Завдання поточного контролю. Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення результативності освоєння

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення результативності освоєння навчального матеріалу з відповідних тем та визначення індивідуальних особливостей та здібностей кожного студента в навчальному процесі. Використання різних форм контролю знань і виявлення творчих задатків студентів здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблення у студентів вмінь та навичок самостійного творчого осмислення навчального матеріалу з державного управління, формулювання власних оціночних суджень, застосування різних методів узагальнення та формалізації оброблення інформації, стислого обґрунтування пропозицій по вдосконаленню практики господарювання.

3.5.2. Оцінювання результатів поточного контролю

3.5.2.1. Об’єкти поточного контролю знань студентів

Поточний контроль здійснюється під час семінарських та індивідуальних занять. Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

Ø рівень засвоєння знань та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

Ø виконання завдань для самостійного опрацювання, до яких входять: реферат, оцінка проблемної ситуації в системі державного управління, обґрунтування конкретних пропозицій по вдосконаленню управління;

Ø виконання модульних завдань під контролем викладача.

Вся діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів (див. Карту самостійної роботи студента). Система оцінювання кожного виду навчальної поточної діяльності студента спирається на метод експертних оцінок.

3.5.2.2. Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях

При контролі рівня знань та активності роботи студентів на семінарських і практичних заняттях оцінці підлягають:

Ø рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях;

Ø рівень знань, виявлений при написанні експрес-контролю з розуміння дефініцій з державного управління;

Ø активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття.

Протягом семестру за знання навчального матеріалу та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях студент може одержати максимально 24 бали.

Рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях (доповіді з теоретичних питань та результати розв’язання практичних завдань), оцінюється за шкалою 3; 2; 1; 0 балів за наступними критеріями:

Кількість балів	Критерії
	Виставляється студенту, який всебічно, безпомилково, послідовно, вільно і ґрунтовно розкрив теоретичне питання, ілюструючи свою відповідь знаннями літературних джерел та творчого осмислення матеріалу, вмінням самостійно формулювати власну думку. Правильно виконав практичне завдання та продемонстрував знання методики його розв’язання.
	Виставляється студенту, який дав правильну, але неповну відповідь на теоретичне питання або розкрив усі аспекти поставленого питання, але допустив несуттєві помилки; в основному володіє знанням методики розв’язання практичного завдання, але потребує незначної допомоги з боку викладача.
	Виставляється студенту, який дав визначення категорій з означеного питання, частково розкрив суть та форми прояву поставленого питання.   Виставляється студенту, який дав невірну відповідь, відмовився відповідати або взагалі не приймав участі в обговоренні питань семінарського заняття.

Протягом семестру студент може виступати з доповіддю та здійснювати експертну оцінку прийнятих рішень в державному управлінні. Активність студента при обговоренні питань, винесених на семінарські (практичні) заняття, оцінюється за шкалою 3; 2; 1; 0 балів в межах семестру. За кожне семінарське заняття студент може отримати максимум 3 бали. Виступ з окремою доповіддю чи експертної оцінки прийнятих державних рішень оцінюється максимально в 4 бали.

В межах семестру загальна оцінка за знання навчального матеріалу та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях залежно від активності студента може збільшуватися на 2 або 3 бали.

3.5.2.3. Оцінювання виконання рефератів (есе)

Реферат (есе) здається на перевірку викладачеві до 5-го семінарського заняття на електронних носіях. Не виключається можливість подачі реферату в паперовому варіанті. Оцінювання реферату (есе) здійснюється за шкалою від 5 до 10 балів і проводиться за такими критеріями:

Кількість балів	Критерії оцінювання реферату (есе)
10-9	Виставляється студентам, які своєчасно які своєчасно подали текстову частину реферату, оформленого у відповідності до вимог і містить авторські коментарі, елементи самостійного критичного осмислення поданого матеріалу та конструктивні пропозиції по вдосконаленню чи розвитку об‘єкту, що аналізується.
8-7	Виставляється студентам, які своєчасно які своєчасно подали текстову частину реферату, оформленого у відповідності до вимог і містить не тільки авторські коментарі, а елементи самостійного критичного осмислення поданого матеріалу.
6-5	Виставляється студентам, які своєчасно подали текстову частину реферату, оформленого у відповідності до вимог і містить авторський коментар положень тесту.   Виставляється студентам, які лише переписали чи сканували уривки текстів статей або взагалі не здали текстову частину реферату.

3.5.2.5. Оцінювання виконання модульних завдань

З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів усіх форм навчання за допомогою модульного контролю весь навчальний матеріал дисципліни поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–6 теми, другий – 7­–12 теми:

Модуль	Порядковий номер семінарського заняття	Теми
І ІІ		1–7 8–16

Модульні завдання складені у формі тесту. Вони виконуються студентами в аудиторії під час семінарських (практичних) занять, кожен модуль включає 20 тестових завдань. Виконання кожного модульного тесту оцінюється в 6; 8; 10 балів.

