|
Читайте также: |
А. Туберкульоз селезінки
В. Туберкульоз печінки
С. Туберкульоз підшлункової залози
Д. Туберкульоз кишечнику
Е. Туберкульоз мезентеріальних лімфатичних вузлів
169.
10-річний хлопчик скаржиться на слабкість, пітливість, напади лихоманки з підвищенням температури тіла до 39º С та вище з наступним профузним потовідділенням. Схуднув за останні 2 місяці на 7 кг. Два роки тому відбувся віраж туберкулінової проби, але зараз реакція на туберкулін негативна. Мати помітила збільшення лімфатичного вузла у правій надключичній ділянці. Об’єктивно: лімфатичний вузол сягає розмірів курячого яйця, щільний, бугристий, помірно болісний, не зміщується при пальпації, шкіра над ним не змінена. Інші лімфатичні вузли не уражені. Hb - 100 г/л, лейк.-15,0·109/л, е-2%, п-4%, с-78%, л-15%, м-1%, ШОЕ - 35 мм/год. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Кір
В. Туберкульоз периферичного лімфатичного вузла
С. Лімфогранульоматоз
Д. Саркоїдоз
Е. Гострий лейкоз
170.
8-річний хлопчик скаржиться на слабкість, пітливість, втомлюваність. Мати помітила збільшення лімфатичного вузла у лівій шийній ділянці близько 2-х місяців тому. Півроку тому відбувся віраж туберкулінової проби. Об’єктивно: лімфатичний вузол сягає розмірів сливи, розм’якшений у центрі, зміщується при пальпації, шкіра над ним синюшна, у центрі – нориця з крихтоподібним виділенням. Інші лімфатичні вузли не уражені. У клінічному аналізі крові: Hb - 115 г/л, лейк.– 11,3·109/л, е-2%, п-9%, с-51%, л-32%, м-6%, ШОЕ - 30 мм/год. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Метастаз раку
В. Туберкульоз периферичного лімфатичного вузла
С. Лімфогранулематоз
Д. Саркоїдоз
Е. Гострий лейкоз
171.
22-річний ВІЛ-позитивний наркоман, який півроку тому звільнився з ув’язнення, скаржиться на збільшення правого шийного лімфатичного вузла. Об’єктивно: лімфатичний вузол до 3 см в діаметрі, еластичної консистенції, помірно болісний, зміщується при пальпації, шкіра над ним синюшна. Інші лімфатичні вузли не уражені. У клінічному аналізі крові: Hb - 100 г/л, лейк. – 4,4·109/л, е-2%, п-6%, с-78%, л-10%, м-4%, ШОЕ - 30 мм/год. З імунограми: кількість CD4+ клітин –150 в 1 мм3. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Гнійний лімфаденіт
В. Туберкульоз периферичного лімфатичного вузла
С. Лімфогранулематоз
Д. Саркоїдоз
Е. Гострий лейкоз
172.
20-річний пацієнт скаржиться на субфебрильну температуру тіла, слабкість, втомлюваність, збільшення периферичних лімфатичних вузлів. Півроку тому мав місце епізод групового вживання ін’єкційних наркотиків із застосуванням використаних шприців. Об’єктивно: шийні, над- та підключичні, ліктьові, пахвові, пахові лімфатичні вузли до 2 см у діаметрі, еластичної консистенції, безболісні, зміщуються при пальпації. У клінічному аналізі крові та імунограмі без патологічних змін. Аналіз крові на ВІЛ виявився позитивним. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. „Стадія первинних проявів” ВІЛ-інфекції
В. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
С. Лімфогранулематоз
Д. Саркоїдоз
Е. Гострий лейкоз
173.
