Луганськ - 2008 14 страница

А. Пневмонія, ускладнена парапневмонічним плевритом

В. Інфільтративний туберкульоз, ускладнений ексудативним плевритом

С. Міжреберна невралгія

Д. Фібринозний плеврит

Е. Ексудативний плеврит

477.

У хворого 65 років, який багато років страждає на ревмокардит та тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, з’явився гострий біль у грудній клітці, задишка у спокої, сухий кашель, підвищилася температура тіла до субфебрильних цифр. Пізніше кашель став продуктивним з домішками крові. Хворого машиною швидкої допомоги доставлено у лікарню. При обстежені виявлено ціаноз, притуплення легеневого звуку в міжлопатковій ділянці зліва, вологі дрібноміхурчасті хрипи нижче кута лопатки зліва на фоні послабленого дихання при аускультації. У клінічному аналізі крові: Hb-120 г/л, лейк.-9,2 ×10⁹/л, п-6%, с-65%, л-21%, м-7%, е-1%, ШОЕ – 25 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК в проекції S₆ лівої легені визначається затемнення середньої інтенсивності, гомогенне, трикутної форми з чіткими контурами та верхівкою, повернутою до кореня легені, лівий костодіафрагмальний синус не диференціюється. Оберіть найімовірніший діагноз щодо даного хворого?

А. Пневмонія, ускладнена плевральним випотом

В. Інфільтративний туберкульоз, ускладнений плевритом

С. Ревматичний пневмоніт, ускладнений плевральним випотом

Д. Набряк легень

Е. Інфаркт легені, ускладнений плевральним випотом

478.

У хворого 19-ти років, будівельника за професією, з’явився гострий біль у надлопатковій ділянці грудної клітини справа. Біль посилювався при глибокому диханні та нахиленні тулуба у правий бік. Із анамнезу з’ясовано, що біль з’явився після роботи на будівельному майданчику. При обстеженні виявлено різке посилення болю при пальпації надлопаткової ділянки справа, обмеженість рухів. При перкусії грудної клітини – легеневий звук, при аускультації везикулярне дихання. У клінічному аналізі крові: Hb-130 г/л, лейк.-9,0 ×10⁹/л, п-6%, с-65%, л-21%, м-8%, ШОЕ – 10 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК на всьому протязі легеневі поля прозорі, легеневий малюнок дещо підсилений у прикореневих ділянках, візуалізується з обох боків, корені структурні, правильної форми, діафрагмальні синуси прозорі. Оберіть найімовірніший діагноз у даного хворого?

А. Спонтанний пневмоторакс

В. Міозит

С. Міжреберна невралгія

Д. Фібринозний плеврит

Е. Інфаркт легені

479.

У хворої 26-ти років декілька днів тому з’явилися скарги на сухий кашель та біль у правій половині грудної клітини, який підсилювався при кашлі та диханні. Через тиждень біль і кашель поступово зникли, але з’явилася задишка. Увесь цей час пацієнтку турбували загальна слабкість, підвищена до 38,0⁰ С температура тіла, зниження апетиту та пітливість уночі. При обстеженні виявлено відставання правої половини грудної клітки під час дихання. Перкуторний звук справа нижче кута лопатки тупий, аускультативно над цією ділянкою дихання різко ослаблене. У клінічному аналізі крові: Hb-110 г/л, лейк.-11,5×10⁹/л, п-8%, с-64%, л-14%, м-10%, е-4%, ШОЕ – 34 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа в проекції нижнього легеневого поля, до 4 міжребер’я, виявляється інтенсивне гомогенне затемнення з косою верхньою межею, яке в нижніх відділах зливається з тінню серця, купол діафрагми не визначається. Хворій зроблено плевральну пункцію та отримано 700 мл рідини такого характеру: прозора, опалесціює, жовтого кольору, питома вага 1,028, білка – 35 г/л, позитивна проба Рівальта, клітин – 2×10⁹/л, із них 80% лімфоцитів. Яка етіологія плевриту найімовірніша?

