Луганськ - 2008 13 страница

А. Пробу Коха

В. Триразове мікроскопічне та бактеріологічне дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на наявність мікобактерій туберкульозу

С. Бронхоскопію

Д. Клінічний аналіз крові, сечі

Е. Пробу Манту з 2 ТО ППД-Л

451.

Пацієнтка С. 58-ми років хворіє на фіброзно-кавернозний туберкульоз протягом 7 років. Хвора дисциплінована, регулярно обстежується, систематично лікується за рекомендаціями лікаря. Звернулася в протитуберкульозний диспансер для планового обстеження. Почуває себе відносно добре, непокоїть задуха при помірному фізичному навантаженні, переважно сухий кашель. При дослідженні харкотиння методом прямої мікроскопії виявлено МБТ, рентгенологічно прогресування не визначається. Який клінічний аналіз крові, із наведених, найточніше відповідає даному перебігу туберкульозного процесу?

А. Hb – 130 г/л, еритр.-3,6 Т/л, лейк.- 6,2 Г/л, е-5%, п-5%, с-61%, л-25%, м- 4%, ШОЕ – 10 мм/год

В. Hb – 140 г/л, еритр.-4,0 Т/л, лейк.-12 Г/л, е-3%, п-7%, с-71%, л-16%, м-3%, ШОЕ – 25 мм/год

С. Hb – 90 г/л, еритр.-2,8 Т/л, лейк.-9 Г/л, е-10%, п-10%, с-58%, л-12%, м-10%, ШОЕ – 35 мм/год

Д. Hb – 100 г/л, еритр.-3,9 Т/л, лейк.-15 Г/л, е-0%, п-12%, с-54%, л-30%, м-4%, ШОЕ – 18 мм/год

Е. Hb – 130 г/л, еритр.-5,3 Т/л, лейк.-20 Г/л, е-8%, п-16%, с-52%, л- 8%, м-6%, ШОЕ – 50 мм/год

452.

Хвора Ш. 36 років, вперше захворіла на інфільтративний туберкульоз у віці 30 років, лікувалася стаціонарно протягом 10 місяців, потім амбулаторно, але без позитивного ефекту. Чотири роки тому за результатами клініко-рентгенологічного дослідження діагноз було змінено на фіброзно-кавернозний туберкульоз. Які рентгенологічні ознаки найхарактерніші для фіброзно-кавернозного туберкульозу?

А. Наявність ригідної каверни

В. Наявність каверни з фіброзними стінками і вогнищами обсіменіння навколо неї

С. Наявність старої бобовидної каверни, фіброзу навколо неї, вогнищ обсіменіння в протилежній легені

Д. Зменшення ураженої частки легені в об’ємі, зміщення середостіння в бік ураження, підняття діафрагми, наявність товстостінної каверни з фіброзними стінками та поліморфними вогнищами обсіменіння в тій же або протилежній легені

Е. Наявність багатокамерної каверни, фіброзу, вогнищ обсіменіння

453.

Хворий Ц. 29-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на слабкість, зниження працездатності, задуху, кашель, біль у грудях та періодичне кровохаркання. Нездужає протягом року, за лікарською допомогою не звертався, лікувався народними засобами. У зв’язку зі значним погіршенням стану звернувся за медичною допомогою. Флюорографічне обстеження не проходив 10 років. Хворому було встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+, М+, К0. Пацієнт впродовж 16 місяців отримував протитуберкульозну терапію відповідно першій категорії. Протягом цього часу стало очевидним, що у хворого фіброзно-кавернозний туберкульоз, який спочатку помилково був трактований як інфільтративний. Визначте, який характер бактеріовиділення властивий фіброзно-кавернозному туберкульозу?

А. Скудне періодичне

В. Масивне постійне

С. Скудне постіне

Д. Масивне періодичне

Е. Транзиторне

454.

