Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Луганськ - 2008 7 страница

Луганськ - 2008 1 страница | Луганськ - 2008 2 страница | Луганськ - 2008 3 страница | Луганськ - 2008 4 страница | Луганськ - 2008 5 страница | Луганськ - 2008 9 страница | Луганськ - 2008 10 страница | Луганськ - 2008 11 страница | Луганськ - 2008 12 страница | Луганськ - 2008 13 страница |


Читайте также:
  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

В. Канаміцин, піразинамід, етамбутол

С. Ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин

Д. Ципрофлоксацин, піразинамід, етамбутол, амікацин, ізоніазид

Е. Рифампіцин, етіонамід, канаміцин, пефлоксацин, ізоніазид

 

246.

Хворий 33-х років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ верхньої частки лівої легені (вогнищевий), Дестр. - (фаза інфільтрації), МБТ-, М-, К-, Резист. 0, Гіст.0, Кат. 3. В інтенсивній фазі лікування хворому призначено протитуберкульозну терапію 4 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин). Пацієнт має вагу 84 кг. Визначте, яка добова доза рифампіцину має бути призначена даному хворому?

А. 0,6 г

В. 6,0 г

С. 0,3 г

Д. 0,45 г

Е. 1,0 г

 

247.

Хворий 49-ти років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ легенів (дисемінований), Дестр. + (фаза інфільтрації), МБТ+, М+, К+, Резист-, Гіст.0, Кат.1. В інтенсивній фазі лікування пацієнту призначено протитуберкульозну терапію 5 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). Хворий має вагу 52 кг. Визначте яка добова доза рифампіцину має бути призначена даному хворому?

А. 0,45 г

В. 6,0 г

С. 0,3 г.

Д. 0,6 г

Е. 1,0 г

 

248.

Хвора 21-го року знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр. + (фаза обсіменіння), МБТ+, М+, К+, Резист.-, Гіст.0, Кат.1. В інтенсивній фазі лікування хворій призначено протитуберкульозну терапію 5 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). Хвора має вагу 56 кг. Визначте, яка добова доза етамбутолу має бути призначена даній хворій?

А. 1,0 г

В. 1,2 г

С. 1,5 г

Д. 0,6 г

Е. 0,3 г

 

249.

Хворий 64-х років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ легенів (дисемінований), Дестр. + (фаза інфільтрації), МБТ+, М+, К+, Резист -, Гіст.0, Кат. 1. В інтенсивній фазі лікування хворому призначено протитуберкульозну терапію 5 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). Хворий має вагу 56 кг. Визначте, яка добова доза піразинаміду має бути призначена даному хворому?

А. 1,0 г

В. 1,5 г

С. 2,0 г

Д. 0,6 г

Е. 25,0 г

 

250.

Хворий 51-го року знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ легень (дисемінований), Дестр. + (фаза інфільтрації), МБТ+, М+, К+, Резист -, Гіст.0, Кат. 1. В інтенсивній фазі лікування хворому призначено протитуберкульозну терапію 5 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). На 2-му тижні лікування пацієнт відмічає появу парестезій та зниження чутливості шкіри кінцівок, головний біль та погіршення пам’яті. Який із протитуберкульозних препаратів у комбінованій терапії міг стати причиною даних явищ?

А. Ізоніазид

В. Піразинамід

С. Рифампіцин

Д. Етамбутол

Е. Стрептоміцин

 

251.

Хворий 38-ми років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ легенів (дисемінований), Дестр. + (фаза інфільтрації), МБТ+, М+, К+, Резист. -, Гіст.0, Кат.1. В інтенсивній фазі лікування пацієнту призначено протитуберкульозну терапію 5 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). На 3-му тижні лікування хворий відмічає біль у животі, нудоту, блювоту, втрату апетиту. Який із протитуберкульозних препаратів у комбінованій терапії найвірогідніше спричинив дані явища?

А. Ізоніазид

В. Піразинамід

С. Рифампіцин

Д. Етамбутол

Е. Стрептоміцин

 

252.

