Тема 9. Скандинавська модель розвитку

ВСТУП

Наука «Європейська інтеграція» передбачає завершення системної підготовки фахівців з міжнародної економіки на бакалаврському рівні і можливість їх використання при практичній організації різних форм співробітництва як з державами Європейського Союзу, так і з різними європейськими структурами, а також підготовки до самостійного ведення бізнесу в ЄС.

Метою науки є набуття студентами знань щодо суті процесу європейської економічної інтеграції, основних напрямів процесу внутрішньої та зовнішньої конвергенції країн-учасниць та формування навичок ідентифікації країнових та наднаціональних моделей зближення в ЄС.

Основними завданнями науки є

· розуміння суті процесу європейської інтеграції і основних напрямів подальшої конвергенції країн-учасниць;

· чітке усвідомлення інституційного устрою ЄС та особливостей розподілу повноважень між національними та наднаціональними структурами управління;

· одержання знань з основних видів секторальної, горизонтальної, зовнішньої політики ЄС та політики захисту прав громадян;

· практична ідентифікація моделей розвитку держав-членів ЄС;

· формування навичок визначення етапності та критеріальності системного зближення країн-аплікантів на вступ, а також аналіз позитивних та негативних наслідків коінтеграції держав ЦСЄ до Європейського Союзу;

· усвідомлення основних напрямків, механізмів та інструментів зближення України та ЄС.

Предметом наукиє усвідомлення закономірностей та особливостей євро-інтеграційного процесу в умовах посилення глобалізації світового господарства та загострення мегарегіональної конкуренції.

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”

№ теми	Назва теми	Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Л	С (П,Л)	ІКР	СРС	Л	С (П,Л)	ІКР	СРС
	Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції
	Договірно-правова основа та інституції ЄС
	Бюджет Європейського Союзу
	Основні політики ЄС
	Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН
	Економічна модель Франції
	Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)
	Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)
	Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)
	Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.)
	Україна та ЄС
	Всього

3. Зміст НАУКИ за темами

Тема 1. Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції

Предмет курсу. Основні теорії європейської інтеграції: негативна та позитивна інтеграція Я.Тінбергена, економічна інтеграція Б.Баласи, «нових форм інтеграції» Алі М.Ель-Аграа, розширення Євросоюзу П.Савони та Ж.Карло, «Європи регіонів» М.Кітінга, Дж.Логліна, Р.Хадсона, А.Вільямса, «теорія концентричних кіл», неофункціоналізму, інституціоналізму. Створення ЄС та основні етапи його розвитку. Стадії європейської економічної інтеграції. Угода про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі (1951), Договори про Європейське економічне співтовариство (1957), Маастрихтська угода про створення ЄС (1991), Амстердамська та Ніцька угоди. Трансформація інституційної моделі ЄС у контексті Лісабонської угоди про реформування ЄС (2007). Сучасні позиції Євросоюзу в глобальній економіці. Країнові та наднаціональні порівняння в ЄС. Цілі та завдання ЄС. Порядок денний – 2000 (Agenda-2000) та програма дій 2000-2006. «Соціальний порядок денний 2005-2010 рр.». Лісабонська стратегія ЄС (2000-2010). Стратегія «Європа 2020». Особливості фінансових криз в Євросоюзі.

ТЕМА 2. ДОГОВІРНО-ПРАВОВА ОСНОВА ТА Інституції ЄС

Договірно-правова основа функціонування ЄС. Правова система ЄС: нормативні акти первинного і вторинного права ЄС, феномен м’якого права в ЄС (керівні принципи; послання; декларації; спільні стратегії, дії та позиції ЄС; “білі книги”; “зелені книги”). Структурна побудова ЄС, гілки влади. Повноваження та функції євроструктур: Європейська Рада, Рада Європейського Союзу, Європейський Парламент, Європейська Комісія, Європейський Суд, Європейська рахункова палата. Принципи субсидіарності, співвідносності, компліментарності та пропорційності.

ТЕМА 3. БЮДЖЕТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Особливості формування та процедури прийняття бюджету ЄС. Сучасна структура бюджету, його дохідна та витратна частини. Механізми та інструменти виконання бюджету. Компліментарна модель фінансування європейських проектів. Структурні фонди ЄС та фонд Згуртування. Основні напрями бюджетної політики на 2007-2013 рр. Фінансова перспектива ЄС на період 2014-2020.

ТЕМА 4. Основні політики ЄС

Сутність та класифікація політик ЄС, правова та економічна основа їх реалізації. Загальна характеристика горизонтальних політик. Механізми та інструменти реалізації соціальної, регіональної, екологічної, конкурентної політики ЄС. Співфінансування спільних проектів через реалізацію компліментарної моделі конвергенції в ЄС.

Секторальні політики Європейського Союзу. Спільна аграрна політика (САП): переваги та недоліки реалізації. Роль та значення «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна промисловість, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство. Енергетична політика, особливості її реалізації; диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС. Технологічна політика Європейського Союзу. Рамкові угоди ЄС у сфері наукових досліджень і розробок, основні напрями реалізації у ХХІ ст. Сьома рамкова угода. Промислова політика ЄС.

Зовнішні політики Євросоюзу та політика щодо громадян. Особливості реалізації торговельної політики. Політика допомоги з розвитку.

Монетарна політика Євросоюзу. Чинники та етапи запровадження євро. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро. Інституційні основи реалізації європейської монетарної політики. Роль та значення Європейського Центрального Банку. Фінансова конвергенція в ЄС. Проблеми і перспективи запровадження євро в нових державах Євросоюзу.

ТЕМА 5. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

Спільні та відмінні риси країнових моделей в ЄС. Класифікація країнових моделей в ЄС за А.Сапіром. Континентальна модель розвитку.

Місце та позиції ФРН в глобальній та європейській економіці. Вплив Німеччини на діяльність євроструктур. Субсидіарність та децентралізація в ФРН. Особливості німецької економічної моделі. «Соціальне ринкове господарство» в ФРН (модель Л.Ерхарда). «Шокова терапія» повоєнної трансформації. Сучасна модель розвитку. Структура господарства ФРН, провідні німецькі ТНК та їх вплив на європейську економіку. Зовнішньоекономічні зв’язки ФРН, вплив на економіки країн ЦСЄ.

Тема 6. Економічна модель Франції

Позиції Франції у світовій економіці та Європейському Союзі. Специфіка регулювання відносин з третіми країнами та із заморськими департаментами.

Французька модель економіки. Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування. Національні плани розвитку. Еволюція системи державного регулювання. Децентралізація національної системи управління.

Сучасна структура господарства. Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці. Роль та значення аграрного сектору та сфери послуг в структурі економіки. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків.

Тема 7. Англосаксонська Економічна модель

(ОБ’ЄДНАНЕ КОРОЛІВСТВО ВеликобританіЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ, РЕСПУБЛІКА ірландія)

Місце країни у світовій економіці та особливі позиції в ЄС. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.р. Основні напрями реалізації нової політики. Нові моделі 90-х років: «акціонерного капіталізму», «капіталізму співучасті».

Галузева структура господарства. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці (ВР, ВАТ, Tesco). Особливості позиції британського банківського сектору та страхування в європейській економіці, британські закордонні інвестиції, структура зовнішньої торгівлі. Проблема приєднання до зони євро.

Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в ЄС. Чинники формування «кельтського економічного дива». Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків. Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.

Тема 8. СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА Економічна модель

(ІталіЯ, ІСПАНІЯ, ПОРТУГАЛІЯ, ГРЕЦІЯ)

1 група

Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці (Італія, Іспанія, Португалія, Греція). Галузева спеціалізація країн мегарегіону. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.

2 група

Італія в системі міжнародних економічних відносин. Позиції країни в ЄС, вплив на ухвалення рішень в євроструктурах. Роль країни в середземноморському мегарегіоні.

3 група

Особливості італійської моделі розвитку. Роль державних та приватних холдингів у створенні “нової економіки”. Особливості корпоративної структури господарства. Регіональні суперечності розвитку. «Асистенціалізм» в Південній Італії.

4 група

Галузева структура господарства. Макроекономічна конкурентоспроможність італійських компаній. Особливості розвитку промисловості, сільського господарства, сфери послуг. Зовнішньоекономічні зв’язки.

Тема 9. Скандинавська модель розвитку

(ШВЕЦІЯ, ФІНЛЯНДІЯ, ДАНІЯ)

ГРупа 1

Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці. Причини «пізнього» членства в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.

ГРУПА 2

Структура господарства. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки. Еволюція соціальної моделі.

ГРУПА 3

Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера) та її трансформація упродовж останніх десяти років. Причини уповільненого економічного зростання у 30-х роках ХХ ст. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

Тема 10. Особливості економічних моделей

нових членів ЄС (з 2004 р.)

Позиції нових (з 2004 р.) держав-членів в економіці ЄС: економічна та соціальна диференціація. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах ЦСЄ. Особливості імплементації «спільного доробку» ЄС. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».

Польська модель «шокової терапії» Л. Бальцеровича, наслідки її реалізації. Сучасна структура господарства Польщі, зовнішньоекономічні зв’язки. Розвиток відносин з Україною. Причини випереджаючого фінансування Європейських проектів з боку структурних фондів ЄС та фонду Згуртування.

Угорська економічна модель «градуалізму». Структура господарства Угорщини. Проблеми зовнішнього боргу. Специфіка діяльності угорських фірм в країнах ЦСЄ.

Особливості економік Чехії та Словаччини.

Специфіка використання новими країнами-членами структурних фондів ЄС, Фонду Згуртування та фінансових механізмів європейських ініціатив.

Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.

Тема 11. Україна та ЄС

Позиції України в економіці Європи. Структура експорту та імпорту з ЄС. Основні напрямки конвергенції України та ЄС. Роль та значення «Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами» (1994).

Самміти Україна-ЄС та їх рішення. Дорожня карта «Україна-ЄС». Інституційні основи зближення. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС. Розвиток єврорегіонального співробітництва. Створення Спільного європейського економічного простору.

Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (березень 2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з ЄС. Шляхи та напрями диверсифікації транскордонного співробітництва з ЄС. Дорожня карта «Україна-ЄС».

Перспективи укладення Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

4. Плани семінарських занять

ЗАНЯТТЯ №1

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції»

Мета: сформувати чітке уявлення про послідовність етапів розвитку ЄС та сформувати уміння застосовувати знання теорій економічної інтеграції в комплексі для визначення основних напрямів розвитку Європейського Союзу.

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн та інтеграційних об’єднань на глобальному ринку.

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-розгорнута бесіда.

3. Інформаційне забезпечення:

Вправа «суперечка рядів» на тему «Яка з теорій європейської інтеграції найбільш вірогідно буде реалізованою на практиці?»

Методичні рекомендації до проведення вправи: Викладач розподіляє між рядами студентів завдання щодо обстоювання тієї чи іншої теорії європейської інтеграції. В результаті, протягом 10 хв. перший ряд має знайти аргументи на користь теорії «федералізму»; другий ряд – «неофункціональної» теорії; третій ряд – теорії «міжурядового регулювання»; четвертий ряд – теорії «європейської регіональної інтеграції». Представники кожного ряду звітують по 2-3 хв. Далі відбувається загальна керована викладачем дискусія щодо вибору «ідеальної» моделі майбутнього інтеграції в ЄС (5-10 хв.)

Евристична бесіда за наступними темами:

- Які етапи розвитку ЄС мали ключове значення у формуванні інтеграційного союзу? (10 хв.)

- Порівняння Лісабонської стратегії та стратегії «Європа 2020» (10 хв.).

- Які секторальні конкурентні переваги ЄС має на глобальному ринку? (10 хв.)

Методичні рекомендації до проведення вправи: Під час цієї вправи викладач своїми запитаннями спрямовує студентів до пошуку правильного усвідомлення комплексної (можливо, дискусійної) проблеми, яка не має однозначного вирішення.

Так, при пошуку відповіді на перше проблемне питання, допоміжними питаннями можуть бути:

- «На якому етапі було скасовано основні перешкоди на шляху руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили?»;

- «Який етап зробив найбільший вклад у створення економічного і валютного союзу?»;

- «Чи існує, на вашу думку, певний причинно-наслідковий зв'язок між етапами європейської інтеграції?»;

- «Чи можуть результати певного етапу європейської інтеграції бути ізольованими від попередніх та наступних етапів?».

При розгляді другого проблемного питання студенти попередньо самостійно мають опрацювати тексти Лісабонської стратегії (2000-2010) та стратегії «Європа 2020». При цьому порівняння слід здійснювати за такими критеріями:

- зміна пріоритетів (цілей) стратегії;

- зміна ключових інструментів, форм та методів досягнення цілей;

- зміна наднаціональних координаційних механізмів імплементації стратегій.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00100-r1.en0.htm

2. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:EN:PDF

При розгляді третього проблемного питання доцільно застосувати ілюстративні матеріали:

Рис. 1.1. Трансформація географічної та секторальної структур

світових товарних ринків

Рис. 1.2. Інвестиції в НДДКР за секторами та країнами, млрд. €, 2008 р

ЗАНЯТТЯ 2.

Семінар-дискусія на тему:

«Договірно-правова основа ЄС»

Мета: сформувати чітке розуміння сутності правового доробку ЄС та усвідомити спільні риси та відмінності між нормативно-правовими актами ЄС

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; розуміння механізму взаємозв’язку між національним та наднаціональним правом, узагальнення пройденого матеріалу.

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-дискусія

3. Інформаційне забезпечення:

Ключові питання дискусії:

- Чим право ЄС відрізняється від національного права?

- На які частини поділяється право ЄС? У якому випадку використовується допоміжне право ЄС?

- Яким правом необхідно користуватися судам країн-членів, якщо існує протиріччя між національним та європейським правом?

- Чому існує два консолідовані договори ЄС? Яка принципова різниця існує між ними?

- Який з актів вторинного права має найвищу силу?

- Який з вторинних актів права був обраний для адаптації законодавства і чому?

- Чи є акти м’якого права обов’язковими для виконання в країнах-членах?

- Чи є білі та зелені книги елементом демократії в ЄС?

Робота в міні-групах:

- Визначити який з первинних договорів є найважливішим, виявити принципово нові положення, внесені договором, які мали визначальний вплив на подальший розвиток європейської інтеграції.

Рекомендована література:

1. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С. 54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.

ЗАНЯТТЯ 3.

Робота в малих творчих групах:

«Інституційна структура ЄС»

Мета: сформувати розуміння інституційної моделі та механізмів прийняття рішень в ЄС

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння механізму взаємодії між органами ЄС

1. Експрес-опитування методом «антагоністична перекличка».

2. Робота в малих творчих групах.

3. Інформаційне забезпечення:

Студенти поділяються на 4-5 малих творчих групи, з якими у подальшому проводиться змагання («брейн-ринг») у два етапи: перший етап - вирішення тестових завдань на швидкість; другий етап – проведення змагання експертних груп «Розподіл повноважень між інституціями ЄС».

За перший етап малі групи отримують по 2 бали за правильне вирішення раніше за інші групи тестових завдань (тести роздаються під час заняття).

Змагання експертних груп передбачає комплексне та більш тривале за затратами часу завдання, тому оцінювання здійснюється таким чином: кожна мала група отримує 1 бал за кожну правильну відповідь щодо повноважень, крім того та команда, яка першою подасть відповідь, отримає призових 4 бали; друга – 3 бали; третя – 2, а четверта – 1бал. У підсумку викладач складає рейтинг малих творчих груп, виходячи із загальної кількості отриманих балів. На підставі даного рейтингу відбувається розподіл балів за практичне заняття.

Змагання груп експертів «Розподіл повноважень між інституціями ЄС». Із переліку 28 повноважень малим творчим групам пропонується розподілити повноваження між чотирма інституціями ЄС (перелік повноважень роздається під час заняття): Європейським Парламентом, Радою ЄС, Комісією ЄС, Рахунковою Палатою ЄС? Малі групи подають свої відповіді, зазначаючи проти кожної інституції ЄС номер повноваження, наведений у переліку, оформлюючи відповідь у вигляді таблиці:

Назва інституції ЄС;	Порядковий номер повноважень у переліку:
Європейський Парламент
Комісія ЄС
Рада ЄС
Рахункова Палата ЄС

Рекомендована література:

1. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С. 54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.

ЗАНЯТТЯ 4.

Робота в малих творчих групах:

«Бюджет Європейського Союзу»

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості бюджетного процесу в ЄС

Компетентності: аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу, вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї, навички презентації власної позиції та її аргументації

1. Експрес-опитування.

2. Робота в малих творчих групах.

3. Інформаційне забезпечення:

Робота в групах «Гармонізація інтересів країн в процесі формування бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

Існуючі джерела	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
Запропоновані джерела	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.

Міні-ділова гра «Прийняття бюджету ЄС»: студенти поділяються на 3 групи, які представляють Комісію ЄС, Європейський Парламент та Раду ЄС. Викладач представляє Європейську Раду. Викладач озвучує загальний напрям розвитку ЄС на наступний 7-річний період. Комісія передає проект бюджету іншим двом групам. Європейський Парламент та Рада ЄС приймають проект згідно звичайної законодавчої процедури (її порядок висвітлений у слайдах, які доступні студентам для скачування із сайту кафедри).

Робота в групах «Досягнення цілей інтеграційного об’єднання в процесі розподілу бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

Існуючі напрями	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
5.
Запропоновані напрями	Позитивні аспекти	Негативні аспекти
1.
2.
3.
4.
5.

Рекомендована література:

1. Європейська інтеграційна політика: навч. Посіб. / [А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. 451 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/3/4/index.tkl?all=1&pos=30

ЗАНЯТТЯ №5

Семінар-дискусія на тему:

«Горизонтальні політики ЄС»

Мета: сформувати чітке уявлення про горизонтальні політики ЄС.

Компетентності: формування навичок про диференціацію горизонтальних стратегій ЄС. Виявлення загальних характеристик, механізмів та інструментів реалізації горизонтальних політик.

1. Експрес-опитування.

2. Дискусія з проблемних питань.

3. Опрацювання тестових завдань

Для активної дискусії пропонуються до розгляду наступні проблемні питання:

1. Обгрунтуйте комплекс умов, за яких депресивні регіони можуть перетворитись у регіони-лідери. Яким чином можна застосувати досвід Ірландії в Україні для виходу з економічної кризи?

2. Обгрунтуйте пріоритетні напрямки зближення соціальних політик України та ЄС. Які економічні реформи необхідно реалізувати в Україні, щоб досягти європейського рівня соціального забезпечення?

3. Визначте відмінності конкурентної політики ЄС та антимонопольної політики в Україні. Які інструменти та принципи варто було б запозичити у ЄС?

4. Які винятки з антимонопольної політики Ви рекомендували б запровадити в Україні? Які галузі економічної діяльності, форми економічних відносин необхідно стимулювати, а які обмежувати?

Самостійне опрацювання тестових завдань за рівнями підготовки за підручником В.І. Чужикова: Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 214с. (розділ 3, стор.73-81)

Рекомендована література:

1. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/5/index.tkl?all=1&pos=132

2. Європейська інтеграційна політика: навч.посіб/ А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко; за заг. Ред.. д-ра екон.наук проф..В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ,2010. – 451с.

ЗАНЯТТЯ 6.

Міні-кейс на тему:

«Секторальні політики ЄС»

Мета: сформувати чітке розуміння сутності, механізмів реалізації та взаємозв’язку між секторальними політиками Європейського Союзу (промисловою, енергетичною, технологічною та аграрною).

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації секторальних політик; навички оцінки перспектив трансформації секторальних політик інтеграційного союзу з урахуванням геополітичних змін.

1. Наскрізне опитування «Порівняльний аналіз цілей, інструментів та механізмів реалізації секторальних політик ЄС».

2. Міні-кейс.

3. Інформаційне забезпечення:

Питання до міні-кейсу:

- Чому питання газопостачання країн-членів ЄС набуло пріоритетного значення?

- Яке місце в європейській енергетичній політиці посідає диверсифікація джерел газопостачання?

- Яких змін у відносинах між ЄС та Російською Федерацією слід очікувати після введення в дію Північного та Південного газопроводів?

- На підставі аналізу таблиці 1 «Експорт російського газу в Європу у 2022 році» зробіть висновки про перспективи газопостачання ЄС.

- Яких змін у політиці ціноутворення на природний газ слід очікувати від ЄС найближчим часом?

- В чому полягають перспективи енергетичного співробітництва між Україною та ЄС?

Зміст міні-кейсу «Роль російського «Газпрому»

у енергетичній стратегії ЄС»

Найбільш політизована ланка європейської енергетичної політики, що безпосередньо стосується й України, — це забезпечення природним газом європейських країн. Хоча частка цього енергоносія і не перевершує чверті у загальному балансі, його значення в енергетичній політиці надзвичайно вагоме. По-перше, природний газ є переважним енергоносієм, що забезпечує комфортні побутові умови життєдіяльності населення. По-друге, імпорт природного газу до ЄС перевищує три чверті, а тому існує проб­лема стабільності цього постачання, насамперед унаслідок залеж­ності від російського монополіста «Газпрому» та надійності тран­зиту газу, зокрема і через Україну. По-третє, газ — важлива си­ровина для хімічної промисловості. Цілком зрозуміло, що останнім часом, особливо після газової кризи взимку 2008—2009 рр., коли ледве не припинилося постачання газу європейським країнам через Україну, питанням надійності газопостачання надається першочергове значення в розвитку європейської енергетичної політики.

Певну тривогу у ЄС викликає наростаючий дефіцит газу у РАО «Газпром». Три основні газові басейни, які належать цьому постачальнику, вже не забезпечують навіть рівень видобутку газу минулих років. За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, для підтримання нинішнього рівня видобутку газу «Газпрому» потрібно до 2015 р. освоїти нові поклади газу із обсягом щорічного видобутку не менше 200 млрд куб. м., що вимагає не менше 11 млрд дол. США інвестицій, які не передбачені в програмах фінансового розвитку «Газпрому». Саме ця обставина провокує агресивну політику Російської Федерації щодо прямих поставок середньоазійського газу до європейських країн, у тому числі і через Україну.

У таких умовах ключовим питанням газозабезпечення країн ЄС є диверсифікація маршрутів постачання блакитного палива. Йдеться про формування трьох енерготранспортних коридорів:

1) Північного («Північний потік», Ямал—Західна Європа);

2) Центрального (через Україну та Білорусь);

3)Південного (через Туреччину («Набукко», «Південний потік», «Блакитний потік», «Блакитний потік-2»)).

При цьому будівництво «Північного потоку» орієнтовано на розробку нових покладів, воно було розпочато 9 грудня 2005 р. спільним російсько-німецьким підприємством, частка «Газпрому» в якому становить 51 %, а німецького партнера North European Gas Pipeline Company — 49 %. Заслуговує на увагу той факт, що раду директорів німецького партнера очолив екс-канцлер ФРН Герхард Шредер. Введення першої нитки газопроводу протяжністю 1200 км відбулося 6 вересня 2011 р. На 8 листопада 2011 р. заплановані перші постачання газу до ЄС. Що ж стосується Південного транспортного коридору то існує проблема його наповнення, оскільки нових родовищ газу не знайдено. Обсяг інвестицій досягне 60 млрд дол. США, а операційні витрати зростуть щорічно на 5—6 млрд дол.

Сценарії постачання газу «Газпромом» у 2022 р. надано у табл. 1.

Таблиця 1

ЕКСПОРТ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ В ЄВРОПУ У 2022 р. (млрд куб. м)

Експортні маршрути	У-1	Б/П-1	У-2	Б/П-2
Україна
Білорусь		—		—
Фінляндія
«Блакитний потік»
«Північний потік»
«Південний потік»
Російський експорт, усього

Умовні позначення ситуацій:

У — конфлікт з Україною;

Б/П — конфлікт з Білоруссю або Польщею;

1 — максимальний експорт в Європу і Туреччину згідно з розробленою «Газпромом» генеральною схемою розвитку газової галузі;

2 — реалістичний варіант експорту в Європу згідно з енергетичною політикою ЄС.

Аналіз наведеної таблиці дає підстави дійти висновку про відсутність у «Газпрому» серйозної альтернативи експорту газу до ЄС поза межами України. Хоча Туреччина погодились із перспективою будівництва газопроводів по дну Чорного моря, перспективи введення в дію Південного коридору транспорту російського газу до ЄС для фахівців виглядають дещо песимістично. В цих умовах ЄС, незважаючи на протидію Німеччини та Франції, з одного боку, та Росії, з іншого боку, включили проект «Набукко» в число пріоритетних. При цьому на політичному рівні проекти «Набукко» і «Південний потік» були оголошені «не конкурентними», хоча професіоналам абсолютно очевидно, що просування ідеї «Південного потоку» має своєю метою загальмувати, а в ідеалі виключити вихід на європейський ринок 31 млрд куб. м газу азербайджанського, туркменського, іракського, іранського, а в перс­пективі і єгипетського походження.

Варто зважити також на ціну та технічні характеристики будів­ництва підводної частини трубопроводу «Південний потік»: обсяг необхідних інвестицій складає 20—25 млрд євро; запланований підводний трубопровід може стати найдовшим і найглибшим у світі, максимальна глибина, на якій прокладатиметься газова труба складає 2000 м, при цьому, вода у Чорному морі має високий вміст сірководню, що покладає надзвичайно високі вимоги до витривалості ізоляційних матеріалів для підводної частини трубопроводу. Разом з тим, італійська компанія «Ені» сміливо заявляє про свою здатність будувати такі маршрути.

Енергетична політика ЄС змінюється не лише внаслідок дивер­сифікації джерел постачання газу, а й суттєвих змін на газовому ринку. Збільшення пропозиції за одночасного зменшення споживання суттєво змінює механізми ціноутворення. У 70—80-х роках минулого століття СРСР експортував газ в Європу за довгостроковими контрактами (до 30 років) з німецькими, австрійськими та італійськими енергокомпаніями. Ці контракти, з одного боку, забезпечували стабільні поставки, а з іншого, посилювали панування вертикально інтегрованих європейських компаній-партнерів на внутрішніх ринках. Після розпаду Радянського Союзу ЄС якісно змінився, однак ділові зв’язки між європейськими енергокомпаніями та «Газпромом» збереглися. Ці компанії беруть участь не лише у спорудженні газопроводу «Північний потік», а й в освоєнні Південноросійського родовища газу в Західному Сибіру починаючи з 2008 р. Звичайно, це не влаштовує інші енергетичні компанії та Європейський Союз у цілому, який вніс такі суттєві зміни до своєї енергетичної політики:

По-перше, ЄС підтримав політичні угоди на користь розширення постачання газу із неросійських джерел. Зокрема 8 травня 2009 року у Празі було прийнято декларацію на підтримку проек­ту «Набукко».

По-друге, Євросоюз закликав енергокомпанії розвивати так звані малі проекти, які зробили б європейські країни менш ураз­ливими у разі перебоїв у газопостачанні. Йдеться, зокрема, про збільшення запасів палива у газосховищах, адаптацію, з урахуванням досвіду НАК «Нафтогаз України» на початку 2009 року, газопроводів до можливих реверсних режимів, будівництво терміналів для імпорту скрапленого газу. На зазначені проек-
ти ЄС готовий виділити зі свого бюджету кількасот мільйонів євро.

По-третє, Євросоюз розробив і опублікував у липні 2009 р. додаткові законодавчі акти щодо чіткого розподілу обов’язків із взаємодопомоги між країнами-членами на випадок надзвичайної ситуації з постачанням енергоресурсів.

По-четверте, ЄС розробляє нові підходи до ціноутворення природного газу.

Справа в тому, що прив’язка ціни газу до цін на деякі види нафтопродуктів була зумовлена тим, що мазут і газойль розглядались як замінники газу в житлово-комунальному господарстві, сфері обслуговування, електроенергетиці. Цей зв’язок було втілено у формулу контрактної ціни. Однак в останні 20 років провідні європейські споживачі природного газу практично втратили можливості й потужності із заміни газу мазутом і дизельним паливом і навпаки. Це пов’язано з тим, що сфера споживання нафтопродуктів сьогодні обмежується автомобільними перевезеннями та транспортною індустрією. Крім того, лібералізація газового ринку в Західній Європі дає змогу купувати відносно невеликі обсяги природного газу на відповідних біржах, на яких ціна залежить від співвідношення попиту і пропонування (короткострокові спотові контракти). Так, наприклад, у минулому році на газових біржах NBP (Велико­британія), TTF (Нідерланди) та NCG (Німеччина) природний газ продавався за цінами, вдвоє нижчими, ніж закладені у довгострокових контрактах. Згідно з цими контрактами європейські покупці зобов’язані вибрати певний мінімальний обсяг законтрактованого газу (приблизно 80 %) або ж сплатити неустойку в розмірі повної вартості недопоставленого газу. А з урахуванням того, що обсяг газового ринку ЄС може повернутися до рівня 2008 року не раніше 2012 р., санкції з боку «Газпрому» потенційно виглядають серйозно.

Тому, на думку експертів Оксфордського центру енергетичних досліджень, політика ЄС у перспективі буде не лише спрямована на подальшу диверсифікацію джерел постачання природного газу, а й на перегляд практики ціноутворення. Адже ціни на російський газ протягом останнього десятиріччя суттєво випереджали ціни на нафту, що надавало можливість Росії максимізувати експортну виручку.

ЗАНЯТТЯ 7.

Семінар-розв’язання задач на тему:

«Зовнішні політики ЄС та політика щодо громадян»

Мета: сформувати чітке розуміння сутності, механізмів реалізації зовнішніх політик ЄС та політики щодо громадян.

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації горизонтальних політик; навички оцінки перспектив трансформації політик щодо громадян внаслідок поглиблення інтеграційних процесів.

1. Наскрізне опитування.

2. Розв’язання задач, що ілюструють механізми реалізації зовнішньої торгівельної політики ЄС.

3. Дискусія щодо політики захисту прав громадян в ЄС,

4. Інформаційне забезпечення:

Розв’язання задач за підручником Європейська економічні політика (практикум)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2010. – ст.18-28.

Дискусійні питання:

1. Хто х жителів Європи може вважати себе громадянином ЄС? Аргументуйте свою позицію.

2. Яку роль відіграють білі та зелені книги у залученні громадян до законотворчого процесу в ЄС?

3. В чому полягають основні проблеми ЄС у галузі інформаційної політики?

4. Які, на вашу думку, пріоритетні напрямки спільної аудіовізуальної політки? Змоделюйте свою відповідь і на ситуацію, що склалась в Україні?

5. У чому полягають суперечності щодо застосування генетично модифікованої продукції в ЄС?

Рекомендована література:

1.Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужиков. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.

2.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

ЗАНЯТТЯ 8.

Семінар-дискусія на тему:

«Європейська монетарна політика»

Мета: сформувати чітке розуміння сутності та механізмів реалізації монетарної політики Європейського Союзу

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації політики; навички оцінки перспектив трансформації монетарної політики інтеграційного союзу з урахуванням геополітичних змін.

1. Семінар-дискусія.

2. Модульний контроль №1.

3. Інформаційне забезпечення:

Вправа «суперечка рядів» на тему: «Переваги та недоліки запровадження спільної валюти для країн-членів ЄС».

Евристична бесіда: Чому існуючий механізм забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро виявився неефективним?

Робота міні-групах: «Розробка ефективного механізму забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро».

Рекомендована література:

1. Экономика Европейского Союза: учебник / коллектив авторов; под. ред. Р.К. Щенина. — М.: КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/3/7/index.tkl?all=1&pos=83

ЗАНЯТТЯ 9.

Семінар-дискусія на тему:

«Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН»

Мета: усвідомлення спільних та відмінних рис країнових моделей ЄС; формування чіткого уявлення про економічну модель ФРН

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми.

1. Експрес-опитування.

2. Дискусія на тему «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС». Робота в міні групах.

3. Інформаційне забезпечення:

До дискусії студенти готуються завчасно, використовуючи статтю:

Кузнецов О.В. «Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи».

На основі засвоєного матеріалу у дискусії «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС» у трьох міні групах охарактеризувати соціально-економічну модель Німеччини за основними критеріями, презентувати результати. Визначити основні переваги та недоліки моделі.

Рекомендована література:

1. Политика хозяйственного порядка в Германии.-М.: Экономика, 2002.-271 с.

2. Кузнецов О.В. «Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи» // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_3-4/2011_3_4/10_13.pdf

3. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

ЗАНЯТТЯ 10.

Семінар-конференція на тему:

«Економічна модель Франції»

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості економічної моделі Франції

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн.

1. Бліц-опитування.

2. Презентація основних результатів дослідження соціально-економічної моделі Франції на парі за допомогою засобів мультимедіа.

3. Міні-кейс «Особливості системи охорони здоров’я Франції».

4. Інформаційне забезпечення:

Міні групи готуються до практичного заняття вдома, використовуючи сучасні статистичні бази даних, інформацію провідних рейтингових агентств та аналітику компетентних фахових видань. Результати дослідження подаються на парі у вигляді презентації в PowerPoint.

Текст міні-кейсу «Особливості системи охорони здоров’я Франції»:

Одна з найцікавіших моделей охорони здоров'я, яку можна виділити - французька, що пріоритетним завданням визначає вирішення проблеми зростання витрат, відійшовши від державного контролю над цінами й передаючи ухвалення рішення саме кінцевому споживачеві. Відповідно, витрати теж перекладаються на плечі споживача. Коли споживач платить більше, він має право сам приймати рішення, отже, він буде приймати рішення, виходячи із власних інтересів.

Французька система охорони здоров'я є надзвичайно цікавою: у них є державна система охорони здоров'я, але над нею є ринкова надбудова. У Франції є система охорони здоров'я, що існує на податки (акцизи, податки на фонд заробітної плати, податки на доходи фізичних осіб). Акумульовані кошти йдуть на оплату праці лікарів, проте не напряму. У Франції лікареві повинен платити кожен пацієнт. Лікар вручає пацієнтові рахунок, який він повинен оплатити. Після сплати рахунку пацієнт може подати до державної системи охорони здоров'я заяву на відшкодування того, що було сплачено лікареві.

Особливістю є те, що пацієнтові не завжди повернуть всю суму, яку він заплатив лікареві. Лікареві дають можливість виписувати рахунок на більшу суму, ніж пацієнтові відшкодує уряд. Припустимо, ви пішли до лікаря й полікувалися в нього на 100 євро, але уряд вам відшкодуєприблизно80 євро, а інші 20 євро йдуть із власної кишені пацієнта.

Найголовнішим є те, що на сьогоднішній день у Франції вдається уникати черг, затримок щодо надання медичних послуг, що притаманно іншим системам. Кращі лікарі у Франції й лікарі в таких містах, як Париж, дійсно беруть з пацієнта більше, ніж обумовлений державою мінімум. А в бідних областях або в сільській місцевості лікарі не випишуть вам рахунок більший, ніж державне відшкодування. Це ще стосується вузьких фахівців й окремих медичних послуг, але в основному вам не потрібно дуже довго чекати візиту до лікаря.

У Франції дуже цікава система лікарень. Фактично в державі діє дві системи: державних і приватних клінік. Система державних лікарень працює за рахунок державного бюджету, що є типовим для державних систем охорони здоров’я, і з погляду капітальних витрат вони, як правило, багато не одержують. У них дуже часто немає того устаткування, що є в приватних клініках. У Франції, якщо у вас є хоч якісь гроші, ви намагаєтеся всіма правдами й неправдами потрапити не додержавної лікарні, а до приватної. Державна лікарня - це для бідних, для тих, хто не може собі дозволити приватну медицину.

Потрібно, звичайно, згадати, що практично у всіх французів існує ще й добровільне медичне страхування: 87% французів, на додаток до переваг своєї державної системи купують медичну страховку. Медична страховка, по-перше, може покрити різницю між державним відшкодуванням і реальною ціною візиту до лікаря, крім того, ці медичні страховки оплачують перебування пацієнта в приватних клініках.

1. Визначити фінансово-організаційні особливості французької системи охорони здоров’я?

2. Чи можна назвати дану системи економічно вигідною та соціально справедливою?

3. Яким чином ЄС впливає на розвиток охорони здоров’я Франції.

4. Чи може Україна використати даний досвід при проведенні всеосяжної реформи системи охорони здоров’я?

Рекомендована література:

Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

ЗАНЯТТЯ 11.

Міні-кейс на тему:

«Англосаксонська економічна модель (Об’єднане королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)»

Мета: сформувати основні уявлення про економічну модель Великобританії, роль Великобританії, як одного з локомотивів розвитку ЄС.

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння особливостей англосаксонської економічної моделі.

1. Наскрізне опитування.

2. Кейс «Стратегія збільшення доданої вартості економіки Ірландії».

3. Інформаційне забезпечення:

Питання до кейсу:

1.Чи варто наполягати на реалізації ініціатив агенції Forfas?

2.Чи можна очікувати, що Ірландський уряд підтримає нову стратегію взаємодії з ТНК?

3. Альтернативні шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку Ірландії?

4.Які інструменти ЄС (відповідно до фінансових перспектив 2007-2013) Ірландія може залучити для реалізації нової стратегії конкурентоспроможності?

5. Чи може Україна піти шляхом Ірландії?

Зміст кейсу підготувати за підручником Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс «Стратегія збільшення доданої вартості економіки Ірландії» стор. 103)

Рекомендована література

1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – С. 103-118.

2. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

Дата добавления: 2015-10-30