Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Приклад. 7 страница. ВиісНегЗ. Сору-ейіїіп§: те СатЬгіЙ£е НапсІЬоок

Читайте также:
  1. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 1 страница
  2. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 2 страница
  3. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 2 страница
  4. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 3 страница
  5. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 3 страница
  6. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 4 страница
  7. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 4 страница

ВиісНегЗ. Сору-ейіїіп§: те СатЬгіЙ£е НапсІЬоок. СатЬгіЙ£е; №\¥ Уогк: СатЬгіЙ£е Шіуегзігу Рге88,1992. [Перше видання у 1975 р.; є 4-те видання].

Ве$8аиегЗ. Р ВоокриЬІізпіп^: ТпеЬазіс іпіїойаспоп. З-сі ей. №^ Уогк: Сопппиит, 1993.260 р.

РІоґпікА. ТЬе еіетепіз оі*едШп§. Ие^ Уогк; Ьопсіоп: Соїііег Ьоок, 1982.156 р.

\¥гіІег'8 епсусіоресііа/ Есі. Ьу К. РоНап§е\ аі. Сіпсіппап" (ОЬіо): ^гііег'з Йі£езї Ьоок, 1986.532 р.

Література з редагування галузевої літератури

АлексееваМ. И. Практикум по редактированию материалов телевизионньїх передач. М.: Изд-во МГУ, 1977.144 с.

Бейлинсон В. Г. Арсенал образования: Характеристика, подготовка, конструирование учебньгхизданий. М.: Книга, 1986.288 с.

БугаП. Г. Вузовский учебник: Создание, вьшуск,распространение. М.: Книга, 1987.158 с.

Винокуров Д. И. Методика подготовки отраслевой знциклопедии. М.: Сов. знцикло-педия, 1968.

Гаймакова Б. Д. Методика и практика редактирования телевизионньїх передач. М.: Гос-телерадио СССР, 1975.

ГречихинА. А., ЗдоровИ. Г. Информационньїе издания. М.: Книга, 1988.272 с.

ГречихинА. А., Здоров И. Г., СоловьевВ. И. Жанрьі информационной литературьі: обзор, реферат. М.: Книга, 1983.320 с.

ГОСТ 7.22-80. Промьішленньїе каталоги: Общиетребования.

ГОСТ 7.23-80. Информационньїе издания.

Каплан Г. Д. Редактирование отраслевой литературьі. М., 1961.

Кузин Ф. А. Учебная производственно-техническая литература: Некоторьіе вопросьі редакторского анализа. М., 1968.

Лазаревич 3. А. Искусство популяризации науки. 2-е изд., перераб. и доп. М., 1978.

Редактор и перевод. М., 1965.

Редактор и перевод. М.: Книга, 1985.156 с.

Редактирование отдельньгх видов литературьі. М.: Книга, 1987.

СоловьевВ. К Составлениеиредактированиерефератов. М., 1975.

Справочньїе издания: Специфические особенности и требования / Под ред. 3. В. Гольцевой. М.: Книга, 1982.182 с.

ТяпкинБ. Г. Редактирование информационньгх изданий. М., 1975.

ЯкобчукП. В. Редактирование рекламньгх изданий: Практикум. Ч. 1 и 2. Л.: УПИ им. И. Фе-дорова, 1979.

ВІуК Ж, Віаке О. ТесЬпісаІ \Угіпп§: Зтдсигез, Зіапсіагсіз апсі 8гу1е. №™ Уогк: МсОгауу-НШ,1982. Сагоззо Я В. ТесЬпісаІ Соттітісапоп. №\у Уогк: ХУаск^огіЬ РиЬ1ізЬіп£ Сотрапу, 1986.622 р. Кііпе М.-З. А §иісіе Іо сіоситепіагу ес1шп§. ВаШтоге (Мсі); Ьопсіоп: ^Ьпз Норкіпз ипіу. рге88., 1987. XV, 228 р.

ЗНагр І. Т., ОипіНег І. Ес1кіп§ ґасі апсі Гісгіоп: а сопсізе §иіс1е іо Ьоок есііііп§. Ие\у Уогк: СатЬгісІ£е Шіуегзігу Рге88,1994.

ШзйуВ. Н. Nе^уз Ес1ітлп£. 3-с1 есі. Возіоп: Нои^Ьіоп Мігїііп Сотрапу, 1980.406 р.