Хворий М. 60-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на переважно сухий кашель, погіршення апетиту, схуднення. Нездужає півроку, до цього вважав себе здоровим. За лікарською допомогою раніше не звертався, лікувався народними засобами. Згодом з’явилося кровохаркання, біль у правій половині грудної клітки, задуха, періодично субфебрильна температура тіла. Це примусило хворого звернутися в лікарню. Під час огляду стан середньої тяжкості, зниженого живлення, шкіра бліда, периферичні лімфатичні вузли не збільшені, пульс 82 за хв., АТ 120 і 80 мм рт. ст., тони серця чисті. В легенях перкуторно ясний легеневий звук, справа по задній поверхні до середини лопатки на тлі послабленого дихання прослуховуються сухі свистячі хрипи. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа у верхній частці неправильної форми велика порожнина з товстими нерівними стінками та доріжкою до кореня, легенева тканина навколо не змінена. Дільничний лікар направив хворого на консультацію до фтизіатра з підозрою на фіброзно-кавернозний туберкульоз. Особливості клінічного перебігу та рентгенологічні дані визвали сумнів фтизіатра щодо туберкульозу у хворого. Було запідозрено порожнинну форму раку та призначено дообстеження. Який із діагностичних методів бажано в першу чергу виконати цьому хворому з метою диференціальної діагностики?

А. Клінічний аналіз крові

В. Бронхоскопію

С. Мікроскопічне та бактеріологічне дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на МБТ

Д. Цитологічне дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на злоякісні пухлини

Е. Усі перераховані

455.

У хворого Н. 59-ти років у верхній частці правої легені виявлено порожнину з товстими стінками та горизонтальним рівнем рідини. Стан хворого задовільний, суттєвих скарг немає. Запідозрено деструктивну пневмонію. Проведено інтенсивну терапію антибіотиками широкого спектру дії протягом місяця, але позитивних змін не отримано. Пацієнта проконсультовано фтизіатром, який встановив діагноз інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені. Проведено протитуберкульозну терапію протягом 6 місяців. За цей час мікобактерії туберкульозу не виявлено жодним методом. Рентгенологічна динаміка практично відсутня. Стан хворого відносно задовільний. Прийнято рішення про виписку пацієнта зі стаціонару під нагляд пульмонолога з діагнозом абсцес легені. Через рік хворий знову поступає до стаціонару з попереднім діагнозом фіброзно-кавернозний туберкульоз, ускладнений легеневою кровотечею. Стан хворого середньої тяжкості, блідий, справа в проекції верхньої частки легені бронхіальне дихання. Рентгенологічно – верхня частка зменшена в об’ємі, інтенсивно затемнена, у середині цього затемнення виявляється порожнина з товстими стінками і підритим внутрішнім контуром. Аналіз крові: Hb-90 г/л, ер.-3,0 Т/л, лейк.-10,2 Г/л, е-5%, п-3%, с-67%, л-22%, м-3%, ШОЕ-65 мм/год. Мікобактерії туберкульозу в харкотинні не знайдені. Хворому встановлено діагноз: порожнинна форма раку верхньої частки правої легені. Пацієнт під час легеневої кровотечі помер. Даними розтину діагноз підтверджено. Що стало підставою для встановлення такого діагнозу?

А. Клінічний перебіг захворювання

В. Постійна відсутність мікобактерій туберкульозу в харкотинні

С. Гемограма

Д. Характер рентгенологічних змін у легенях

Е. Все наведене

456.

Пацієнт Б. 36-ти років захворів раптово, коли піднялася температура тіла до 39⁰ С, з’явилися лихоманка, біль у грудях зліва, профузна пітливість. Звернувся в лікарню, де було встановлено діагноз позашпитальної деструктивної лівосторонньої пневмонії і проведено інтенсивну протизапальну терапію протягом місяця. Під впливом лікування стан хворого поліпшився, інфільтрація в легенях розсмокталася, але порожнина залишилася. Від хірургічного лікування пацієнт відмовився. Хворому встановлено діагноз абсцесу легені і виписано зі стаціонару у задовільному стані. Через півроку знову з’явилися скарги на підвищення температури тіла, кашель із виділенням слизово-гнійного харкотиння до 300 мл на добу. Повторно проведено протизапальну терапію з позитивним ефектом. Через 4 місяці стан хворого різко погіршився, виникла легенева кровотеча. З метою виключення фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів пацієнта направлено в протитуберкульозний диспансер. Загальний стан хворого середньої тяжкості, шкіра бліда з сіруватим відтінком, турбує сильний кашель, задишка. Над зоною ураження в легенях вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи. У харкотинні мікобактерії туберкульозу не знайдено. На оглядовій рентгенограмі ОГК в S6 зліва виявляється порожнина до 3,5 см в діаметрі з перифокальною інфільтрацією на фоні пневмосклерозу. Аналіз крові: Hb-100 г/л, ер.-3,3 Т/л, лейк.-25 Г/л, е-4%, п-16%, с-65%, л-10%, м-5%, ШОЕ – 55 мм/год. Реакція за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л – негативна. Виставлено діагноз абсцесу легені. Після проведення неспецифічної протизапальної терапії хворого прооперовано. Гістологічно діагноз підтвердився. Що стало підставою для виключення діагнозу фіброзно-кавернозного туберкульозу в даного хворого?

А. Клінічний перебіг захворювання

В. Негативні аналізи харкотиння на наявність МБТ

С. Клінічний аналіз крові, проба Манту з 2 ТО ППД-Л

Д. Дані рентгенологічного дослідження органів грудної клітки

Е. Усі наведені

457.

Хворий С. 32 років, звернувся до районної поліклініки зі скаргами на високу температуру тіла (до 39⁰ С), біль у грудях справа, кашель із виділенням гнійного харкотиння, зниження апетиту, пітливість. Захворів тиждень тому, коли після значного переохолодження, з’явилася лихоманка та підвищилася температура тіла. Лікувався вдома самостійно протизапальними засобами, але стан погіршувався, тому звернувся до лікарні. З анамнезу відомо, що 8 років тому хворів на туберкульоз правої легені. В результаті вилікування сформувалися великі залишкові зміни у вигляді локального фіброзу, щільних множинних вогнищ, залишкової порожнини. Зараз стан хворого середньої тяжкості, шкіра волога, температура тіла 38,6⁰ С. У легенях справа в міжлопатковому просторі - вологі хрипи. На оглядовій рентгенограмі ОГК у верхній частці правої легені порожнина 2,5×3 см в діаметрі з товстими стінками, навколо фіброз і численні вогнищеві тіні високої інтенсивності, в середньому легеневому полі визначається негомогенне середньої інтенсивності затемнення. Хворого з підозрою на рецидив туберкульозу направлено до протитуберкульозного диспансеру. В аналізі крові: лейк.-25,8 Г/л, п-16%, л-12%, ШОЕ-52 мм/год. При бронхоскопії – гнійний ендобронхіт правого нижньочасткового бронха. Проба Манту з 2 ТО – сумнівна. Багаторазові дослідження харкотиння на мікобактерії туберкульозу негативні. При ретроспективному аналізі рентгенологічного архіву за останні 5 років констатовано, що у верхній частці правої легені картина стабільна. На підставі отриманих даних виник сумнів щодо рецидиву туберкульозу та запідозрено пневмонію S₆ правої легені. Ваші подальші дії щодо диференційної діагностики рецидиву туберкульозу та пневмонії?

А. Провести пробну протитуберкульозну терапію

В. Зробити пробу Коха

С. Зробити полімеразну ланцюгову реакцію та ІФА крові

Д. Провести інтенсивну протизапальну терапію антибактеріальними препаратами

Е. Провести катетер-біопсію ураженої частки легені

458.

Хвора Л. 31 року звернулася до лікаря зі скаргами на слабкість, зниження працездатності, схуднення, пітливість, задуху при фізичному навантаженні, переважно сухий кашель. Нездужає близько року, коли вперше знизилися працездатність та апетит. За медичною допомогою не зверталася. Стан поступово погіршувався, а 4 місяці тому з’явилися задуха, кашель. Пацієнтка безуспішно лікувалася народними засобами, що примусило її звернутися за лікарською допомогою. Профілактичне флюорографічне обстеження не проходила протягом 5 років. Стан хворої середньої тяжкості, дефіцит маси тіла, шкіра блідо-сірого кольору, пульс 86 за 1 хв. Тони серця глухі, АТ 110 та 60 мм рт. ст. На всьому протязі лівої легені визначається вкорочення перкуторного звуку, дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. Частота дихальних рухів 22 за 1 хв. На оглядовій рентгенограмі ОГК ліва легеня зменшена в об’ємі, прозорість її знижена, у верхній частці візуалізується порожнина до 3 см в діаметрі. Хвору з підозрою на фіброзно-кавернозний туберкульоз госпіталізовано в протитуберкульозний диспансер. З яким захворюванням необхідно провести диференційну діагностику фіброзно-кавернозного туберкульозу?

