Причини об’єднання людей в групи

Причина	Переваги
Безпека	Об’єднуючись у групу, люди прагнуть уникнути небезпеки «залишитися наодинці зі своїми проблемами». Стаючи членами тієї або іншої групи, люди почувають себе сильнішими, впевненішими, а також підвищують свій опір усіляким погрозам.
Статус	Вступ до групи, яка вважається престижною, забезпечує її членам визнання, повагу та високий статус.
Самоповага	Членство в певних групах може принести людині самоповагу та повагу з боку інших людей.
Потреба в спілкуванні	Групи можуть задовольняти певні соціальні потреби, зокрема потребу в спілкуванні. Для багатьох людей спілкування в робочому середовищі являє собою основну (а іноді єдину) можливість задовольнити свою потребу в спілкуванні.
Розширення можливостей	Те, чого неможливо досягти поодинці, часто стає можливим у групі. Колектив – велика сила.
Досягнення певних цілей	Наявність ситуацій, коли для виконання певного завдання однієї людини недостатньо, виникає необхідність об'єднання талантів, знань, владних повноважень або просто фізичної сили. У таких випадках керівництво вдається до використання формальної групи.

Класичні теорії створення груп пояснюють причини об'єднання людей у групи в такий спосіб.

Теорія формування груп - у процесі спільної діяльності люди вступають у взаємодію, що сприяє появі почуттів, емоцій у відношенні один до одного, підлеглих і керівництва.

Теорія близькості стверджує, що люди прагнуть бути зв'язаними один з одним просторовою або географічною близькістю.

Теорія рівноваги стверджує, що люди поєднуються в групи внаслідок схожого відношення до загальнозначущих для них цілей і завдань, загальних установок і цінностей.

Теорія обміну розглядає наслідки взаємодії в процесі групової діяльності у вигляді винагороди й витрат. Взаємодія (або прагнення до неї) виникає в тому випадку, якщо в остаточному підсумку її результати приведуть до винагороди, що перевищує витрати. Винагорода в результаті взаємодії задовольняє різні потреби індивіда, тоді як витрати викликають у нього тривогу, фрустрацію, втому.

Взаємодія людини і групи завжди носить двосторонній характер. З одного боку, людина своєю працею допомагає вирішити завдання, що стоять перед організацією. З іншого боку, група дуже впливає на людину, допомагаючи їй задовольнити свої потреби, впливаючи на її розвиток, активізуючи її в трудовому процесі, змінюючи її поведінку. Дивись рис. 4.1.

Рис. 4.1. Взаємодія людини і групи

Взаємодія людини із групою може здійснюватися у формах кооперації, злиття, конфлікту. Причому кожна із цих форм взаємодії може проявлятися у різних ступенях. Так можна, наприклад, говорити про схований, слабкий або нерозв'язний конфлікт.

У випадку кооперації між співробітником і групою встановлюються довірчі й доброзичливі відносини. Цілі людини й групи не суперечать одна одній. Людина й група взаємовигідно співпрацюють.

При злитті людини й групи спостерігається встановлення таких відносин між ними, коли кожна зі сторін розглядає іншу, як органічно єдину з нею складову цілого - групи. Людина співвідносить свої цілі із цілями групи, підкоряє свої інтереси її інтересам, ідентифікує себе із групою. Група дивиться на своїх членів як на відданих їй людей і бере на себе турботу про них, сприяє їм у рішенні виробничих і особистих проблем.

У випадку конфлікту спостерігається протистояння інтересів людини й групи і боротьба між ними за вирішення цього протиріччя на свою користь.

Розглядаючи третє питання, студенти повинні звернути увагу на те, що ефективна й злагоджена робота груп припускає наявність певних характеристик. Розрізняють основні й ситуаційні характеристики групи. Дивись рисунок 4.2.

Рис. 4.2. Характеристики групи

Основні характеристики залежать від групи, визначаються характером взаємин і взаємодій співробітників. Вони формуються у процесі розвитку групи.

Ситуаційні характеристики залежать від умов функціонування груп, обумовлених організацією. Вони значно впливають на роботу груп і можуть або сприяти її поліпшенню, розвитку групового і міжгрупового співробітництва, або гальмувати ці процеси.

Розвиток групи включає п'ять етапів: формування, збереження, упорядкування, виконання роботи, розформування.

Перехід групи від одного етапу до іншого не завжди чітко простежується. Групи можуть одночасно проходити кілька етапів розвитку, іноді групи можуть повертатися до попередніх етапів. Важливо зрозуміти, що групи – це динамічні утворення.

Менеджери повинні володіти прийомами ефективного управління групою, одними з яких є такі: прийняття групових рішень, проведення зборів, управління складними людьми.

Неформальні організації динамічно взаємодіють з формальними.

Деякі неформальні групи можуть негативно впливати на формальну організацію. До числа проблем, які пов'язані з неформальними групами, можна віднести: зниження ефективності роботи, поширення неправдивих чуток і тенденцію до опору змінам. Однак такі проблеми часто є реакцією неформальних груп на ставлення до них керівництва формальної організації. До потенційних вигід існування неформальних груп відносяться: відданість організації, високий дух колективізму та висока продуктивність праці. Ці позитивні тенденції спостерігаються в тих випадках, коли групові норми перевищують офіційні.

Ефективний керівник повинен взаємодіяти з неформальними групами. Прийоми управління неформальними групами такі:

1. Керівники повинні визнати неформальну організацію, працювати з нею і не загрожувати її існуванню.

2. Необхідно вислуховувати думки членів і лідерів неформальних груп.

3. Перед тим, як розпочати які-небудь дії, необхідно проаналізувати їх негативний вплив на неформальну організацію.

4. Щоб зменшити опір змінам з боку неформальної групи, необхідно залучати і заохочувати участь членів групи у прийнятті рішень.

5. Вчасно інформувати співробітників і в такий спосіб перешкоджати поширенню чуток.

Завдання до самостійної роботи

Студенти повинні підготувати одне із завдань:

1. З власного досвіду опишіть ситуацію, в якій ви бачите ознаки «групового мислення» і розробіть заходи та поради менеджеру з подолання цього синдрому (письмово).

2. Підготувати есе.

Переглядаючи повідомлення в Інтернеті, у вашому улюбленому дискусійному клубі ви натрапили на таку інформацію: «Допоможіть, мене призначили керівником групи по розробці нової продукції в моїй компанії. Менеджер підрозділу дуже багато чого очікує від мене й моєї групи; але протягом чотирьох років після закінчення університету я виконував тільки технічні обов'язки інженера-проектувальника й ніколи ніким не керував. Менеджер продовжує говорити про свою впевненість у тому, що я зможу створити високопродуктивну групу. Чи є в кого-небудь міркування з приводу того, як мені впоратися із цим завданням? Допоможіть!» Зацікавившись цим повідомленням, ви вирішили відповісти. Яке повідомлення ви відправите?

Дата добавления: 2015-10-21