Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Літературної мови

Читайте также:
  1. Орфоепічні норми – це система правил літературної вимови.
  2. Основні характерні риси мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови
  3. Поняття літературної мови та мовної норми
  4. Стилі сучасної української літературної мови
  5. Стилі та підстилі сучасної української літературної мови.
  6. Тема 2. Функціонально-стилістична диференціація сучасної української літературної мови

Лексика — це сукупність слів, що об'єднуються в певні ряди, групи, шари на основі тієї чи тієї спільності, по­дібності і водночас розрізняються, протиставляються в ме­жах цих угруповань за вужчими диференційними ознаками.

Лексика української літературної мови дуже багата. Безпо­середньо реагуючи на суспільні зміни, вона характеризується значною рухомістю: постійно поповнюється позначеннями нових предметів, процесів, явищ і звільняється від назв віджилих реалій та понять.

Лексичний склад української мови репрезентується у писемному та усному мовленні. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення відбувається відбір і комбінування найвлучніших, найточніших саме для цієї мов­ної ситуації слів. Іноді дуже важко підібрати певне слово, щоб точно, недвозначно висловити думку. Це зумовлено багатьма причинами:

• недостатнім володінням рідною мовою;

• незнанням усталених мовних норм;

• впливом російської мови;

• незнанням синонімічного багатства мови;

• сплутуванням паронімів.

Синоніми — це слова, близькі або тотожні за значен­ням, але відмінні за звучанням: вакантний — вільний; інте­ресзацікавлення, зацікавленість, цікавість, заінте­ресованість; довідка — посвідченняпосвідка.

Володіти синонімічним багатством означає вміти:

• уникати незрозумілих, особливо іншомовних слів, які мож­на замінити українськими (інвестиції — вкладання; мене­джер — керівник; самміт — зустріч на найвищому рівні);

• уникати повторення того самого слова;

• знаходити слово з певним забарвленням, відтінком у зна­ченні;

• добирати найвлучніші слова, щоб якнайточніше висло­вити свою думку.

Пароніми — це слова, подібні за звучанням і напи­санням, але різні за значенням: адресат (той, кому адре­сується документ) — адресант (той, хто адресує); кампа­нія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) — компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами).

Отже, пароніми тісно пов'язані із семантикою. На відміну від синонімів вони не можуть довільно замінювати один од­ного без певних стилістичних настанов. Щоб уникнути по­милок, треба глибше та ґрунтовніше вивчати значення слів рідної мови, спираючись також на знання інших мов.

Вправа 83. Напишіть анотацію на один із підручників (посібників), яким ви користуєтеся під час вивчення ділової української мови.

Вправа 84. Напишіть рецензію на статтю із методичного часопи­су «Дивослово».

Вправа 85. Доберіть синоніми до поданих нижче слів. Обґрун­туйте, якими з них можна скористатися в офіційно-діловому стилі.

I. Публікація, аналіз, актуальний, підсумок, ґрунтовний.

II. Висловлювати, оригінальний, розкривати, реалізува­ти, міркувати, ретельно.

Вправа 86. Запишіть поданий нижче текст, вибираючи зі слів, поданих у дужках, найдоцільніші. Визначте, який це документ за най­менуванням, походженням, місцем створення.

Найскладнішою орфографічною проблемою, з якою (зустрі­чаються, стикаються, знайомляться) користувачі української мови, є написання слів разом, окремо, через дефіс. Незнан­ня всіх правил української (орфоепії, орфографії, лексики) (штовхає, заохочує, спонукає) їх звертатися до орфографіч­них словників, основне (встановлення, номінування, при­значення) яких — подати правильне написання слів (відпо­відно до, у відповідності до) чинних норм. У цих словниках вони (відшукують, відкривають, знаходять, віднаходять) здебільшого найуживаніші слова, які пишемо разом або через дефіс, і поодинокі, що вживаються окремо з іншими словами. Проте цих слів замало, особливо для фахівців галузевих терміносистем, інших сфер (вузькоспеціального, спеціаль­но, неширокого) вжитку. Крім того, сучасна (мовна, мовленнєва, розмовна) практика вводить у (вжиток, оборот, біг) нові лексичні одиниці, написання яких не (рекомен­дує представляє, регламентує) жоден словник. Саме тому «край потрібен словник, що фіксував би три способи (напи­сання, відтворення, зображення) слів: разом, окремо, через дефіс Цю мету (задумала, поставила, репрезентувала) ав­тор словника «Написання слів разом, окремо, через дефіс», практичне та соціальне значення якого не (спричинює, зу­мовлює, викликає) жодних сумнівів.

