Читайте также:
|
з дисципліни “Фармакологія”
Тема: Вивчення засобів, що пригнічують аферентні нерви. Вправи з виписування рецептів. Вивчення анестезуючої дії новокаїну при місцевому та інфільтраційному знеболенні. Ознайомлення з дією пом’якшувальних, обволікаючих, в’яжучих та адсорбуючих засобів.
Робоче місце: Лабораторія фармакології.
Тривалість заняття: 2год.
Мета заняття: закріпити знання з даних тем, набути практичні навики у визначенні та розпізнаванні препаратів групи, навики у виписуванні рецептів. Вивчити анестезуючу дію новокаїну при поверхневому та інфільтраційному знеболенні.
Матеріально – технічне оснащення: інструктивні картки,спецодяг, препарати групи місцево-анестезуючих, в’яжучих, адсорбуючих; голки, шприц, розчин новокаїну 0,5% концентрації, пінопластова пластина, стакан води, жаба,
таблиці та схеми рецептів, підручники, дошка, крейда.
Правила безпеки праці: працювати в спецодязі, перед роботою тварин надійно зафіксувати, підходити до тварин спокійно, не лякаючи їх; слідкувати щоб тварини не вдарили; після роботи з тваринами руки помити з милом і продезинфікувати; брудними руками забороняється приймати їжу, торкатися очей, носа і рота, при наявності на руках ран або порізів обробити антисептичним розчином, накласти пов’язку і одягнути рукавички.
Література:
Основна:
1.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 76-96
2. Канюка О.І., Скороход В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - практикум, К.: УСТК, 1994с. 10 – 46.
Завдання
1.Написати латинською мовою класифікацію засобів, що збуджують чутливі нерви. Ознайомлення з засобами, що діють на аферентні нерви, механізмом та видами дії, властивостями. Демонстрація препаратів.
1.1.. Класифікація дія та застосування місцево-анестезуючих засобів.
1.2..Класифікація дія та застосування пом’якшувальних засобів.
1.3.. Класифікація дія та застосування обволікаючих засобів.
1.4..Класифікація дія та застосування.в’яжучих засобів.
1.5..Класифікація дія та застосування адсорбуючих засобів.
2. Вивчення анестезуючої дії новокаїну.
3. Вправи з виписування рецептів.
Зміст і послідовність виконання завдань
1. Написати латинською мовою класифікацію засобів, що збуджують чутливі нерви. Ознайомлення з засобами, що діють на аферентні нерви, механізмом та видами дії, властивостями. Демонстрація препаратів.
До засобів, що діють на периферійну нервову систему відносяться засоби, що діють на аферентну нервову систему, причому, одні засоби пригнічують чутливі нерви, а інші збуджують.
До пригнічуючих відносяться: місцево-анестезуючі, пом’якшувальні, обволікаючі, в’яжучі та адсорбуючі засоби.
1. 1. Класифікація дія та застосування місцево-анестезуючих засобів
Місцево-анестезуючі препарати порушують проникність мембран нервових клітин для іонів натрію і калію, блокуючи проходження імпульсів по чутливих і рухових нервах у місці дії анестетика. Больова, тактильна, смакова, температурна та інші види чутливості втрачаються, доки не відновиться провідність по нервових волокнах.
Місцеві анестетики застосовують для поверхневої, інфільтраційної, провідникової анестезії при проведенні хірургічних операцій і для лікування патологічних процесів методом блокади нервових стволів і вегетативних гангліїв.
Препарати групи: новокаїн, дикаїн, лідокаїн, ксикаїн, анестезин тримекаїн.
1.2. Класифікація дія та застосування пом’якшувальних засобів.
Пом’якшувальні засоби – це жири і жироподібні речовини, які при нанесенні на шкіру, рану вкривають тканини рівномірним тонким шаром, попереджуючи подразнення чутливих рецепторів, я також роблять тканини більш еластичними, стимулюючи кровообіг і діють протизапально. Ці речовини попереджують висихання шкіри, зменшують ризик появи тріщин.