Хворий 61-го року знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ нижньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр.+ (фаза обсіменіння), МБТ+, М+, К+, Резист-, Гіст0, Кат.1. В інтенсивній фазі лікування хворому призначено протитуберкульозну терапію 5 препаратами (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). На 4-му тижні лікування пацієнт відмічає порушення зору. Який із протитуберкульозних препаратів у комбінованій терапії міг спричинити дані явища?

А. Ізоніазид

В. Піразинамід

С. Рифампіцин

Д. Етамбутол

Е. Стрептоміцин

 

253.

Хворий 61-го року знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ нижньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр. + (фаза обсіменіння), МБТ+, М+, К+, Резист-, Гіст0, Кат.1. В інтенсивній фазі лікування хворому призначено протитуберкульозну терапію 5 АБП (ізоніазид, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин). На 2-му тижні лікування пацієнт відмічає появу шуму та дзвону в голові, погіршення слуху та запаморочення. Який із протитуберкульозних препаратів у комбінованій терапії міг спричинити дані явища?

А. Ізоніазид

В. Піразинамід

С. Рифампіцин

Д. Етамбутол

Е. Стрептоміцин

 

254.

Хворий 48-ми років протягом 8 місяців знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ нижньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр.+, МБТ+, М+, К+, Резист + (Н, R), Гіст.0, Кат. 1. Протягом 2-х місяців проведено інтенсивну фазу лікування 5 протитуберкульозними препаратами, потім ще на 1 місяць продовжено прийом 4-х АБП. На теперішній час хворий знаходиться у фазі продовження лікування (кінець 5-го місяця фази продовження) і приймає 3 препарати. За цей термін припинилося бактеріовиділення, але у 6-му сегменті правої легені залишається порожнина до 5 см у діаметрі. Яка лікарська тактика найдоцільніша щодо даного хворого?

А. Продовжити консервативне лікування до рубцювання порожнини розпаду

В. Показано додати ендобронхіальне введення протитуберкульозних препаратів

С. Проводити розсмоктувальну терапію біогенними стимуляторами

Д. Накласти хворому пневмоперітонеум

Е. Хворому показана резекція нижньої частки правої легені

 

255.

Хворий 54-х років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ХТБ верхньої частки лівої легені (фіброзно-кавернозний), Дестр.+, МБТ+, М+, К+, Резист. + (H, S), Резист.ІІ-, Гіст.0, Кат.4. На туберкульоз хворіє понад 3 роки. Захворювання супроводжується періодичними кровохарканнями. Наростає дихальна недостатність. Протягом останніх 6 місяців отримував 5 протитуберкульозних препаратів І та ІІ ряду, в результаті чого припинилося бактеріовиділення. На оглядовій рентгенограмі ОГК верхня частка лівої легені зменшена в об’ємі, в проекції 1-2 сегмента виявляється неправильної форми порожнина із фіброзними стінками, навколо неї – фіброзна тканина та поліморфні вогнища, тінь серця зміщена вліво. Справа патології немає. Яка лікарська тактика найдоцільніша щодо даного хворого?

А. Виконати резекцію верхньої частки лівої легені

В. Треба продовжити консервативне лікування до рубцювання порожнини розпаду

С. Ендобронхіальне введення протитуберкульозних препаратів

Д. Накласти хворому пневмоперітонеум

Е. Накласти хворому штучний пневмоторакс

 

256.

Хвора 28-ми років 4 місяці знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ верхньої частки правої легені (туберкульома), Дестр. – МБТ-, М-, К-, Резист 0, Гіст.0, Кат. 3. Протягом 2-х місяців проведено інтенсивну фазу лікування 4 протитуберкульозними препаратами. Зараз пацієнтка знаходиться у фазі продовження лікування. Приймає 2 протитуберкульозних препарати протягом 2-х місяців. На останній оглядовій рентгенограмі ОГК у проекції 2 сегмента правої легені виявляється округла гомогенна тінь із чіткими зовнішніми контурами середньої інтенсивності до 4 см у діаметрі. Яка лікарська тактика найдоцільніша щодо даної хворої?

