|
Читайте также: |
А. Призначити інтенсивну протитуберкульозну терапію за стандартною схемою категорії 1 при
збереженні вагітності та адекватній інсулінотерапії
В. Перервати вагітність на фоні інтенсивної протитуберкульозної терапії за стандартною схемою
категорії 1 та адекватної інсулінотерапії
С. Призначити інтенсивну протитуберкульозну терапію за стандартною схемою категорії 1.
Перервати вагітність через 2 місяці після стійкої компенсації діабету
Д. Призначити протитуберкульозну терапію за категорією 1 на тлі адекватної інсулінотерапії,
але вдвічі зменшити добові дози антимікобактеріальних препаратів. Вагітність зберегти
Е. Жодна тактика неправильна
502.
Жінка 24-х років звернулася до лікаря гінеколога, який виявив вагітність строком 12 тижнів. Із анамнезу з’ясовано, що пацієнтка 2 роки тому хворіла на інфільтративний туберкульоз лівої легені, вилікувалася та увесь цей час знаходиться під спостереженням фтизіатра за категорією 5.1. Регулярно обстежується, приводу для призначення хіміопрофілактики щодо рецидиву туберкульозу не було. На момент огляду скарг і симптомів туберкульозної інтоксикації немає. При рентгенологічному дослідженні ОГК виявлено: у проекції S1-2 лівої легені поодинокі фіброзно-вогнищеві затемнення до 0,3 см у діаметрі високої інтенсивності, з чіткими зовнішніми контурами. Протягом правої легені змін не виявлено. У промивних водах бронхів методом бактеріоскопії мазка мікобактерії туберкульозу не знайдені. Оберіть найдоцільнішу тактику дії стосовно даної пацієнтки.
А. Негайно призначити інтенсивний курс протитуберкульозної терапії при збереженні вагітності
В. Рекомендувати негайно перервати вагітність та призначити хіміопрофілактику двома
протитуберкульозними препаратами 3 місяці
С. Призначити хіміопрофілактику в останній місяць вагітності та протягом не менше 3-х місяців
після пологів, а при годуванні грудьми – на весь період лактації
Д. Призначити інтенсивний курс протитуберкульозної терапії за стандартними схемами після
народження дитини
Е. Негайно призначити хіміопрофілактику ізоніазидом протягом 3-х місяців
503.
Жінка 26-ти років народила здорову дитину, яку годує грудьми. Із анамнезу з’ясовано, що вона раніше хворіла на інфільтративний туберкульоз правої легені, вилікувалась. Два роки тому пацієнтку було переведено до категорії 5.1 диспансерного нагляду. В ранньому післяпологовому періоді жодних скарг не пред’являє, симптомів туберкульозної інтоксикації немає. На контрольній оглядовій рентгенограмі ОГК в проекції S6 правої легені одинична вогнищева тінь до 0,5 см у діаметрі високої інтенсивності, гомогенна, з чіткими зовнішніми контурами, в оточуючій легеневій тканині локальний пневмосклероз. Протягом лівої легені без патології. Якою має бути лікарська тактика стосовно даної пацієнтки та її новонародженої дитини?
А. Матері призначити хіміопрофілактику ізоніазидом на весь період лактації, дозволити
годувати дитину грудьми. Дитині зробити щеплення вакциною БЦЖ на 3-5-й день
життя, ізоляція не потрібна
В. Матері призначити хіміопрофілактику ізоніазидом на 3 місяці, годувати дитину
грудьми заборонити. Дитині зробити щеплення вакциною БЦЖ на 3-5-й день життя та
провести ізоляцію від матері на 2 місяці
С. Матері призначити інтенсивний курс лікування 4 АБП, ізолювати дитину та негайно
провести щеплення вакциною БЦЖ
Д. Матері потрібно спостереження за Кат. 5.1 без проведення хіміопрофілактики. Дитині
призначити хіміопрофілактику ізоніазидом на 3 місяці, потім зробити пробу Манту з 2
ТО ППД-Л та вирішити питання про можливість вакцинації БЦЖ. Ізоляція не потрібна
Е. Матері та дитині провести хіміопрофілактику ізоніазидом 3 місяці. Потім дитині
зробити пробу Манту з 2 ТО ППД-Л та вирішити питання про можливість вакцинації
БЦЖ. Ізоляція не потрібна
504.