А. Метапневмонічна

В. Кардіогенна

С. Парапневмонічна

Д. Туберкульозна

Е. Метастатична

480.

У хворого 46-ти років увечері різко змінилося самопочуття: з’явився сухий кашель, біль у правій половині грудної клітини, який посилювався при кашлі та диханні, загальна слабкість, підвищилася температура тіла до 39,5⁰ С. Через 2 дні кашель вже був з харкотинням зеленкуватого кольору, поступово зник біль, але підсилилася задишка. Страждає на ішемічну хворобу серця, атеросклероз аорти, гіпертонічну хворобу ІІ стадії. Два роки тому переніс інфаркт міокарду. При обстеженні виявлено відставання правої половини грудної клітки під час дихання. Перкуторний звук справа нижче кута лопатки тупий, аускультативно над цією ділянкою дихання різко ослаблене, у міжлопатковій ділянці справа вислуховуються вологі дрібноміхурчасті хрипи. У клінічному аналізі крові: Hb-118 г/л, лейк.-16,5 ×10⁹/л, п-12 %, с-60%, л-20%, м-8%, е-0%, ШОЕ – 34 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа у проекції нижнього легеневого поля, до 6 міжребер’я, виявляється інтенсивне гомогенне затемнення, яке зливається з куполом діафрагми, діафрагмальні синуси не визначаються. Над тінню, на фоні посиленого легеневого малюнку, візуалізується гомогенне затемнення слабкої інтенсивності. Хворому виконано плевральну пункцію та отримано рідину такого характеру: прозора, опалесціює, жовтого кольору, питома вага 1,028, білка – 30 г/л, позитивна проба Рівальта, клітин – 2×10 ⁹/л, із них 80 % нейтрофілів, бактерій не знайдено. Оберіть найімовірніший діагноз?

А. Фібринозний плеврит неясної етіології

В. Застійна серцева недостатність

С. Парапневмонічний ексудативний плеврит

Д. Інфільтративний туберкульоз, ускладнений ексудативним плевритом

Е. Синдром середньої частки

481.

Хворий 58 років, працівник азбестового виробництва, скаржиться на помірний постійний біль у правій половині грудної клітини, який посилюється вночі, нападоподібний сухий кашель та наростаючу задишку. При зборі анамнезу захворювання з’ясовано, що наведені скарги з’явилися поступово та супроводжувалися зниженням апетиту, суттєвою втратою ваги, загальною слабкістю. Температура тіла нормальна. При обстеженні виявлено відставання під час дихання правої половини грудної клітки. Перкуторний звук справа нижче кута лопатки тупий, аускультативно над цією ділянкою дихання різко ослаблене. У клінічному аналізі крові: Hb – 90 г/л, лейк.-7,5·10⁹/л, п-5 %, с-70%, лімф.-15 %, м-8 %, е-2%, ШОЕ – 64 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК справа у проекції нижнього легеневого поля до 5 міжребер’я виявляється інтенсивне гомогенне затемнення з косою верхньою межею, купол діафрагми та синуси не визначаються, легеневий малюнок посилений протягом верхньої частки правої легені. Хворому виконано плевральну пункцію та отримано рідину такого характеру: мутна, геморагічна, питома вага 1,030, білок – 36 г/л, позитивна проба Рівальта, клітин – 2×10⁹/л, із них понад 60% нейтрофіли, бактерії не знайдені, але є атипові клітини. Через добу після проведеної пункції відмічається накопичення рідини у збільшеному об’ємі. Яке захворювання треба запідозрити в першу чергу?

А. Мезотеліому плеври

В. Кардіогенний плеврит

С. Метапневмонічний ексудативний плеврит

Д. Ексудативний плеврит туберкульозної етіології

Е. Дана клініко-рентгенологічна картина не відповідає жодному із наведених захворювань

482.

У хворої 66 років, яку давно турбує періодичний біль в ділянці серця, з’явилися скарги на кашель зі скудним харкотинням слизового характеру та задишку при незначному фізичному навантаженні. Увечері з’являються виражені набряки нижніх кінцівок, підвищення температури тіла до 37,5⁰ С. Із анамнезу з’ясовано, що пацієнтка вже 5 років страждає на ішемічну хворобу серця, періодично підвищюється артеріальний тиск. При обстеженні виявлено дифузний ціаноз шкіри. Перкуторний звук з обох боків грудної клітини нижче кута лопатки притуплений. Аускультативно у нижніх відділах легень дихання послаблене, протягом обох легеневих полів вислуховуються чисельні вологі хрипи. У клінічному аналізі крові: Hb – 118 г/л, лейк. – 9,5 ×10⁹/л, п-6 %, с-66%, л-20 %, м-6 %, е-2%, ШОЕ – 25 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК з обох сторін виявляється посилення та сгущення легеневого малюнку, костодіафрагмальні синуси не диференціюються, відмічається високе положення куполів діафрагми. Тінь серця розширена. Хворій виконано плевральну пункцію та отримано 100 мл рідини такого характеру: прозора, жовтого кольору, питома вага 1,012, білок – 15 г/л, проба Рівальта негативна, клітини – 0,8×10⁹/л, бактерії не знайдено. Яка етіологія плевриту найімовірніша?

А. Метастатичний плеврит

В. Кардіогенний плеврит

С. Метапневмонічний плеврит

Д. Плеврит туберкульозної етіології

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

483.

У хворого 36-ти років протягом 2 тижнів загострення хронічного бронхіту. Скаржиться на кашель із виділенням харкотиння, кровохаркання та постійний не інтенсивний біль у грудній клітці, підвищення температури тіла до 37,5⁰ С. При обстеженні відмічається притуплення перкуторного звуку справа нижче кута лопатки. Аускультативно над цією ділянкою дихання ослаблене, з обох сторін вислуховуються сухі хрипи. У клінічному аналізі крові: Hb-118 г/л, лейк.-13,5 ×10⁹/л, п-7 %, с-65%, л-20 %, м-5 %, е-3%, ШОЕ-30 мм/год. На оглядовій рентгенограмі ОГК у прямій проекції справа в базально-медіальному відділі легеневого поля на рівні 4-5 міжребер’я визначається малоінтенсивна гомогенна тінь трикутної форми з відносно чітким верхнім і зовнішнім контуром, медіальний край прилягає до правого контуру серця. На боковій рентгенограмі також виявлено гомогенну тінь трикутної форми, яка основою прилягає до передньої стінки грудної клітини, а верхівкою спрямована до кореня легені. Хворому виконано плевральну пункцію, але рідину не отримано. Оберіть найімовірніший діагноз?

А. Бронхоектатична хвороба

В. Інфаркт легені

С. Циротичний туберкульоз правої легені

Д. Фібринозний плеврит туберкульозної етіології

Е. Синдром середньої частки

484.

Пацієнт 28-ми років у тяжкому стані доставлений у лікарню. Захворів 2 тижні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, нездужання, підвищилася температура тіла до 37,5⁰ С увечері. Хворий млявий, адинамічний, на запитання відповідає повільно. Скаржиться на загальну слабкість, сильний головний біль, блювання, не пов’язане з прийомом їжі, підвищення температури тіла до 39,5⁰ С, кашель із харкотинням. При обстеженні виявлено ригідність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського, птоз, косоокість, якої не було раніше, асиметрію обличчя. У клінічному аналізі крові: Hb – 100 г/л, лейк.– 13,2×10⁹/л, п-10%, с-65%, л-15%, м-10%, е-0%, ШОЕ – 55 мм/год. Цукор крові 5,5 ммоль/л. На оглядовій рентгенограмі ОГК у верхніх частках обох легень – поліморфні вогнища до 1 см зі схильністю до злиття. У другому міжребер’ї справа визначається порожнина до 1,5 см у діаметрі. При проведенні бактеріоскопічного дослідження харкотиння кислотостійкі палички не знайдені. Аналіз спинномозкової рідини: безколірна, прозора, тиск до 80 крапель за хвилину, білок – 2,5 г/л, позитивна реакція Панді, плеоцитоз до 300 кл/мм³, із них 80 % лімфоцитів, глюкоза – 2,0 ммоль/л. Про яку етіологію менінгеального синдрому в даного хворого треба думати перш за все?

А. Менінгізм, обумовлений дисемінованим туберкульозом легенів

В. Туберкульозний менінгіт

С. Вторинний гнійний менінгіт

Д. Вірусний менінгіт

Е. Менінгізм, обумовлений позашпитальною пневмонією

485.

Пацієнта 43-х років госпіталізовано у лікарню зі скаргами на біль у горлі, інтенсивний головний біль, блювання, підвищення температури тіла до 40,0 ⁰ С, запаморочення. Хворіє протягом 2 днів, коли, начебто, з’явилися симптоми ГРВЗ. Проте, стан погіршився раптово дві години тому. Хворий млявий, адинамічний, на запитання відповідає повільно. При обстеженні виявлено стійкий червоний дермографізм, ригідність м’язів потилиці, наявність симптомів Керніга та Брудзинського. На шкірі живота та ніг геморагічний висип зі схильністю до злиття. У клінічному аналізі крові: Hb-110 г/л, лейк.-27,0×10⁹/л, п-18%, с-51%, л-18%, м-10%, е-3%, ШОЕ – 55 мм/год. Цукор крові 5,0 ммоль/л. На оглядовій рентгенограмі ОГК патології не знайдено. При вивчені спинномозкової рідини отримано такі дані: мутна, тиск до 80 крапель за хвилину, білок – 3,0 г/л, позитивна реакція Панді, плеоцитоз до 1000 кл/мм³, із них 80 % нейтрофілів, глюкоза – 2,5 ммоль/л. Оберіть, який діагноз найімовірніший у даного хворого?

А. Менінгококовий менінгіт

В. Туберкульозний менінгіт

С. Вторинний гнійний менінгіт

Д. Вірусний менінгіт

Е. Менінгізм

486.

Пацієнт 19-ти років знаходиться на амбулаторному лікуванні з приводу гаймориту. На фоні лікування через 5 днів стан хворого погіршився. Скаржиться на сильний головний біль, особливо інтенсивний у лобній ділянці, блювоту, підвищення температури тіла до 40,0 ⁰С, запаморочення. У дитинстві хворів на туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. При обстеженні виявлено ригідність м’язів потилиці, наявність симптомів Керніга та Брудзинського. У клінічному аналізі крові: Hb-130 г/л, лейк.-19,5×10⁹/л, п-17%, с-54%, л-20%, м-8%, е-1%, ШОЕ – 45 мм/год. Цукор крові 5,6 ммоль/л. На оглядовій рентгенограмі ОГК правий корінь фіброзний, має два кальціната. У легеневих полях патології не виявлено. При вивчені спинномозкової рідини отримано такі дані: мутна, тиск до 70 крапель за хвилину, білок – 3,5 г/л, позитивні реакція Панді та Нонне-Апельта, плеоцитоз до 900 кл/мм³, із них 65 % нейтрофілів, глюкоза – 2,5 ммоль/л. Оберіть, який діагноз найімовірніший у даного хворого?

А. Менінгококовий менінгіт

В. Туберкульозний менінгіт

С. Вторинний гнійний менінгіт

Д. Вірусний менінгіт

Е. Менінгізм, обумовлений прогресуванням гаймориту

487.