Література з творчого редагування

АвраменкоИ. Ф. Должность или призвание: Размьішления издателя. М.: Книга, 1988.272 с. Вьюкова Т. Б. Восемьдесят пять радостей и огорчений: Размьішления редактора. 2-е изд. М.: Книга, 1986.232 с.

Галь Н. Слово живое и мертвое: Из опьіта переводчика и редактора. 4-е изд., доп. М.: Книга, 1987.272 с.

Западов А. От рукописи к печатной странице: О мастерстве редактора. 2-е изд. М.: Сов. писатель, 1982.



Література з видавничої діяльності

Абдуллин Р. Г. Читательский спрос и проблеми его изучения в книжном издательстве // Книга. Исследования и материальї. 1966. Сб. 13. С. 28—51.

Англо-русский словарь по полиграфии и издательскому делу. М.: РУССО, 1995.582 с.

Бем Г., Вернер К, Гардт Г., Шульц Г. Видавець майбутнього: маркетинг і менеджмент у видавництві. К.: Основи, 1994.176 с.

БзйверстокЗ. Книжний маркетинг. С.Пб.:БХВ — Санкт-Петербург, 1999.336с.

Книжньїй маркетинг: РуяЬводство к действию. М.: Терра, 1996.432 с.

ЛобкоА. Г., ГеновР., КЩикИ. И. Основьі маркетингу книги. М.: Мир книги, 1993.

Маркетинг иуправление в книгоиздании. М.: Медиум, 1993.192 с.

Маркує В. А. Организация и зкономика издательского дела. 4-е изд., перераб. М., 1983.352 с.

Сикорскш Н. М. Издательский процесе в целом и роль редактора // Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования: 2-е изд. М.:Вьісшая школа, 1980. С. 122—178.

СмітД. К Посібник книговидавця. К.: Любіть Україну, 1999.192 с.

Знциклопедия книжного дела. М.: Юристь, 1998.536 с.

ТЬеВизіпеззоГВоокРиМізЬт^/ЕсІ. СеізегЕ. ВоиШек Соїогасіо: \Уєзїуіє\у Ргезз, 1987.

Загрузка...

Література до розділу "1. Вступ"

КочергинА. Н., Коган 3. Проблеми информационного взаимодействия в обществе. М.: Наука, 1980. С. 176.

Кулев В. С, Шкляр В. И. Организационно-творческие фактори зффективности // Зффекгавность журналистской строки. К.: Изд-во КГУ ИО "Вища школа", 1987. С. 152—173.

Партико 3. В. Редагування: творчість чи ремесло? // Вісник Книжкової палати. 1999. № 9. С. 12—15.

Прохоров Е. Понятие зффективности журналистики // Проблемьі еффективности журналистики.М.: Изд-во МГУ, 1990. С. 18—26.

Феллер М. Д. Зффекгавность сообщения и литературньїй аспект редактирования. Л.: Изд.-во ЛГУ ИО "Вища школа", 1978.

Иетап В. 5. \Угіііп£ Еіїесїіуеіу. 2-сі есі. Кеш Уогк; Нагрег & Кош, РиЬІізЬегз, 1989.554 р.

Зєуєгіп Ж 3., ТапкагйЗ. Ж. к. Соттипісагіоп ТЬеогіез: ОгІ£Іпз, теїЬосіз, изез. 2-сі есі. Кеш Уогк; Ьопсіоп, 1988.354 р.

Література до розділу "2. Сутність редагування"

Абдуллин Р. Г. К определению понятия "редактирование" // Книга. Исследования и материальї. Сб. 37. М.: Книга, 1978. С. 39—41.

Свинцов В. И. Проблемьі комплексной оптимизации сообщения. (О научном статусе и перспективах развития дисциплиньї "Теория и практика редактирования") // Книга. Иссле­дования и материальї. Сб. 34. М.: Книга, 1977. С. 14—32.

Сикорскш Н. М. Теория и практика редактирования: итоги изучения, некоторьіе задачи // Книга. Исследования и материальї. Сб. 13. М.: Книга, 1966. С. 52—69.

Типология изданий. М.: Кн. Палата, 1990.230 с.

Феллер М. Д. О литературном редактировании. [Специфика и основньїе понятия] // Книга. Исследования и материальї. 1968. Сб. 16. С. 30—45.

