Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Приклад. 8 страница. Видавнича політика—вироблення ЗМІ напрямів та перспективних планів діяльності

Читайте также:
  1. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 1 страница
  2. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 2 страница
  3. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 2 страница
  4. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 3 страница
  5. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 3 страница
  6. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 4 страница
  7. A) Шырыш рельефінің бұзылысы 4 страница

Видавнича політика—вироблення ЗМІ напрямів та перспективних планів діяльності, що базуються на стані й соціальних потребах суспільства, стані на ринку повідомлень і "портфелі" повідомлень.

Видавнича продукція—множина видань, підготованих ЗМІ. Видавнича система див. Поліграфічна система

Видавнича справа — галузь суспільного виробництва, яка об'єднує засоби масової інформації, що готують повідомлення до публікування на паперових та комп'ютерних носіях інформації.

Видавнича структура оригіналу — містить обов'язкові (основний текст, вихідні відомості) та необов'язкові, або факультативні (рубрики, зміст, колонтитули, ілюстрації, таблиці, формули, покажчики та примітки) компоненти. За іншою класифікацією в оригіналі виділяють вихідні відомості, текстові компоненти, нетекстові компоненти й апарат видання.

Видавнича угода—угода, укладена між автором і ЗМІ щодо юридичних, господарсько-організаційних та фінансових умов і особливостей публікування підготованого автором повідомлення.

Видавничий оригінал — відредагований авторський оригінал, на підставі якого конструюють видання. Див. також Оригінал.

Видавничий процес — множина операцій, які виконують над авторським оригіналом, щоби перетворити його у видання і передати реципієнтам. Етапи видавничого процесу: авторський, редакційний, конструювання, поліграфічного відтворення, тиражування й розповсюдження.

Видалення — формалізований метод виправлення повідомлення, який полягає в усуненні елемента, що містить помилку.

Видання (предмет) — 1. Повідомлення, яке ЗМІ відредагував, сконструював, відтворив у проекті видання (для традиційних видань—створив для нього друкарську форму) й зафіксував (надрукував) на носії інформації, доступному для реципієнтів. Розрізняють традиційні та електронні видання 2. Множина розділів, які об'єднують одне і те ж повідомлення, або кілька повідомлень, що мають якусь спільну об'єднуючу основу (тематику, останні новини тощо). Виділяють видання одноразові (неперіодичні) та продовжувані, в тому числі періодичні.

Видання (процес) див. Публікування

Види повідомлень — результат класифікації повідомлень за найзагальнішими ознака­ми — соціальним призначенням та читацькою адресою: 1) художні; 2) публіцистичні (друковані й радіотелевізійні); 3) офіційні (ділові); 4) наукові; 5) популярні; 6) інформаційні; 7) виробничі (технічні); 8) навчальні; 9) довідкові; 10) рекламні; 11) дитячі.

Виділення—зміна графічного оформлення короткого фрагмента (слова, словосполучення, речення, максимум —надфразної єдності) стосовно оформлення основного тексту.


24*



Виправлення — приведення компонента повідомлення, що містить помилку, виявлену в процесі контролю, у відповідність із нормативною базою. Види виправлень: переставлення, видалення, заміна, вставлення, спеціальні методи, скорочення, опрацювання, перероблення.



Випускові дані—складова частина вихідних відомостей, що містить номер і дату видачі документа про реєстрацію видавця в Державному реєстрі видавців, обсяг видання, наклад тощо. Подають: номер і дату видачі документа; дату передачі повідомлення в набір; дату підписання до друку; формат видання; розмір паперу; основну гарнітуру; спосіб друку; обсяг в умовних друкарських та обліково-видавничих аркушах; номер замовлення; наклад; ціну.

Вихідні відомості — складова частина оригіналу (видання), що містить сукупність даних, які служать для однозначної ідентифікації видання і характеризують його за різними ознаками (дані про авторів, укладачів, упорядників, перекладачів тощо; заголовок (назва) видання; надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; нумерація; вихідні дані', класифікаційні індекси; знак охорони авторського права; міжнародні стандартні номери (І5ВМ, І55М); випускові дані', адреси ЗМІ, що причетні до публікування видання).

Загрузка...

Вихідні дані — складова частина вихідних відомостей, що містить дані про місце публікування видання (місце розташування ЗМІ), назву ЗМІ, рік публікування видання.