Жінку 26 років госпіталізовано в лікарню зі скаргами на біль у горлі, кашель, нежить, головний біль, блювання, підвищення температури тіла до 39,5 ⁰С, запаморочення. Захворіла тиждень тому після переохолодження. Перебувала в тимчасовому контакті з хворим на інфільтративний туберкульоз у фазі розсмоктування, МБТ-. Хвора бліда, млява, адинамічна. При обстеженні виявлено запалення слизової оболонки обох очей, везикули на губах, помірно виражені симптоми Керніга та Брудзинського, ригідність м’язів потилиці. У клінічному аналізі крові: Hb-115 г/л, лейк.-12,0×10⁹/л, п-10%, с-61%, л-20%, м-8%, е-1%, ШОЕ – 45 мм/год. Цукор крові 6,0 ммоль/л. На оглядовій рентгенограмі ОГК патології не знайдено, тінь середостіння без змін. При проведенні бактеріоскопічного дослідження харкотиння кислотостійкі палички не знайдені. Аналіз спинномозкової рідини виявив таке: ліквор прозорий, тиск до 85 крапель за хвилину, білок – 0,33 г/л, плеоцитоз до 90 кл/мм³, із них 70 % лімфоцити та плазматичні клітини, глюкоза – 3,1 ммоль/л, хлориди – 130 ммоль/л. Оберіть найімовірніший діагноз?

А. Менінгококовий менінгіт

В. Туберкульозний менінгіт

С. Вторинний гнійний менінгіт

Д. Вірусний менінгіт

Е. Менінгізм як прояв ГРВЗ

488.

Хворий 28-ми років знаходиться у лікарні з підозрою на позалікарняну деструктивну пневмонію лівої легені, але остаточно діагноз не встановлений. Почуває себе хворим тиждень. Стан тяжкий. Скаржиться на підвищення температури тіла до 39,0⁰ С, кашель із харкотинням, виражену слабкість, адинамію, втрату апетиту та ваги. Останні 3 доби турбує непостійний головний біль, труднощі при нахилі голови донизу. При обстеженні виявлено незначну ригідність м’язів потилиці, позитивний симптом Керніга. У клінічному аналізі крові: Hb-130 г/л, лейк.-20,0×10⁹/л, п-15%, с-56%, л-20%, м-8%, е-1%, ШОЕ-50 мм/год. Цукор крові 6,0 ммоль/л. На оглядовій рентгенограмі ОГК у нижній ділянці лівої легені виявляється інфільтративне затемнення середньої інтенсивності, негомогенне за рахунок порожнини до 2,5 см в діаметрі з рівнем рідини. Тінь середостіння без змін. При проведенні бактеріоскопічного дослідження харкотиння кислотостійкі палички не знайдені. При вивчені ліквору отримано такі дані: прозорий, тиск до 100 крапель за хвилину, білок – 0,25 г/л, реакція Панді негативна, цитоз до 10 кл/мм³, глюкоза – 3,2 ммоль/л, хлориди -140 ммоль/л. Про яку етіологію менінгеального синдрому в даного хворого треба думати перш за все?

А. Менінгізм, обумовлений інфільтративним туберкульозом легенів

В. Туберкульозний менінгіт, що ускладнив легеневий туберкульозний процес

С. Вторинний гнійний менінгіт

Д. Вірусний менінгіт

Е. Менінгізм, обумовлений деструктивною пневмонією

489.

Хвору 26-ти років госпіталізовано в протитуберкульозний диспансер із підгострим дисемінованим туберкульозом легенів із деструкцією та бактеріовиділенням. Захворювання виявлено за зверненням до лікаря терапевта, який при обстеженні пацієнтки виявив симптоми подразнення мозкових оболонок та черепномозкових нервів. Після рентгенологічного дослідження ОГК хвору направлено в спеціалізований заклад. Пацієнтка скаржиться на підвищення температури тіла до 39,0 ⁰С, кашель із харкотинням, задишку при фізичному навантаженні, головний біль, блювоту. При обстеженні дійсно виявлено ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського, асиметрію обличчя, справа симптом «вітрила», кут рота опущений. Симптоми ураження якої пари черепномозкових нервів виявлено у даної хворої?

А. IX

В. III

С. XII

Д. VI

Е. VII

490.

Хворий 47-ми років знаходиться у протитуберкульозному диспансері з приводу дисемінованого туберкульозу легенів із деструкцією та бактеріовиділенням, ускладненого туберкульозним менінгітом. При обстеженні пацієнта виявлено ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського, зліва птоз, розширення зіниці, розбіжна косоокість та диплопія. Симптоми пошкодження якої пари черепномозкових нервів виявлено у даного хворого?