А. Продовжити консервативне лікування до закінчення основного курсу

В. Показано додати ендобронхіальне введення протитуберкульозних препаратів

С. Призначити туберкулінотерапію

Д. Показана резекція ураженого сегмента правої легені

Е. Накласти хворій пневмоперітонеум

 

257.

Хворий 24-х років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ВДТБ верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія), Дестр. +, МБТ+, М+, К+, Резист + (H, S), Гіст.0, Кат. 1. Останні 4 місяці отримував 5 протитуберкульозних препаратів І та ІІ ряду, але бактеріовиділення продовжується. На оглядовій рентгенограмі ОГК виявляється негомогенне затемнення високої інтенсивності практично всієї верхньої частки правої легені зі множинними порожнинами різної форми та розмірів. У нижніх відділах цієї ж легені виявляються вогнища бронхогенного засіювання. Зліва вогнища не виявляються. Яка лікарська тактика найдоцільніша щодо даного хворого?

А. Продовжувати консервативне лікування до рубцювання порожнин

В. Показано додати ендобронхіальне введення протитуберкульозних препаратів

С. Показана пульмонектомія

Д. Накласти пневмоперітонеум

Е. Накласти штучний пневмоторакс

 

258.

Хвора 32-х років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері 5 місяців з діагнозом: ВДТБ легенів (дисемінований), Дестр. +, МБТ+, М+, К+, Резист. + (S), Гіст.0, Кат. 1. Бактеріовиділення зберігається. На оглядовій рентгенограмі ОГК з обох сторін у проекції верхніх часток легень виявляються поліморфні вогнища, серед яких справа під ключицею порожнина до 3 см у діаметрі. Зліва в надключичній ділянці дві порожнини 1,5 см та 2,0 см у діаметрі. Яка лікарська тактика найдоцільніша щодо даної хворої?

А. Продовжити лікування, але за Кат. 2

В. Провести хірургічне втручання: резекцію верхніх часток легенів

С. Хворій показана пульмонектомія зліва

Д. Накласти хворій пневмоперітонеум

Е. Накласти хворій штучний пневмоторакс

 

259.

Хворий 47-ми років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ХТБ верхньої частки правої легені (циротичний), Дестр. +, МБТ+, М-, К+, Резист + (S, R), Гіст.0, Кат. 4. На туберкульоз страждає понад 5 років. Останні 4 місяці одержував 5 протитуберкульозних препаратів І та ІІ ряду. В результаті лікування зникли симптоми туберкульозної інтоксикації та припинилося бактеріовиділення. На оглядовій рентгенограмі ОГК: права легеня зменшена в об’ємі, у проекції верхньої частки виявляється негомогенне затемнення високої інтенсивності з поліморфними вогнищами у середньому та нижньому відділах легені. Корінь правої легені підтягнений доверху, тіні судин випрямлені, у нижній частці - явища емфіземи. Зліва патології не виявлено. Яка лікарська тактика найдоцільніша щодо даного хворого?

А. Хворому показана резекція правої легені

В. Показано додати ендобронхіальне введення протитуберкульозних препаратів

С. Продовжити консервативне лікування

Д. Накласти хворому пневмоперітонеум

Е. Проводити розсмоктувальну терапію біогенними стимуляторами

 

260.