Жінка 26-ти років народила здорову дитину. При рентгенологічному дослідженні ОГК матері, проведеному після пологів, у проекції S6 правої легені виявлено інфільтративне затемнення розміром до 4 см, середньої інтенсивності, без чітких контурів, у центрі затемнення порожнина до 1,5 см у діаметрі. У лівій легені патології немає. У харкотинні методом бактеріоскопії мазка знайдено мікобактерії туберкульозу. Жінці встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр. +, МБТ+, М+, К0, Резист. 0, Гіст.0, Кат.1. Якою має бути лікарська тактика стосовно даної пацієнтки та її новонародженої дитини?
А. Негайно розпочати лікування матері. При умові дотримання епідрежиму, дозволити годувати
дитину грудьми. Дитині провести вакцинацію БЦЖ на 3-5 добу життя та призначити
хіміопрофілактику
В. Матері призначити стандартний курс лікування за Кат.1, ізолювати дитину та негайно
провести її щеплення вакциною БЦЖ, хіміопрофілактика дитині не потрібна
С. Негайно розпочати лікування матері при обов'язковій ізоляції дитини. Дитині призначити
хіміопрофілактику ізоніазидом впродовж 3-х місяців. Щеплення проти туберкульозу
абсолютно протипоказане
Д. Негайно розпочати лікування матері при обов'язковій ізоляції дитини. Дитині призначити
хіміопрофілактику ізоніазидом впродовж 3-х місяців. Надалі, якщо проба Манту з 2 ТО буде
негативною, провести вакцинацію БЦЖ
Е. Жодна тактика не правильна
505.
У пацієнтки 29-ти років при профілактичному флюорографічному дослідженні виявлено вогнищеву форму туберкульозу легень. Оберіть визначення, яке на Вашу думку, найточніше відповідатиме поняттю „вогнищевий туберкульоз”?
А. Наявність у легенях затемнень до 1 см в діаметрі
В. Наявність однобічного ураження легені у вигляді вогнищевих затемнень
С. Наявність у легенях переважно однобічного затемнення до 1 см в діаметрі продуктивного
характеру з доброякісним перебігом
Д. Наявність у легенях переважно однобічного затемнення продуктивного типу в межах 1-2
сегментів зі схильністю до прогресування
Е. Наявність у легенях двобічних обмежених вогнищевих уражень, переважно продуктивного
характеру
506.
Хворий Б. 18-ти років звернувся до лікаря терапевта зі скаргами на слабкість, пітливість, поганий апетит, субфебрильну температуру тіла у другій половині дня. При обстеженні пацієнта було діагностовано вогнищевий туберкульоз S1-2 правої легені у фазі інфільтрації. Який метод є пріоритетним щодо своєчасного виявлення вогнищевої форми туберкульозу легень?
А. Виявлення за допомогою скринінгової флюорографії ОГК
В. Виявлення за зверненням за медичною допомогою
С. Виявлення за допомогою масової туберкулінодіагностики
Д. Виявлення при обстеженні контингентів протитуберкульозних закладів
Е. Виявлення при обстеженні контактних із хворим на туберкульоз
507.
У пацієнта Г. 30 років, який знаходиться під спостереженням лікаря у зв’язку з тим, що декілька років хворіє на цукровий діабет, при профілактичному флюорографічному дослідженні виявлено вогнищевий туберкульоз S1-2 лівої легені у фазі інфільтрації. Який початок, на Вашу думку, найчастіше властивий вогнищевій формі туберкульозу легенів?
А. Поступовий
В. Безсимптомний
С. Гострий
Д. Підгострий
Е. Хвилеподібний
508.