Література до розділу "3. Історія розвитку редагування"

Історія засобів масової інформації: Від кременя до кремнію / За ред. Дж. Джованні Джованніні. [Б.м.]: Шаг,[Б.р.]. 208 с.

Квітко І. С. Редакторська проблематика на шпальтах журналу "Книгарь" // Українська періодика: історія і сучасність. Тези доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (9—10 грудня 1993). Л., 1993. С. 180—184.

Квітко І. С. Біля витоків української наукової періодики (До ролі М. Грушевського у становленні академічного книговидання) // Українська періодика: історія і сучасність (Доповіді та повідомлення другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 21—22 грудня 1994 р.)Л; Житомир: ЛНБ ім. В. Стефаника, 1994. С. 149—153.

Квітко І. С. Михайло Грушевський — видавець і редактор // Палітра друку. 1994. № 1. С.35—37.

Квітко І. С. Сучасний стан і перспективи розвитку академічного книговидання в Україні // Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства. Л: УАД; НТШ,1995.С20—32.

Квітко І. С, Курдина 3.1. Іван Огієнко — редактор і видавець // Поліграфія і видавнича справа. 1994. № 29. С. 182—187.

Маляренко Л. Л. Іван Франко—редактор. Л.: Вид-во ЛДУ ім. І.Франка, 1970.116 с.

Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки. Л.: УАД; Фенікс, 1995.48 с.

Шайнога О. Пантелеймон Куліш — видавець і редактор // Книга і преса в контексті куль­турно-історичного розвитку українського суспільства.Л.: УАД; НТШ, 1995. С. 82—89.

Література до розділу "4. Методологічні основи редагування"

БаркерР., ЗскарпиР. Жажда чтения. М.: Книга, 1979.208 с.

Беляева Л. И. К вопросу о типологии читателей // Проблеми социологии и психологии чтения. М.: Книга, 1975. С. 143—161.

ЛавровН. П Основньїе понятия книговедення и типология печатньїх изданий. М., 1978.

Проблеми социологии и психологии чтения. М.: Книга, 1975.198 с.

Зєуєгіп ЖХ, ТапкагсМ. ЖЗг. СоттипісаііопТЬеогіез: Огі^іпз,теїЬосіз, изез. 2-псіесі. №ш Уогк,Ьопсіоп: 1988.354 р.

Література до розділу "5. Структура об'єкта редагування"

Партико 3. В. Комп'ютеризація етапу конструювання видання // Партико 3. В. Комп'юте­ризація видавничого процесу: Навч. посібник. К: Вища школа, 1996. С. 134—154. Феллер М. Д Структура произведения. М.: Книга, 1981.

Література до розділу "6. Нормативна база редагування"

Нормативньїе материальї по издательскому делу: Справочник. М.: Книга, 1987.480 с. Справочник нормативних материалов для издательскихработников. М.: Книга, 1977. Стандарти по издательскому делу. М.: Книга, 1982.414 с. Стандарти по издательскому делу. М.: Юристь, 1998.376 с. Хайнацкий М. С. Стандарти и качество книги. М.: Изд-во стандартов, 1981.110 с. СЬіса£о Мапиаі оГЗгуїе. СЬіса^о: Шіуегзіїу оґ СЬіса^о Ргезз, 1982. ТЬе Аззосіаїесі Ргезз 5іу1еЬоок апсі ЬіЬеІ Мапиаі. 9-іЬ есі. Кеш Уогк: ТЬе Аззосіаїесі Ргезз, 1980.288 р.

Література до розділу "7. Помилки та їх види"

Бацевич Ф. Основи комунікативної девіатології. Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000.236 с. Красите Ю. В. Теория речевнх ошибок (на материале ошибок наборщика). М.: Наука, 1980.124 с.

Партико 3. В. Статистика ошибок при коррекгуре и редактировании текстов // Издательское дело: Обзор. информация/ Информпечать. 1989. Вьш. 3.56 с.

Рисе О. В. Семь раз проверь... Опит путеводителя по опечаткам и ошибкам в тексте. М., 1977.

Література до розділу "8. Методи редагування"

АлексееваМ. К, Гаранта И. С, НакоряковаК М. Методика редактирования. М.: Изд-во МГУ, 1975—1976. Вьш. 1—2.

МильчжА. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980.320 с.