Хворий 54-х років знаходиться на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з діагнозом: ХТБ верхньої частки лівої легені (фіброзно-кавернозний), Дестр. +, МБТ+, М+, К+, Резист + (H, S), Гіст.0, Кат. 4. Хворий страждає на побутовий алкоголізм. Його госпіталізовано у стаціонар із симптомами туберкульозної інтоксикації та дихальної недостатності. В аналізі крові: Hb-102 г/л, лейк.-11,2·109/л, п-7%, с-70%, л-14%, м-9%, е-0%, ШОЕ - 25 мм/год. При біохімічному досліджені крові виявлено: Bi – 8,89 мкмоль/л, тимолова проба - 6,0 од., АЛАТ – 1,22 мкмоль/л, АСАТ – 0,66 мкмоль/л. Розпочато протитуберкульозну терапію 5 препаратами (амікацин, рифампіцин, піразинамід, етамбутол, ципрофлоксацин). Які препарати у комплексній терапії туберкульозу є обов’язковими для хворого в даний момент?

А. Нестероїдні протизапальні препарати

В. Глюкокортикоїди

С. Імунокоректори

Д. Гепатопротектори

Е. Полівітамінні препарати

 

261.

Дитина 6 років. Скарги на головний біль, виражену слабкість, підвищення температури тіла до 39-400 С, поганий апетит, сухий кашель, задишку. Хворіє третій день. Об’єктивно: шкіра бліда, волога. Периферичні лімфатичні вузли збільшені до 7-8 мм, неболючі, м’ягкоеластичної консистенції. Над легенями перкуторно в нижніх відділах звук із тимпанічним відтінком. Дихання жорстке на всьому протязі. Аналіз крові: Hb - 130 г/л, лейк. – 9,2·109 /л, е-0%, п-9%, с-65%, л-14%, м-12%, ШОЕ - 35 мм/год. Проба Манту з 2 ТО – папула 5 мм. Аналіз сечі: Л – 10-12 у полі зору, білок - сліди. Оглядова рентгенограма ОГК: прозорість легеневих полів знижена, на всьому протязі з обох сторін дрібні вогнищеві тіні без чітких контурів. Легеневий малюнок підсилений.

Яке захворювання, на Вашу думку, у дитини?

А. Сепсис

В. Вірусна дисемінована пневмонія

С. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт

Д. Міліарний туберкульоз

Е. Карциноматоз легень

 

262.

Хворому після ретельного обстеження встановлено діагноз підгострого дисемінованого туберкульозу легенів. Які скарги найхарактерніші для цієї форми туберкульозу?

А. Нездужання, втомлюваність, субфебрилітет

В. Субфебрилітет, нічна пітливість, зниження апетиту

С. Кашель із харкотинням, субфебрилітет, біль у грудях

Д. Сухий кашель, пітливість, задишка

Е. Усі разом

 

263.

У дитини 3-х років діагностовано міліарний туберкульоз легень. Знаходиться в дитячій туберкульозній лікарні протягом 2-х тижнів. Загальний стан тяжкий. Яка реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО вважається характерною при такому стані дитини?

А. Позитивна

В. Негативна

С. Нормергічна

Д. Гіперергічна

Е. Сумнівна

 

264.

Відомо, що при підгострому дисемінованому туберкульозі легень у гемограмі виявляють характерні зміни. Який із наведених аналізів найхарактерніший для цієї форми туберкульозу в дорослої людини?

А. Еритроцити – 5,0·1012/л, Hb - 135 г/л, лейкоцити – 10,4·109/л, е-5%, п-4%, с-67%, л-21%,

м-3%, ШОЕ - 30 мм/год

В. Еритроцити – 4,0·1012/л, Hb - 120 г/л, лейкоцити – 12,0·109/л, е-7%, п-5%, с-58%, л-25%,

м-5%, ШОЕ - 40 мм/год

С. Еритроцити – 3,9·1012/л, Hb - 110 г/л, лейкоцити – 14,0·109/л, е-2%, п-10%, с-67%, л-12%,

м-11%, ШОЕ - 43 мм/год

Д. Еритроцити – 4,2·1012/л, Hb - 125 г/л, лейкоцити – 11,2·109/л, е-4%, п-5%, с-67%, л-20%,

м-4%, ШОЕ - 35 мм/год

Е. Еритроцити – 3,5·1012/л, Hb - 105 г/л, лейкоцити – 18,0·109/л, е-6%, п-6%, с-52%, л-30%,

м-6%, ШОЕ - 45 мм/год

 

265.

Відомо, що міліарний туберкульоз може перебігати кількома варіантами. Кожен із них зустрічається як самостійний клінічний варіант, також може бути їх поєднання. Які різновиди є найтиповішими?

А. Септичний, легеневий

В. Грипоподібний, менінгеальний

С. Токсико-алергічний

Д. Менінгеальний, тифоїдний, легеневий

Е. Тифоїдний, септичний

 

266.

При підгострому дисемінованому туберкульозі легень можлива різна реакція організму на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л. Яка реакція буває найчастіше?

А. Позитивна, гіперергічна

В. Сумнівна, різко позитивна

С. Сумнівна, негативна

Д. Позитивна, негативна

Е. Негативна, гіперергічна

 

267.

У дитини 9-ти років діагностовано міліарний туберкульоз. Знаходиться на обстеженні і лікуванні в дитячій туберкульозній лікарні. Як часто виявляють бактеріовиділення при цій формі туберкульозу?

А. В 100% випадків

В. Бактеріовиділення не буває

С. Дуже рідко

Д. В 30-50% випадків

Е. В 15-20% випадків

 

268.

Рентгенологічна картина в легенях при підгострій формі дисемінованого туберкульозу дуже характерна. Яка картина для неї характерна?

А. „Зоряне небо”

В. „Фабрична труба”

С. „Плакуча верба”

Д. „Падаючий сніг”

Е. Синдром вогнищевих тіней

 

269.

У пацієнта 30-ти років лікар запідозрив міліарний туберкульоз легенів. На який день захворювання з’являються типові його зміни на рентгенограмі ОГК?

А. З першого дня хвороби

В. На 2-3 день

С. На 4-5 день

Д. На 7-10 день

Е. На 12-14 день

 

270.

Хронічний дисемінований туберкульоз легень може мати різний перебіг. Який перебіг є типовим для цієї форми?

А. Поступовий прогресуючий

В. Підгострий прогресуючий

С. Рецидивуючий

Д. Доброякісний прогресуючий

Е. Хвилеподібний: загострення, ремісії

 

271.

В розвитку дисемінованого туберкульозу легень мають значення декілька патогенетичних факторів. Які з них є найсуттєвішими?

А. Наявність в організмі вогнища туберкульозного ураження

В. Бактеріемія

С. Гіперсенсибілізація і збільшення проникності стінки легеневих кровоносних судин

Д. Зниження протитуберкульозного імунітету

Е. Усі разом

 

272.

Відомо, що хронічний дисемінований туберкульоз легень формується в результаті повторних хвиль дисемінації в легенях. Який тип дисемінації найчастіше має місце при цій формі туберкульозу?

А. Лімфогенна

В. Гематогенна

С. Бронхогенна

Д. Лімфогематогенна

Е. Лімфобронхогенна

 

273.

Відомо, що при підгострому дисемінованому туберкульозі уражаються кровоносні судини легень. Які з цих судин уражаються найчастіше?

А. Легеневі капіляри

В. Легеневі вени і артерії

С. Внутрішньодолькові вени, артерії

Д. Міждолькові гілки легеневої артерії

Е. Внутрішньодолькові вени і міждолькові гілки легеневої артерії

 

274.

Для хронічного дисемінованого туберкульозу характерна наявність у легенях поліморфних вогнищ. Які рентгенологічні симптоми вогнищ є найтиповішими для цієї форми туберкульозу легень?

А. Вогнища різні за величиною

В. Вогнища різні за формою

С. Вогнища різні за морфологічною структурою

Д. Вогнища розміщені в легенях не симетрично

Е. Усі симптоми разом

 

275.

Хворий 36 років. Діагностовано підгострий дисемінований туберкульоз. При ньому в легенях формуються вогнища. Який характер вогнищ має бути при цій формі туберкульозу?