Хвору Ц. 32-х років госпіталізовано в протитуберкульозний диспансер зі скаргами на субфебрильну температуру тіла, слабкість, що виникають переважно в другій половині дня, підвищене потовідділення уночі, сухий непостійний кашель. Почуває себе хворою близько 2 місяців. Лікувалася вдома народними засобами, до лікаря не зверталася. Ніякого ефекту від лікування хвора не отримала. Профілактичне флюорографічне обстеження не проходила майже 5 років. З анамнезу також стало відомо, що кожного року весною та восени пацієнтка хворіла на „затяжний грип”. За результатами дообстеження хворій було встановлено діагноз фіброзно-вогнищевого туберкульозу верхньої частки правої легені у фазі інфільтрації. Який патогенез цієї форми туберкульозу в даному випадку?
А. Результат зворотнього розвитку м’яковогнищевого туберкульозу з наступним рецидивом
В. Результат неповного розсмоктування, ущільнення та звапнення інфільтративного туберкульозу
з наступним рецидивом
С. Результат загоєння деструкції з наступним рецидивом
Д. Результат практично повного розсмоктування, ущільнення та звапнення дисемінованого
туберкульозу з наступним рецидивом
Е. Усі наведені варіанти можливі
509.
У пацієнта К. 42-х років при профілактичному флюорографічному обстеженні ОГК у верхній частці правої легені виявлено фіброзно-вогнищеві зміни. Попереднє флюорографічне дослідження було 4 роки тому. Стало питання про визначення активності процесу. Скарги відсутні. При об’єктивному обстеженні ніяких відхилень від нормативних показників щодо органів дихання не виявлено. Аналіз крові: ер.-3,6·1012/л, Hb-140 г/л, лейк.-6,6·109/л, е-5%, п-4%, с-63%, л-25%, м-3%, ШОЕ - 12 мм/год. В аналізі промивних вод бронхів методом бактеріоскопії мазка кислотостійкі палички не знайдені. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л – папула 6 мм. На оглядовій рентгенограмі ОГК у верхній частці правої легені виявляється обмежений фіброз і поодинокі вогнищеві тіні високої інтенсивності з чіткими контурами. Проба Коха негативна. На підставі отриманих даних зроблено висновок: малі залишкові зміни туберкульозу верхньої частки правої легені у вигляді локального фіброзу та нечисельних звапнених вогнищ, спонтанно вилікуваного. Який із наведених методів дослідження має використовуватися для визначення активності туберкульозного процесу?
А. Усі наведені нижче
В. Пробна антимікобактеріальна терапія
С. Клініко-рентгенологічні методи
Д. Туберкулінодіагностика
Е. Аналізи харкотиння та крові
510.
Хвора С. 23 років. Скаржиться на слабкість, зниження працездатності та апетиту, втрату ваги впродовж останніх 3-х місяців на 6 кг, кашель, іноді з харкотинням. Температуру не вимірювала, бо не відчуває її підвищення. При фізичному обстеженні виявлено, що стан пацієнтки задовільний, зниженого живлення. При аускультації міжлопаткової ділянки ліворуч вислуховуються поодинокі непостійні вологі хрипи. В аналізі крові клінічному: ер.-3,2·1012 /л, Hb-110 г/л, лейк.-5,6·109 /л, е-5%, п-4%, с-58%, л-30%, м-3%, ШОЕ - 10 мм/год. В харкотинні методом прямої мікроскопії мазка кислотостійкі палички не знайдені. Реакція на 2 ТО ППД-Л за пробою Манту – папула 8 мм. На оглядовій рентгенограмі ОГК та томограмах зони ураження (зліва в S6) на фоні обмеженого пневмосклерозу візуалізуються густо розташовані нечисленні вогнищеві тіні різної інтенсивності – від малої до високої. На підставі результатів обстеження хворій встановлено діагноз: ВДТБ S6 лівої легені (вогнищевий), Дестр- (фаза інфільтрації), МБТ- М-К0 Резист0 Гіст0 Кат.3. Результати яких досліджень мали перевагу при встановленні активного туберкульозного процесу в цієї пацієнтки?
