Забезпечення заняття

Демонстраційний матеріал: лабораторний та мірний посуд, колби, мензурки, ступки, товкачики, ручні терези, наважки, інфундирні апарати (водяна баня), дистильована вода, папір, лікарські речовини (стрептоцид, трава звіробою, м’яти, кора дуба та інші), вода кип’ячена, фільтри, лійки.

Роздатковий матеріал: інструктивні картки для виконання навчальної практики, зразки рецептів, лабораторні зошити.

ТЗН: мультимедійна система

Література:

Основна:

1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 269 - 276

2.Канюка О.І., Скороход В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - практикум, К.: УСТК, 1994с. 60 – 62

Додаткова:

1.Костенко М.В. Достоєвський П.П. Довідник ветеринарних препаратів і нормативних добавок зарубіжного виробництва, - К.: Ветінформ 1999.

Зміст і хід заняття

№ п/п	Етапи заняття, завдання і їх зміст	Форми та методи навчан-ня	Трива-лість	Приміт-ка
1.	Організаційна частина: - взаємне вітання - перевірка присутніх студентів на занятті - виявлення готовності студентів до заняття		1-2 хв.
2.	Повідомлення теми, мети та основних завдань. Тема: Виписування рецептів та виготовлення основних рідких лікарських форм. Мета: навчити виписувати рецепти на рідкі лікарські форми та набути навичок в їх приготуванні.		2 хв.	слайд 1
3.	Мотивація навчальної діяльності. Дане заняття має особливу цінність і значення тому, що набуті практичні навички обов’язково знадобляться вам, майбутнім фахівцям для лікування тварин, навіть якщо ви не будите працювати за фахом, але у вас буде своя домашня тварина, ви зможете приготувати потрібну рідку лікарську форму і надати тварині лікувальну допомогу.		3 – 4 хв.
4.	Контроль вихідного рівня знань студентів (питання). 4.1.Які ви знаєте лікарські форми? 4.2.Назвіть класифікацію рідких лікарських форм? 4.3.Якими типами рецептів виписують розчини? 4.4.Які бувають розчини? 4.5.Які розчинники використовують для приготування розчинів і якими рецептами їх? 4.6.Як застосовують розчини? 4.7.Якими типами рецептів виписують відвари, настої, емульсії, слизі, мікстури та як їх застосовують?	Індивідуальна бесіда	20-22 хв.	Слайд 2   Слайд 3
5.	Вступний інструктаж: Ознайомлення з основними теоретичними положеннями та технологічними прийомами. Виконання лабораторного заняття проводиться бригадами по 4 чоловіка. Кожна бригада виконує завдання згідно плану: 1.Виписування рецептів на лікарські форми, які будуть готуватися. 2.Засвоєння технології виготовлення рідких лікарських форм. 3.Здача заліку по даних лікарських формах. 4.Вправи з виписування рецептів на рідкі лікарські форми.		хв.	Слайд 4
6.	Інструктаж з безпеки праці на робочому місці: Дотримуватися правил техніки безпеки і особистої гігієни при роботі в лабораторії з лікарськими засобами, обладнанням, посудом, слідкувати щоб на робочому місці було чисто, охайно, своєчасно прибирати. При виконанні завдань дотримуватися культури поведінки, уважно слідкувати за ходом заняття і відповідально, осмислено відноситися до виконуваної роботи.		3 хв.
7.	Виконання завдань Самостійна робота студентів під контролем та за допомогою викладача. Зміст завдання: виписати рецепти та приготувати: 1. 110мл 0,9% фізіологічного розчину солі кухонної (Natrii chloridum). Внутрішньовенно. Теляті. 2. 50мл 4% розчину питної соди (Natrii hуdrocarbonas). Зовнішнє. Для полоскання горла. 3. 100 мл відвару з кори дуба (Cortex Quercus). Внутрішнє.Теляті при гастриті 4. 50 мл слизу з насіння льону. Внутрішнє. Свині, як протизапальне. 5. Справжню емульсію з насіння маку (100мл), (Papaver).Внутрішнє.Коню. 6. Несправжню емульcію з олії соняшникової (100 мл).Зовнішнє.Поросяті. 7. Мікстуру із 100мл відвару кори дубу і 0,5 новокаїну (Novocainum). Внутрішнє, вівці.	Демонстрація,     Пояснювально-ілюстративна	85 – 90хв
8.	Поточний контроль виконання роботи Проводиться в період самостійної роботи студентів. Викладач звертає увагу на організацію робочих місць, рекомендує бути уважним, відповідальним при виконанні завдань. В процесі виконання лабораторної роботи викладач пояснює студентам незрозумілі питання і відповідає на їх запитання.
9.	Зарахування лабораторного заняття Перевірка правильності виписування рецептів та виконання завдань (здача заліку).	бесіда	20-30 хв
10.	Підведення підсумків заняття. Аналіз, узагальнення, та систематизація знань, умінь і навичок проводиться по ходу заняття	бесіда	5хв
11.	Видача завдання для самостійної роботи: 1.Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 269 - 276 Завдання: Виписати рецепти (див. індивідуальні завдання) Теоретичне забезпечення: конспект.		2хв
12.	Прибирання робочих місць:		4 хв

Викладач Фучило Л.Д.