17-річна хвора скаржиться на постійний нестерпний головний біль, підвищення температури тіла до 39,0º С, часте (до 3 разів на добу) блювання, яке не приносить полегшення. Хворіє впродовж 3 тижнів. Захворювання починалося поступово з головного болю, нудоти, субфебрильної температури тіла. З анамнезу: півтори місяці тому після штучного аборту поїхала відпочивати на південь. Скарги з’явилися незабаром після повернення. При обстеженні виявлено: ригідність потиличних м’язів, верхній симптом Брудзинського позитивний, лівобічний птоз, розбіжна косоокість, лівий кут рота опущений. З боку інших органів та систем патологічних змін не виявлено. Проведений аналіз спинномозкової рідини виявив такі результати: рідина злегка опалесціює, при стоянні випадає плівка, цитоз - 400 кл/мл, переважають лімфоцити, білок 3,0 г/л, глюкоза 1,6 ммоль/л. Глікемія 4,8 ммоль/л. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Менінгококовий менінгіт
В. Хоріонепітеліома головного мозку
С. Абсцес головного мозку
Д. Туберкульозний менінгіт
Е. Сепсіс
174.
10-річний хлопчик доставлений до лікарні у тяжкому стані. Зі слів матері, вдень повернувся зі школи раніше, ніж звичайно, скаржився на головний біль, відмовився від їжі. Через 2 години заснув. Об’єктивно: свідомість сопорозна, температура тіла 39º С, виражена ригідність потиличних м’язів, на шкірі стегон – зливний геморагічний висип. Проведений аналіз спинномозкової рідини виявив такі результати: рідина мутна, цитоз - 1500 кл/мл, переважають нейтрофіли, білок 10,5 г/л, глюкоза 2,0 ммоль/л. Глікемія 5,0 ммоль/л. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Менінгококовий менінгіт
В. Пухлина головного мозку
С. Герпетичний менінгіт
Д. Туберкульозний менінгіт
Е. Кір
175.
25-річний ВІЛ-позитивний наркоман звернувся до лікаря зі скаргами на сильний головний біль, лихоманку, блювання, різкий біль у потилиці при спробі нагнути голову. Півроку тому виписаний із протитуберкульозного диспансеру, де лікувався з приводу інфільтративного туберкульозу легень. Фазу продовження лікування ігнорував, до протитуберкульозного диспансеру не з’являвся. Яке захворювання має бути підтвердженим або виключеним у першу чергу?
А. Прогресування туберкульозу легень
В. Туберкульома головного мозку
С. Туберкульоз шийного відділу хребта
Д. Туберкульоз шлунку
Е. Туберкульоз мозкових оболонок
176.
У хворого на фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів з’явився сильний головний біль, менінгеальні симптоми. Підозрюється туберкульоз мозкових оболонок, але загальний аналіз ліквору дав сумнівні результати. Оберіть найдоцільніший метод, який може підтвердити туберкульозну етіологію процесу у мозкових оболонках.
А. Пряма мікроскопія мазка харкотиння на МБТ
В. Пряма мікроскопія мазка ліквору на МБТ
С. Культуральне дослідження ліквору на МБТ
Д. Полімеразна ланцюгова реакція ліквору на МБТ
Е. Полімеразна ланцюгова реакція харкотиння на МБТ
177.
У 20-річного спортсмена виявлено ексудативний плеврит. З анамнезу: раніше ні на які захворювання не хворів, але близько року тому знизив інтенсивність тренувань, почав вживати алкоголь, курити, проводити час у різних компаніях. У клінічному аналізі крові: Hb-130 г/л, лейк.-12,3·109/л, е-2%, п-9%, с-71%, л-17%, м-1%, ШОЕ - 30 мм/год. Аналіз плевральної рідини: прозора, солом’яно-жовтого кольору, серед клітин переважають лімфоцити. На оглядовій рентгенограмі ОГК, яка була виконана одразу після евакуації ексудату, вогнищевих та інфільтративних тіней у легеневих полях немає. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Парапневмонічний плеврит
В. Параканкрозний плеврит
С. Туберкульозний плеврит
Д. Плеврит неясної етіології
Е. Мезотеліома плеври
178.