Препарати групи: вазелін, вазелінова олія, віск, парафін, озокерит, гліцерин, ланолін, жир свинячий, персикова олія, соняшникова олія та інші.
1.3.Класифікація дія та застосування обволікаючих засобів.
Обволікаючі засоби - це індиферентні речовини з великою молекулярною масою, які розбухаючи у воді утворюють колоїдні розчини. При нанесенні на шкіру, слизові оболонки, поверхню рани вкривають рівномірним тонким шаром і захищають чутливі рецептори від подразнень, діючи болевтамовуюче.
Препарати групи: крохмаль, алтейний корінь, насіння льону, желатин.
1.4.Класифікація дія та застосування в’яжучих засобів.
В’яжучі засоби - це речовини, які мають здатність реагувати з білками, утворюючи щільні альбумінати. При нанесенні їх розчинів на поверхню рани або на слизові оболонки тонка плівка альбумінату захищає від механічних, термічних і хімічних подразнень чутливі рецептори, тим самим послаблює надходження патологічних імпульсів до центральної нервової системи.
Крім того, під їх дією поверхневі тканини стають щільнішими, звужуються капіляри, зникає гіперемія, зменшуються ексудація, набряк та біль, що в кінцевому результаті зумовлює протизапальний ефект.
При нанесенні на свіжу рану в'яжучі засоби звужують судини і капіляри, викликають аглютинацію еритроцитів, що сприяє припиненню кровотеч.
У вищих концентраціях вони здатні викликати денатурацію білків, діючи на поверхню рани припікаюче, і можуть навіть викликати некроз.
На мікроорганізми в'яжучі засоби діють залежно від концентрації: у слабких – бактеріостатично, у високих - бактерицидно. За походженням та хімічним складом в'яжучі засоби поділяють на органічні та неорганічні.
Препарати групи: органічні в’яжучі – танін, танальбін, теальбін, кора дуба, трава звіробою, квіти ромашки, листя шавлії, кореневище перстачу (дикого калгану); неорганічні в’яжучі – вісмуту нітрат основний, ксероформ, дерматол.
1.5.Класифікація дія та застосування адсорбуючих засобів
Адсорбуючі засоби - здатність хімічних речовин (гази, рідини, розчинні сполуки) та твердих дрібних часточок збиратися на поверхні пористих нерозчинних носіїв. Цими носіями є поглиначі з величезною сумарною поверхнею. В останній час з'явились синтетичні ентеросорбенти, поглинаюча здатність яких перевершує активоване вугілля в сотні разів.
В основі адсорбції лежать складні фізико-хімічні процеси. Адсорбція - процес зворотний.
Препарати групи: активоване вугілля, біла глина, тальк, лікоподій.
2. Вивчення анестезуючої дії новокаїну при (місцевому) поверхневому та інфільтраційному знеболенні.
2.1. Проведення поверхневої анестезії.
Жабу за допомогою голки розтинають на пінопластовій пластині. Ліву лапку занурюють на декілька секунд у 20%-розчин новокаїну. Через 3-5 хв. ліву лапку занурюють у 9%- розчин оцтової кислоти і спостерігають за рефлексом дригання. Після рефлекторного відсмикування лапку промивають водою, а у розчин кислоти занурюють праву лапку.
Порівнюють час рефлекторного відсмикування лапок і роблять висновки.
2.2. Проведення інфільтраційної анестезії.
Зафіксованій жабі в ділянці лівого стегна вводять внутрішньом’язово 1 мл 0,5%-ного розчину новокаїну. Через 5-8 хв. в ділянці введення новокаїну роблять поколювання голкою, потім поколювання голкою на правому стегні.
Спостерігають за реакцією жаби на поколювання.
Роблять висновки.
