| Критерії | Максимальна кількість балів |
| Достатня кількість використаних наукових публікацій | |
| Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу) | |
| Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій | |
| Всього |
7.3.4. Альтернативним видом індивідуального завдання є написання реферату (есе) за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5 балів.
Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 10 балів.
Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:
| Критерії | Максимальна кількість балів |
| Дотримання вимог оформлення завдання | |
| Достатня кількість використаних наукових джерел | |
| Опрацювання сучасних статистичних баз | |
| Повнота розкриття теми дослідження | |
| Обґрунтованість зроблених висновків | |
| Всього |
Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни “Європейська інтеграція ”
1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.
2. Сутність, особливості та мотивація етапів євроінтеграції.
3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.
4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.
5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).
6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».
7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.
8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.
9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.
10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.
11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.
12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.
13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.
14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).
15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.
16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.
17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.
18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.
19. Фінансова конвергенція в ЄС.
20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.
21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.
22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.
23. Авіабудівна промисловість Франції.
24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.
25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.
26. Детермінанти «кельтського економічного дива».
27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.
28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.
29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.
30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.
31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.
32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.
33. Інституційні основи зближення України з ЄС.
34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.
35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.
36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.
ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної та заочної форм навчання є письмова екзаменаційна робота, яка включає:
- для студентів денної форми навчання − шість теоретичних питань;
- для студентів заочної форми навчання – десять теоретичних питань.
Оцінювання екзаменаційної роботи здійснюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів. При цьому, при підсумковому контролі, кафедрою визначено наступні критерії оцінювання знань студентів:
відмінному рівню (10 балів) − відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
доброму рівню (8 балів) − відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;
задовільному рівню (6 балів) − відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;
незадовільному рівню (0 балів) − відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.
КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ базується на зведенні результатів поточного та підсумкового контролів у загальну семестрову оцінку студента з врахуванням особливостей за формами навчання.
Відображення особливостей навчального навантаження за формами навчання у комплексному оцінюванні знань студентів.
Підсумкова семестрова оцінка студентів денної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами ПМК та 60 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.
Підсумкова семестрова оцінка знаньстудентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка “ незадовільно" — менше 60 балів; оцінка "задовільно" — 60-69 балів; оцінка "добре" — 70-89 балів; оцінка "відмінно" — 90-100 балів) та систему оцінювання за шкалою ECTS.
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку
| Оцінка ECTS | Оцінка за шкалою КНЕУ | Оцінка за 4-бальною шкалою |
| А | 90-100 | 5 (відмінно) |
| В | 80-89 | 4 (добре) |
| С | 70-79 | |
| D | 66-69 | 3 (задовільно) |
| Е | 60-65 | |
| FX | 21-59 | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
| F | 0-20 | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни |
8. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.
Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є індивідуальні домашні письмові роботи з дисципліни “Європейська інтеграція” – реферати за заданою тематикою; систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, що контролюється викладачем на практичних заняттях; а також рівень виконання модульних завдань.
8.1. Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 10 балів із 20, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Шкала оцінювання письмових домашніх робіт студентів заочного факультету становить: 0, 6, 8; 10 балів.
Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється
за системою критеріїв:
| Критерії | Максимальна кількість балів |
| Дотримання вимог оформлення завдання | |
| Достатня кількість використаних наукових джерел | |
| Опрацювання сучасних статистичних баз | |
| Повнота розкриття теми дослідження | |
| Обґрунтованість зроблених висновків | |
| Всього |
Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів
з дисципліни “Європейська інтеграція ”
1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.
2. Сутність, особливості та мотивація етапів євроінтеграції.
3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.
4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.
5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).
6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».
7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.
8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.
9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.
10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.
11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.
12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.
13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.
14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).
15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.
16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.
17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.
18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.
19. Фінансова конвергенція в ЄС.
20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.
21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.
22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.
23. Авіабудівна промисловість Франції.
24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.
25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.
26. Детермінанти «кельтського економічного дива».
27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.
28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.
29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.
30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.
31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.
32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.
33. Інституційні основи зближення України з ЄС.
34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.
35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.
36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.
8.2. Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу дисципліни контролюється викладачем на практичних заняттях. Під час проведення практичних занять з викладачем (6 год.) застосовується дві основні форми контролю: опитування та модульний контроль. Опитування студентів заочної форми навчання покликане актуалізувати навчальний матеріал з дисципліни та підготувати студентів до модульного контролю та підсумкового контролю у вигляді іспиту. Активність та успішність роботи студентів підчас практичного заняття приймається викладачем до уваги, проте (через обмеженість відведеного часу для такої форми навчальної діяльності) не оцінюється у балах. Формалізованій оцінці підлягає виконання двох модульних завдань.
Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.