55-річний курець звернувся до лікаря зі скаргами на слабкість, втомлюваність, сухий кашель, який непокоїть переважно уночі, задишку, втрату ваги на 10 кг за півроку, біль у правій половині грудної клітки. У клінічному аналізі крові: Hb – 90 г/л, лейк.– 3,3·109/л, е-2%, п-5%, с-65%, л-27%, м-1%, ШОЕ – 50 мм/год. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітини: справа від діафрагми до 4 ребра інтенсивне гомогенне затемнення з чіткою косою межею. Після евакуації ексудату із плевральної порожнини повторно зроблено оглядову рентгенограму ОГК і виявлено у середній третині правої легені тінь діаметром до 4 см з нечітким бугристим контуром. Оберіть найвірогідніший діагноз.
А. Парапневмонічний плеврит
В. Параканкрозний плеврит
С. Туберкульозний плеврит
Д. Плеврит неясної етіології
Е. Мезотеліома плеври
179.
25-річна жінка хвора на ексудативний плеврит. У легенях патології не знайдено. При торакоскопії на всій поверхні парієтальної та вісцеральної плеври візуалізуються множинні вузликові утворення з некрозом у центрі. Ексудат носить серозний характер. Оберіть найімовірніший діагноз.
А. Парапневмонічний плеврит
В. Параканкрозний плеврит
С.Туберкульозний алергічний плеврит
Д. Туберкульоз плеври
Е. Туберкульозний перифокальний плеврит
180.
28-річний хворий на обмежений дисемінований туберкульоз легенів скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, який полегшується при лежанні на лівому боці, сухий кашель, підвищення температури тіла до 38º С. Зазначені симптоми з’явилися близько тижня тому. Дисемінований туберкульоз легенів виявлено 2 місяці тому при профілактичному огляді, однак ніяких скарг у той час у хворого не було, від лікування він ухилявся. Об’єктивно: уражений бік відстає в акті дихання, перкуторно зліва - притуплення легеневого звуку у нижніх відділах, аускультативно у тій же ділянці – послаблення дихання. Оберіть найвірогідніше ускладнення, що розвинулося у хворого.
А. Спонтанний пневмоторакс
В. Інфаркт міокарду
С. Плеврит
Д. Хронічна серцева недостатність
Е. Підпечінковий абсцес
181.
Дитина 5-ти років скаржиться на щоденний біль у животі, нудоту, підвищену втомлюваність, дратівливість, погіршення сну та апетиту, субфебрильну температуру тіла в другій половині дня, головний біль. При об’єктивному обстеженні виявлено збільшені периферичні лімфатичні вузли 5 груп. В аналізі крові клінічному – еозинофілія. При дослідженні калу знайдено яйця гельмінтів. Дитина вакцинована БЦЖ у пологовому будинку, рубчик 2 мм. Проба Манту з 2 ТО – папула 10 мм, торік – негативна. На оглядовій рентгенограмі ОКГ та серединній томограмі – норма. Загальних соматичних захворювань немає. Треба провести диференційну діагностику між туберкульозом невстановленої локалізації та інтоксикацією при глистяній інвазії. Сполучення яких критеріїв переконує на користь туберкульозної інтоксикації в даному клінічному випадку?
А. Папула 10 мм за пробою Манту з 2 ТО у сполученні з інтоксикаційним синдромом та
нормальною рентгенологічною картиною
В. Інтоксикаційний синдром, збільшення периферичних лімфатичних вузлів, „віраж”
С. Нормальна рентгенологічна картина, „віраж”, відсутність соматичної патології,
неякісна БЦЖ вакцинація
Д. „Віраж”, непостійний субфебрилітет, збільшення периферичних лімфатичних вузлів,
нормальна рентгенологічна картина
Е. Еозинофілія, загальний інтоксикаційний синдром, „віраж”, відсутність соматичних
захворювань
182.