3.Вправи з виписування рецептів.
1.. Вазелінову олію як проносне на 1 прийом коневі.
2. Корінь ревеню у таблетках як проносне теляті.
3.. Апоморфіну гідрохлориду на 1 ін’єкцію як блювотне свині.
4. 1,5 новокаїну в 50 мл. 0,5% р-ну новокаїну, для провідникової анестезії корові.
5.. Скипідар у вигляді 20%-ї мазі при абсцесах коневі.
6. Ментол на 2 прийоми коневі при кольках.
7. 10 свічок з 0,1 анестезину і 0,04 дерматолу корові.
8. Розчин новокаїну (200мл) для інфільтраційної анестезії
Після виконання роботи студенти повинні:
знати: види анестезій, загальну характеристику кожної групи, представників кожної групи, їх властивості та правила застосування.
вміти: застосовувати препарати з кожної групи, визначати дозу та виписувати рецепти, виконувати анестезії.
Завдання додому: Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 76-96
:
Розробила: викладач Фучило Л.Д.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 61
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фармакологія»
Тема: Ознайомитися із засобами, що збуджують чутливі нерви. Вправи з виписування рецептів.
Мета заняття:
Навчальна Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на засоби даної групи, закріпити теоретичні знання з даної теми, отримати практичні навики у визначенні та розпізнаванні препаратів групи; формувати вміння застосовувати знання в комплексі; набути навички роботи з лікарськими засобами даної групи.
Розвиваюча Розвивати і формувати пам'ять, логічне мислення, вміння аналізувати; прищепити професійні якості: уважність, охайність, осмислене ставлення до виконуваної роботи.
Виховна Виховувати інтерес до дисципліни, до обраної професії, професійні риси, почуття відповідальності, творче мислення, прививати культуру поведінки.
Вид заняття: практичне заняття
Міждисциплінарні зв’язки: латинська мова, акушерство та гінекологія сільськогосподарських тварин, внутрішні незаразні хвороби, епізоотологія з мікробіологією.
Забезпечення заняття: зразкилікарських засобів даної групи.
Демонстраційний матеріал:
Роздатковий матеріал: інструктивні картки, зразки рецептів, лабораторні зошити.
ТЗН: мультимедійна система
Література:
Основна:
1.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с.96-113
2. Канюка О.І., Скороход В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - практикум, К.: УСТК, 1994с. 53 – 59
Додаткова:
1.Костенко М.В., Достоєвський П.П. Довідник ветеринарних препаратів і нормативних добавок зарубіжного виробництва, - К.: Ветінформ 1999.
2.Журнали Ветеринарна медицина України.
Зміст і хід заняття
| № п/п | Етапи заняття, завдання і їх зміст | Форми та методи навчан-ня | Трива-лість | Приміт-ка |
| 1. | Організаційна частина: - взаємне вітання - перевірка присутніх студентів на занятті - виявлення готовності студентів до заняття | 1-2 хв. | ||
| 2. | Повідомлення теми, мети та основних завдань. Вказати на важливість і значимість теми, на між предметні зв’язки, зацікавити студентів у виконанні поставлених завдань, наголосити на практичному значенні вивченої теми в подальшому вивченню навчальних дисциплін ветеринарного циклу і практичній діяльності майбутніх фахівців. | 2 хв. | слайд 1 | |
| 3. | Мотивація навчальної діяльності. Дане заняття має особливу цінність і значення тому, що набуті практичні навички обов’язково знадобляться вам, майбутнім фахівцям для лікування тварин, навіть якщо ви не будите працювати за фахом, але у вас буде своя домашня тварина, ви зможете надати тварині лікувальну допомогу. | 3 – 4 хв. | ||