Для студентів заочної форми навчання з курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (по 5 балів за кожне з завдань) із 20 балів, якими оцінюється поточна робота студентів заочної форми навчання.
Зміст та критерії оцінки модульних завдань наведені у п. 7.2.
8.3. Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 0 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну систему та шкалу ECTS.
В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.
Підсумкова семестрова оцінка студентів заочної форми навчання формується як результат додавання 20 балів за результатами ПМК та 100 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.
9. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА.
Зразок екзаменаційного білету для денної форми навчання
1. Етапи розширення Євросоюзу за П.Савоною та К.Жаном.
2. Трансформація інституційної моделі ЄС у контексті Лісабонської угоди про реформування ЄС (2007).
3. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейській Раді.
4. Зовнішні політики ЄС (торговельна, допомоги з розвитку).
5. Позиції французьких корпорацій у глобальній економіці.
6. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Зразок екзаменаційного білету для заочної форми навчання
1. Основні теорії економічної інтеграції.
2. Особливості регулювання в ЄС.
3. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Парламенті.
4. Особливості формування та процедури прийняття бюджету ЄС.
5. Основні горизонтальні політики ЄС (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
6. Маастрихтські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
7. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
8. Галузева структура господарства Великобританії.
9. Угорська економічна модель «градуалізму».
10. Зовнішньоекономічні відносини України з ЄС.
10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Література (основна)
1. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права./Інститут європейської політики (Берлін). Переклад з нім. - Заповіт, 2001.
2. Європейська інтеграція та Україна / за ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужикова. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.
3. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.
4. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.
5. Европейская интеграция: учебник / под ред. О. В. Буториной. – М.: Издательский дом «Деловая литература», 2011. – 720 с.
6. Западно-европейские страны: особенности социально-экономических моделей./ Под ред. В.П. Гутника.-М.: Наука, 2002.
7. The European Union: Economics and Policies / Ed. M. El-Agraa. – Cambridge: Cambridge University Press, 2008.
Література (додаткова)
1. Антюшева Н. Шведская модель Европейского Союза: концепции и практика // МЭ и МО. – 2000. - № 6. – с. 33.
2. Бест М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития. – М.: ТЕИС, 2002. – 356 с.
3. Водопьянова Е.В. Культурная политика Европейского Союза // Современная Европа. – 2008. – №4.
4. Говорова Н.В. Экономика знаний: европейские реалии и перспективы // Современная Европа. – 2006. – №4. – С. 110-119.
5. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
6. Губені Ю. Розвиток і адаптація аграрної політики Чеської Республіки до інтеграційних вимог Європейського Союзу // Економіка України. – 2002. - № 7. – с. 78-82.
7. Европейский Союз в цифрах: население и ВВП стран-членов ЕС // Журн. европ. экон. – 2003. – Т. 2. - № 4. – с. 549-556.
8. Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Communication from the Commission. – Brussels, 03.03.2010. COM (2010) 2020. [Електронний ресурс] http: ec.europa.eu
9. Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // МЭ и МО. – 2002. - № 2. – с. 67-74.
10. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С. 54-76.
11. Кузнецов А. Германский капитал за рубежом // МЭ и МО. – 2003. - № 10. – с. 32-41.
12. Политика хозяйственного порядка в Германии. – М.: Экономика, 2002. – 271 с.
13. Серная Европа. Регион нового развития / Под ред. Ю.С. Дерябина. – М.: Весь мир, 2008. – С. 233-396.
14. The Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.
15. The international role of the euro. European Central Bank. – 2010. – July. – P. 9-16.
16. The Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.
17. The Statesman’s Yearbook. The politics, cultures and economies of the world / Ed. by Barry Turrer. 2004. – London – New York: Palgrave Macmillan, 2004. – 2072 p.
18. Тимченко О. Особливості ринкової трансформації в Естонській республіці // Економіка України. – 2002. - № 9. – с. 78-83.
19. Трофимова О. Франция: новое в помощи развитию // МЭ и МО. – 2003. - № 9. – с. 40-47.
20. Чужиков В. Чеська модель регіонального розвитку // Економіка України. – 2004. - № 7. – с. 72-78.
21. Чужиков В., Чужикова В. Розширений Європейський Союз // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 5. – с. 40-43.
22. Чужиков В., Чужикова В. Розширений ЄС в цифрах і фактах // Географія та основи економіки в школі. – 2005. - № 1. – с. 46-49.
23. Чужиков В.І. Модернізація регіональної політики Європейського Союзу // Економіка України. –2008. – №3-4
24. Шишелина Л.Н. Восточная Европа: два десятилетия между Москвой и Брюсселем // Современная Европа. – 2008. – №4. – С. 73-86.
Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 144 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ЗАНЯТТЯ № 12. | | | КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ |