Мета поточного контролю

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Поточний контроль знань студентів оцінюється від 50 до 0 балів за наведеною схемою:

№ п/п	Вид роботи	Зміст роботи	Оцінка в балах
	Обов’язкові завдання Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок:
а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань;	Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань
б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль;	Правильність та повнота відповідей
в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.;	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій
	г) модульний контроль	Якість виконання модульних завдань
	Вибіркові завдання Виконання завдань для самостійного опрацювання:		Максимум
1) підготовка та захист рефератів;	Оцінювання якості підготовлених матеріалів
2) підготовка та захист домашніх (розрахункових та аналітичних або творчих завдань);	Оцінювання якості підготовлених матеріалів
3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.)	Оцінювання якості підготовлених матеріалів
4) підготовка доповідей на наукові студентські конференції, участь в олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни).	Оцінювання якості підготовлених матеріалів

Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 30 балів.

Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. З дисципліни «Регіональна економіка» студенти пишуть один модуль, який включає питання як з регіональної економіки, так і з екології. Модуль проводиться за графіком на семінарському занятті й оцінюється в 10—8—6—0 балів. Завдання модуля включають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності.

Самостійна робота студентів включає:

· опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем, винесених на самостійне опрацювання;

· підготовка до семінарських занять;

· підготовка до модульних і контрольних робіт;

· виконання індивідуальних завдань та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

· відповідність змісту реферату обраній темі;

· глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;

· самостійність викладу основного змісту реферату;

· уміння коротко і, водночас, глибоко усно розкрити зміст теми реферату;

· уміння відповідати на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем дисципліни.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи.

Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

· обрати питання та погодити його з викладачем;

· систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);

· підготувати огляд літературних джерел у надрукованому вигляді (обсяг 8—10 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, текст, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт.

Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Дата добавления: 2015-10-30