Вокабула — 1. Заголовкове слово словникової статті. 2. Ключове слово тексту пові­домлення, поміщене в покажчик.

Вставлення — формалізований метод виправлення повідомлення, при якому для усунення помилки в позицію, де вона розташована, додають потрібний елемент.

Газета — періодичне аркушеве видання, що містить оперативні повідомлення всіх видів.

Галузеве редагування — складова частина едитології, яка досліджує специфіку нормативного й творчого редагування в конкретних видах повідомлень.

Глосарій — список використаних у повідомленні основних термінів та їх означень.

Глядач —реципієнт, який сприймає аудіовізуальну інформацію повідомлення.

Головний редактор — 1. (У газетно-журнальних видавництвах) директор, який керує всіма сферами діяльності ЗМІ. 2. (У книжкових видавництвах) перший заступник директора, який здійснює керівництво видавничою діяльністю та контрольне редагування повідомлень ЗМІ.

Гонорар див. Авторська винагорода

Графема див. Літера

Деполітизація повідомлення — одне із завдань редагування, яке полягає в тому, щоб усунути з повідомлення дотримання певних політичних норм.

Джерела перевірки тверджень — суспільно найдостовірніші інформаційні бази даних (банки інформації): енциклопедії, довідники, словники, офіційні статистичні збірники, наукові видання.

Джерельні компоненти—компоненти апарату видання (описи), які вказують на джерело будь-якого запозичення з інших повідомлень, що є в основному тексті. Джерельні компоненти оформляють у вигляді приміток.

Джерельні примітки — примітки, в яких подають описи.

Директор ЗМІ—особа, яка здійснює керівництво усіма видами діяльності ЗМІ (фінансовою, господарською, виробничою, суспільно-політичною) і є відповідальною за виконання всіх його планів та ефективності функціонування.

Дискурс — одиниця найвищого рівня лінгвістичної структури повідомлення, яка об'єднує один чи кілька розділів і призначена для передачі інформації. У видавничій структурі повідомлення відповідає виданню.

Добір повідомлень — один із видів видавничої діяльності, який полягає в тому, що редактор вибирає з "портфеля " повідомлень ті, які за встановленими критеріями відбору найбільше підходять для видань, що є збірниками (книг-збірників, журналів та газет).

Доведення — процес встановлення істинності певного твердження (тези доведення) на основі низки інших тверджень (бази доведення), який виконують за допомогою усталених для виводів правил.

Додатки — доповнюючі компоненти апарату видання (оригіналу), що становлять множину матеріалів, які частково відхиляються від основної теми повідомлення, але можуть викликати в реципієнтів окремий інтерес Поміщають після основного тексту.

Доповнюючі компоненти — компоненти апарату видання, які розташовані за межами основного тексту і підвищують ступінь його зрозумілості (примітки, коментарі, передмови, післямови, власне додатки, списки скорочень, одиниць вимірювання, умовних позначень, авторів, глосарії, тощо).

Доцільність публікування (повідомлення) — характеристика авторського оригіналу, яка встановлює ступінь досягнення органом ЗМІ поставленої мети за умови його публікування.

Друкарська форма — копія проекту видання, отримана на спеціальному носії, при­значеному для багаторазового копіювання цього проекту на інший носій, наприклад папір.

Едитологія — прикладна суспільна інформологічна наука, яка досліджує методологічні засади готування в ЗМІ повідомлень до публікування (видавничоїсправи). До методологічних засад належать аксіоми, закони, закономірності, постулати, методи, методики, норми, творчі процеси тощо. Включає як складові частини теорію видавничої діяльності й теорію редагування.

Езопівська мова—спосіб подання інформації повідомлення, при якому твердження мають нечітке субститутивне розуміння.

Економічна ефективність — прибуток, який отримав ЗМІ завдяки публікуванню пові­домлення. Економічна ефективність може бути додатньою або від'ємною. Відповідно видання бувають планово-збиткові, самоокупні чи прибуткові.

Експлікація — текст, який пояснює значення символів та позначень на ілюстраціях чи у формулах.

Епіграф—компонент апарату видання (оригіналу), який подано у формі короткої цитати перед повідомленням (його розділом) і виражає його основну ідею.