А. Туберкулінової проби Манту з 2 ТО
В. Клініко-рентгенологічних
С. Аналізів крові та харкотиння
Д. Рентгенологічних
Е. Усіх разом
511.
Пацієнта Ц. 26-ти років направлено на консультацію в обласний протитуберкульозний диспансер у зв’язку з тим, що в нього при працевлаштуванні та проведенні флюорографічного обстеження виявлено зміни в легенях. Скарги не пред’являє. При фізичному обстеженні встановлено, що стан пацієнта задовільний, ніяких відхилень від нормативних показників немає. Аналіз крові клінічний в нормі. За результатами рентгено-томографічного дослідження встановлено, що у верхній частці правої легені наявний обмежений фіброз і поодинокі поліморфні вогнищеві тіні. Проби на визначення активності туберкульозного процесу виявилися сумнівними. Пацієнтові встановлено діагноз фіброзно-вогнищевого туберкульозу верхньої частки правої легені сумнівної активності. Ваші подальші дії щодо визначення активності туберкульозного процесу в даного пацієнта?
А. Зробити комп’ютерну томографію ОГК
В. Зробити фібробронхоскопію
С. Зробити відкриту біопсію ураженої ділянки з гістологічним дослідженням отриманого
матеріалу
Д. Взяти на облік у категорію 5.3, провести ретельне повторне обстеження через 3 місяці
Е. Взяти на облік у категорію 5.3, провести пробне лікування за стандартною схемою,
повторити ретельне обстеження
512.
Хворий З. 19-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,80 С, слабкість, кашель із невеликою кількістю слизового харкотиння. Захворів 1,5 тижні тому, не лікувався. Курець. При обстеженні стан хворого задовільний. При аускультації легенів справа в надключичній ділянці вислуховуються непостійні вологі хрипи. Інших відхилень від нормативних показників при фізичному обстеженні не виявлено. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа в S1-2 група поодиноких вогнищевих тіней середнього розміру, малої інтенсивності з нечіткими контурами густо розташованих. Аналіз крові клінічний в нормі. У харкотинні методом мікроскопії мазка кислотостійкі палички не знайдено. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО – папула 15 мм. За результатами обстеження хворому встановлено діагноз: ВДТБ S1-2 правої легені (вогнищевий), Дестр- (фаза інфільтрації), МБТ-М-К0 Резист0 Гіст0. За якою категорією треба лікувати хворого?
А. За першою
В. За другою
С. За третьою
Д. За четвертою
Е. Зарахувати до Кат. 5.3 та спочатку визначити активність процесу
513.
Пацієнтка В. 28-ми років у двадцятирічному віці хворіла на туберкульоз легенів. Тривалий час лікувалася в стаціонарних умовах, потім у санаторії та амбулаторно. Лікування було успішним. Спостерігалася за категорією 5.1 як особа з малими залишковими змінами після вилікування від туберкульозу. Три роки тому хвору було знято з диспансерного обліку. Пацієнтка народила дитину, якій зараз 6 місяців. Незабаром після пологів виникла слабкість, підвищилася до субфебрильної температура тіла, з’явився сухий кашель, потіння уночі. При обстеженні виявилося, що в хворої вогнищевий туберкульоз верхньої частки правої легені, фаза інфільтрації, Дестр – МБТ- М-К0. За якою категорією треба лікувати хвору?
А. За першою
В. За другою
С. За третьою
Д. За четвертою
Е. Зарахувати до Кат. 5.3 та спочатку визначити активність процесу
514.
Пацієнт В. 25 років. Загальносоматичних захворювань немає. При профілактичному флюорографічному огляді виявлено вогнищевий туберкульоз верхньої частки правої легені у фазі інфільтрації. Від лікування хворий відмовився, бо каже, що почуває себе добре. Який найчастіший результат при нелікованому вогнищевому туберкульозі легень?