А. Дрібні, розмір 2-3 мм, не зливаються

В. Середні і крупні (5-10 мм), можуть зливатися

С. Дрібні, розмір 1-2 мм

Д. Крупні (11-15 мм), не зливаються

Е. Поодинокі, розмір 3-5 мм

276.

Хронічний перебіг дисемінованого туберкульозу легень призводить до розвитку гіпертензії в малому колі кровообігу та хронічного легеневого серця. Які основні причини формування хронічного легеневого серця при цій формі туберкульозу?

А. Ущільнення сполучнотканинної строми легень

В. Розвиток інтерстиціального склерозу

С. Деформація бронхів, утворення бронхоектазів

Д. Утворення плевральних злук, розвиток емфіземи

Е. Усі причини разом

 

277.

Початок підгострого дисемінованого туберкульозу може бути різним. Який початок хвороби зазвичай зустрічається в практиці лікаря?

А. Безсимптомний, поступовий

В. Тільки поступовий

С. Гострий, блискавичний

Д. Поступовий і гострий

Е. Частіше гострий

 

278.

Пацієнт Т. 64-х років протягом 10 років страждає на хронічний дисемінований туберкульоз легенів. Під час загострення отримує лікування в стаціонарних умовах. Одним із проявів загострення хронічного дисемінованого туберкульозу легень є зміни в гемограмі. Який із наведених аналізів крові є найтиповішим для загострення?

А. Ер.-3,9·1012/л, Hb-115 г/л, лейк.-11,5·109/л, е-2%, п-9%, с-63%, л-14%, м-12%, ШОЕ - 28 мм/год

В. Ер.-4,5·1012/л, Hb-140 г/л, лейк.-8,5·109/л, е-5%, п-6%, с-64%, л-19%, м-6%, ШОЕ - 20 мм/год

С. Ер.-4,0·1012/л, Hb-130 г/л, лейк.-16,0·109/л, е-3%, п-7%, с-67%, л-20%, м-3%, ШОЕ - 35 мм/год

Д. Ер.-4,2·1012/л, Hb-125 г/л, лейк.-18,0·109/л, е-2%, п-5%, с-64%, л-24%, м-5%, ШОЕ - 42 мм/год

Е. Ер.-3,8·1012/л, Hb-110 г/л, лейк.-9,0·109/л, е-7%, п-4%, с-71%, л-16%, м-2%, ШОЕ - 18 мм/год

 

279.

У хворого з’явився біль при ковтанні, захриплість голосу, загальна слабкість. Звернувся до ЛОР-спеціаліста. З діагнозом ларингіту хворого госпіталізовано. При рентгенологічному дослідженні ОГК виявлено дисемінацію в легенях у межах верхніх часток, переважають мономорфні вогнищеві тіні розміром 5-10 мм з нечіткими контурами схильні до злиття. Який, найімовірніше, процес у легенях у хворого?

А. Карциноматоз міліарний

В. Підгострий дисемінований туберкульоз

С. Лімфогранулематоз

Д. Саркоїдоз

Е. Бронхіоло-альвеолярний рак

 

280.

Рентгенологічна картина при хронічному дисемінованому туберкульозі вважається типовою. Які з рентгенологічних симптомів є найтиповішими при цій формі туберкульозу?

А. Поліморфні вогнищеві тіні

В. Деформований легеневий рисунок

С. Базальна емфізема

Д. Підтягнені доверху корені („гілки плакучої верби”)

Е. Усі симптоми разом

 

281.

Хворий А. 36-ти років доставлений в хірургічне відділення обласної лікарні з підозрою на спонтанний пневмоторакс. Який метод дослідження передусім треба використати для діагностики спонтанного пневмотораксу?

А. Об’єктивне дослідження

В. Рентгеноскопію

С. Бронхографію

Д. Комп’ютерну томографію ОГК

Е. Оглядову рентгенографію ОГК в прямій та боковій проекціях

 

282.