Література до розділу "9. Інформаційні норми редагування"

Мазур М. Качественная теория информации. М.: Мир, 1974.240 с. Партико 3. В. Визначення кількості інформації у природномовних повідомленнях (образна теорія інформації) // Збірник праць кафедри української преси. Вип. 2. Л.: ЛДУ ім. І.Франка,

1996. С. 36-49.

Зєуєгіп Ж У., Тапкага1! ЖІг. Соттшіісаііоп ТЬеогіез: ОгІ£Іп8, тетосіз, изез. 2-сіесі. Ие^ Уогк;Ьопс1оп: 1988.354 р.

Література до розділу "10. Соціальні норми редагування" Юридичні норми

Засоби масової інформації. Українське законодавство. Дрогобич: Міжнародний Медіа Центр "Інтерньюз", 1995.152 с.

Интелектуальная собственность: Словарь-справочник. М.: ИНФРА-М, 1995.112 с.

Україна: інформація і свобода слова. Збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців. К.: Молодь, 1997. С. 586—596.

МіМІеіоп Кепі Я., СкатЬегІіп Віїї Е ТЬе 1а\у оґриЬІіс соттипісаїіоп. 2-й есі. №^ Уогк; Ьопсїоп: Ьотргіап, 1991.690 р.

РетЬегВоп Я. Мазз Месііа Ьа^. 4-ш есі. БиЬїцие; Іо\уа: \Ут. С. Вго\уп РиЬІізЬегз, 1987.672 р.

Етичні норми

Кодекс преси (принципи журналістської етики) // Україна: інформація і свобода слова. Збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців. К.: Молодь, 1997. С. 653—665.

Кодекс професійної етики журналіста (варіант проекту) // Україна: інформація і свобода слова. Збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців. К.: Молодь,

1997. С. 667—668.

Кузнецова О. Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження транс­формації незалежних видань України, регулювання моральних порушень. Л.: Світ, 1998.412 с.

Естетичні норми

ЛтабековН. А. Словарь-справочник иллюстратора научно-технической книги. М.: Книга, 1974.282 с.

Большаков М. В. Декор и орнамент в книге. М.: Книга, 1990.160 с. Гиленсон П. П Справочник художественного и технического редактора. М.: Книга, 1988.526 с. Добкин С. Ф. Оформление книги: Редактору и автору. 2-е изд. М.: Книга, 1985.208 с. КапрА. Зстетика искусства шрифта. М.: Книга, 1979.124 с.

Книга как художественньїй предмет: в 2 ч. Ч. 1. Набор, фактура, ритм. 1988. 382 с. Ч. 2. Формат, цвет, конструкция, композиция. 1990.400 с.

Оформление изданий: Нормативньїй справочник. М.: Книга, 1984.320 с.

Херлберт А. Сетка: Модульная система конструирования и производства газет, журналов и книг. М. Книга, 1984.108 с.

ЧахольдЯ. Облик книги: Избранньїе статьи о книжном оформлений. М.: Книга, 1980.240 с.

Шрифтьі: Разработка и использование. М.: Зком, 1997.886 с.

Література до розділу "11. Композиційні норми редагування"

ГончароваЮ. Я. Композиция и архитектоника книги. М.: Книга, 1977.92 с. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. К.: Держстандарт України, 1995.38 с.

Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертаційУ/Бюлетень ВАК України, 2000, №2.

Феллер М. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981.272 с.

Література до розділу "12. Логічні норми редагування"

ДуцякІ. Логіка. Л.: Просвіта, 1996.

КондаковН. И. Введение в логику. М.: Наука, 1967.

СвшцовВ. И. Логические основи редактирования текста. М., 1972.

СвшцовВ. И. Смьісловой анализ текста. М.: Книга, 1979.

Формальная логика. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1977.

ХоменкоІ. В. Логіка—юристам. К.: Четверта хвиля, 1997.

Література до розділу "13. Лінгвістичні норми редагування"

Адміністративно-територіальний устрій: Президія ВР УРСР. К.: Головна редакція УРЕ, 1987.504 с.

БатюкН. О. Фразеологічний словник. К., 1966.

БибикК. та ін. Словник епітетів української мови. К.: Довіра, 1998.432 с. ВащенкоВ. С. Синонімічний словник-мінімум української мови. Дніпропетровськ, 1972. Гиляревский Р. С, Старостин Б. А. Иностранньїе имена и названия в русском тексте. 3-є изд. М.: Вьісш. школа, 1985.302 с.

Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови. Л., 1993. Караванський С. Словник синонімів української мови. К.: Орій, 1993.472 с. Квитко И. С Термин в научном документе. Л., 1976.

Квитко И. С, ЛейчикВ. М., КабанцевГ. Г. Терминоведческие проблеми редактирования. Л.: Вища школа, 1986.152 с.

КоломієцьМ. П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів. К.: Рад. школа, 1988.200.

Орфографічний словник української мови. К.: Довіра, 1994.864 с.

Орфоепічний словник/Укладач М /. Погрібний. К.: Радянська школа, 1984.632 с.

Прислів'я та приказки: У 3 т. / Упорядник М. М. Пазяк. К.: Наукова думка, 1989.

Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. К., 1993.

Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. К.: Либідь, 1999.240 с.

Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. К., 1969.

Складні випадки наголошення. К.: Либідь, 1995.192 с.

Словник власних імен людей. 3-тє вид., виправ, і доп. К.: Наукова думка, 1967.112с. Словник іншомовних слів. К.: Головна редакція УРЕ, 1975.776 с.

Словник-довідник з культури української мови У ГринчишинД. та ін. Л.: Фенікс, 1996.368 с.

Словник скорочень в українській мові/За ред.Л С. Паламарчука.К.: Вища школа, 1988.512с.

Словник синонімів української мови. У 2 т. К.: Наукова думка, 1999.

Словник української мови: В 11 т. К.: Наукова думка, 1971—1980.

Сучасна українська літературна мова. Стилістика. К.: Наукова думка, 1973.588 с.

Удовиченко Г. М. Словник українських ідіом. К.: Радянський письменник, 1968.

Українська літературна вимова і наголос. К.: Наукова думка, 1973.724 с.

Український правопис. 4-те вид., випр. і доп. К.: Наукова думка, 1993.

Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. 2-ге вид., доп. і виправ. К.: Довіра; УНВЦ "Рідна мова", 1999.508 с.

Феллер М. Д. Стиль и знак: Стиль как способ изображеня действительности. Л.: Изд-во при ЛГУ ИО "Вища школа", 1984.168 с.

Фразеологічний словник української мови: У 2 т. К.: Вища школа, 1984.

Фразеологічний словник української мови / АН України. Інститут української мови: У 2 т. К.: Наукова думка, 1993.

Шевченко Л. Ю., РізунВ. В., ЛисенкоЮ. В. Сучасна українська мова: Довідник. К.: Либідь, 1993.336 с.

Література до розділу "14. Психолінгвістичні норми редагування"

Краткий психологический словарь. М.: Политиздат, 1985.

Кузнецов О. А. ХромовЛ. Н. Техника бьістрого чтения. М.: Книга, 1977.

Мучник Б. С. Человеки текст. М.: Книга, 1985.

Ріезп Я. ТЬе аії оі*геайаЬІе ш\Хт%. №^ Уогк: Нагрег & Ко\у, 1974.

Література до розділу "15. Видавничі норми редагування"

Альберт Ю. В. Списки литературьі в научньїх изданиях: Составление и оформление. К.: Наукова думка, 1988.152 с.

Барьїкин В. Е. Справочньїй аппарат изданий художественной литературьі. М., 1978.

ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа: Общие требования и правила составления. М.: Изд-во стандартов, 1984.

ГОСТ 7.4-86. Издания. Вьгходньїе сведения. М.: Изд-во стандартов, 1987.

ГОСТ 7.16-79. Библиографическое описание нотньгх изданий.

ГОСТ 7.18-79. Библиографическое описание картографических произведений.

ГОСТ 7.34-81. Библиографическое описание изоизданий.

ГОСТ 7.40-82. Библиографическое описание аудиовизуальньїх материалов.

ГОСТ 7.53-86. Издания. Международная стандартная нумерация книг.

ГОСТ 8.417-81. Единицьі физических величин.

Динерштейн Е. А. Вспомогательньїе указатели к книжньїм изданиям. М.: Книга, 1988. Дюженко Г. А. Редактирование статистических таблиц: Учебное пособие. М.: Вьісшая школа, 1975.64 с.