Підліток 12-ти років страждає на хронічний тонзиліт. Останні 2 роки – стан стійкої компенсації. У 5 років хворів на гострий пієлонефрит. Звернувся до педіатра зі скаргами на появу симетрично розміщених у зоні гомілок яскраво-червоних плям, помірно болісних при пальпації. З’ясовано також, що дитина швидко втомлюється, погіршилася пам’ять, турбують періодичні артралгії. Об’єктивно: шкіра бліда, тахікардія, глухі серцеві тони, мікрополіаденіт. Встановлено „віраж” туберкулінових реакцій. При рентгенологічному дослідженні ОГК – норма. В аналізі крові клінічному анемія, помірно прискорена ШОЕ, незначний лейкоцитоз, моноцитоз. Запідозрено ревматизм. З яким захворюванням, в першу чергу, потрібно провести диференційну діагностику?
А. Хронічним тонзилітом у фазі загострення
В. Туберкульозом невстановленої локалізації
С. Саркоїдозом
Д. Пієлонефритом
Е. Глистяною інвазією
183.
Дитина 7-ми років проживає в осередку туберкульозної інфекції. Проба Манту з 2 ТО – папула 5 мм, торік – негативна. На оглядовій рентгенограмі ОГК без патології. Виявлено скарги на непостійну субфебрильну температуру, підвищену втомлюваність, пітливість, плаксивість, поганий апетит, дратівливість. Хворіє на хронічний тонзиліт з частими загостреннями. Що саме в цієї дитини заставляє думати про туберкульоз невстановленої локалізації?
А. „Віраж” у сполученні з інтоксикаційним синдромом
В. „Віраж” і відсутність змін на оглядовій рентгенограмі ОГК
С. Інтоксикаційний синдром і відсутність змін на оглядовій рентгенограмі ОГК
Д. „Віраж”, інтоксикаційний синдром, відсутність змін на оглядовій рентгенограмі ОГК
Е. Контакт із хворим на туберкульоз
184.
У дитини 3-х років із осередка туберкульозної інфекції встановлено „віраж” туберкулінових проб із гіперергічною чутливістю до туберкуліну. Дитина відстає у фізичному розвитку, загальних соматичних захворювань немає. Скарги на поганий апетит, зменшення маси тіла, плаксивість, непостійну субфебрильну температуру. При огляді – вузлувата еритема на гомілках. Збільшені лімфатичні вузли задньої шийної групи, пахвові, кубітальні, безболісні. При обстеженні оточення дитини виявлено інфільтративний туберкульоз легень без бактеріовиділення у бабусі. Лікар має виключити туберкульоз у дитини. Яке дообстеження насамперед треба зробити дитині для вирішення питання щодо наявності захворювання на туберкульоз?
А. Рентгенологічне
В. Пробу Манту з 5 ТО ППД-Л
С. Загальноклінічне
Д. Лабораторне
Е. Пробу Коха
185.
У дитини з „віражем” туберкулінової проби та хронічним тонзилітом з’явилися скарги на субфебрильну температуру в другій половині дня, поганий сон і апетит, підвищену дратівливість, втомлюваність, пітливість. Дитина відстає у фізичному розвитку. При фізичному обстеженні виявлено збільшені периферичні лімфатичні вузли, анемію. На оглядовій рентгенограмі ОГК та серединній томограмі – норма. Контакт із хворим на туберкульоз не встановлений. Які клінічні симптоми, із наведених, свідчать на користь туберкульозу невстановленої локалізації, а не інтоксикації при хронічному тонзиліті?
А. Дратівливість і втомлюваність
В. Непостійний субфебрилітет і збільшені периферичні лімфатичні вузли
С. Підвищена втомлюваність і пітливість
Д. Поганий сон та апетит, підвищена дратівливість
Е. Відставання у фізичному розвитку та анемія
186.
У жінки 29-ти років виявлено інфільтративний туберкульоз легень із бактеріовиділенням. При обстеженні контактних встановлено, що у її сина 9-ти років 2 тижні тому з’явилися скарги на швидку втомлюваність, поганий апетит, поліартралгії мігруючого характеру, стійкий субфебрилітет, часті носові кровотечі, появу симетрично розміщених у зоні гомілок яскраво-червоних плям. В анамнезі – хронічний тонзиліт, останне загострення було місяць тому. При пальпації виявлено збільшені не болючі підщелепні та шийні лімфатичні вузли. Проба Манту з 2 ТО негативна. Дитина не ревакцинована БЦЖ вакциною в 7 років, хоча реакція на туберкулін була негативною. При рентгенологічному та томографічному дослідженнях ОГК змін не виявлено. Яке захворювання, із наведених, треба запідозрити?