Хворий С. 23-х років звернувся до лікаря зі скаргами на раптовий гострий біль в грудній клітині зліва, задишку, які з’явилися під час важкої фізичної роботи. При обстеженні було діагностовано туберкульоз: ВДТБ верхньої частки лівої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+, М+, К0, Резист 0, Гіст0, Кат.1, спонтанний пневмоторакс зліва. Що, найімовірніше, призвело до розвитку спонтанного пневмотораксу у даного хворого?

А. Вроджений дефіцит альфа- І антитрипсину

В. Дистрофічні зміни в легеневій тканині

С. Наявність деструкції легеневої тканини

Д. Запальні процеси плеври

Е. Ураження бронхів

 

283.

У хворого Ш. 40 років, який знаходився у протитуберкульозному диспансері з приводу ХТБ легенів із Дестр+, МБТ+, М+, К +, Резист + (S, H), виник спонтанний пневмоторакс. Пацієнту проводилась активна аспірація повітря із плевральної порожнини, але легеня не розправилася. Виникло ускладнення спонтанного пневмотораксу. До якого ускладнення, насамперед, призводить неліквідований спонтанний пневмоторакс?

А. Легенево-серцевої недостатності

В. Утворення бронхіальної нориці

С. Емпієми плеври

Д. Пневмоплевриту

Е. Усіх наведених

 

284.

Хвора К. 52 років, інвалід ІІ групи у зв’язку з бронхіальною астмою. Піднімалася пішки на 5-й поверх. Біля дверей квартири з’явився різкий кашель, серцебиття, слабкість, посилилася задуха. Лікар констатував гостру легеневу і серцеву недостатність та госпіталізував хвору. В молодому віці пацієнтка хворіла на дисемінований туберкульоз легенів, була вилікувана і знята з диспансерного обліку. На оглядовій рентгенограмі ОГК - міжреберні проміжки широкі, легені підвищеної прозорості. Корені деформовані. Легеневий рисунок підсилений з обох боків. На його фоні виявляються поодинокі, малі, високої інтенсивності, з чіткими контурами вогнища. Протягом лівої легені - множинні тонкостінні кільцеподібні утворення, від верхівки до 3-го ребра легеневий малюнок не виявляється, нижче - контур колабованої легені. Було діагностовано обмежений спонтанний пневмоторакс. Що було морфологічним субстратом для виникнення пневмотораксу в цієї хворої?

А. Деструкції в легеневій тканині

В. Фіброз у легенях

С. Емфізематозні були

Д. Ураження плеври

Е. Плевральні зрощення

 

285.

Хворий К. 20 років, студент. Під час заняття на уроці фізкультури з’явився біль у грудній клітці справа, задишка. Раніше аналогічна ситуація була півроку тому. При зверненні в лікарню у пацієнта було діагностовано обмежений спонтанний пневмоторакс справа. Який метод дослідження є доступним та інформативним в діагностиці причини виникнення спонтанного пневмотораксу?

А. Торакоскопія

В. Оглядова рентгенограма ОГК в прямій та бічній проекціях

С. Бронхографія

Д. Комп’ютерна томографія ОГК

Е. Багатоосьова рентгеноскопія

 

286.

Лікар швидкої допомоги діагностував у хворого Ю. 36-ти років обмежений спонтанний пневмоторакс. Яку невідкладну допомогу він може надати хворому з обмеженим спонтанним пневмотораксом?

А. Дати знеболюючі засоби, інгаляції кисню, перевести пневмоторакс у відкритий,

госпіталізувати

В. Дати знеболюючі засоби, протикашльові препарати, госпіталізувати

С. Дати протикашльові препарати та госпіталізувати

Д. Госпіталізувати хворого

Е. Видалити повітря із плевральної порожнини за допомогою шприцу

 

287.

Хворий 27-ми років скаржиться на сильний біль у правій половині грудної клітки, який з’явився раптово після фізичної роботи, задуху, серцебиття. Було викликано швидку допомогу. Лікар, після об’єктивного обстеження хворого, виставив діагноз – тотальний спонтанний пневмоторакс справа. Які дані об’єктивного обстеження свідчили про наявність тотального спонтанного пневмотораксу?