А. Кістозною гіпоплазією легені

В. Порожнинною формою раку легені

С. Абсцесом легені

Д. Обмеженим спонтанним пневмотораксом

Е. Всіма наведеними

459.

У хворого 52-х років у верхній частці правої легені на фоні вираженого пневмосклерозу виявлено товстостінну деформовану порожнину розміром 3×4 см з чітким внутрішнім контуром. В обох легенях визначаються середньої інтенсивності множинні вогнищеві тіні з тенденцією до злиття. Права легеня зменшена, корінь її деформований, підтягнутий догори, міжреберні проміжки звужені, органи середостіння зміщені праворуч. У харкотинні виявлено МБТ методом мікроскопії мазка. Пацієнт каже, що раніше на туберкульоз не хворів, але постійно хворіє начебто на бронхіт. Понад 5 років не проходив профілактичне флюорографічне дослідження. Яку клінічну форму туберкульозу виявлено у хворого?

А. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів у фазі інфільтрації та обсіменіння

В. Дисемінований туберкульоз легенів у фазі інфільтрації, розпаду та обсіменіння

С. Інфільтративний туберкульоз у фазі розпаду та обсіменіння

Д. Циротичний туберкульоз у фазі розпаду та обсіменіння

Е. Без даних про особливості клінічних проявів клінічну форму туберкульозу визначити важко

460.

Дуже добре відомо, що провідною ознакою фіброзно-кавернозного туберкульозу легень є фіброзна каверна. Остання, як правило, має товсту фіброзну стінку, що складається з декількох шарів. Один із них морфологічно виглядає так: це досить широкий шар, утворений специфічною грануляційною тканиною, що містить епітеліоїдні, лімфоїдні й гігантські багатоядерні клітини Пирогова-Лангганса, лімфатичні та кровоносні судини. Визначте, який шар фіброзної туберкульозної каверни описаний морфологом?

А. Перший (внутрішній)

В. Другий (середній)

С. Третій (зовнішній)

Д. Четвертий (фіброзний)

Е. П’ятий (піогенний)

461.

У хворого А. 52 років діагностовано коніотуберкульоз: антракосилікоз, ІІ стадія (інтерстиціальна форма), ВДТБ (12.05.08) нижньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+, М+, К0, Резист 0, Гіст 0, Кат.1, Ког.2 (2008), ДН _1-2. Хворому призначено відповідне протитуберкульозне лікування. Який із наведених препаратів не бажано призначати при коніотуберкульозі?

А. Ізоніазид

В. Рифампіцин

С. Піразинамід

Д. Стрептоміцин

Е. Етамбутол

462.

Хворий Н. 60-ти років протягом 12 років знаходиться на диспансерному обліку у профпатолога з приводу вузлової форми антракосилікозу ІІІ стадії. Почував себе відносно задовільно, але непокоїла задуха при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель. Три місяці тому стан хворого погіршився: посилилися задуха, кашель, підвищилася температура тіла до 37,8⁰ С, з’явилося кровохаркання. Лікувався народними засобами, але стан погіршувався, і хворий звернувся до профпатолога, який після обстеження направив його на консультацію до фтизіатра. Загальний стан хворого тяжкий. Частота дихання 26 за 1 хв., температура тіла 39,6º С, шкіра бліда з рум’янцем на щоках, пульс 110 за 1 хв.. Над легенями при аускультації жорстке дихання, множинні сухі розсіяні хрипи, справа в міжлопатковій ділянці вислуховуються вологі хрипи. На оглядовій рентгенограмі легень з обох боків виражений пневмосклероз і множинні вогнищеві тіні, головним чином в нижньо-медіальних відділах. В S6 правої легені обмежене затемнення середньої інтенсивності без чітких контурів, неоднорідне, з ділянкою просвітлення. В двох аналізах харкотиння кислотостійкі палички не знайдено. Аналіз крові: Hb – 135 г/л, еритр. – 3,8·10¹²/л, лейк. – 13,6·10⁹/л, е-4%, п-8%, с-71%, л-14%, м-3%, ШОЕ – 25 мм/год. На підставі даних якого дослідження профпатолог запідозрив у хворого туберкульоз?