Закон України "Про видавничу справу" // Урядовий кур'єр. 1997.19 липня. № 130—131. ИстринаМ. В. Аннотирование произведений печати: Методич. пособие. М.: Книга, 1981.48 с. Корректура / Под ред. Б. Г. Тяпкина. М.: Книга, 1979.320 с. КунцеХ. Составление вспомогательньїх указателей. М., 1977.

Мильчин А. 3. Культура книги: Что делает книгу удобной для читателя: Справочное пособие. М.: Книга, 1992.224 с.

Нормативньїе материальї по издательскому делу: Справочник. М.: Книга, 1987. ОСТ 29.115-88. Оригинальї авторские и текстовьіе издательские. Оформление изданий: Нормативньїй справочник. М.: Книга, 1984.320 с. Памятная книга редактора. М.: Книга, 1980.288 с. Памятная книга редактора. 2-е изд. М: Книга, 1988.416 с.

Правила составления библиографического описання. Ч. 1. Книги и сериальньїе издания. М.: Книга, 1986.528 с.

Призмент 3. Л., Динерштейн Е. А. Вспомогательньїе указатели к книжньїм изданиям. М.: Книга, 1988.208 с.

Рисе О. В. Что нужно знать о корректуре: Маленькое пособие. 3-є изд., перераб. М.: Книга, 1980.64 с.

Справочная книга редактора и корректора. 2-е изд. М.: Книга, 1985.576 с. Стандартьі по библиотечному делу и библиографии. М.: Изд-во стандартов, 1985.278 с. Тяпкин Б. Г. Аппарат произведения печати: Методика вьібора, подготовка и редакционная обработка. М.: Книга, 1977.124 с.

ФеллерМ.Д, Квітко І. С, Шевченком. П Довідник коректора. X.: Книжкова палата УРСР, 1972.

Література до розділу "16. Поліграфічні норми редагування"

Гшеиши Я/7Спраючникхудо^ Книга, 1988.526с.

ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. К.: Держстандарт України, 1995.24 с. Технические правила набора и верстки // Наборньїе и фотонаборньїе процессьі: Техно-логические инструкции. М.: Книга, 1983. С. 5—48.

Рьівчин В. И. и др. Техническое редактирование. М.: Книга, 1977.248 с.

Ьее М. ТЬе іііизігаїесі Оиісі 1о Оезі^п/ Ргосіисіїоп/ ЕсШіп£. Ие^ Уогк: Во\укег, 1980.

Література до розділу "17. Особливості редагування на різних етапах видавничого процесу"

Абдуллж Р. Г. Читательский спрос и проблеми его изучения в книжном издательстве // Книга. Исследования и материальї. 1966. Сб. 13. С. 28—51.

Бем Г., Вернер Й., Гардт 77, Шульц Г. Видавець майбутнього: маркетинг і менеджмент у видавництві. К.: Основи, 1994.176 с.

Бзйверсток 3. Книжньїй маркетинг. С.Пб.: БХВ — Санкт-Петербург, 1999.336 с.

ДаниловИ. Я. Справочник автора книги. Изд. 3-є. М.: Книга, 1966.320 с.

Книжньїй маркетинг: Руководство к действию. М.: Терра, 1996.432 с.

ЛобкоА. Г., ГеновР, ЮщикИ. К Основи маркетинга книги. М.: Мир книги, 1993.

Маркетинг иуправление в книгоиздании. М.: Медиум, 1993.192 с.

Маркус В. А. Организация и зкономика издательского дела. 4-е изд., перераб. М., 1983.352 с.

ПанчукМ. Н,Даенман Б.Д. Квалиметрический метод оценки научно-технической статьи //Научно-техническаяинформация. Сер. 2.1977. №4. С. 15—20.

Словарь-справочник автора. М.: Книга, 1979.302 с.

Тяпкин Б. Г. Работа редактора над книжньїми иллюстрациями. М.: Книга, 1968.148 с. Зскарпи Р Революция в мире книг. М.: Книга, 1972.128 с. ШІНатзоп Н. МеїЬосіз оґВоок ОезІ£п. Ьопсіоп: ОхГогсі Шіуегзігу Ргезз, 1983. 1¥Ніїе1 V. ЕсШіп£ Ьу Ое8І£п: А §иісіе го ейееііуе ^огсі апсі рісШге соттипісаїіоп їог есіііогз апсі сіе8І§пегз. №\¥ Уогк: Во\укег, 1982.