А. IX

В. III

С. XII

Д. VI

Е. VII

491.

Хворий 47-ми років знаходиться у протитуберкульозному диспансері з приводу дисемінованого туберкульозу легенів із деструкцією та бактеріовиділенням, ускладненого туберкульозним менінгітом. При обстеженні пацієнта виявлено ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського, зліва збіжна косоокість та диплопія. Симптоми пошкодження якої пари черепномозкових нервів виявлені у даного хворого?

А. IX

В. III

С. XII

Д. VI

Е. VII

492.

Хвора 32-х років знаходиться у протитуберкульозному диспансері з приводу міліарного туберкульозу легенів. На тлі лікування туберкульозний процес прогресує, з’явилися симптоми ураження мозкових оболонок. Хвора скаржиться на підвищення температури тіла до 39,0 ⁰С, кашель, задишку у спокої, головний біль, блювоту, порушення ковтання, афонію, нечіткість вимови. При обстеженні виявлено ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Права очна щілина більша ніж ліва, при спробі висунути язик він відхиляється у правий бік. Сиптоми пошкодження якої пари черепномозкових нервів виявлені у даної хворої?

А. IX

В. Х

С. XII

Д. Всі наведені пари уражені

Е. Жодна з наведених пар не уражена

493.

Хворий 37-ми років страждає на алкоголізм. Знаходиться у протитуберкульозному диспансері з приводу дисемінованого туберкульозу легенів із деструкцією та бактеріовиділенням. Процес ускладнився менінгітом. При обстеженні пацієнта виявлено ригідність м’язів потилиці, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського, дизартрію, утруднення ковтання. Симптоми ураження якої пари черепномозкових нервів виявлені у даного хворого?

А. IX

В. III

С. XII

Д. VI

Е. VII

494.

У пацієнта 23-х років 3 тижні тому погіршилося самопочуття, а саме: з’явилися скарги на кашель, задишку, підвищення температури тіла до 38,0⁰ С. За результатами рентгенологічного дослідження ОГК у пацієнта виявлено дисемінований туберкульоз легенів, ускладнений ексудативним плевритом справа. Крім того, виявлено збільшені надключичні лімфатичні вузли, позитивну реакцію на ВІЛ в аналізі крові. Встановлено Ш стадію клінічного перебігу ВІЛ-інфекції. У харкотинні методом бактеріоскопії мазка мікобактерії туберкульозу не знайдені. Збільшений лімфовузол було видалено та проведено його гістологічне дослідження. Оберіть, який результат гістологічного дослідження відповідатиме наявності ВІЛ-асоційованого туберкульозного ураження при Ш-ій клінічній стадії ВІЛ-інфекції?

А. Казеозний некроз у центрі гранульоми відсутній, навколо гранульоми лімфоцити, моноцити,

клітини Пирогова-Лангганса

В. Казеозний некроз у центрі гранульоми, навколо клітини Пирогова- Лангганса, лімфоцити,

моноцити, фібробласти

С. Казеозний некроз у центрі гранульоми, навколо нейтрофіли та моноцити

Д. У центрі гранульоми фіброзні волокна, навколо епітеліоїдні клітини, гістіоцити, лімфоцити

Е. Казеозний некроз у центрі гранульоми, навколо фібробласти, нейтрофіли, еозинофіли

495.

Хвора 28-ми років протягом 2 років перебуває на диспансерному обліку в лікаря інфекціоніста з приводу ВІЛ-інфекції. Антиретровірусну терапію останнім часом не отримує. При плановому рентгенологічному дослідженні ОГК у пацієнтки виявлено дисемінований туберкульоз легенів. У харкотинні методом мікроскопії мазка мікобактерії туберкульозу не знайдені. Хвору госпіталізовано в протитуберкульозний диспансер. Оберіть, якою має бути лікувальна тактика при наявності ВІЛ-асоційованого туберкульозу?