А. Клінічного перебігу захворювання

В. Об’єктивного обстеження

С. Рентгенологічного дослідження органів грудної клітки

Д. Клінічного аналізу крові

Е. Усіх наведених

463.

Хворий Т. 55-ти років знаходиться на диспансерному обліку у профпатолога з приводу вузлової форми антракосилікозу ІІ стадії. Регулярно обстежується. Три тижні тому при черговому обстеженні, за даними оглядової рентгенограми ОГК, було запідозрено туберкульоз легенів. Які із наведених рентгенологічних змін у хворого з вузловою формою антракосилікозу визивають підозру щодо туберкульозу?

А. Поява асиметрії розташування вогнищ

В. Субплевральне розташування вогнищ

С. Поява вогнищ різної інтенсивності

Д. Поява інфільтративних затемнень

Е. Усі наведені

464.

Хворий В. 53-х років звернувся до лікаря за медичною допомогою. Скаржиться на кашель із виділенням слизового харкотиння (до 50 мл на добу), який турбує протягом року, слабкість, періодичне підвищення температури тіла до 37,3⁰ С, зниження апетиту, схуднення. Лікувався самостійно вдома без ефекту. З анамнезу встановлено, що хворий протягом 30 років працював на вугільній шахті електрослюсарем. У зв’язку з нездужанням залишив роботу. Загальний стан хворого відносно задовільний. При аускультації легенів на всьому протязі вислуховується жорстке дихання, поодинокі сухі розсіяні хрипи. З боку інших органів відхилень не виявлено. За даними рентгенологічного дослідження легень запідозрено антракосилікоз І-ІІ стадії та вогнищевий туберкульоз S_1-2 верхньої частки правої легені. В двох аналізах харкотиння МБТ не знайдено. Який, із наведених клінічних аналізів крові, типовіший для такої форми коніотуберкульозу?

А. Hb-135 г/л, ер- 3,6 Т/л, лейк- 8,0 Г/л, е 4%, п 5%, с 65%, л 22%, м 4%, ШОЕ -10 мм/год

В. Hb-110 г/л, ер- 2,8 Т/л, лейк-15 Г/л, е 0%, п 10%, с 70%, л 15%, м 5%, ШОЕ - 30 мм/год

С. Hb-136 г/л, ер- 3,8 Т/л, лейк- 11,3 Г/л, е 5%, п 5%, с 69%, л 16%, м 5%, ШОЕ- 20 мм/год

Д. Hb-145 г/л, ер- 3,9 Т/л, лейк-15 Г/л, е 6%, п12%, с 60%, л 25%, м 3%, ШОЕ- 35 мм/год

Е. Hb-100 г/л, ер- 3,1 Т/л, лейк- 5,3 Г/л, е 0%, п 18%, с 64%, л 13%, м 5%, ШОЕ- 50 мм/год

465.

Хворий Х. 49-ти років працює протягом 19 років на вугільній шахті електрослюсарем. П’ять років тому в нього було діагностовано антракосилікоз І-ІІ стадії. Пацієнт спостерігається профпатологом, регулярно обстежується. Почував себе задовільно. За результатами чергового рентгенологічного дослідження ОГК виявлено, що в обох легенях кількість вогнищ збільшилася, зліва в S_1-2 з’явилося негомогенне кулясте утворення до 3 см в діаметрі. З підозрою на туберкульоз легень хворого направлено на консультацію до фтизіатра. При дослідженні харкотиння методом прямої мікроскопії мікобактерії туберкульозу знайдені не були, але через 2 місяці отримано позитивний результат культурального дослідження. Хворому встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки лівої легені (силікотуберкульома), Дестр+, МБТ+, М-, К+, Резист-, Гіст 0, Кат 1. Який характер бактеріовиділення найчастіше спостерігається при коніотуберкульозі?

А. Масивне постійне

В. Масивне періодичне

С. Постійне мізерне

Д. Періодичне мізерне

Е. Бактеріовиділення взагалі не буває

466.

Хворий М. 62-х років працює на вугільній шахті понад 30 років. Регулярно флюорографічно обстежується, був здоровий. При черговому обстеженні 2 місяці тому на флюорограмі виявлено дисемінований процес у легенях. Запідозрено антракосилікоз. Пацієнта госпіталізовано до клініки для проведення диференційної діагностики щодо характеру дисемінації в легенях. З яким захворюванням, перш за все, необхідно провести диференційну діагностику вузликової форми антракосилікозу в даному випадку?

А. Дисемінованим туберкульозом легенів

В. Саркоїдозом легенів

С. Ураженням легенів при колагенозах

Д. Метастатичним карциноматозом легенів

Е. Позашпитальною пневмонією

467.

Хворий Л. 49-ти років працює на вугільній шахті. Підземний стаж 20 років. Госпіталізований у клініку зі скаргами на кашель із виділенням гнійного харкотиння до 50 мл на добу, задуху, субфебрильну температуру тіла, пітливість, слабкість. Кашель і задуха турбують давно, перебував на диспансерному обліку з приводу хронічного бронхіту, періодично лікувався. Скарги на підвищення температури тіла, слабкість, пітливість з’явилися місяць тому. При обстеженні хворого було встановлено діагноз: Коніотуберкульоз: антракосилікоз, вузликова форма, ІІ стадія, ВДТБ верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр-, МБТ-, М-, К0, Резист 0, Гіст 0, Кат.3, ДН ІІ. Що розуміють під терміном коніотуберкульоз?

А. Випадок захворювання на активну форму туберкульозу легень на фоні пневмоконіозу

В. Поєднання залишкових змін туберкульозу з пневмоконіозом

С. Поєднання захворювання на інфільтративний туберкульоз легень із пневмоконіозом

Д. Поєднання двох незалежних захворювань за умови, що пневмоконіоз обтяжує перебіг

туберкульозу

Е. Поєднання двох незалежних захворювань за умови, що туберкульоз стимулює прогресування

пневмоконіозу

468.

Хворий Д. 63 років, пенсіонер. Майже 30 років працював на вугільній шахті прохідником. Понад 10 років страждає на антракосилікоз. Два роки тому в пацієнта було діагностовано коніотуберкульоз: антракосилікоз, інтерстиціальна форма, ІІ стадія, ВДТБ обох легенів (дисемінований), Дестр-, МБТ-, М-, К-, Резист 0, Гіст 0, Кат. 1, ДН ІІ. Які із наведених морфологічних змін найхарактерніші для силікотуберкульозного вогнища?

А. Горбик із фіброзно-гіаліновим центром, навколо якого є зона коніотичної та грануляційної

тканини. У горбику виявляються малі судини або звужені бронхіоли

В. У центрі горбика візуалізуються казеозно-некротичні маси. Основу горбика складають

епітеліоїдні клітини, серед яких виявляють поодинокі клітини Пірогова-Лангханса,

по периферії – лімфоцити

С. У центрі горбика візуалізуються казеозно-некротичні маси. Епітеліоїдні клітини витягнуті,

складуються в тяжі та пласти. Гігантські клітини деформовані

Д. Горбик бідний клітинами, в центрі некроз, периферія місцями гіалінізована. У горбиках часто

знаходять кристали двоокису кремнію

Е. В епітеліоїдних клітинах силікотуберкульозне вогнище має включення пилу

469.

Хворий В. 50-ти років працює на вугільній шахті підземним електрослюсарем. Три роки тому в нього було діагностовано антракосилікоз, змішана форма, ІІ стадія. Почував себе задовільно, але 3 місяці тому стан погіршився: зник апетит, схуд, періодично з’являлася субфебрильна температура тіла. Після звернення до лікаря встановлено діагноз коніотуберкульозу. Які з наведених факторів сприяють розвитку туберкульозу в хворих на пневмоконіоз?