Інструктивна картка

для проведення лабораторного заняття № 4 – 5 – 6

з дисципліни “Фармакологія”

Тема: Виписування рецептів та виготовлення основних рідких лікарських форм.

Робоче місце: Лабораторія фармакології.

Тривалість заняття: 6 год.

Мета заняття: Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на рідкі лікарські форми; формувати вміння застосовувати знання в комплексі; набути навички роботи з лабораторним посудом, обладнанням, приладами, лікарськими засобами при виготовленні рідких лікарських форм; виховувати інтерес до дисципліни, до обраної професії, почуття відповідальності, творче мислення.

Матеріально – технічне оснащення: інструктивні картки, лабораторний та мірний посуд, колби, мензурки, ступки, товкачики, ручні терези, наважки, інфундирні апарати (водяна баня), дистильована вода, папір, лікарські речовини (стрептоцид, трава звіробою, м’яти, кора дуба, насіння льону, крохмаль картопляний та інші), вода кип’ячена, фільтри, лійки.

Правила безпеки праці: працювати в спецодязі, робоче місце тримати в чистоті, обережно відноситись до лікарських засобів, форм, не пробувати їх на смак, після роботи руки вимити з милом.

Література:

Основна:

1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - К.: Аграрна освіта, 2001р. с. 269 - 276

2.Канюка О.І., Скороход В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою - практикум, К.: УСТК, 1994с. 60 – 62

Додаткова:

1.Костенко М.В., Достоєвський П.П. Довідник ветеринарних препаратів і нормативних добавок зарубіжного виробництва, - К.: Ветінформ 1999.

2.Журнали Ветеринарна медицина України.

Завдання

1.Виписування рецептів на рідкі лікарські форми, які будуть готуватися.

2.Засвоєння технології виготовлення рідких лікарських форм.

3.Вправи з виписування рецептів на рідкі лікарські форми.

Зміст і послідовність виконання завдань

1.Виписування рецептів на лікарські форми, які будуть готуватися. Лікарські форми мають широке застосування в побуті. До рідких лікарських форм належать розчини, відвари, настої. емульсії, слизі, мікстури, настойки. Кожен ветеринарний фахівець повинен вміти готувати вище вказані форми, знати методику, вміти виписувати рецепти на дані лікарські форми.

Виписати і приготувати:

1.110мл 0,9% фізіологічного розчину солі кухонної (Natrii chloridum).

Внутрішньовенно. Теляті.

2. 50мл 4% розчину питної соди (Natrii hуdrocarbonas). Зовнішнє. Для полоскання горла.

3. 100 мл відвару з кори дуба (Cortex Quercus). Внутрішнє.Теляті при гастриті

4. 50 мл слизу з насіння льону. Внутрішнє. Свині, як протизапальне.

5.Справжню емульсію з насіння маку (100мл), (Papaver).Внутрішнє.Коню.

6.Несправжню емульcію з олії соняшникової (100 мл).Зовнішнє.Поросяті.

7. Мікстуру із 100мл відвару кори дубу і 0,5 новокаїну (Novocainum). Внутрішнє, вівці при гастриті.

2.Засвоєння технології виготовлення рідких лікарських форм.

Розчини – це однорідна гомогенна рідина, одержують розчини в результаті повного розчинення лікарських речовин (твердих, рідких або газоподібних) у розчинниках. Розчинниками може бути вода, спирт, олія, і залежно від розчинників розрізняють водні, спиртові і олійні розчини.

Розчини використовують для зовнішнього і внутрішнього застосування, а також для парентерального введення – підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно. Останні мають бути стерильними або відпускатись в

ампулах, які виготовляють на фармацевтичних заводах.

При виготовленні розчинів для зовнішнього застосування вирішальне значення має його концентрація. В мірний посуд наливають кількість розчинника, в якому розчиняють відважену лікарську речовину. Потім доливають решту розчинника для одержання розчину необхідної концентрації. Розчин фільтрують через шар гігроскопічної вати або фільтрувальний папір у склянку, яку закривають, обгорнутим кружечком паперу.