А. Самовилікування
В. Розвиток інфільтративного туберкульозу
С. Формування туберкульоми
Д. Розвиток циротичного туберкульозу
Е. Розвиток міліарного туберкульозу
515.
У хворої А. 40-ка років при зверненні за медичною допомогою зі скаргами на кашель, слабкість, субфебрильну температуру тіла було виявлено захворювання на туберкульоз і встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки лівої легені (вогнищевий), Дестр - (фаза інфільтрації), МБТ- М- К-Резист0 Гіст0 Кат. 3. Пацієнтка 2 місяці лікувалася в стаціонарі протитуберкульозного диспансеру, потім 4 місяці амбулаторно. Вилікувалася, була переведена до Категорії 5.1 диспансерного обліку. Які, із наведених нижче змін, у подібних клінічних випадках найчастіше залишаються в легенях після вилікування?
А. Цироз
В. Фіброз
С. Повне розсмоктування вогнищ
Д. Кальцинати
Е. Ущільнені вогнища на фоні фіброзу
516.
У пацієнта Ц. 21 року при профілактичному флюорографічному обстеженні в нижній частці правої легені виявлено вогнищеве затемнення розміром 0,8 см в діаметрі. З підозрою на вогнищевий туберкульоз хворого направлено в протитуберкульозний диспансер. Скарги відсутні, загальний стан хворого задовільний. При обстеженні бронхо-легеневої, серцево-судинної та інших систем відхилень від нормативних показників не виявлено. Аналіз крові клінічний нормальний. У промивних водах бронхів методом мікроскопії мазка кислотостійкі палички не знайдені. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л негативна. Рентгенологічно: в нижній частці правої легені візуалізується вогнищева тінь з чіткими контурами, дещо горбистою поверхнею та вкрапленням вапна. Легенева тканина навколо тіні не змінена, реакція з боку кореня легені та плеври відсутня. Фібробронхоскопія патології не виявила. При ретроспективному аналізі флюорографічного архіву з’ясовано, що це утворення існувало протягом останніх трьох років. Захворювання на туберкульоз було виключено, встановлено діагноз гамартома нижньої частки правої легені. Які дані стали вирішальними для встановлення такого діагнозу?
А. Перебіг захворювання
В. Результати фізичного обстеження хворого
С. Результати рентгенологічного та бронхологічного дослідження
Д. Результати туберкулінодіагностики, бактеріологічної та лабораторної діагностики
Е. Сукупність наведених вище результатів
517.
Пацієнт Б. 28-ми років захворів гостро тиждень тому після переохолодження. Увечері піднялася температура тіла до 380 С, з’явився озноб, біль у правій половині грудної клітини, вологий кашель. Деякий час лікувався самостійно, але стан не покращувався, і хворий звернувся в лікарню. Стан середньої тяжкості. У легенях справа медіально під ключицею вислуховуються вологі хрипи. Аналіз крові клінічний: ер.-3,9·1012/л, Hb-130 г/л, лейк.-12,0·109/л, е-3%, п-9%, с-63%, л-20%, м-5%, ШОЕ - 18 мм/год. Рентгенологічно: в S3 правої легені медіально визначається група вогнищевих тіней середнього та великого розмірів малої інтенсивності, без чітких контурів. Вогнища розміщені на фоні підсиленого легеневого малюнку. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л – папула 4 мм. При фібробронхоскопії виявлено катарально-геморагічний ендобронхіт верхньочасткового бронха справа. Хворого направлено в протитуберкульозний диспансер з підозрою на вогнищевий туберкульоз правої легені. Але фтизіатром встановлено діагноз позалікарняної правосторонньої верхньочасткової пневмонії. Які із наведених нижче даних були вирішальними щодо встановлення такого діагнозу?
А. Клінічний перебіг захворювання
В. Результати фізичного обстеження
С. Дані рентгенологічного та бронхологічного дослідження
Д. Результати аналізу крові та туберкулінодіагностики
Е. Усі разом
518.