3.5.3. Оцінювання результатів складання іспиту

4.5.3.1. Мета і завдання іспиту

Метою іспиту є встановлення фактичної відповідності і оцінка рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.

3.5.3.2. Порядок проведення іспиту

1. Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, який доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – три астрономічних години.

2. Екзамен проводиться комісією. До складу комісії входять лектор потоку, викладачі, які проводять семінарські заняття, а також інші викладачі кафедри макроекономіки та державного управління. Склад комісії затверджується кафедрою.

3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді.

4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.

5. Місце і час оголошення результатів екзамену доводяться до студентів на початку іспиту. Результати іспиту та загальна підсумкова оцінка доводяться до студентів лектором потоку.

3.5.3.3. Структура екзаменаційного білету

Екзаменаційний білет з дисципліни містить 5 завдань, в тому числі: чотири теоретичних і одне творче завдання на розкриття або експертної оцінки проблемної ситуації. Завдання екзаменаційного білету розроблені у відповідності з програмою дисципліни.

На іспит виносяться вузлові, комплексні і проблемні питання дисципліни, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення практичних задач.

3.5.3.4. Оцінювання результатів складання іспиту

Відповідь студента на кожне із п‘яти завдань екзаменаційного білету оцінюється за шкалою 6, 8, 10 балів.

Бальна оцінка за відповіді на теоретичні питання та експертної оцінки управлінської ситуації здійснюється за наступними критеріями.

Ø Оцінку “10” заслуговують відповіді, в яких: виявляється чітке володіння понятійним апаратом; безпомилково, у достатньому обсязі, глибоко і без ознак плагіату розкривається теоретичний матеріал навчальної програми дисципліни; виявляється знання теорій з означеного питання, нормативної та правової бази, уміння творчо осмислювати світовий досвід, критично оцінювати управлінські рішення по державному управлінню українським суспільством, уміння самостійно формулювати власні оціночні судження та адресні пропозиції з вдосконалення механізму управління.

Ø Оцінку “8” заслуговують відповіді, в яких: виявляється розуміння понятійного апарату; правильно, але недостатньо глибоко, або з несуттєвими помилками, або з ознаками плагіату розкриваються суттєві елементи теоретичного матеріалу навчальної програми дисципліни; неповністю використано теоретичний та фактичний матеріал, не завжди дається адекватна оцінка ситуаціям в державному управлінні, відсутні елементи самостійного творчого осмислення проблем, що розглядаються при вивченні дисципліни державне управління.

Ø Оцінка “6” виставляється за відповіді, в яких: виявляється незнання основного понятійного апарату; не розкриваються суттєві елементи теоретичного матеріалу навчальної програми дисципліни; зміст переважно є плагіатом; припускаються грубі методичні помилки оцінці управлінських рішень та визначенні взаємозалежності між державним управлінням та розвитком суспільства.

У підсумку результати складання іспиту оцінюються в діапазоні 0–50 балів.

Наведені критерії є основними. Однак, якщо студентів користується на іспиті допоміжними матеріалами («шпаргалками»), письмова робота у студента вилучається й оцінюється у відповідності до положень про оцінювання знань студентів.

У разі, коли екзаменаційна робота студента оцінена менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (0 балів).

4.5.4. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою
85–100	A	«5»	«Відмінно»
	B	«4»	«Добре»
65–75	C
	D	«3»	«Задовільно»
50–55	E
20–45	FX	«2»	«Незадовільно» з можливістю повторного складання
0–15	F	«Незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

4.5.5. Ліквідація академічної заборгованості

Система ліквідації академічної заборгованості з дисципліни має такий зміст.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 45 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 15 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту.

5. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є модульне завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача, розрахункове завдання та реферат або есе (див. розділ 3 – Карту самостійної роботи студента).

Модульне завдання складається з 40 тестових завдань. Перелік питань модульного тесту наведений в розділі 4.1. Виконання модульного тесту студентами заочної форми навчання оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів за такими критеріями: за кожну правильну відповідь студент отримує 0,5 бали. В разі необхідності сума балів округлюється до величини, кратної 5.

Виконання розрахункового завдання, реферату або есе студентами заочної форми навчання оцінюється за критеріями, передбаченими для студентів денної форми навчання (див. розділи 4.2; 4.3; 4.4; 4.5.2.3; 4.5.2.4).

6. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

1. Вплив формальних та неформальних інститутів на становлення національної моделі державного управління.

2. Контрольна влада в системі державного управління управління, її органи та форми діяльності.

3. Державне управління природними ресурсами та державними підприємствами

4. Фінансове забезпечення реалізації управлінських функцїй держави.

5. Охарактеризуйте протиріччя, що мають місце в розвитку науки і освіти України і наведіть обґрунтування заходів з боку держави по їх подоланню.