При виписуванні рецептів на прості розчини вказують їх концентрацію і кількість.

Розчини для ін’єкцій – це рідкі форми ліків, призначені для введення в тканини організму за допомогою шприца. Вони повинні бути прозорими, чистими, стійкими, стерильними.

В аптеках ін’єкційні розчини готують у склянках, які видають герметично закритими. Є декілька методів стерилізації таких розчинів: кип’ятіння у водяній бані протягом 30...60хв. залежно від об’єму розчину; нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі при температурі 180ºС протягом 20...60 хв. або при температурі 200ºС протягом 10...30 хв, або одноразове нагрівання текучою парою у стерилізаторі або автоклаві при температурі 100ºС 30...45 хв; або методом тиндалізація – нагрівання на водяній бані при температурі 60...65ºС протягом 1 год. 5 днів підряд або при температурі 70...80ºС 3 дні. Розчини лікарських речовин, які при стерилізації розкладаються і втрачають фармакологічну дію або утворюють токсичні продукти, готують асептично. Для цього у воді для ін’єкції розчиняють ті лікарські речовини, які не розкладаються під дією високої температури, і одержаний розчин стерилізують. Після цього в асептичних умовах розчиняють відважену лікарську речовину, яку не можна стерилізувати, і видають, не проводячи повторної стерилізації.

Для асептичного виготовлення усі інструменти, посуд, прилади, формоутворювальні речовини та ліки повинні бути стерильними.

Мікстури – рідка лікарська форма для внутрішнього введення, яку одержують розчиненням або змішуванням лікарських речовин у рідинах. Рідкою основою для мікстури може бути вода, рослинні олії, спирт, настої, відвари, слизи, настойки. Мікстури містять 3 і більше інгредієнтів. Інгредієнтами можуть бути тверді та рідкі лікарські форми.

Мікстури бувають прозорими, каламутними, опалесцентними, а також з осадом. призначають їх всередину.

Виписують мікстури, як правило, у розгорнутій формі, тобто в рецепті перераховують усі інградієнти, зазначаючи їх кількість.

Слизь – густа рідина, одержана з рослин, що містять слизові речовини: насіння льону, крохмаль, алтейний корінь або із речовин, що є слизами за природою, - аравійська камедь та ін.

Застосовують слизі здебільшого як обволікаючі засоби з лікарськими речовинами, що мають подразнювальну дію. Вводять їх через рот або у формі клізми через пряму кишку, рідше зовні. Широко застосовують слизь з

крохмалю і насіння льону.

Для виготовлення крохмального слизу беруть одну частину крохмалю, змішують з чотирма частинами холодної води, потім одержану суміш повільно виливають у киплячу воду (45 частин), постійно помішуючи, і кип’ятять протягом 3...5 хв.

Слизь насіння льону одержують кип’ятінням (або збовтуванням) у склянці (колбі) протягом 15 хв однієї частини насіння і 30 частин води.

Настої і відвари. Настоями і відварами називають рідкі лікарські форм, що є водними витяжками з рослинної лікарської сировини діючих початків.

Настої частіше виготовляють з ніжних частин лікарських рослин (листків, квітів, трав). Рідше готують їх з грубих частин рослин. Це доцільніше робити тоді, коли рослинний матеріал містить леткі сполуки (ефірні олії) або коли речовини легко руйнуються при тривалому нагріванні. Так, з кореневища з корінням валеріани готують настої, а не відвари.

Відвари звичайно виготовляють з насіння, кори, кореневищ і коріння, зрідка з листків.

Настої та відвари призначаються для внутрішнього і рідше для зовнішнього застосування, їх виписують на 3...4 дні при зберіганні в прохолодному місці. Дозують настої і відвари ложками, склянками, пляшками. Виписують їх частіше в скороченій формі з зазначенням кількості лікарської сировини і загальної кількості настою чи відвару. Після назви лікарської форми обов’язково зазначають частини рослин, назву рослин, кількість лікарської сировини в грамах і загальну кількість настою або відвару в мілілітрах чи грамах.

При виготовленні настоїв і відварів користуються трьома співвідношеннями: 1: 10 (1частина рослинної сировини і 10 частин води) – для звичайних рослин; 1: 30 – для трави горицвіту, конвалії, кореневищ валеріани; 1: 100 - 400 – для сильнодіючих і отруйних рослин (трава термопсису, листя наперстянки).