Хворого К. 23-х років доставлено в стаціонар машиною швидкої допомоги у зв’язку з тим, що в нього раптово, серед повного благополуччя, виникла легенева кровотеча. За результатами дообстеження було встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки лівої легені (інфільтративний), Дестр+ МБТ- М- К0, Резист 0 Гіст 0, Кат.1, легенева кровотеча. Якими ускладненнями, із наведених нижче, найчастіше супроводжується інфільтративний туберкульоз?
А. Спонтанним пневмотораксом
В. Амілоїдозом внутрішніх органів
С. Легеневою та серцевою недостатністю
Д. Кровохарканням та легеневою кровотечею
Е. Тромбоемболією легеневої артерії та її гілок
519.
Хвора К. 36 років звернулася до лікаря зі скаргами на підвищення температури тіла до 380 С, слабкість, швидку втомлюваність, зниження працездатності, втрату ваги, переважно сухий кашель. Почуває себе хворою майже 2 місяці, проте в лікарню не зверталася, не обстежувалася, робила спроби лікуватися самостійно народними методами. Коли температура тіла стала фебрильною, звернулася в лікарню. За результатами обстеження хворій встановлено діагноз: ВДТБ нижньої частки правої легені (S6), інфільтративний, Дестр+ МБТ+М+К0, Резист 0 Гіст 0. За якою категорією потрібно лікувати хвору?
А. За першою
В. За другою
С. За третьою
Д. За четвертою
Е. Зарахувати до Кат. 5.3 та спочатку визначити активність процесу
520.
У хворого Ш. 38-ми років при плановому профілактичному флюорографічному обстеженні ОГК у верхній частці правої легені знайдено тінь, яка розташована в межах двох сегментів – S1-2, середньої інтенсивності, без чітких контурів, гомогенна. Після клініко-лабораторного та рентгено-томографічного дообстеження пацієнтові встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки (S1-2) правої легені (інфільтративний), Дестр-МБТ-М-К0, Резист0 Гіст0. За якою категорією потрібно розпочати лікування хворого?
А. За першою
В. За другою
С. За третьою
Д. За четвертою
Е. Не можна визначитися, доки не буде даних про результати посіву харкотиння на МБТ
521.
Пацієнтка К. 40 років. Шість років тому хворіла на вогнищевий туберкульоз верхньої частки правої легені. Вилікувалася, знаходилася під спостереженням фтизіатра за категорією 5.1, почувала себе добре, регулярно обстежувалася. Через певний час пацієнтку було знято з диспансерного обліку. Два місяці тому перехворіла ГРВЗ у тяжкій формі. Начебто одужала, але тривалий час відчувала слабкість, нездужання, втомлюваність, потіння уночі, періодичне підвищення температури тіла до 37,3-37,50 С. Звернулась у лікарню. За результатами комплексного обстеження встановлено діагноз інфільтративного туберкульозу верхньої частки правої легені, Дестр+ МБТ+М+К0 Резист0 Гіст0. За якою категорією потрібно лікувати хвору?
А. За першою
В. За другою
С. За третьою
Д. За четвертою
Е. Не можна визначитися доки не буде даних про результати культурального дослідження
харкотиння
522.
Хворому Б. 53-х років встановлено діагноз: ВДТБ нижньої частки (S6) лівої легені (інфільтративний) Дестр+ МБТ+М+К+ Резист- Гіст0 Кат.1. Протягом 8 місяців пацієнт знаходився на стаціонарному лікуванні в протитуберкульозному диспансері. Лікування переносив добре, ставився до нього відповідально. Результатом цього стало припинення бактеріовиділення, загоєння порожнини в легеневій тканині та формування залишкових змін. Хворого виписано з лікарні та рекомендовано спостереження за категорією 5.1. Які залишкові зміни найчастіше зустрічаються після вилікування від інфільтративного туберкульозу?