А. Зниження імунітету та загальної опірності організму

В. Зниження функції лімфатичної системи

С. Тяжкі анатомо-фізіологічні зміни в легенях

Д. Порушення легеневого кровообігу

Е. Усе разом

470.

Хворий Ч. 65 років, пенсіонер. Тридцять років працював на вугільній шахті підземним електрослюсарем. Страждає на пневмоконіоз протягом 15 років, на туберкульоз 3 роки. Які особливості, із наведених нижче, можуть бути характерні для будь-якої форми легеневого туберкульозу у поєднанні з пневмоконіозом?

А. Наявність силікотуберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

В. Різноманітні зміни в бронхах

С. Високий алергічний фон

Д. Прогресуючий перебіг

Е. Усе наведене

471.

Хворий Ю. 58 років, пенсіонер. Тридцять років працював на вугільній шахті підземним електрослюсарем. Страждає на коніотуберкульоз протягом 2 років. Яка з наведених форм туберкульозу не зустрічається при антракосилікозі?

А. Вогнищевий

В. Інфільтративний

С. Міліарний

Д. Туберкульома

Е. Фіброзно-кавернозний

472.

Хворий В. 58-ми років працює на вугільній шахті підривником. Два роки тому встановлено діагноз антракосилікозу. Протягом останнього року підсилилися задуха та кашель. Суттєве погіршення стану відбулося півроку тому, коли майже зник апетит, схуд на 10 кг, з’явилася слабкість, різко знизилася працездатність. Стан хворого середньої тяжкості, шкіра блідо-сіра, тургор її знижений. В легенях з обох боків дихання жорстке, у нижніх відділах – послаблене. На оглядовій рентгенограмі ОГК з обох боків, переважно в нижніх відділах легенів, вогнища середніх та великих розмірів, середньої інтенсивності, однорідні, без чітких контурів, місцями зливаються одне з одним. Аналіз крові: Hb – 105 г/л, еритр. – 2,9 Т/л, лейк. – 15,6 Г/л, е – 2%, п – 18%, с – 65%, л – 10%, м – 5%, ШОЕ – 55 мм/год. Мікобактерії туберкульозу в харкотинні не виявлені. Реакція за пробою Манту з 2 ТО сумнівна. Хворому встановлено діагноз позашпитальної двобічної пневмонії та проведено інтенсивну антимікробну терапію протягом 3-х тижнів. Стан пацієнта залишився без змін, навіть піднялася температура тіла до 38⁰ С. Хворого направлено на консультацію до фтизіатра для виключення коніотуберкульозу. Фтизіатр запідозрив канцероматоз легенів. Діагноз підтверджений гістологічно. Що стало підставою для виключення діагнозу коніотуберкульозу в даного пацієнта?

А. Особливості клінічного перебігу захворювання

В. Результати об’єктивного дослідження, аналізів крові, харкотиння, туберкулінової проби

С. Результати рентгенологічного дослідження

Д. Швидке прогресування захворювання на тлі інтенсивної антимікробної терапії

Е. Сукупність наведених даних

473.