А. Негайно розпочати стандартну протитуберкульозну терапію згідно лікувальній категорії з

одночасним призначенням антиретровірусної терапії

В. Негайно розпочати стандартну протитуберкульозну терапію згідно лікувальній категорії, після

закінчення якої призначити, якщо треба, антиретровірусну терапію

С. Негайно призначити антиретровірусну терапію, після закінчення якої розпочати

протитуберкульозну терапію згідно лікувальній категорії

Д. Розпочати стандартну протитуберкульозну терапію згідно лікувальній категорії, а

через 6 місяців після її завершення розпочати антиретровірусну терапію

Е. Негайно розпочати стандартну протитуберкульозну терапію з одночасним призначенням

антиретровірусної терапії, але зменшити дози та кількість протитуберкульозних препаратів

496.

Хворому 40-ка років проводиться антиретровірусна терапія у СНІД-центрі з приводу ІІІ-ї клінічної стадії ВІЛ-інфекції. В аналізі крові при виконанні імунологічного дослідження виявлено зниження кількості CD4+ лімфоцитів до 100 клітин/мм³. За результатами профілактичного рентгенологічного дослідження патологічних змін у легенях не виявлено. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л негативна. Які заходи мають бути вжиті щодо цього пацієнта з метою профілактики захворювання на туберкульоз?

А. Негайно провести ревакцинацію БЦЖ

В. Після закінчення курсу антиретровірусної терапії призначити хіміопрофілактику ізоніазидом

у добовій дозі 0,3 г протягом 3-х місяців

С. Негайно призначити хіміопрофілактику ізоніазидом у добовій дозі 0,3 г протягом 12 місяців

Д. Негайно призначити протитуберкульозну терапію ізоніазидом, рифампіцином і піразинамідом

у добових дозах

Е. Негайно призначити хіміопрофілактику ізоніазидом у добовій дозі 0,3 г протягом 3-х місяців

497.

Пацієнт 19 років. Із анамнезу відомо, що протягом 3-х останніх років внутрішньовенно вживає наркотичні препарати. Два тижні тому з’явилися скарги на значну загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39,0⁰ С, сухий кашель, появу задишки, інтенсивний постійний головний біль, блювоту, дратівливість на світло та шум. За результатами рентгенологічного дослідження ОГК виявлено: в обох легенях від верхівок до діафрагми наявні вогнища 1-2 мм у діаметрі, середньої інтенсивності з нечіткими контурами, корені легенів розширені, неструктурні за рахунок інфільтративно змінених бронхопульмональних лімфатичних вузлів з обох сторін. У харкотинні методом бактеріоскопії мазка мікобактерії туберкульозу не знайдені. Реакція на туберкулін за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л негативна. Хворого госпіталізовано у протитуберкульозний диспансер із підозрою на генералізовану форму туберкульозу: міліарний туберкульоз легенів, ускладнений менінгітом. Яке дообстеження, із наведених, обов’язково має бути зроблено в даному клінічному випадку?

А. Імунологічне дослідження

В. Дослідження крові на RW

С. Дослідження на малярію

Д. Дослідження на ВІЛ-інфекцію

Е. Гістологічне дослідження бронхопульмональних лімфатичних вузлів

498.

Вагітна жінка 21 року звернулася у лікарню зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,5⁰ С у другій половині дня, незначний сухий кашель. Строк вагітності 16 тижнів. При рентгенологічному дослідженні ОГК виявлено: у проекції S_1-2 правої легені група вогнищевих тіней до 0,8 см у діаметрі середньої інтенсивності без чітких контурів. У лівій легені патології не виявлено. У харкотинні методом бактеріоскопії мазка мікобактерії туберкульозу не знайдені. Хворій встановлено діагноз: ВДТБ верхньої частки правої легені (вогнищевий), Дестр - (фаза інфільтрації), МБТ-, М-, К0, Резист 0, Гіст 0, Кат. 3. Оберіть тактику лікування щодо даної хворої.