Література до розділу "18. Комп'ютеризація редагування і видавничої діяльності"

БудзарЯ. И., Карская С. Д., Партьїко 3. В. Сравнительньїй анализ алгоритмов переноса словрусского язьіка//Научно-техническая информация. Сер. 2.1985. № 12. С. 24—30.

Лингвистические проблеми автоматизации редакционно-издательского процесса. К.: Наука, 1986.

Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1996.208 с.

Партико 3., Бородчук В., Сорокатий І Трипараметричний метод визначення чита­бельності (складності) україномовних текстів // Палітра друку. 1995. № 4. С. 54—55.

Партьїко 3. В. Методьі машинной корректурьі и машинного редактирования // Издательское дело: Обзор. информация / Информпечать. 1983. Вьш. 5.40 с.

Партико 3., Булик С, Тройська І. Редакційна система "Редактор": контроль складності, стилістики й пунктуації// Вісник Книжкової палати. 1998. №4. С.13—15.

Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем. К., 1995.

ЗіопесірНег Н. IV, Шскоііз Е. С, Апсіегзоп А. В. Еіесігопіс А&е №^8 ЕсШіп£. СЬіса^о: ШзопНаїї, 1981.344 р.


ГЛОСАРІЙ1

 

Абзац — множина рядків, які завершуються розділювачем абзаців. Усі рядки абзацу, крім першого й останнього, однаково вирівняні (перший, що починається з абзацного відступу, та останній рядок, часто неповний, можуть мати інші способи вирівнювання). Абзац має також верхній та нижній форматні пробіли, які можуть відрізнятися від внутріабзацних віддалей між рядками (інтерліньяжу).

Абзацний відступ — віддаль від лівої границі набору до першого знака в першому рядку абзаца.

Автор — фізична особа, яка власною творчою працею підготувала повідомлення й зафіксувала його на носії інформації.

Авторська винагорода — грошова сума, яку ЗМІ виплачує авторові за передачу йому права на публікування повідомлення. Розмір винагороди залежить насамперед від жанру повідомлення, його обсягу, накладу видання, професійної майстерності автора, номера перевидання.

Авторська заявка—документ довільної форми [лист, пояснювальна записка, заява (усна чи письмова) тощо], який автор подає в ЗМІ з пропозицією щодо публікування певного повідомлення. У заявці вказують: цільове та читацьке призначення, жанр повідомлення, оригінальність матеріалу, термін подання авторського оригіналу в ЗМІ, а також основні відомості про автора.

Авторське право — 1. Сукупність юридичних норм, які регулюють правові відношення між авторами (з одного боку) та ЗМІН іншими юридичними чи фізичними особами (з другого боку) щодо створення, публікування й використання їх (авторів) повідомлень. 2. Встановлене законом право автора на створене ним повідомлення, його публікування, розповсюдження, публічне виконання, переклад іншою мовою, перероблення, право на авторську винагороду й недоторканість повідомлення. В різних країнах авторське право діє упродовж різних термінів.

Авторський етап — перший етап видавничого процесу, коли автор творить (генерує) повідомлення, яке оформляє у вигляді тексту, записує його на носій інформації, а також, якщо необхідно, добирає чи створює до нього нетекстову частину (ілюстрації] таблиці й формули). Завершується появою авторського оригіналу.

Авторський оригінал—повідомлення, підготоване автором для подання в ЗМІ, яке повинно відповідати певним нормам, зафіксованим, зокрема, в стандарті. Див. також Оригінал.

Адаптація повідомлення — одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні мови та інформації повідомлення до мови й тезауруса обраної автором групи реципієнтів.

1 У глосарії подано галузеві терміни, які стосуються опрацювання повідомлень у ЗМІ. Для з'ясування означень термінів, що використані в посібнику, але належать до інших галузей знань (логіки, психології, мовознавстава, поліграфії тощо), читачам слід звернутися до відповідної галузевої довідкової літератури. В означеннях термінів усі слова, що є в цьому ж глосарії, виділено курсивом.

Адвербіалізація повідомлення—одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні повідомлення до того місця (локалізація), часу (темпоралізація) та ситуації (ситуатизація), в яких реципієнти його сприйматимуть.


24 Загальне редагування



Аксіоми (едитології)—найзагальніші відмінності, що існують між автором та реципієнтом у процесі передачі повідомлення.