А. Туберкульоз невстановленої локалізації
В. Ревматизм
С. Загострення хронічного тонзиліту
Д. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
Е. „Віраж” туберкулінових реакцій
187.
У дівчинки 4-х років із осередка туберкульозної інфекції відмічається слабкість, зниження апетиту і ваги, порушення сну, підвищена втомлюваність, субфебрильна температура тіла увечері. Пальпуються незначно збільшені периферичні лімфатичні вузли у 6 групах. Показники аналізів крові та сечі у межах норми, у фекаліях виявлено яйця глистів. При рентгенологічному дослідженні ОГК відхилень від норми немає. За результатами суцільної туберкулінодіагностики місяць тому виявлено „віраж” із гіперергічною чутливістю до 2 ТО. Яка пара об’єктивних ознак дозволить виставити саме діагноз туберкульозу невстановленої локалізації у цієї пацієнтки?
А. „Віраж” туберкулінових реакцій на фоні гіперергічної проби Манту з 2 ТО
В. Наявність інтоксикаційного синдрому та норма при рентгенологічному дослідженні ОГК
С. Збільшені периферичні лімфатичні вузли та нормальні аналізи крові та сечі
Д. Проживання в осередку туберкульозної інфекції та інтоксикаційний синдром
Е. Ніяка
188.
Дитина 7-ми років. Встановлено, що був контакт із хворим на туберкульоз з МБТ+ дідусем. Батьки помітили, що дитина швидко втомлюється, дуже дратівлива, знизився апетит, після занять у школі потребує відпочинку. Об’єктивно: відхилень від норми не знайдено. Температура субфебрильна, непостійна. Гемограма: ер.-3,5·1012/л, Нв-90 г/л, КП-0,85, лейк.-9,2·109/л, ШОЕ-17 мм/год. Вакцинована БЦЖ в пологовому будинку, рубчик 7 мм. Динаміка туберкулінових реакцій за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л: 1 рік – папула 10 мм, 2 роки- папула 7 мм, 3 роки- папула 5 мм, 4 роки- 3мм, 5 років – гіперемія, 6 років – гіперемія, 7 років – папула 12 мм. Рентгенологічно – норма. Запідозрено туберкульоз невстановленої локалізації. Що не характерно для цієї форми туберкульозу у даної дитини?
А. Анемія та прискорена ШОЕ
В. „Віраж” туберкулінових реакцій
С. Відсутність мікрополіаденіта
Д. Відсутність змін на рентгенограмі
Е. Непостійна субфебрильна температура
189.
Хлопчик 13-ти років скаржиться на слабкість, пітливість, субфебрильну температуру тіла увечері, дратівливість, швидку втомлюваність, зниження апетиту. Іноді турбують нудота, біль у правому підребер’ї, суглобах, тахікардія. Ревакцинований у 7 років БЦЖ вакциною. Проба Манту з 2 ТО – папула 18 мм. Дані динаміки туберкулінових реакцій за попередні роки відсутні. На оглядовій рентгенограмі ОГК та серединній томограмі відхилень від норми немає. Запідозрено туберкульоз невстановленої локалізації. Які скарги характерні для такої форми туберкульозу?
А. Слабкість, поганий апетит, кашель із харкотинням, задишка, біль у грудях
В. Слабкість, субфебрильна температура тіла, біль у правому підребер’ї, часті напади нудоти
С. Субфебрильна температура тіла, тахікардія, біль у суглобах, швидка втомлюваність, задишка
Д. Субфебрильна температура тіла, швидка втомлюваність, слабкість, зниження апетиту,
підвищена дратівливість
Е. Субфебрильна температура тіла, тахікардія, тремор пальців рук, адинамія, слабкість
190.