| 4. | Контроль вихідного рівня знань студентів (питання). 4.1.Які ви знаєте засоби, що збуджують чутливі нерви.? 4.2.Назвіть класифікацію проносних засобів? 4.3 Які бувають групи проносних засобів? 4.5.Якої концентрації повен бути розчин глауберової солі, щоб визвати пронос? 4.6.Як застосовують проносні засоби? 4.7. З якою метою використовують тимпанол? 4.8.Назвіть класифікацію румінаторних засобів 4.9.Назвіть класифікацію подразнюючих засобів? 4.10.Назвіть блювотні засоби? 4.11.Назвіть гіркоти і поясніть з якою метою вони застосовуються. | Індивідуальна бесіда | 15-16 хв. | Слайд 2 Слайд 3 |
| 5. | Вступний інструктаж: Ознайомлення з основними теоретичними положеннями та технологічними прийомами. Виконання практичноного заняття проводиться бригадами по 2 чоловіка згідно плану. | хв. | Слайд 4 | |
| 6. | Інструктаж з безпеки праці на робочому місці: Дотримуватися правил техніки безпеки і особистої гігієни при роботі в лабораторії з лікарськими засобами, обладнанням, посудом, слідкувати щоб на робочому місці було чисто, охайно, своєчасно прибирати. При виконанні завдань практичного заняття дотримуватися культури поведінки, уважно слідкувати за ходом заняття і відповідально, осмислено ставитися до виконаної роботи. | 3 хв. | ||
| 7. | Виконання завдань Самостійна робота студентів під контролем та за допомогою викладача. 7.1. Написати латинською мовою класифікацію засобів, що збуджують чутливі нерви. 7.2.Ознайомлення з засобами, що діють на аферентні нерви збуджуючи, механізмом та видами дії, властивостями. Демонстрація препаратів. 7.2.1. Класифікація дія та застосування проносних засобів. 7.2.2.Класифікація дія та застосування румінаторних засобів. 7.2.3.Класифікація дія та застосування блювотних та відхаркувальних засобів. 7.2.4.Класифікація дія та застосування подразнюючих засобів. 7.2.5.Класифікація дія та застосування гіркот. 7.3. Вправи з виписування рецептів. | Демонстрація, Пояснювально-ілюстративна | 85 – 90хв | Слайд 5 |
| 8. | Поточний контроль виконання роботи Проводиться в період самостійної роботи студентів. Викладач звертає увагу на організацію робочих місць, рекомендує бути уважним, відповідальним при виконанні завдань. В процесі виконання роботи викладач пояснює студентам незрозумілі питання. | |||
| 9. | Зарахування практичного заняття Перевірка правильності виписування рецептів та виконання завдань. | 5-7 хв | ||
| 10. | Підведення підсумків заняття. Аналіз, узагальнення, та систематизація знань, умінь і навичок проводиться по ходу заняття | бесіда | 6 хв | |
| 11. | Видача завдання для самостійної роботи: 1.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою 2001р. с. 96-113 Завдання: Виписати рецепти с.113 Теоретичне забезпечення: конспект. | 2 хв | ||
| 12. | Прибирання робочих місць: | 1 хв |
Викладач Фучило Л.Д.
Інструктивна картка
для проведення практичної роботи № 3
з дисципліни “Фармакології”
Тема: Ознайомитися із засобами, що збуджують чутливі нерви. Вправи з виписування рецептів.
Робоче місце: Лабораторія фармакології.
Тривалість заняття: 2год.
Мета заняття: Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на засоби даної групи, закріпити теоретичні знання з даної теми, отримати практичні навики у визначенні та розпізнаванні препаратів групи; формувати вміння застосовувати знання в комплексі; набути навички роботи з лікарськими засобами даної групи.
Матеріально – технічне оснащення: інструктивні картки,спецодяг, препарати групи проносних, румінаторних, відхаркувальних, подразнюючих, гіркот, таблиці та схеми рецептів, підручники, дошка, крейда.
Правила безпеки праці: працювати в спецодязі, перед роботою тварин надійно зафіксувати, підходити до тварин спокійно, не лякаючи їх; слідкувати щоб тварини не вдарили; після роботи з тваринами руки помити з милом і продезинфікувати; брудними руками забороняється приймати їжу, торкатися очей, носа і рота, при наявності на руках ран або порізів обробити антисептичним розчином, накласти пов’язку і одягнути рукавички, забороняється пробувати лікарські речовини на смак.
Література:
Основна:
1.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 104-113.
2. Канюка О.І., Скороход В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - практикум, К.: УСТК, 1994с. 45-51
Додаткова:
1.Костенко М.В., Достоєвський П.П. Довідник ветеринарних препаратів і нормативних добавок зарубіжного виробництва, - К.: Ветінформ 1999.
2.Журнали Ветеринарна медицина України.
Завдання
1. Написати латинською мовою класифікацію засобів, що збуджують чутливі нерви.
2.Ознайомлення з засобами, що діють на аферентні нерви збуджуючи, механізмом та видами дії, властивостями. Демонстрація препаратів.
2.1. Класифікація дія та застосування проносних засобів.
2.2.Класифікація дія та застосування румінаторних засобів.
2.3.Класифікація дія та застосування блювотних та відхаркувальних засобів.
2.4.Класифікація дія та застосування подразнюючих засобів.
2.5.Класифікація дія та застосування гіркот.
3. Вправи з виписування рецептів.
.
Зміст і послідовність виконання завдань
До засобів, що діють на периферійну нервову систему відносяться засоби, що діють на аферентну нервову систему, причому, одні засоби пригнічують чутливі нерви, а інші збуджують.
До збуджуючих чутливі нерви відносяться подразнюючі, проносні, блювотні, відхаркувальні, румінаторні, гіркоти.
1.. Написати латинською мовою класифікацію засобів, що збуджують чутливі нерви.
2. Ознайомлення з засобами, що діють на аферентні нерви з буджуючи, механізмом та видами дії, властивостями. Демонстрація препаратів.
Румінаторні, блювотні і відхаркувальні препарати подразнюють закінчення моторних нервів у рубці, рефлекторно активізують скорочення передшлунків і посилюють перистальтику тонкого кишечнику, що сприяє відрижці, появі жуйки, перемішуванню кормових мас і проходженню їх по травному каналі, а в малих дозах їх використовують як відхаркувальні.
Румінаторні препарати застосовують у жуйних тварин при атоніях, гіпотоніях, тимпаніях рубця, для стимуляції моторної і секреторної функції передшлунків. У м’ясоїдних тварин і свиней їх застосовують як блювотні засоби для звільнення шлунка від кормових мас і отруйних речовин.
До румінаторних та блювотних засобів відносяться:
1.Настойка чемериці. 3.Тимпанол
2.Апоморфіну гідрохлорид. 4. Кореневище чемериці
Проносні препарати посилюють моторну і секреторну функції кишечнику, що сприяє евакуації вмістимого з нього.
Олійні проносні: розм’якшують кормові маси і покривають тонким шаром слизові оболонки травного каналу, що прискорює проходження калових мас.
Сольові проносні завдяки високому осмотичному тиску притягують з кормових мас і тканин воду, що розріджує вміст кишечнику, подразнюючи барорецептори, вони посилюють перистальтику, що супроводжується виведенням кормових мас.
Рослинні проносні, що містять антаглікозиди, які мають подразнюючу дію на товстий відділ кишечника, подразнюючи при цьому чутливі рецептори і рефлекторно прискорюють акт дефекації.
Застосовують проносні препарати для звільнення кишечнику від кормових мас при запорах, отруйних речовин при інтоксикаціях і як відволікаючі засоби при спазмах кишечнику.
До групи належать:
- олія рицинова; - сіль карловарська;
- корінь ревеню таблетки; - ртуті монохлорид;
- алое (сабур); - кора крушини;
- натрію сульфат; - лист сенни.