А. Призначити стандартну схему протитуберкульозної терапії за категорією 3 при збереженні

вагітності

В. Призначити стандартну схему протитуберкульозної терапії за категорією 3, негайно

перервати вагітність

С. Призначити стандартну схему протитуберкульозної терапії за категорією 3 відразу після

народження дитини

Д. Призначити індивідуалізований режим лікування, який полягає у зменшенні кількості

та добової дози протитуберкульозних препаратів, вагітність має бути збережено

Е. Провести курс хіміопрофілактики ізоніазидом 0,3 г протягом 3-х місяців, лікування

розпочати після пологів

499.

Пацієнтка 30-ти років протягом останніх 3-х років хворіє на легеневу форму туберкульозу, увесь час знаходиться на лікуванні. Сформувався фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки лівої легені. Чутливість МБТ до основних протитуберкульозних препаратів збережена. Зараз хвора закінчила 10 місячний безперервний курс лікування у протитуберкульозному диспансері за категорією 4 (інтенсивна фаза), в результаті чого припинилося бактеріовиділення, але залишилася фіброзна каверна. Пацієнтку виписано зі стаціонару для проведення фази продовження лікування в амбулаторних умовах. З’ясувалося, що жінка вагітна зі строком 12 тижнів. Оберіть подальшу тактику лікування даної хворої.

А. Негайно припинити лікування, надати рекомендації по збереженню вагітності

В. Негайно перервати вагітність та знову розпочати інтенсивну фазу протитуберкульозної

терапії за категорією 4 з призначенням 5-6 АБП

С. Негайно перервати вагітність та продовжити лікування 2 протитуберкульозними

препаратами ще 12 місяців

Д. Зберегти вагітність та знову розпочати інтенсивну фазу протитуберкульозної терапії за

категорією 4, але призначити вдвічі менші добові дози протитуберкульозних препаратів

Е. Проведення протитуберкульозної терапії у фазі продовження 2 АБП до 12 місяців при

збереженні вагітності

500.

Жінку 24 років у тяжкому стані госпіталізовано в лікарню зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39,0⁰ С, кашель, появу задишки, інтенсивний постійний головний біль, блювоту, яка не пов’язана з прийомом їжі. При рентгенологічному дослідженні ОГК в обох легенях виявлено множинні вогнища середньої інтенсивності 1-2 мм у діаметрі, розповсюджені тотально. У харкотинні методом бактеріоскопії мазка мікобактерії туберкульозу не знайдені. Після дообстеження та проведення диференційної діагностики встановлено діагноз генералізованої форми туберкульозу: міліарного туберкульозу легенів і туберкульозного менінгіту. При огляді гінекологом виявлено вагітність 6 тижнів. Оберіть найдоцільнішу тактику ведення даної хворої.

А. Призначити інтенсивну протитуберкульозну терапію за стандартною схемою категорії 1

при збереженні вагітності

В. Негайно перервати вагітність на фоні інтенсивної протитуберкульозної терапії за стандартною

схемою категорії 1

С. Призначити інтенсивну протитуберкульозну терапію за стандартною схемою категорії 1,

перервати вагітність при поліпшенні стану хворої

Д. Призначити інтенсивну протитуберкульозну терапію за стандартною схемою категорії 1,

перервати вагітність у другій її половині

Е. Жодна тактика неправильна

501.

Жінка 26 років. З 16 річного віку страждає на цукровий діабет І типу, інсулінзалежний із декомпенсованим перебігом (два рази на тиждень реєструються гіпоглікемічні коми). Знаходиться на 3-му місяці вагітності. Звернулася до лікаря у зв’язку з появою субфебрильної температури тіла у другій половині дня, зниженням апетиту та появою потовідділення вночі. При рентгенологічному дослідженні ОГК у проекції S₆ правої легені виявлено інфільтративне затемнення до 6 см у діаметрі, середньої інтенсивності без чітких контурів, у центрі якого візуалізується порожнина до 2,5 см у діаметрі. Протягом лівої легені патології не виявлено. У харкотинні методом бактеріоскопії мазка знайдено мікобактерії туберкульозу. Раніше на туберкульоз не хворіла. Оберіть тактику ведення даної хворої.

Дата добавления: 2015-07-25