Естетизація повідомлення — одне із завдань редагування, яке полягає в тому, щоби привести повідомлення у відповідність із нормами прекрасного.

Етап конструювання видання —третій етап видавничого процесу, на якому редактор разом із конструктором на основі видавничого оригіналу конструює видання. Результатом етапу є конструкція видання.

Етап поліграфічного відтворення — четвертий етап видавничого процесу, на якому на основі видавничого оригіналу й конструкції видання за допомогою поліграфічної системи реалізують задані в конструкції видання команди поліграфічного оформлення. Результатом етапу є проект видання, на основі якого отримують друкарську форму.

Етап редакційний див. Редакційний етап

Етап розповсюдження — шостий етап видавничого процесу, на якому видавничу продукцію доставляють реципієнтам традиційними чи комп'ютерними каналами передачі інформації. У радіотелевізійному процесі розповсюдження здійснюють шляхом передачі повідомлення в ефір.

Етап тиражування—п'ятий етап видавничого процесу, під час якого на основі друкарської форми на некомп'ютерних носіях інформації (наприклад, папері) отримують копії видання. Результатом етапу є видавнича продукція. Необов'язковий для видань, доступ до яких здійснюють через комп'ютерні мережі.

Етизація повідомлення — одне із завдань редагування, яке полягає у приведенні повідомлення у відповідність із нормами моралі.

Ефективність виправлення — відношення кількості помилок, коректно виправлених певним методом реконструкції, до їх загальної кількості, виявленої під час контролю повідомлення.

Ефективність контролю — відношення кількості помилок, виявлених певним методом контролю, до їх загальної кількості в повідомленні.

Ефективність коректури—відношення кількості помилок, коректно виправлених певним методом реконструкції, до загальної кількості помилок у повідомленні. Дорівнює добутку ефективності контролю на ефективність виправлення.

Ефективність повідомлення — відношення ступеня досягнення мети (Д) до мети (М) повідомлення, тобто Е=Д/М.

Ефективність редагування—відношення кількості помилок, коректно виправлених певним методом реконструкції, до загальної кількості помилок у повідомленні. Дорівнює добутку ефективності контролю на ефективність виправлення.

Ефективність редакційного етапу — різниця між ефективністю повідомлення без редакційного опрацювання повідомлення і його ефективністю з таким опрацюванням: Ер = Е219 де Ер — ефективність редакційного етапу; Е2 — ефективність повідомлення без редакційного опрацювання повідомлення; Е} — ефективність повідомлення з редакційним опрацюванням повідомлення.

Жанр — історично усталений тип повідомлень, який має свою тематичну, композиційну, літературну (методи подання інформації), реципієнтську та іншу специфіку.

Журнал — періодичне видання, виготовлене у формі одного чи кількох "зошитів" і може містити повідомлення різних видів.

Загальне редагування—складова частина едитології, яка досліджує нормативне й творче редагування незалежно від видів повідомлень.

Завідувач редакції — працівник ЗМІ, який здійснює керівництво персоналом редакції (відділу), контрольне редагування в межах тематики редакції (відділу), організовує і контролює видавничу діяльність редакторів і старших редакторів редакції (відділу), здійснює функції взаємодії з дирекцією ЗМІ (директором, головним редактором).

Заміна — формалізований метод виправлення, під час якого з повідомлення видаляють елемент, що містить помилку, а замість нього вставляють інший, без помилки.

Замовлене повідомлення — повідомлення, яке ЗМІ замовляє підготувати певному авторові з метою майбутнього опублікування.

Замовне повідомлення — повідомлення, яке різні організації замовляють ЗМІ для публікування.

Засоби масової інформації (ЗМІ)—юридичні особи, які здійснюють збір інформації, її редагування та публікування: книжкові видавництва, редакції журналів і газет, видавничі організації, інформаційні агентства, радіо- й телекомпанії.

Заявка авторська див. Авторська заявка

Збірник — видання, що містить два і більше повідомлень одного або кількох авторів (збірники документів, наукових праць, художніх чи публіцистичних творів тощо). Можуть бути одноразовими, продовжуваними чи періодичними.

Згущування—метод виділення, при якому зменшують (порівняно з нормальними) віддалі між літерами (апроші).

Змінна рубрика — рубрика, наявна лише в одному випуску продовжуваного чи періо­дичного видання.