У дитини 11-ти років 2 місяці тому погіршився апетит, з’явилися слабкість, підвищена пітливість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура тіла в другій половині дня. Був контакт із хворим на активний туберкульоз легенів із бактеріовиділенням. При пальпації виявлено збільшені периферичні лімфатичні вузли у 5 групах. Дитині в 7 років проведено ревакцинацію БЦЖ, рубчик 6 мм у діаметрі. При рентгенологічному дослідженні ОГК виявляється посилення легеневого малюнку в прикореневих ділянках. У гемограмі: ШОЕ – 18 мм/год. Підозрюють туберкульоз невстановленої локалізації. Яка динаміка туберкулінової чутливості за пробою Манту з 2 ТО буде характернішою в даному випадку?
А. У 8 років – папула 11 мм, у 9 років – 9 мм, у 10 років – 6 мм, у 11 років – 4 мм
В. У 8 років – папула 9 мм, у 9 років – 11 мм, у 10 років – 8 мм, у 11 років – 5 мм
С. У 8 років – папула 10 мм, у 9 років – 10 мм, у 10 років – 6 мм, у 11 років 3 мм
Д. У 8 років – папула 9 мм, у 9 років – 11 мм, у 10 років – 10 мм, у 11 років – 10 мм
Е. У 8 років – папула 9 мм, у 9 років – 7 мм, у 10 років – 5 мм, у 11 років – 17 мм
191.
Дитині 9-ти років на підставі наявних симптомів інтоксикації, які характерні для туберкульозу, а також контакту з хворим на туберкульоз батьком, на підставі „віражу” туберкулінових реакцій за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л, наявності мікрополіаденіту, даних рентгенологічного дослідження ОГК, проведеної диференційної діагностики встановлено діагноз туберкульозу невстановленої локалізації. Які рентгенологічні ознаки притаманні туберкульозу невстановленої локалізації?
А. Збіднення легеневого малюнка в ділянці кореня легені
В. Посилення легеневого малюнка в кортикальних відділах легенів
С. Рентгенологічна картина відповідає нормі
Д. Ущільнення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
Е. Розширення кореня легені з нечітким зовнішнім контуром
192.
У дитини 9-ти років при плановій туберкулінодіагностиці проба Манту з 2 ТО ППД-Л – папула 8 мм. В 7-річному віці проведено першу ревакцинацію БЦЖ, післявакцинний знак 6 мм. У 8 років реакція Манту з 2 ТО – папула 11 мм. Скарг немає. Був контакт із хворим на туберкульоз батьком, який проживає окремо від родини. При рентгенологічному дослідженні ОГК дитини виявлено підсилення легеневого малюнку в прикореневих ділянках. Дитина хворіє на ревматизм. Що виключає наявність у дитини туберкульозу невстановленої локалізації?
А. Післявакцинний характер туберкулінової алергії за пробою Манту з 2 ТО
В. Наявність ревматизму
С. Характер змін на рентгенограмі ОГК
Д. Перебування лише у тимчасовому контакті з хворим на туберкульоз батьком
Е. Все наведене вище
193.
Дитина 3-х років перебуває в дитячій туберкульозній лікарні з підозрою на туберкульоз невстановленої локалізації. Скарги на субфебрильну температуру тіла, дратівливість, поганий сон та апетит. Шкіра бліда, збільшені периферичні лімфатичні вузли у ділянці шиї, пахвові, кубітальні. При перкусії та аускультації легень змін не виявлено. На оглядовій рентгенограмі ОГК норма. Які дані, насамперед, треба врахувати при проведенні диференційної діагностики з туберкульозом невстановленої локалізації?
А. Наявність „віражу” туберкулінових реакцій
В. Виключення інших захворювань з аналогічними симптомами інтоксикації
С. Наявність контакту з хворим на туберкульоз
Д. Результати томографії на рівні коренів легенів
Е. Всі наведені дані потрібно врахувати
194.