А. Коробковий відтінок перкуторного звуку справа, жорстке дихання та поодинокі сухі хрипи

В. Асиметрія грудної клітки, тимпанічний звук при перкусії над правою легенею, межа серцевої

тупості справа виявляється по лівому краю грудини, зліва – по середній пахвовій лінії.

Дихання справа відсутнє, зліва – жорстке

С. При перкусії правої половини грудної клітки - вкорочення перкуторного звуку,

серцево-судинна тінь зміщена вправо, дихання справа на всьому протязі жорстке

Д. Перкуторно над правою легенею тимпанічний відтінок звуку, нижній край легені справа

на рівні VIІІ ребра, екскурсія діафрагми 0,5 см, дихання послаблене

Е. Рухливість правої половини грудної клітки обмежена. Справа перкуторно коробковий

звук, серцево-судинна тінь зміщена вправо. Дихання справа послаблене

 

288.

Хворий С. 30-ти років протягом двох тижнів знаходиться на лікуванні в протитуберкульозному диспансері з приводу ВДТБ верхньої частки лівої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+, М+, К0, Резист 0, Гіст0, Кат.1. Три дні тому у хворого виник напружений спонтанний пневмоторакс, який, в свою чергу, ускладнився підшкірною емфіземою. Яким шляхом проникає повітря в підшкірну клітковину при напруженому спонтанному пневмотораксі?

А. При пошкодженні паріетальної плеври

В. При відриві спайки від паріетальної плеври

С. Перибронхіально та периваскулярно повітря по інтерстиції проникає в середостіння, а звідти

в клітковину шиї

Д. Через отвір в діафрагмі

Е. Всіма наведеними шляхами

 

289.

Хворий Б. 45-ти років доставлений в клініку лікарем швидкої допомоги у зв’язку з підозрою на спонтанний пневмоторакс. Пацієнт скаржиться на гострий біль у правій половині грудної клітки, задуху, серцебиття. Частота дихання 32 за 1 хв., пульс 110 за 1 хв., аритмія, ціаноз шкіри. Над правою половиною грудної клітки відсутнє голосове тремтіння, перкуторно коробковий відтінок звуку, при аускультації відсутнє дихання, межі серця зміщені ліворуч. Рентгенологічно: відсутність легеневого малюнку протягом правого легеневого поля, права легеня колабована у бік кореня. Виставлено діагноз: правосторонній тотальний пневмоторакс. Яку невідкладну допомогу треба надати хворому?

А. Постільний режим, інгаляції кисню, протикашльові, знеболюючі та серцеві засоби

В. Постільний режим, протикашльові засоби, серцеві глікозиди, аспірація невеликої

кількості повітря з плевральної порожнини за допомогою пневмотораксного апарату

С. Постільний режим, інгаляції кисню, серцеві глікозиди, протикашльові засоби, плевроцентез Д. Постільний режим, інгаляції кисню, протикашльові та знеболюючі засоби, сульфокамфокаїн Е. Поряд із консервативною терапією дренування плевральної порожнини

 

290.

Хворий Б. 17-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на раптовий біль зліва в грудній клітці, кашель, задуху. Раніше нічим не хворів. При обстеженні пацієнта лікар запідозрив лівосторонній спонтанний пневмоторакс та направив хворого на рентгенологічне дослідження ОГК. Які основні рентгенологічні ознаки щодо спонтанного пневмотораксу?

А. Відсутність легеневого малюнку на боці спонтанного пневмотораксу, виявляється

межа колабованої легені, зміщення серцевої тіні в протилежний бік, посилення легеневого

малюнку на здоровому боці

В. Відсутність легеневого малюнку на боці спонтанного пневмотораксу, виявляється межа


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Луганськ - 2008 6 страница| Луганськ - 2008 8 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.055 сек.)