Зміст — пошуковий компонент апарату видання (оригіналу), що містить винесений за межі основного тексту перелік рубрик повідомлення, поданий у порядку їх розташування в повідомленні. Розрізняють: змісти-переліки, змісти-рубрикатори, змісти короткі й повні, змісти одно- й багатотомних видань.

Знак (у видавничій справі та поліграфії) — прямокутна площина з нанесеним на неї зображенням символа (непорожнього знака) чи без такого зображення (порожній знак, тобто пробіл).

Значення слова — інформація, яка міститься в еталонному образі слова. Виділяють: семантичне пряме й переносне, граматичне, стилістичне, емоційне, ідеографічне (в тому числі асоціативне) значення.

Зрозумілість повідомлення — характеристика повідомлення, яка полягає в наявності в ньому відомої інформації, можливості його прогнозування та розуміння.

Ілюстрація — інформація, зафіксована у вигляді точок (пікселів) на носії інформації, яку ЗМІ призначають для передачі реципієнтам. Кожен піксел має певні координати в двомірному просторі, а також колір та інтенсивність. У видавничій справі ілюстрація складається з трьох компонентів: а) посилання в основному тексті на ілюстрацію; б) власне ілюстрації; в) підпису до ілюстрації. Перший і третій компоненти для деяких видів повідомлень (наприклад, публіцистичних) є факультативними.

Інверсія — порядок слів у реченні, який відрізняється від основного (в розповідному стверджувальному реченні).

Інженерна графіка — складова частина інженерних наук, яка регламентує різними стандартами та іншими нормативними документами способи подання інженерних (технічних) ілюстрацій.

Індикатор—компонент повідомлення, що вказує на необхідність його контролю певними нормами редагування (лінгвістичними, логічними, видавничими тощо).

Ініціативне повідомлення—повідомлення, підготоване й подане автором у ЗМІ з власної ініціативи.

Інструменти редагування — засоби, за допомогою яких здійснюють редагування пові­домлень. Класичні інструменти—ручка, олівець, гумка; нові, комп'ютерні інструменти — екран дисплея комп'ютера, клавіатура, мишка й текстовий процесор.

Інтерліньяж — міжрядкова віддаль (віддаль між лініями шрифтів двох сусідніх рядків тексту).

Інтерпретація повідомлення — одне з завдань редагування, яке полягає в тому, щоби до певних типів повідомлень, у які заборонено вносити виправлення безпосередньо в текст, додати такі коментарі, що опосередковано виправляють порушені норми.

Інтерредагування—один із трьох (другий) етап комп'ютерного редагування, який полягає в редагуванні тексту засобами виключно систем редагування. Див. також Передредагування й Постредагування.

Інформаційна структура оригіналу (видання)—має рівні номенів, сентенцій та сюжету.

Інформаційний пошук — вид аналітико-синтетичного опрацювання інформації'(масиву повідомлень), у процесі якого реципієнт на основі сформульованого ним інформаційного запиту та критерію відповідності отримує лише ту інформацію, що відповідає цьому запиту.

Інформаційний шум—інформація, яка відповідає інформаційному запиту користувача, проте не відповідає його інформаційній потребі. Є різновидом нецінної інформації.

Інформація — образи, які є у відображаючій системі про відображуваний світ. Інформа­цію поділяють на відому (стару) та нову, нецінну та цінну, некомпресовану та компресовану.

Істинність доведення — властивість доведення бути фактично чи логічно істинним. Див. Істинність твердження.

Істинність твердження — 1. Властивість твердження правильно відтворювати дійсність (фактична істинність). 2. Властивість твердження бути тотожним іншим твердженням (логічна істинність).

Калькування — подання в повідомленні чужомовного слова чи словосполучення за допомогою літер рідної мови, які позначають фонетичне звучання чужомовного слова чи словосполучення.

Канал передачі інформації— 1. Організації, які доставляють видання реципієнтам (наприклад, поштові відділення, газетні кіоски, книжкові магазини, окремі продавці періодики тощо). 2. Матеріальний об'єкт (речовина, поле), який завдяки зміні своїх фізичних властивостей може передавати інформацію з однієї точки простору в іншу. Канали є кабельні та радіохвильові.

