Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

1) після узагальнювального слова перед однорідними чле­нами речення: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб, і сіль, і краплину щастя (Мал.);

2) перед однорідними членами речення, коли узагальню­вального слова немає, а слово, до якого відносяться одно­рідні члени, має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на висо­ких берегах (Довж.);

3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Вчителі-словесники використо­вують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програ­вач, магнітофон, кінопроектор (3 підр.).

Тире ставиться:

1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після одно­рідних членів речення: Луки, гори, пишні сади — все зе­лене й принишкле (Гонч.).

Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в контексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучливе сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться, — / все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мирн.);

2) після однорідних членів речення, які стоять після уза­гальнювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дере­ва — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Іноді після узагальнювального слова замість двокрапки може ставитися тире. У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час — уранці, опівдні, увечері — зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний «бородинський», апетитний «український» або приправлену родзинками пухку здобу (3 журн.).

Вправа 44. Напишіть проект наказу по навчальному закладу, в якому ви навчаєтеся, про призначення студентові Шевченківської стипендії та про відрахування студентів.

Вправа 45. Прочитайте слова; розподіліть їх на групи за наявністю чи відсутністю апострофа: апостроф після літер, що позначають губні приголосні звуки; після р; після к; після префікса; немає апострофа після букв, що позначають губні звуки; немає апострофа після р.

Суб'єктивний, роз'ятрений, об'єктивний, святковий, мав­пячий, тім'я, подвір'я, тьмяний, роз'їзд, бур'ян, в'їзд, зав'язка, в'юнкий, вітряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, взаємопов'язаний, сап'янці, бязевий, рутвяний, Лук'ян, торф'яний, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об'їхати, Лук'янівка, роз'єднати, Лук’янович, дзвякнути.

Вправа 46. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф; поясніть його вживання.

Полум/яний, возз/єднання, здоров/я, св/ятковий, духм/яний, узгір/я, надвечір/я, нев/янучий, дев/яносто, п/ятірка, безхмар/я, розм/якнути, зор/яно, перед/юві­лейний, рутв/яний, солом/яний, з/їзд, тьм/яно, цв/ях, зв/язківець, торф/яний.

Вправа 47. Перепишіть речення; де треба, замість крапок поставте апостроф.

1. І сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любо-в..ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжу­вав його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній до­розі... (Гонч.). 2. Україно! Україно! Ти розквітла солов..їно (Рил.). 3. В квітневім надвечір..ї висне тиша, і ніби чути, як росте трава (Донч.). 4. Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, Ча­рує, тішить і п..янить (Олесь). 5. Духм..янить медуниця й рута, і сонце міниться від млості. 6. Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів..яне (3 те. Д. Павличка). 7. Мо­гила великого Кобзар..я стала нашою національною св..яти-нею (Цюпа). 8. Колись без..язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на повний зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб.). 9. Найвища честь — довір..я народу. 10. У двох матерів по п..ять синів, у кожного своє ім..я (З народної творчості). 11. Творчий геній Т. Шевченка вка­зав українській мові її майбутнє, мова великого поета об-..єднала всіх українців. 12. Надзвичайно актуальні сьогодні думки О. О. Потебні про зв..язок між культурою і мовою народу (3 газети).

Вправа 48. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при однорідних членах, поясніть їх.

1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі В морозні ранки і вечірній час І в свята гомінкі і в дні робочі Ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.). 2. Моя рука ніколи і нікому Ні кривди ні біди не принесе! (Павл.). 3. Грав Музикантпро сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (Сих) 4. Чи то жарт напівзабутий Чи одна із небилиць — Тільки чув я, ніби Лютий Довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці Мандрував собі щодня По дорозі по стежинці Позаметах навмання (Ском.). 5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (3 журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Л. Укр.). 7. Як не любить той край, Що дав тобі і силу І гострий зір очей і розум молодий І далі, що тобі красу одкрили І моря голубий розгойданий прибій (Сос). 8. Наддалекими горбами небо ніби зливалось з зем­лею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев). 9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (Донч). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (3 газ.). 11. Мово рідна! Ти ж — як море — безконеч­на могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексико­нів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і перемож­ний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяж­на душа народу — його щирість і безсмертя його (Плач.).

Вправа 49. Складіть речення з поданими словами. Запам'ятайте їх значення.

Відзначати — відмічати, закінчити — завершити, при­свячувати — приурочувати.

Довідка. Дієслова відзначати і відмічати мають спільне зна­чення «звертати увагу на щось». В офіційних документах вживається дієслово відзначати. В усному мовленні вживається також дієслово відмічати. Дієслово закінчити означає кінець дії, видів роботи, діяль­ності, навчання тощо: закінчити школу, університет. Дієслово за­вершити означає абсолютний кінець справи й має більш абстрактне значення: завершити навчання. Дієслова присвячувати і приуро­чувати близькі за значенням. Дієслово присвячувати керує без­прийменниковим давальним відмінком: присвятити Дню Незалеж­ності, а дієслово приурочувати — родовим відмінком з прийменни­ком до: приурочити до ювілею.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Який діловий документ називається наказом?

2. Що регламентують накази щодо особового складу?

3. Які реквізити наказу?

4. З якого моменту набуває чинності наказ?

5. Які основні вимоги до наказів: а) про прийняття на роботу; б) про переведення на іншу роботу; в) про надання відпустки; г) про звільнення працівників?

6. Для чого в українському письмі вживається апостроф?

7. Після яких літер і за якими правилами ставиться апостроф?

8. Коли апостроф не ставиться?

9. Поясніть правопис слів зв'язок, об'єднання, пам'ятний, Муравйов, сузір'я, об'ява.

10. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

11. Які розділові знаки ставляться при узагальнювальних словах?

12. Запишіть текст під диктовку, поясніть контрольні орфограми і

пунктограми.

Дата добавления: 2015-07-08