У підлітка місяць тому мати помітила погіршення апетиту, швидку втомлюваність, дратівливість, поганий сон, знизилась успішність у школі. При вимірюванні температури тіла після школи протягом 3-х тижнів виявилося, що вона субфебрильна. В результаті ретельного обстеження підлітка діагностовано туберкульоз невстановленої локалізації. Які морфологічні зміни при даній долокальній формі туберкульозу є причиною інтоксикаційного синдрому?
А. Гіперплазія лімфоїдної тканини у місці фіксації збудника туберкульозу
В. Туберкульозні гранульоми у місці фіксації збудника туберкульозу
С. Некроз у місці фіксації збудника туберкульозу
Д. Туберкульозний інфільтрат у місці фіксації збудника туберкульозу
Е. Неспецифічна запальна реакція
195.
У дитини 11-ти років скарги на субфебрильну температуру тіла, артралгії, втомлюваність. На гомілках вузлувата еритема. З 8 років страждає на ревматизм, періодично лікується невисокими дозами преднізолону. Протягом останнього року загострення не було. Дитина ревакцинована БЦЖ у 7 років, рубчик відсутній. Проба Манту з 2 ТО сумнівна до 10 років включно. В 11 років – папула 7 мм з везикулою. У родині проживає бабуся, яка протягом двох років знаходиться на обліку в протитуберкульозному диспансері за категорією 5.1. Рентгенологічне дослідження ОГК дитини патології не виявило. Лікар має провести диференційну діагностику між загостренням ревматизму та туберкульозом невстановленої локалізації. Що саме примусило лікаря подумати про останній?
А. Наявність вузлуватої еритеми
В. Відсутність післявакцинного знака БЦЖ
С. Віраж туберкулінових реакцій
Д. Контакт із хворим на туберкульоз
Е. Наявність інтоксикаційного синдрому
196.
У дитини 5-ти років гостро підвищилася температура тіла до 38,50 С, виражені симптоми інтоксикації, вологий кашель. Зроблено оглядову рентгенограму ОГК та томограму на рівні коренів легенів, патології не виявлено. В анамнезі: 6 місяців тому відбувся контакт із хворим на туберкульоз бактеріовиділювачем. Дитина вакцинована БЦЖ у пологовому будинку, рубчик 4 мм. Динаміка туберкулінових реакцій за пробою Манту з 2 ТО: 1 рік – папула 8 мм, 2 роки – папула 6 мм, 3 роки – папула 5 мм, 4 роки – гіперемія, 4,5 роки – гіперемія, зараз - негативна. Дитина перебуває під спостереженням фтизіатра в категорії 5.2, хіміопрофілактику ізоніазидом отримала лише протягом місяця. В аналізі крові клінічному: Нв-110 г/л, ер.-3,2·1012/л, лейк.- 8,4·109/л, п- 4%, с-33%, л-56%, е-2%, м-5%, ШОЕ -10 мм/год. При об’єктивному обстеженні – без особливостей. Ваш попередній діагноз?
А. Туберкульоз невстановленої локалізації
В. Гостре респіраторно-вірусне захворювання
С. Ранній період первинної туберкульозної інфекції у сполученні з туберкуліновою анергією
Д. Післявакцинна туберкулінова алергія
Е. Хронічна туберкульозна інтоксикація
197.
Дитина 12-ти років скаржиться на виражену слабкість, підвищення температури до 37,30 С, покашлювання, млявість, погіршення апетиту. В родині батько хворіє на активну форму туберкульозу легень. В аналізі крові: лейкоцити – 10,9·109/л, ШОЕ – 18 мм/год. Встановлено віраж туберкулінових реакцій за пробою Манту з 2 ТО. При об’єктивному обстеженні змін у легенях не виявлено. Дитині встановлено попередній діагноз: туберкульоз невстановленої локалізації. Без результатів якого дообстеження такий діагноз не може бути заключним?
А. Бронхоскопії
В. Проби Коха
С. Рентгеноскопії
Д. Рентгенографії
Е. Мікроскопії мазка промивних вод бронхів
198.