Капітель — шрифт, літери якого за накресленням великі, а за висотою — малі.

Кегль — розмір висоти шрифту, поданий у пунктах.

Кернінг—горизонтальне "наїжджання" одна на одну кегельних площин знаків. Кернінг використовують лише в комп'ютеризованому видавничому процесі для деяких пар літер, що їх задають у шрифтокомплекті.

Керування — вид синтаксичного зв'язку між словами, при якому залежне слово отримує граматичні категорії, що його задає керуюче слово.

Класифікація див. Поділ

Ключове слово—слово чи словосполучення тексту повідомлення, яке відтворює (нази­ває) одну з його тем (основних, додаткових). Повна множина ключових слів повідомлення утворює пошуковий образ документа.

Книга — неперіодичне виготовлене у формі одного чи кількох "зошитів" обсягом понад 48 сторінок видання, яке може містити повідомлення усіх видів.

Когнітивний метод контролю — метод контролю, який дає змогу перевірити істинність значень і сумісність компонентів повідомлення. Див. також Істинність твердження.

Колонтитул — пошуковий компонент апарату видання (оригіналу), що містить один рядок вгорі чи внизу сторінки, відділений від основного тексту (наприклад лінійкою) і подає адресу цієї сторінки в повідомленні. Розрізняють колонтитули: а) змінні та постійні; б) текстові та ілюстровані; в) ліві та праві.

Команда (поліграфічна) — записана певною штучною мовою процедура, яку повинна виконати поліграфічна система над вказаними конструктором у видавничому оригіналі даними.

Коментарі—доповнюючі компоненти апарату видання (оригіналу), які містять розгорнуті додаткові щодо основного тексту пояснення, уточнення, переклади, тлумачення тощо. Поділяють на: внутрітекстові, посторінкові й позатекстові, а також текстологічні, літературні, реальні й лінгвістичні.

Компаративний метод контролю — метод контролю, в процесі якого компоненти повідомлення перевіряють на взаємну відповідність їх подання.

Комп'ютер—універсальний електронний пристрій, який дає змогу опрацьовувати інфор­мацію відповідно до заданого програмою алгоритму. Має пристрої введення і виведення інформації, пристрої запам'ятовування інформації (постійного й тимчасового), а також процесор.

Комп'ютерне видання — видання, записане на комп'ютерних носіях інформації. Переглядають на екрані дисплея або можуть надрукувати на папері.

Комп'ютерна коректура—коректура, яку виконують на комп'ютері за допомогою різних систем коректури. Виділяють комп'ютеризовану, автоматизовану й автоматичну.

Комп'ютерне редагування —редагування, яке виконують на комп'ютері за допомогою різних систем редагування. Виділяють комп'ютеризоване, автоматизоване й автоматичне редагування.

Композиційна структура оригіналу (видання)—має рівні речень, надфразних єдностей, підпідрозділів (параграфів), підрозділів,розділів (блоків), частин, томів.

Композиційні зв'язки — зв'язки, якими в повідомленні з'єднані композиційні одиниці. Класифікують: за формою (послідовність, підпорядкованість, незалежність, перехрещення тощо) та семантичним наповненням (часові, причиново-наслідкові, класифікаційні; події, пов'язані участю в них однієї дійової особи; характеристики, пов'язані з одним і тим самим об'єктом тощо).

Композиційні одиниці—речення, надфразні єдності, підпідрозділи (параграфи), підроз­діли, розділи (блоки), частини, томи.

Композиція — упорядковано розташовані композиційні одиниці, об'єднані компо­зиційними зв'язками в єдине ціле — повідомлення.

Компресування інформації—операція над текстом повідомлення, під час якої подають: 1) в меншому за обсягом тексті ту саму кількість інформації', 2) той самий текст на меншій площі паперу; 3) той самий текст у виданні меншого обсягу; 4) ту саму аудіальну чи візуальну інформацію за менший відрізок часу.

Конвертор — програма, за допомогою якої можна перетворити інформацію з одного формату (способу подання) в інший. У видавничій справі конвертори використовують для того, щоб у разі потреби одне й те ж повідомлення опрацьовувати різними поліграфічними системами.

Константа літерна —ланцюжок літерно-цифрових символів.

Конструктор видання—працівник ЗМІ, який на основі видавничого оригіналу й з участю редактора конструює видання.