Актуальність повідомлення — ступінь потрібності конкретного повідомлення для розв'язання теоретичних і практичних завдань, що стоять у певний час перед певним сус­пільством.

Аналітичний метод контролю — метод контролю, під час якого над компонентами повідомлення виконують математичні й логічні операції й перевіряють на істинність отриманий результат. Див. також Істинність твердження.

Анотація — коротке вторинне повідомлення (в середньому до 600 знаків), що дає характе­ристику змісту, форми, цільового та реципієнтського призначення основного первинного повідомлення.

Апарат видання — складова частина оригіналу (видання), до якої належать доповнюючі (примітки, коментарі, передмови, післямови, додатки, списки скорочень, одиниць вимі­рювання, умовних позначень, авторів, глосарії), джерельні (бібліографічні описи), пошукові (змісти, покажчики і колонтитули) та інші (епіграфи, присвяти, змісти багатотомних видань тощо) компоненти.

Апрош—віддаль між літерами в рядку (міжлітерний пробіл). У кожному знаку виділяють лівий та правий апроші.

Архів видань—упорядкована множина видань, які підготував і/чи опублікував конкретний ЗМІ, з засобами доступу до них. Архіви видань можуть зберігатися на традиційних (паперових) та комп'ютерних носіях інформації.

Аспекти редагування — множина одного чи одночасно кількох видів норм, на основі яких здійснюють редагування повідомлення. За рівнем важливості найчастіше виділяють літературний, технічний, політичний та художній аспекти.

Бібліографічний опис — джерельний компонент апарату видання (оригіналу), що включає уніфіковану за складом і послідовністю елементів сукупність відомостей про окремий друкований твір, його частину чи групу творів. Бібліографічні описи оформляють у вигляді внутрітекстових, посторінкових та позатекстових приміток. Крім бібліографічних, існують також архівні, фонограмні, фільмові й творів образотворчого мистецтва описи.

Блок—одиниця лінгвістичної структури повідомлення, яка об'єднує кілька надфразних єдностей і призначена для передачі інформації. Відповідає такій одиниці видавничої структури, як розділ чи підрозділ.

Брошура — неперіодичне видання у вигляді одного чи кількох "зошитів" обсягом 4—48 сторінок, яке може містити повідомлення всіх видів.

Вага помилки — наслідки, до яких веде наявність помилки в повідомленні для автора, редактора або реципієнта.

Верифікація повідомлення — одне з завдань редагування, яке полягає у встановленні модальності повідомлення (відношення його інформації до реальності) й перевірці його тверд­жень на істинність, коли його модальністю є реальність.

Верстання — процес розміщення стовпців тексту, ілюстрацій, таблиць, формул та компонентів апарату видання на сторінці видання. Розрізняють верстання макетне і без-макетне.

Верстка — примірник (як правило пробний) зверстаного видання чи його частини.

Виведення (логічне)—процес отримання нових тверджень із наявних, який здійснюють згідно з встановленими для виводів шаблонами чи правилами.

Вивід (у логіці) — структура з двох або трьох тверджень, з яких одне або два перших називають засновками, а останнє — висновком.

Вивід (у видавничій справі) — вид таблиць без вертикальних та горизонтальних лінійок (лінійки мають нульову ширину).


Видавництво — спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є збір, редагування і публікування повідомлень. Один із типів ЗМІ.

Видавнича діяльність — 1) формування "портфеля " повідомлень; 2) планування видань і передач; 3) добір повідомлень для збірників; 4)рецензування авторських оригіналів; 5) визначення тиражів видань; 6) укладання видавничих угод; 7) організація рекламної кампанії; 8) робота з авторами; 9) співпраця редактора з персоналом ЗМІ; 10) визначення соціальної ефективності повідомлення; 11) визначення економічної ефективності повідомленння; 12) формування видавничої політики ЗМІ; 13) інші процедури (інформаційний пошук, ведення архіву тощо).

Видавнича організація — підприємство, установа чи організація, для яких збір, реда­гування і публікування повідомлень є неосновним видом діяльності.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Приклад. 10 страница | Приклад. 11 страница | Приклад. 12 страница | Приклад. | Приклад. | Приклад. 1 страница | Приклад. 2 страница | Приклад. 3 страница | Приклад. 4 страница | Приклад. 5 страница |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Приклад. 6 страница| Приклад. 8 страница

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.028 сек.)