Автор зуміла (скласти, сформувати, укласти) оптимальний реєстр словника, який (налічує, містить, складає) 32 тисячі одиниць, причому до нього внесено (немало, досить багато, чимало) термінологічної лексики.

Вправа 87. За поданим початком продовжіть текст відгуку. Назвіть основні його елементи.

ВІДГУК

на дипломну роботу «Мовний етикет у діловодстві»

студентки V курсу факультету української

філології НПУ імені Михайла Драгоманова

Присяжнюк Ольги Григорівни

Дипломна робота О. Г. Присяжнюк присвячена досліджен­ню типових формул, які використовуються у певних ситуа­ціях спілкування і відповідають національно-культурним традиціям суспільства. Вживання таких виразів визначається загальною культурою спілкування, а також соціальним ста­тусом мовців. У результаті ґрунтовного аналізу дипломни­ця виокремлює такі їх типи:...

Вправа 88. Відредагуйте подані речення та запишіть виправлені варіанти.

1. Рецензент зробив правильні зауваження. 2. У дипломній роботі мова йдеться про соціолінгвістичні особливості фор­мування культури ділового мовлення. 3. Опоненти пишуть і проголошують відгуки на докторську дисертацію. 4. Думки рецензентів співпадають. 5. Усталені такі форми звернення до присутніх на захисті: Високоповажний голова ради! 6. Я маю особисту думку щодо цієї роботи. 7. Я рахую, що курсова робота заслуговує рекомендації до захисту. 8. Дипломниця вірно відповіла на запитання членів державної іспитової комісії. 9. Аспірантка зачитала доповідь «Діючий правопис». Ю. Відмітимо як позитивне, що рецензований словник про­понує значну кількість вірних словосполучень, написання яких визиває труднощі.

Вправа 89. Зі слів, поданих у дужках, виберіть правильне.

Алфавітний (показник, покажчик); аналізувати (фактори факти); (тактовні, тактичні) міркування; грошова одиниця України — (гривна, гривня); (житловий, жилий) фонд; відпові­дальні (завдання, задачі); (зрівняти, порівняти) в правах; ви­борча (компанія, кампанія); (особовий, особистий) листок з обліку кадрів; (особове, особисте) життя; (поверхова, поверх­нева) рецензія; (свідчення, свідоцтво) про закінчення школи.

Запитання і завдання для самоконтролю

1.Що таке анотація?

2. Які реквізити мають рецензія й відгук?

3. Які слова називаються синонімами? Наведіть приклади.

4. Що таке пароніми? Наведіть їх приклади.

 

 

Адреса

Адреса — це точна вказівка на місце проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою.

Правила, встановлені Міністерством зв'язку, забезпечують якнайшвидше пересилання, зберігання і доставку пошто­вих відправлень. Основні з цих правил має знати кожний громадянин, адже від правильного написання адреси зале­жить оперативність працівників підприємств зв'язку при доставці відправлення адресату.

На всіх адресах зазначається:

1) прізвище, ім'я та по батькові адресата або назва орга­нізації (у давальному відмінку);

2) назва вулиці, номер будинку і квартири;

3) назва населеного пункту (села, селища міського типу, міста);

4) назва району;

5) назва області;

6) поштовий індекс, присвоєний кожному відділенню зв'яз­ку. Цей індекс призначений для машинного сортування ко­респонденції.

Над адресою зазначається вид і спосіб пересилання:

1) рекомендована бандероль;

2) з повідомленням про вручення;

3) з доставкою додому;

4) цінний на... грн;

5) вручити особисто;

6) до запитання.

Зворотна адреса також пишеться повністю. Прізвище відправника кореспонденції пишеться в називному відмінку.

 

Зразки адрес:

 

Адреса відправника

Коваленко Василь Федорович

вул. Малишка, 104, кв. 29, м Харків, 61003

_________________________________________________

Адреса одержувача

Петриненку Миколі Івановичу

вул. Пушкіна, 34, кв. 8,

м. Івано-Франківськ,

76005

До запитання

Адреса відправника

Масловська К. Г.

вул. Велика Житомирська, 40, кв. 19,

м. Київ,

02053 ____________________________________________

Адреса одержувача

Іваненко Галині Семенівні

вул. Київська, 22, кв. 78

м. Полтава,

36021

 

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 261 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тире між підметом і присудком | Увага! Культура мовлення! | Вживання апострофа | Розділові знаки при узагальнювальних словах | Біля давнього вівтаря | Службові листи | Рекомендаційний лист | Подвоєння приголосних на письмі | Означеннями | Увага! Культура мовлення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Рецензія. Відгук| Телефонограма. Радіограма

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)