7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література.

1. Державне управління: підручник /А.Ф. Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна; за ред. А.Ф.Мельник, - К.: Знання, 2009. – 582 с.

2.Державне управління: теорія і практика / за заг.ред В.Б.Аверянова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

3.Василенко И.А. Государственное упрвление в странах Запада: США, Великобритания, Франція, Германия: учеб пособие / И.А.Василенко. – 2-е изд., переаб. И доп. – М.: Логос, 2000. – 200 с.

4.Державне управління та державна служба: словник-довідник / уклад. О.Ю.Оболенський. – К.: КНЕУ, 2005. – 208 с.

5.Державне управління. Навчальний посібник. В.Я. Малиновський Луцьк. 2000-558с.

6. Чистов С. М., Никифоров А. Є., Куценко Т. Ф. та ін. Державне регулювання економіки. Друге видання. – К.: КНЕУ, 2004.

7. Шамхалов Ф. Государство и экономика. Основы взаимодействия. – М.: Экономика, 2000.

8. Малий І. Й., Диба М. І., Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005.

9. Грущинський, І. М. Державне реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності: наук.-практ. посібник / І. М. Грущинський, В. М. Кравчук, Е. П. Пограничний. - Львів: Престиж-Iнформ, 2000. - 268 с.

10. Іванюта, С. М. Підприємництво та бізнес-культура: навч. посібник / С. М. Іванюта, В. Ф. Іванюта. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 288 с.

11. Теория организации / Б. З. Мильнер. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 558 с.

12. Шиткина, Ирина Сергеевна. Правовое регулирование холдинговых объединений: учебно-методическое пособие / И. С. Шиткина. - М.: Волтерс Клувер, 2007. - 248 с.

13. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. - Курс лекцій - Москва, Юридична література, 1997.

14. Глен Р. Державне управління. - Київ, 1994.

15. Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства. Збірник наукових праць. - Випуск 2. - Київ, 1997 р.

16. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К., 1996.

Додаткова література.

1. Бодалєв Л.А. Личность и общение.- М., 1983.

2. Боднар А. “Основи політології” – К., 1991 р.

3. Вебер М. Избранние произведения.- М.: Прогресс, 1990.

4. Венегеров АБ. Теорія держави і права: Частина 1. Теорія держави. - М.: Юристь, 1995

5. Гаєвський Б.А. “Сучасна українська політологія”. Навч. посібник – К.: МАУП, 1999 р.

6. Гурне Б. Державне управління. - Київ, 1993.

7. Державний менеджмент або адміністрування: пошуки моделі державного управління. Вісник української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. - № 24.2.

8. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні.. Київ, УАДУ, 1998.

9. Етика поведінки державних службовців під час виборів. - К.: Асоціація державних службовців, 1999.

10. Загальна теорія держави і права: Підручник / Під ред В.В. Лазарєва - М: Юристь, 1996.

11. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За редакцією В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1997.

12. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3 723-XII

13. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 року № 2782-ХП

14. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ

15. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Голос України. -1997. - 12 червня.

16. Комарів С.А Загальна теорія держави і права: Підручник – М.: Юрайт, 1997.

17. Копєйчиков В.В. “Правознавство” – К.: Юрінком Інтер, 1998 р.

18. Котюк В.О. Основи держава і права: Навчальний посібник 3-тє видання доповнене і перероблене. - К: "Атіка", 2001.- 432 с.

19. Куликов Г.В., Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности. – М.: Экономика, 2000.

20. Лаврінчук І. Обставини встановлення правового статусу державного службовця // Право України. - № 9.

21. Малахов В. Етика: Курс лекцій. - К., 1996.

22. Малуш Л.С. Наука о государстве и праве: необходимость радикального обновления // Философские науки. - 1989. - № 1.

23. Наука управляти: з історії менеджменту: Хрестоматія, навч. посібник. Упор. І. Сленов. – К.: Либідь, 1993 р.

24. Нижник Н.Р. Україна - державне управління, шляхом реформування. Київ, AT Миронівська друкарня, 1997 р.

25. Пшенников В.В. Японський менеджмент. 27 уроков для нас М.: изд “Япония сегодня” – 1997.

26. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. Наукове керівництво В.В. Цветкова. - Київ, Оріяни, 1998.

27. Роберт А. Даль. Вступ в економічну демократію. - К., 1991.

28. Чмут Т.К. Культура спілкування. - Хмельницький, 1999.

29. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - Київ, 1993.

[1] Мельник А.Ф. Державне управління: підручник / А.Ф. Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна; за ред. А.Ф.Мельник. – К.: Знання, 2009. – 582 с. (с.20). 582 с. - кількість сторінок в цитованому підручнику. с.20 – номер сторінки, на якій зазначена цитата.

Дата добавления: 2015-10-30