Конструкція видання—ідеальна форма, у якій планують друкувати видання. Конструкцію матеріально реалізують у формі макету видання (переважно для видань, що мають складну верстку) або паспорту видання (для видань, що мають просту верстку). Макет чи паспорт розробляють на основі видавничого оригіналу і реалізують множиною поліграфічних команд поліграфічних систем, які задають усі характеристики майбутнього видання.

Конструювання видання — процес утворення конструктором видання на основі видавничого оригіналу конструкції видання.

Контекст—текст, розташований зліва і справа від вибраної в повідомленні позиції.

Контроль — процес перевірки відповідності компонентів оригіналу нормативній базі редагування. Методи контролю: параметричні, спискові, шаблонні, структурні, аналітичні, когнітивні, положеннєві, компаративні та спеціальні.

Контрольне редагування — редагування, в процесі якого один редактор (головний, завідувач редакції) перевіряє якість редагування, здійсненого іншими (старшимредактором, редактором).

Конфіденційна інформація — інформація, доступна лише для строго визначеного кола фізичних чи юридичних осіб. Коло таких осіб визначають нормативні документи.

Координація — вид синтаксичного зв'язку між словами, при якому предикат (наприклад, дієслово) узгоджується з певною граматичною формою суб'єкта (підмета).

Копія — повідомлення, яке максимально точно відтворює оригінал.

Коректор — працівник ЗМІ, який здійснює коректуру повідомлення.

Коректура — 1. Процес, який полягає в приведенні копії повідомлення у відповідність з оригіналом. 2. Виправлена копія оригіналу.

Коректурний обмін — обмін коректурними відбитками (коректурами) між ЗМІ та друкарнею.

Коректурні знаки—спеціально утворена для видавничої справи і прийнята на державному рівні (наприклад, у вигляді державного стандарту) множина знаків, які використовують для фіксації місця розташування помилок в оригіналі чи його копії та задання методу їх виправлення.

Критерії відбору повідомлень (для вміщення у видання) — 1) для книг: приналежність тексту авторові, тематика видання, праця автора в організації, актуальність та соціальна значущість; 2) для періодичних видань: тематика видання, кількість в повідомленні нової інформації, цінність інформації, обсяг повідомлення та рівень авторської майстерності.

Літера (графема) — неподільна одиниця найнижчого рівня лінгвістичної структури письмових повідомлень. Відповідає такій одиниці видавничої структури, як знак.

Лінгвістична структура оригіналу (видання)—має рівні літер (звуків), морфем, слів, словосполучень, речень, надфразних єдностей, блоків та дискурсу.

Літературне редагування — аспект редагування, який полягає у контролі композиційних, інформаційних, лінгвістичних, психолінгвістичних та логічних норм й виправленні виявлених помилок.

Логічна структура оригіналу (видання)—має рівні понять, тверджень та виведень.

Логічні зв'язки — класифікують на зв'язки для рівня понять (незалежність, підпоряд­кованість, перехрещення), для рівня тверджень (тотожності, несумісності, причиновості) і для рівня виводів (кон'юнкція, диз'юнкція, заперечення, імплікація).

Макет видання—заздалегідь підготована модель верстки видання.

Методи редагування — послідовності дій (алгоритми), які на основі нормативних баз виконують над повідомленням. Застосовують дві основні групи методів: методи контролю й методи виправлення.

Методики редагування—детальні інструкції, в яких описують, як на практиці під час опрацювання повідомлень слід застосовувати в конкретній ситуації методи контролю, виправлення, пошуку, експертних оцінок, моделювання і т. п.

Мислення — опрацювання людиною даних (інформації), яке полягає в застосуванні щодо них мисленнєвих операцій і отриманні результату цього опрацювання.

Мова—багаторівнева знакова система, яку люди використовують для передачі інформації. Складається з таких одиниць: літери (звуки), морфеми, слова, словосполучення, речення, над­фразні єдності, блоки та дискурс.

Модель редагування — комплекс із мови, нормативної бази, методів і правил редагу­вання. Розрізняють теоретичні й комп'ютерні моделі редагування.

Молодший редактор — працівник ЗМІ, який виконує під час редагування повідомлення допоміжні функції, доручені редактором (перевірку цитат, істинності окремих тверджень тощо), а іноді й коректуру.