А. Туберкульома
В. Інкапсульовані вогнища на фоні фіброзного індурату
С. Цироз
Д. Пневмосклероз
Е. Можливі всі наведені вище
523.
Хворий А. 36-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на слабкість, пітливість, втрату апетиту, кашель із харкотинням, кровохаркання, що виникають періодично. Почуває себе хворим майже 3 місяці. За медичною допомогою не звертався, лікувався народними засобами, але стан здоров’я погіршувався: почастішали кровохаркання, схуд, підвищилася температура тіла до фебрильної. За результатами комплексного обстеження встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+ МБТ+ М+ К0 Резист0 Гіст0 Кат.1. Оберіть, який початок типовий для інфільтративного туберкульозу легенів?
А. Інаперцептний
В. Гострий з вираженими інтоксикаційним та бронхолегеневим синдромами
С. Безсимптомний
Д. Гострий, з легеневої кровотечі або кровохаркання
Е. Усі наведені варіанти можливі
524.
Пацієнтка К. 28 років захворіла гостро. Раптово ввечері піднялася температура тіла до 38,60 С, з’явився біль у правій половині грудної клітини, кашель, пітливість уночі. Хвора звернулася в лікарню, де було зроблено оглядову рентгенографію ОГК, на якій виявлено зміни: у верхній частці правої легені наявне обмежене затемнення, середньої інтенсивності, гомогенне з відносно чіткими контурами. Хвору з підозрою на інфільтративний туберкульоз легені направлено в протитуберкульозний диспансер. Яке захворювання має подібну клініко-рентгенологічну картину?
А. Плевропневмонія
В. Рак легені, ускладнений параканкрозною пневмонією
С. Інфаркт легені
Д. Еозинофільний інфільтрат
Е. Усі наведені захворювання можуть мати подібну клініко-рентгенологічну картину
525.
У хворого С. 45-ти років при плановому флюорографічному обстеженні у правій легені виявлено зміни. Пацієнта дообстежено. Отже, на оглядовій рентгенограмі та томограмах зони ураження у верхній частці правої легені (S2-3) визначаються фокусні тіні розміром до 3-4 см в діаметрі слабкої та середньої інтенсивності з нечіткими контурами, негомогенні за рахунок просвітлення. У харкотинні методом мікроскопії мазка виявлено МБТ. В аналізі крові клінічному: Hb-120 г/л, ер.-3,6·1012/л, лейк.-12,8·109/л, е-5%, п-8%, с-68%, л-16%, м-3%, ШОЕ - 20 мм/год. Хворому встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+МБТ+М+К0 Резист0 Гіст0 Кат.1. Який тип туберкульозного інфільтрату виявлено у хворого?
А. Лобіт
В. Хмароподібний
С. Круглий
Д. Лобулярний
Е. Перисцисурит
526.
Хворий В. 50-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,60 С, кашель зі слизово-гнійним харкотинням до 50 мл на добу, слабкість, втрату апетиту. Захворів тиждень тому, лікувався самостійно народними засобами, але стан погіршувався. Страждає на цукровий діабет протягом 10 років. На момент огляду стан хворого середньої тяжкості, частота дихання 24 за хвилину. В легенях справа при перкусії від 4-го ребра до діафрагми спереду та в підлопатковій ділянці – притуплення перкуторного звуку. При аускультації там же послаблене дихання, крепітація та дрібноміхурчасті хрипи. В аналізі крові клінічному: ер.-3,8·1012 /л, Hb - 115 г/л, лейк.-14,0·109/л, е-3%, п-9%, с-64%, л-19%, м-5%, ШОЕ - 25 мм/год. У харкотинні методом мікроскопії мазка кислотостійкі палички не виявлені. На оглядовій рентгенограмі ОГК в нижній частці правої легені виявляється інтенсивне затемнення з нечіткими контурами, гомогенне, пов’язане з незміненим коренем легені. За результатами фібробронхоскопії виявлено катарально-гнійний ендобронхіт правого нижньочасткового бронха. Хворому проводиться диференційна діагностика між інфільтративним туберкульозом нижньої частки правої легені та позалікарняною пневмонією. Ваші подальші дії щодо проведення диференційної діагностики між цими захворюваннями.