Подразнюючі засоби.
Препарати цієї групи при нанесенні на шкіру подразнюють нервові закінчення, викликають розширення кровоносних судин, внаслідок чого поліпшуються кровопостачання, обмін речовин, трофіка і реактивність тканин на місці їх дії. У малих дозах подразні препарати діють тонізуюче, в середніх – збуджуюче, а у великих – припікаючи.
Застосовують подразні препарати назовні для загострення хронічних запальних процесів, рефлекторної стимуляції серця і дихання, як відволікаючі засоби при спазмах кишечнику, а також всередину – для посилення секреторної і моторної функції шлунково-кишкового тракту.
До групи належать:
- розчин аміаку; - плоди кропу;
- квіти бузини; - плоди червоного перцю;
- скипидар; - листя м’яти;
- ментол; -насіння гірчиці;
Гіркоти – це засоби рослинного походження, що містять гіркі на смак речовини, які подразнюючи смакові рецептори язика, рефлекторно стимулюють виділення слини та шлункового соку з одночасним підвищенням перетравної здатності. Крім того, гіркоти активують моторну функцію шлунка та кишечнику, що також сприяє посиленню процесів травлення.
Гіркоти поділяють на чисті (Amara рига) та ароматичні (Атага aromatica). Ароматичні гіркоти, крім гірких речовин, містять ефірні олії, які доповнюють дію шляхом подразнення чутливих рецепторів слизових оболонок шлунка та кишок, а також після всмоктування в кров підвищують тонус центральної нервової системи. Крім того, ефірні олії діють протибродильно та дезінфікуюче на шлунково-кишковий тракт, чим і пояснюється сильніша дія в порівнянні з чистими гіркотами.
До групи належать:
| Гіркоти чисті – | корінь тирличу корінь кульбаби лист бобівника | Гіркоти ароматичні – | кореневище лепехи трава полину трава деревію |
3.Вправи з виписування рецептів.
1.Рицинову олію як проносне на 2 прийоми собаці.
2.Натрію сульфат на 1 прийом корові.
3.Сабор коню у формі болюсів на 3 прийоми.
4.Тимпанол при здутті рубця корові.
5.Настойку чемериці на 3 прийоми корові внутрішньо та внутрішньовенно
6.Розчин аміаку на 1 прийом корові при тимпанії
Після виконання роботи студенти повинні:
знати: класифікацію та загальну характеристику засобів, що збуджують чутливі нерви кожної групи, їх властивості, дію та правила застосування.
вміти: застосовувати препарати з кожної групи, визначати дозу та виписувати на них рецепти.
Завдання додому: 1.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 104-113.
Розробила: викладач Фучило Л.Д.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 67
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фармакологія»
Тема: Розбір засобів, що регулюють функцію еферентних нервів. Вправи з виписування рецептів. Ознайомлення з дією атропіну сульфату і пілокарпіну гідрохлориду на око тварин.
Мета заняття:
Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на засоби даної групи, закріпити теоретичні знання з даної теми, отримати практичні навики у визначенні та розпізнаванні препаратів групи; формувати вміння застосовувати знання в комплексі; набути навички роботи з лікарськими засобами даної групи. Ознайомитися з дією атропіну сульфату і пілокарпіну гідрохлориду на око тварин.
Розвиваюча Розвивати і формувати пам'ять, логічне мислення, вміння аналізувати; прищепити професійні якості: уважність, охайність, осмислене ставлення до виконуваної роботи.
Виховна Виховувати інтерес до дисципліни, до обраної професії, професійні риси, почуття відповідальності, творче мислення, прививати культуру поведінки.
Вид заняття: практичне заняття
Міждисциплінарні зв’язки: латинська мова, акушерство та гінекологія сільськогосподарських тварин, внутрішні незаразні хвороби, епізоотологія з мікробіологією.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Забезпечення заняття | | | Забезпечення заняття |