Моністична теорія редагування—теорія редагування, яка встановлює, що всі ЗМІ повинні керуватися лише однією і тільки цією множиною норм редагування (нормативною базою).

Морфема — одиниця лінгвістичної структури повідомлення, яка об'єднує одну чи кілька літер і може мати семантичне значення. Входить у слово як його складова частина.

Набирання — процес фіксації знаків тексту на носії інформації. Розрізняють ручне набирання (виконує оператор), автоматизоване (оператор і система оптичного читання) й авто­матичне (система оптичного читання).

Надфразна єдність — 1. Одиниця лінгвістичної структури повідомлення, яка об'єднує одне чи кілька речень і призначена для передачі інформації. Речення у надфразній єдності з'єднані зв'язками граматики тексту. У видавничій структурі повідомлення найчастіше відповідає одному чи кільком абзацам. 2. Одиниця композиційної структури повідомлення, яка містить одне чи кілька речень.

Наклад (видання)—кількість примірників (копій) видання.

Настільна видавнича система див. Поліграфічна система.

Настільна поліграфічна система див. Поліграфічна система.

Наукове редагування — аспект редагування, який полягає в контролі дотримання наукових норм і виправленні виявлених помилок.

Науковий редактор —редактор, який виконує наукове редагування. Науковим редактором повідомлення запрошують, як правило, сторонню щодо ЗМІ особу, яка є компетентним експертом у певній галузі знань.

Нетекстові компоненти оригіналу (видання)—складова частина оригіналу (видання), до якої належать ілюстрації, таблиці й формули.

Номен — одиниця найнижчого рівня інформаційної структури повідомлення, яка відтворює образ об'єкта (об'єктів), ознаки, процесу, зв'язку, кількості та відношення. У лін­гвістичній структурі відповідає слову або словосполученню, а в логічній структурі—поняттю.

Норма — параметр, список, шаблон, структура (модель) чи положення, якими в опти­мальних повідомленнях виражені компоненти їх структури. Структура норми: агент, адресат, зміст, характер, умови, санкція.

Нормалізація коду передачі повідомлення — одне із завдань редагування, яке полягає в тому, щоб узгодити код передачі повідомлень (тобто текстову й нетекстову частини) з лінгвіс­тичними нормами та нормами інженерної графіки.

Нормативна база—упорядкована множина норм редагування. Існують нормативні бази: а) конкретних видань; б) конкретних ЗМІ; в) об'єднана всіх ЗМІ, що функціонують у певний час у певному суспільстві (нормативна база суспільства).

Нормативне редагування — редагування, яке полягає в приведенні повідомлення у відповідність з нормативною базою, що існує в певний час у певному суспільстві на певній території. Нормативне редагування становить близько 80% всіх процедур, які виконують під час редшування повідомлення. Здійснює нормативне редагування людина {редактор) або система редагування.

Норми виробітку (працівника ЗМІ) — кількість праці, виражена у певних одиницях (наприклад, кількості знаків, аркушів, сторінок), яку згідно з нормативними документами повинен виконувати працівник ЗМІ за. одиницю часу.

Носій інформації — матеріальний об'єкт (речовина), який завдяки своїм фізичним властивостям дає змогу фіксувати на ньому інформацію. У сучасному видавничому процесі використовують традиційні (папір), поліграфічні (плівку, друкарську форму тощо), комп'ютерні (диски), а також екранні (дисплеї) носії інформації.

Нумерація рубрик — 1. Процес приписування рубрикам повідомлення порядкових номерів. 2. Множина видів та способів нумерації/туфик. Види нумерації: лінійна, ієрархічна (індексна) та комбінована (лінійно-індексна). Способи нумерації: цифровий, літерний і з використанням назв фрагментів.

Об'єкт редагування — об'єкт, над яким здійснюють операції редагування: авторський оригінал, видавничий оригінал, конструкція видання, проект видання, а також (дуже рідко) наклад видання.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 136 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Приклад. 11 страница | Приклад. 12 страница | Приклад. | Приклад. | Приклад. 1 страница | Приклад. 2 страница | Приклад. 3 страница | Приклад. 4 страница | Приклад. 5 страница | Приклад. 6 страница |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Приклад. 7 страница| Приклад. 9 страница

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.047 сек.)