А. Провести протизапальну терапію антибіотиками широкого спектру дії
В. Зробити пробу Коха
С. Зробити комп’ютерну томографію ОГК
Д. Зробити трансторакальну пункційну біопсію зони ураження
Е. Зробити спірографію
527.
Пацієнтка В. 30-ти років захворіла раптово 2 тижні тому, коли температура тіла піднялася до 38,50 С, з’явився озноб, сухий кашель, біль у правому боці, особливо при кашлі, закладеність носа, сльозотеча. Лікувалася самостійно, приймала різні протизапальні засоби, до лікаря не зверталася. Стан здоров’я поступово погіршувався, температура стала постійно високою – 39,00 С - 40,00 С, кашель із харкотинням, і хвора звернулася в лікарню. При фізичному обстеженні виявлено: герпес на губах, рум’янець на щоках, бліда. При перкусії легень виявилося притуплення перкуторного звуку справа в проекції верхньої частки, там же при аускультації вислуховуються дрібноміхурчасті хрипи. Аналіз крові: ер. – 3,2·1012/л, Hb - 110 г/л, лейк. – 26,8·109 /л, е-2%, п-16%, с-58%, л-20%, м-4%, ШОЕ - 55 мм/год. При мікроскопічному аналізі мазка харкотиння кислотостійкі палички не виявлені. На оглядовій рентгенограмі ОГК верхня частка правої легені інтенсивно гомогенно затемнена, з чітким нижнім контуром і реакцією кореня, на решті протягу та в іншій легені змін немає. Хвору направлено до фтизіатра з підозрою на інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені. Проте туберкульоз фтизіатром був виключений і виставлений діагноз позашпитальної правосторонньої верхньочасткової полісегментарної плевропневмонії. На підставі яких даних фтизіатр виключив діагноз туберкульозу у пацієнтки?
А. На підставі наявності герпетичної інфекції, рум’янцю на щоках, взагалі перебігу захворювання
В. На підставі гіперлейкоцитозу в крові
С. На підставі відсутності МБТ в харкотинні
Д. На підставі даних оглядової рентгенограми ОГК
Е. На підставі усіх наведених вище даних
528.
Хворий Н. 65 років, курець з великим стажем, скаржиться на нападоподібний кашель, переважно сухий, задишку, втрату апетиту та ваги. Почуває себе погано майже півроку, за медичною допомогою не звертався, лікувався самостійно. Оскільки стан не кращав, хворий звернувся до лікаря. Стан пацієнта середньої тяжкості, хворий виснажений. Шкіра дрябла, блідо-сірого кольору. Частота дихальних рухів 24 за хвилину. При перкусії над правою легенею попереду до 3-го ребра відмічається притуплення перкуторного звуку, аускультативно тут же дихання жорстке, сухі хрипи. Тони серця приглушені, ЧСС 86 за хвилину. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа визначається обмежене затемнення середньої інтенсивності з чітким нижнім (на рівні 3-го ребра) та розмитим верхнім (на рівні 2-го ребра) краями. Затемнення зливається з тінню кореня легені. Аналіз крові клінічний: ер.-2,9 ·1012/л, Hb-90 г/л, лейк.-9,4·109/л, е-0%, п-10%, с-72%, л-15%, м-3%, ШОЕ - 50 мм/год. Аналіз харкотиння загальний: еритроцити – 1 - 4 у полі зору, лейкоцити – 10-15 у полі зору, альвеолярний епітелій – 3-5 у полі зору, кислотостійкі палички при мікроскопії мазка не знайдені. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л негативна. Проводиться диференційна діагностика між інфільтративним туберкульозом верхньої частки правої легені та раком. Яким має бути перший крок щодо правильного діагнозу?
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Луганськ - 2008 14 страница | | | Луганськ - 2008 16 страница |