У дитини 7-ми років відмічається погіршення апетиту, слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура тіла, збільшення шийних лімфатичних вузлів, „віраж” туберкулінової проби Манту з 2 ТО ППД-Л (папула 17 мм). На передній поверхні гомілок – багряні плями округлої форми. Батько дитини хворіє на туберкульоз легенів. На оглядовій рентгенограмі ОГК змін не виявлено. В крові: лейкоцити – 11,6·109/л, ШОЕ – 20 мм/год. Яка об’єктивна ознака, із наявних у дитини, належить до параспецифічних реакцій?
А. Вузлувата еритема
В. Віраж туберкулінової проби Манту з 2 ТО ППД-Л
С. Гіперергічна реакція за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л
Д. Збільшення шийних лімфатичних вузлів
Е. Всі наведені
199.
Підліток 14-ти років госпіталізований до дитячої туберкульозної лікарні. Скарги: млявість, нездужання, зниження апетиту, швидка втомлюваність, поява у другій половині дня субфебрильної температури тіла, утруднення навчання, світлобоязнь, сльозотеча, почервоніння очей. Об’єктивно: шкірні покрови бліді, пальпуються збільшені шийні лімфатичні вузли (до 7 мм), м’які, еластичні, безболісні. При огляді окулістом виявлено множинні фліктени по лімбу обох очей, ін’єкованість судин кон’юнктиви. Діагноз окуліста – фліктенульозний кон’юнктивіт. При рентгенологічному дослідженні ОГК патології не знайдено. У клінічному аналізі крові зміни відсутні. Діагностовано „віраж” проби Манту з 2 ТО ППД-Л. До яких реакцій належить фліктенульозний кон’юнктивіт у даному випадку?
А. Алергічних (як прояв туберкулінової алергії)
В. Імунологічних (як прояв імунологічної перебудови організму внаслідок первинної
туберкульозної інфекції)
С. Параспецифічних (як прояв первинної туберкульозної інфекції)
Д. Неспецифічних (як прояв наявності бактеріальної інфекції)
Е. Специфічних (як прояв імунної реакції організму на мікобактеріальну агресію)
200.
Дитині 8-ми років виставлено діагноз туберкульозу невстановленої локалізації. Лікування проводиться в дитячій туберкульозній лікарні за категорією 3. Дитина із осередка туберкульозної інфекції першої категорії. Визначте стандартний термін лікування цієї дитини та оберіть подальшу диспансерну тактику.
А. Основний курс лікування триває 4 місяці, потім перевести у категорію 5.1
В. Основний курс лікування має тривати до перереєстрації осередка туберкульозної інфекції в
категорію з меншою епідемічною небезпекою, потім перевести дитину у категорію 5.1
С. Індивідуалізований режим лікування та подальшого спостереження тому, що мова йде
про дитину із осередка туберкульозної інфекції
Д. Основний курс лікування триває 10 місяців, потім спостереження за категорією 5.2
Е. Основний курс лікування триває 6 місяців, потім спостереження за категорією 5.1
201.
У хворого Н. 40-ка років при обстеженні було виявлено вперше діагностований туберкульоз верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія), Дестр+, МБТ+, М+, К 0, Резист 0, Гіст 0. За якою категорією Ви будете лікувати хворого?
А. І
В. ІІ
С. ІІІ
Д. ІV
Е. V
202.
Хворий Я., 30-ти років, був госпіталізований у протитуберкульозний диспансер у зв’язку з ВДТБ верхніх часток обох легень (дисемінований) Дестр- (фаза інфільтрації), МБТ-, М-, К0, Резист 0, Гіст 0, Кат.1. Наступного після госпіталізації дня у хворого з’явилося кровохаркання. Який, на Вашу думку, провідний патогенетичний чинник виникнення кровохаркання у хворого?
А. Зниження згортуваності крові
В. Порушення цілісності судинної стінки
С. Порушення кровообігу в легенях
Д. Підвищена проникливість кровоносних судин легень
Е. Підвищення фібринолітичної активності крові
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Луганськ - 2008 4 страница | | | Луганськ - 2008 6 страница |