Хворий П. 50-ти років протягом 25 років працював на вугільній шахті прохідником. Рік тому в нього вперше діагностовано коніотуберкульоз: антракосилікоз, Ш стадія, вогнищевий туберкульоз S_1-2 лівої легені, Дестр- (фаза інфільтрації), МБТ-, М-, К-, Резист 0, Гіст 0, Кат.3. Після закінчення основного курсу лікування хворого переведено до Кат. 5.1 диспансерного нагляду. Три тижні тому стан пацієнта різко погіршився: піднялася температура тіла до 38,6⁰ С, з’явився спочатку сухий, а потім з виділенням гнійного харкотиння кашель, слабкість, біль у грудях. Стан хворого середньої тяжкості, шкіра бліда. Зліва по передній поверхні в 2-му межребір’ї вкорочення перкуторного звуку, аускультативно там же послаблення дихання. По задній поверхні на рівні верхнього кута лівої лопатки вислуховуються вологі хрипи. Аналіз харкотиння: лейк.- 20-30 у п/з, ер.- 0-3 у п/з, МБТ не виявлено. Аналіз крові: Hb – 125 г/л, ер.-3,9 Т/л, лейк.-14 Г/л, е-3%, п-17%, с-65%, л-20%, м-5%, ШОЕ-38 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК зліва в проекції верхньої частки – обмежене затемнення 6×8 см, без чітких контурів, середньої інтенсивності, неоднорідне, у центрі ділянка просвітлення 3×2,5 см. Фтизіатр запідозрив позашпитальну деструктивну пневмонію верхньої частки лівої легені та визначив план дообстеження з метою диференційної діагностики від рецидиву коніотуберкульозу. Якою має бути подальша тактика лікаря щодо диференційної діагностики цих захворювань?

А. Призначити полімеразно-ланцюгову реакцію та імуноферментний аналіз крові

В. Призначити антибіотики широкого спектру дії

С. Зробити бронхоскопію

Д. Зробити комп’ютерну томографію ОГК

Е. Зробити відкриту біопсію легені

474.

У хворого 25-ти років тиждень тому ввечері підвищилася температура тіла до 38,0⁰ С. Ще раніше з’явився інтенсивний біль колючого характеру у нижній ділянці грудної клітини справа, що посилювався під час кашлю, глибокого вдиху, а також при нахилі тулуба у лівий бік. Загальна слабкість, втомлюваність, зниження апетиту, сухий кашель турбують майже місяць. Протягом останнього тижня підсилилася задишка. При фізичному обстеженні – притуплення перкуторного звуку нижче кута лопатки справа, при аускультації цієї ж зони – ослаблення дихання. У клінічному аналізі крові: Hb – 120 г/л, лейк.– 13,2×10⁹/л, п-10%, с-65%, л-15%, м-10%, е-0%, ШОЕ – 35 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК у легеневих полях ані вогнищевих, ані фокусних тіней не виявляється, справа реберно-діафрагмальний синус затемнений. Оберіть найімовірніший діагноз у даного хворого?

А. Позашпитальна пневмонія, ускладнена плевритом

В. Міозит

С. Міжреберна невралгія

Д. Ексудативний плеврит

Е. Фібринозний плеврит

475.

У хворого 42 років після фізичного навантаження з’явився біль у міжлопатковій ділянці зліва. Біль посилювався при кашлі та нахиленні тулуба в лівий бік. При обстеженні хворого також виявлено посилення болю при натискуванні уздовж п’ятого міжребер’я та паравертебрально у міжлопатковій ділянці зліва. При перкусії легенів – ясний легеневий звук, при аускультації - везикулярне дихання. У клінічному аналізі крові: Hb-120 г/л, лейк.-7,2×10⁹/л, п-4%, с-63%, л-25%, м-8%, ШОЕ – 15 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК - легеневі поля прозорі, куполи діафрагми чіткі, костодіафрагмальні синуси добре візуалізуються. Оберіть найімовірніший діагноз у даного хворого?

А. Позашпитальна пневмонія, ускладнена плевритом

В. Міозит

С. Міжреберна невралгія

Д. Фібринозний плеврит

Е. Інфаркт легені

476.

Пацієнт 38 років захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,0 ⁰С, з’явилися кашель із харкотинням, біль у нижній ділянці грудної клітини справа. Біль посилювався при диханні, кашлі, нахиленні у здоровий бік. При обстежені виявлено притуплення перкуторного звуку нижче кута лопатки справа, при аускультації там же послаблене дихання та крепітація на висоті вдиху. В аналізі крові: Hb-120 г/л, лейк.-18,8 ×10⁹/л, п-15%, с-55%, л-20%, м-10%, ШОЕ – 65 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа у нижньому легеневому полі на фоні посиленого легеневого малюнка інфільтративне гомогенне затемнення малої інтенсивності. Правий костодіафрагмальний синус не диференціюється. Оберіть найімовірніший діагноз у даного хворого?

Дата добавления: 2015-07-25