Інфундирні апарати

Виготовлення настоїв і відварів. Для виготовлення настоїв і відварів зважену кількість висушених і грубо подрібнених частин рослини висипають у раніше підігріту протягом 15 хв на водяній бані колбу, вливають кип’ячену воду, закривають кришкою і ставлять в інфундирний апарат або на киплячу водяну баню: настої на 15 хв., відвари на 30 хв. Після цього відвари знімають і проціджують у гарячому стані, а настої – після повного охолодження.

Відпускають настої і відвари тільки свіжо-виготовленими. При цьому на склянках повинні бути етикетки з надписами “Зберігати у прохолодному місці”, “Перед вживанням збовтувати”.

Емульсія – це рідка лікарська форма, що являє собою дисперсно-гетерогенну систему, в якій нерозчинні у водій рідини (жирні олії, бальзами) знаходяться у водному середовищі в завислому стані (у вигляді дрібних крапель) і нагадує молоко.

За способом виготовлення розрізняють емульсії олійні і насіннєві.

Олійні емульсії виготовляють з рідких олій: рицинової, льняної, соняшникової.

Щоб з олії і води утворилась емульсія, потрібно емульгувати олію, тобто розділити її на найдрібніші краплини. З цією метою олії змішують з спеціальними речовинами – емульгаторами (камедь, желатину, желатозу, яєчний жовток) з розрахунку дві частини олії, одна частина емульгатора і 17 частин води.

Виписують олійні емульсії в скороченій і розгорнутій формах.

Насіннєві емульсії одержують розтиранням у фарфоровій ступці з водою насіння, що містить жирну олію (льону, коноплі) та слизові речовини білкової природи, які мають емульгуючі властивості. Тому при виготовленні справжніх емульсій емульгатори не використовують. Співвідношення насіннєвих емульсій 1: 10.

Олійні емульсії виготовляють шляхом ретельного розтирання в сухій фарфоровій ступці необхідної кількості олії з половинною кількістю емульгатора до одержання однорідної сметано-подібної маси і появи характерних звуків потріскування. Після цього при постійному розтиранні поступово доливають необхідну кількість води до утворення молоко – подібної рідини. До емульсій нерідко додають порошки, настойки, сиропи.

3. Вправи з виписування рецептів на рідкі лікарські форми. (самостійна робота по індивідуальних завданнях).

1. 50,0 10% олійного розчину камфори (Camphora) зовнішньо, скороченим та розгорнутим рецептом, а також в ампулах (доза 1 ампули 10мл). Як розчинник взяти персикову олію. Підшкірно, корові.

2. 40,0 лініменту, що складається з 1 частини хлороформу (Chloroformium) і 3 частин свинячого сала. Зовнішнє натирання.

3. 400,0 настою з квітів ромашки (Flores Chamomilla). Внутрішньо вівці.

4. 100,0 10% спиртового розчину йоду (Iodum). Зовнішнє.

5. 200,0 слизу крохмалю картопляного з вмістом 5,0 хлоралгідрату (Chloralum hydratum). Корові, ректально на 1 прийом.

6. 250мл 10% розчину глюконату кальцію (Calcii qluconas) внутрішньо на 1 ін’єкцію корові. Скороченим, розгорнутим рецептом та в ампулах.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати: технологію приготування рідких лікарських форм та правила виписування на них рецептів.

вміти: виписувати рецепти на рідкі лікарські та готувати розчини, відвари, настої, слизі, емульсії та інші лікарські форми.

Завдання додому: виписати рецепти ст.276

Теоретичне забезпечення: конспект

Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта, 2001. с – 269 – 276.

Розробила: викладач Фучило Л.Д.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 21-22-23

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Фармакологія»

Тема: Виписування рецептів та виготовлення основних твердих та м’яких лікарських форм.

Мета заняття:

Навчальна Оволодіти навичками та засвоїти уміння самостійно виписувати рецепти на тверді лікарські форми; формувати вміння застосовувати знання в комплексі; набути навички роботи з лабораторним посудом, обладнанням, приладами, лікарськими засобами при виготовленні твердих лікарських форм.

Розвиваюча Розвивати і формувати пам'ять, логічне мислення, вміння аналізувати; прищепити професійні якості: уважність, охайність, осмислене ставлення до виконуваної роботи.

Виховна Виховувати інтерес до дисципліни, до обраної професії, професійні риси, почуття відповідальності, творче мислення, прививати культуру поведінки.

Вид заняття: лабораторне заняття

Міждисциплінарні зв’язки: латинська мова, акушерство та гінекологія сільськогосподарських тварин, внутрішні незаразні хвороби, епізоотологія з мікробіологією.

Дата добавления: 2015-11-14